Кошик бідності

Кошик бідності

Англійці додали до кошика витрати на підключення до інтернету, на придбання mp3-програвача і телевізора з плоским екраном. Німці - цифровий фотоапарат, відеокамеру, сканер і лазерний принтер, прилад для вимірювання кров'яного тиску.
Понеділок, 17 січня 2011, 14:16
Наталія Королевська, голова комітету Верховної ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва

Уявіть собі, що вам доводиться обмежувати свій денний раціон 106-ма грамами хліба, десятьма грамами макаронів, п'ятьма грамами гречки, з'їдати тільки половину яйця в день або носити зношене і брудне восьмирічне пальто.

Якщо ви жінка, вам доводиться вдовольнятися шістьма колготками на два роки, а якщо чоловік - прикрасити себе засмальцьованою десятирічною краваткою.

Уявили? Неприємна картина. Тим не менш, саме так, на думку влади, повинні харчуватися і одягатися українці, тому що саме такі соціальні стандарти закладені в офіційний споживчий кошик, який не переглядався вже більше десяти років.

Може, пора вже щось змінити?

Хто живе минулим - не побачить майбутнього

Споживчий кошик, який служить основою для розрахунку прожиткового мінімуму, не переглядався з 2000 року, хоча, за законом, його повинні змінювати не рідше одного разу на п'ять років.

Нагадаю, що десять років тому мобільні телефони для багатьох були розкішшю, комп'ютери та інтернет були майже незатребувані, а продукти харчування коштували в десятки разів менше, ніж сьогодні.

Український споживчий кошик не враховує сучасних потреб людини, пов'язаних з технологічними, інтелектуальними, інформаційними змінами в сучасному суспільстві. Більш того, кошик вчорашнього дня закладає майбутні злидні нашого народу.

Багатьох груп товарів і послуг, які давно існують у кошиках розвинених країн, в Україні ніколи не було. Зокрема, за кордоном витрати на культуру і відпочинок, крім квитків до театру, витрат на книги і періодику, включають і відвідування футбольних матчів, абонементи в басейн, на теніс, до спортзалу.

І це не просто забави багатих - плануючи видатки на масовий спорт, вони закладають майбутнє здоров'я нації.

Відомий у світі борець з бідністю лауреат Нобелівської премії миру професор економіки Мухаммад Юнус говорив, що бідняк - це людина, яку штучно позбавляють життєвих ресурсів і не дають реалізувати свій потенціал. Сказав наче про українців.

Західна людина не боїться малювати для себе ситуації майбутнього, у яких вона більш заможна, ніж сьогодні. Для неї світ весь час ускладнюється і змінюється, а отже - постійно змінюється і зміст споживчого кошика.

Англійці, наприклад, додали до нього витрати на підключення до інтернету, витрати на mp3-програвачі та телевізори з плоским екраном. Німці - цифровий фотоапарат, відеокамеру, сканер і лазерний принтер, прилад для вимірювання кров'яного тиску.

У французький споживчий кошик включені витрати на відвідування перукарні, придбання лаків для волосся, гелів для душу, інших косметичних засобів.

Загальноєвропейські стандарти вимагають включати до споживчого кошика послуги соціальної сфери - щомісячну вартість дитячих ясел, амбулаторний догляд за хворими, утримання у будинках престарілих, доставку продуктів харчування додому.

Виходить, чим повніше кошик відображає вимоги часу, тим багатша країна. Лише українці не відчувають цієї динаміки, живучи за стандартами минулого століття.

Чому ж ми в Україні законодавчо консервуємо бідність свого споживчого кошика? Відповідь на це питання лежить у сфері не економіки, а політики.

Голодний собака вірніше служить?

Влада ігнорує необхідність перегляду споживчого кошика. І це доводить лицемірство тих, хто на словах піклується про соціальну справедливість, а насправді штучно стримує підняття стандартів життя, щоб тримати народ в економічному рабстві.

Звісно, коли громадянин думає лише про хліб насущний, йому не до контролю над владою, не до розвитку громадянського суспільства.

Щоб поліпшити стандарти життя, непотрібно винаходити соціальний велосипед, а треба просто привести споживчий кошик і прожитковий мінімум у відповідність до вимог сучасного світу. Це стане реальним стимулом для розвитку економіки і забезпечить вищі соціальні стандарти життя. З цього і треба починати реформи.

Для цього Верховній раді досить зробити один простий крок: підтримати мої зміни до закону "Про прожитковий мінімум" щодо формування споживчого кошика. Там передбачена норма про щорічний перегляд споживчого кошика спеціальним законом, який повинен прийматися до розгляду закону про держбюджет.

Необхідний диференційований підхід до різних категорій громадян, з окремим виділенням споживчого кошика для пенсіонерів і малозабезпечених. Крім цього, у кошику повинні враховуватися освітні потреби українців у новому інформаційному суспільстві, наприклад, витрати на інтернет та придбання підручників.

Ми плануємо такий перегляд соціальної кошика, який забезпечить не тільки вищі стандарти життя, але й вищу конкурентоспроможність українців у сучасному світі.

Інша річ, чи пройде цей законопроект у парламенті, чи захоче влада переглянути споживчий кошик. Це тест для влади, показник того, наскільки вона справді хоче зробити життя людей кращим уже сьогодні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua