Корпоративне управління 

РНБО по своєму розтлумачило принципи корпоративного управління ОЕСР для "Укрзалізниці". Рада національної безпеки та оборони доручила Кабміну покласти обов'язки голови правління "Укрзалізниці" на міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Як повідомляють ЗМІ, копія відповідного протоколу засідання РНБО була надана Міністерством інфраструктури. 

Згідно інформації зазначеній в протоколі РНБО від 30 липня, під час засідання розглядалось питання щодо тимчасового покладання обов’язків голови правління на період до обрання голови у порядку, передбаченому статутом "Укрзалізниці", аргументуючи таке рішення критичним станом компанії.

[Виходячи з положень Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами, покладання обов’язків керівника компанії на міністра є прямим втручанням в операційну діяльність тако державного підприємства. –  SOE Weekly.]

На цьому ж засіданні РНБО також доручило Кабміну розглянути питання щодо "посилення" їх контрольних функцій як основного [єдиного –  SOE Weekly.] акціонера компанії відповідно до Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами, зокрема шляхом "оптимізації" повноважень наглядової ради.

[Незрозуміло, що мається на увазі під "оптимізацією". Звертаємо увагу, що наразі повноваження наглядової ради "Укрзалізниці" вже є обмеженими у порівнянні з повноваженнями наглядових рад держпідприємств, які передбачено Керівними принципами з корпоративного управління ОЕСР. Так, згідно з Керівними принципами ОЕСР, повноваження щодо призначення та звільнення керівника держкомпанії має належати до компетенції наглядової ради.

У свою чергу, відповідно до чинного законодавства України, повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній, суб’єктом управління яких є Кабмін (до таких входить і "Укрзалізниця), належить Кабінету Міністрів. 

Згідно зі статутом "Укрзалізниці", наглядова рада надає пропозиції щодо кандидатури на посаду голови правління, а рішення про призначення [або непризначення – SOE Weekly] вже приймає Кабмін. Крім того, законодавством також передбачено повноваження Кабміну затверджувати фінансові плани держкомпаній. На практиці, дане повноваження може використовуватися урядом як важіль впливу для втручання в операційну діяльність держпідприємств.

РНБО також доручило Кабміну розглянути питання щодо приведення залізничних тарифів на вантажні перевезення до економічно обґрунтованого.

[Зазначаємо, що тарифи на залізничні перевезення встановлюються Міністерством інфраструктури, яке крім того, що відповідає за розроблення політики у галузі інфраструктури, по суті ще виконує функцію регулятора по відношенню до "Укрзалізниці".

Відповідно до Керівних принципів ОЕСР, функція власника для держкомпаній має бути відокремлена від функцій регулятора та розробника політики. Іншими словами, тарифи має встановлювати регулятор транспортного сектору, якого наразі в Україні не створено.

Таким чином, дане рішення РНБО порушує Керівні принципи ОЕСР, оскільки передбачає, що функції голови правління "Укрзалізниці", керівника регулятора та профільного міністерства будуть виконуватися однією особою, що призведе до конфлікту інтересів.

Крім того, покладання функцій голови правління "Укрзалізниці" на міністра інфраструктури Кубракова також суперечить Закону України  "Про запобігання корупції", який забороняє міністрам входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

На момент публікації цього випуску була відсутня інформація щодо позиції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з даного питання. – SOE Weekly.]

Кубраков у травні змінив посаду керівника "Укравтодору" на посаду міністра інфраструктури. Іван Юрик наразі є тимчасово в.о. голови правління "Укрзалізниці".

Фальстарт наглядової ради "Нафтогазу" – оцінка результатів роботи чотирьох членів правління за перше півріччя 2021 року та вимога банківської гарантії у розмірі 215 млн грн для виплат правлінню. Відповідно до витягу з протоколу наглядової ради "Нафтогазу" від 25 червня 2021 року, який було опубліковано ЗМІ, наглядова рада:

• встановила цілі та ключові результати (OKR) на перше півріччя 2021 року першому заступнику голови правління Сергієві Переломі, директору з юридичних питань Ярославу Теклюку, фінансовому директору Петеру ван Дрілу та виконавчому директору з трансформації Отто Ватерландеру, які є членами правління "Нафтогазу";
• одразу ж оцінила досягнення цими членами правління цілей та ключових результатів на перше півріччя 2021 року на рівні 90%;
• затвердила умови банківської гарантії, яка повинна гарантувати членам правління отримання премій за першу половину 2021 року, премій за реалізацію середньострокових проектів, а також вихідної допомоги;
• доручила голові правління "Нафтогазу" Юрієві Вітренку підписати банківську гарантію для забезпечення зазначених виплат.

[Звертаємо увагу, що виходячи з інформації у витязі, наглядова рада "Нафтогазу":

• встановила цілі та ключові результати (OKR) 25 червня, тобто всього за п'ять днів до закінчення першого півріччя 2021 року;
• у той же день вирішила, що ці цілі досягнуто на 90%;
• здійснила оцінку досягнення цілей за першу половину 2021 року ще до закінчення першої половини 2021 року.

Якщо опублікований ЗМІ витяг з протоколу відповідає дійсності, то це суперечить ідеї, що бонуси є стимулом для виконання (перевиконання) встановлених планів. Нормальною є практика, за якої спочатку керівництву встановлюються цілі, які вони мають виконати за певний період часу (для вищого керівництва, як правило, це фінансовий рік). Виконання цих цілей може бути оцінено наглядовою радою лише після закінчення цього терміну. У даному випадку жодна з цих умов не виконується.

Натомість, згідно опублікованої інформації, схоже, що наглядова рада "Нафтогазу" в рамках одного засідання одним рішенням установила цілі для членів правління, а наступним – вже визнала їх досягнутими на 90%.

Також незрозуміло, про реалізацію яких "середньострокових проектів" йдеться, оскільки "Нафтогаз" раніше у свої комунікаціях не повідомляв про такі проекти.

Нарешті незрозуміло, чому наглядова рада "Нафтогазу" вирішила оцінити результати діяльності членів правління в середині року, а не після закінчення року, як це передбачає звичайна практика та як це практикувалося у самому "Нафтогазі" раніше.

Нам не відомі фінансові результати "Нафтогазу" за перше півріччя 2021 року. Зокрема, компанія ще не оприлюднювала фінансову звітність за цей період, яку було би перевірено незалежним аудитором. Таким чином, можлива ситуація, за якої наглядова рада "Нафтогазу" оцінювала виконання результатів членів правління на основі інформації, що була підготовлена цими же членами правління.

Без відповіді поки також залишаються такі питання: чи була оцінка виконання результатів членами правління взагалі пов’язана з фінансовими показниками  "Нафтогазу", чи базувалась така оцінка на достовірній, перевіреній інформації, і як наглядова рада дійшла висновку, що результати виконано на 90%.

У свою чергу, голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко припускає, що фінансовим результатом компанії за перший квартал 2021 року можуть стати 105 млрд збитку. Якщо це припущення підтвердиться результатами незалежного аудиту, незрозуміло, як ці збитки будуть відповідати високій оцінці роботи правління наглядовою радою.

Також незрозуміло, чому державна компанія повинна вдаватися до послуг третіх сторін (у даному випадку – банку) і нести додаткові витрати, щоби гарантувати майбутні виплати своїм працівникам, які й без того є гарантованими їхніми контрактами та трудовим законодавством. – SOE Weekly.]

Бруно Лескуа, голова комітету з питань призначень та винагород наглядової ради "Нафтогазу", повідомив у заяві, що є у розпорядженні "Економічної правди", що наглядова рада не приймала рішення про встановлення та виплату правлінню будь-яких премій за підсумками роботи за 2021 рік.

[Нам невідомо, чи заява Лескуа стосувалася будь-якого з питань, зазначених вище, включаючи встановлення цілей та ключових результатів на перше півріччя 2021 року (а не всього 2021 року), оцінки досягнення менеджментом цілей на 90% без інформації про результати роботи компанії за перші півроку або затвердження умов банківської гарантії. – SOE Weekly.]

"Нафтогаз" прокоментував, що інформація у заяві Лескуа не відповідає дійсності.

Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко також звернувся до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з попередженням про рішення наглядової ради. Вітренко зазначив, що у фінплані "Нафтогазу" на 2021 рік не закладено суму для забезпечення такої банківської гарантії, а рішення про премії не відповідають міжнародним стандартам та усталеній практиці.

Згідно з листом голови правління, загальна сума премій та вихідної допомоги за 2021 рік чотирьом членам правління становитиме близько 215 млн грн до оподаткування, або 173 млн грн після оподаткування. Цю суму була розраховано на основі умов банківської гарантії, затвердженої наглядовою радою 25 червня – вона дорівнює 29 місячним посадовим окладам кожного з чотирьох членів правління.

Ця сума стосується лише бонусів за перше півріччя 2021 року відповідно до зазначеної оцінки наглядової ради. У рішенні наглядової ради прямо зазначено, що ці суми не покривають потенційні нові бонуси за результатами всього 2021 року.

Голова правління також додав, що наглядова рада не затвердила Положення про винагороду, на якому має базуватися виплата премій, а поточна практика не відповідає українському законодавству з цих питань.

[Йдеться про рішення НКЦПФР № 659 від 25.09.2018 р. "Про затвердження Вимог до положення про винагороду та звіту про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства". Відповідно до пункту 1 цього положення НКЦПФР, його вимоги поширюються на: (1) публічні акціонерні товариства; (2) приватні акціонерні товариства за наявності у них внутрішніх документів, що регламентують питання винагороди, та звіту про винагороду членів наглядової ради та/або виконавчого органу. – SOE Weekly].

Результати оцінки державного майна за перший квартал 2021 року. Міністерство економіки оприлюднило Єдиний моніторинг ефективності управління об’єктами державної власності за перший квартал 2021 року. 

Команда SOE Weekly проаналізувала дані моніторингу. Згідно з даними, на сьогодні держава володіє 3332 держпідприємствами, що на 11 держпідприємств менше ніж на кінець 2020 року. З них 1369 (41%) є працюючими. Серед працюючих 802 підприємства є прибутковими, що становить 24% від загальної кількості держпідприємств.

Функцію власника для цих компаній виконують 87 суб'єктів управління.

Загальні активи державних підприємств складають 1653 млрд грн, що на 25 млрд грн більше, порівняно з 1679 млрд грн активів на кінець 2020 року.

Загальна середня кількість штатних працівників становить 684 000, що на 31 000 менше, порівняно з 715 000 співробітників на кінець 2020 року.

У першому кварталі 2021 року загальний прибуток держпідприємств склав 20,6 млрд грн. Для порівняння, за результатами першого кварталу 2020 року держпідприємства зазнали збитків на 16,1 млрд грн.

[Наголошуємо, що результати першого кварталу базуються лише на проміжній фінансовій звітності, яку не було перевірено аудиторами. За результатами річного аудиту можна буде отримати більш достовірну картину, яка може відрізнятися від тієї, що була зазначена в проміжній фінансовій звітності. – SOE Weekly.]

Апеляційний суд поновив дію припису НАЗК щодо звільнення Вітренка з "Нафтогазу". Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу НАЗК і скасував ухвалу Окружного адмінсуду Києва, якою було зупинено дію припису НАЗК до Кабміну.

У приписі НАЗК вимагало від Уряду скасувати пункти 8 та 9 розпорядження Кабміну № 370-р та вирішити питання щодо припинення строку дії контракту з головою правління "Нафтогазу" Юрієм Вітренком.

Голова НАЗК Олександр Новіков направив до Кабміну лист, у якому пояснюється, що закон передбачає конкретний механізм для виконання припису. За словами НАЗК, для цього необхідно скликати засідання уряду та ініціювати розгляд таких питань:

• скасування як незаконних пунктів 8 та 9 розпорядження уряду № 370-р (а саме, призначення Вітренка та доручення міністру економіки підписати контракти з Вітренком та членами наглядової ради "Нафтогазу"); 
• припинення дії контракту з головою правління "Нафтогазу" як незаконного.

Новіков додав, що НАЗК готове надавати консультаційну підтримку у виконанні припису.

Раніше ми повідомляли, що 1 липня НАЗК направило припис голові наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд. У приписі НАЗК вимагало припинити контракт з головою правління "Нафтогазу", вважаючи такий контракт незаконним. У свою чергу, Вітренко подав до суду на НАЗК про скасування наказу, аргументуючи це тим, що, якщо НАЗК побачить порушення у його призначенні, воно має звертатися до суду, а не видавати накази.

Також ми повідомляли, що НАЗК подало позов до Шевченківського районного суду Києва про розірвання контракту між "Нафтогазом" та головою правління компанії Юрієм Вітренком. Це була третя спроба НАЗК розірвати контракт Вітренка. Дві попередні спроби – приписи НАЗК, адресовані, відповідно, прем'єр-міністру Денису Шмигалю та голові наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд. Дію обох приписів було призупинено судом до розгляду справи по суті, після чого НАЗК вирішило звернутися до суду.

Незрозуміло, чи, звертаючись до суду, НАЗК таким чином визнав незаконність своїх двох приписів. Якщо ні, тоді незрозуміло, чому Агентство вирішило не чекати на судові рішення за цими приписами. – SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

Наглядова рада "Укрнафти" продовжила контракт з головою правління до листопада. Наглядова рада "Укрнафти" продовжила контракт із головою правління Олегом Гезом до листопада 2021 року. Про це повідомив Гез в інтерв'ю ЗМІ. Він також висловив свою зацікавленість взяти участь конкурсі на зазначену посаду, після його оголошення.

Вітренко допускає, що "Нафтогаз" міг отримати збитки 105 млрд грн у першому кварталі 2021 року. Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко заявив, що коректність фінансових результатів компанії, відображених у звітності за 1 квартал 2021 року, викликає сумніви – насправді, може йтися про збитки до 105 млрд грн.

У своєму в інтерв'ю "РБК-Україна" Вітренко заявив про дві проблеми із фінансовою звітністю.

По-перше, йдеться про відображення фінансового стану підприємств теплокомуненерго, який вже на момент формування звітності за 1 квартал не давав твердих підстав розраховувати на погашення ними заборгованості за спожитий газ.

По-друге, це заборгованість "Нафтогазу" перед "Укрнафтою" за відібраний газ. На момент складання звітності за перший квартал 2021 року могло бути зрозуміло, що "Укрнафта" вимагатиме його повернути, і є підстави оцінювати відповідні зобов’язання "Нафтогазу" за поточною ринковою ціною.

Вітренко зазначив, що звітність компанії за перший квартал 2021 року, яка була сформована за попереднього менеджменту "Нафтогазу" [екс-голови правління Андрія Коболєва – SOE Weekly], не була перевірена аудиторами. Тому не можна зробити надійного висновку, що перший квартал був прибутковим [як це на початку травня стверджував на своїй сторінці у Facebook фінансовий директор Нафтогазу Петер ван Дріл – про що ми писали раніше].

За словами Вітренка, прорахунки у програмі видобутку газу, які були допущені менеджментом компанії у минулі роки, наразі призводять до значних витрат Україною коштів на імпорт. Наприклад, якщо програма видобутку була б виконана хоча би в частині вже старих ділянок, то "Нафтогаз" цього літа не імпортував би газ на $2 млрд.

Більше 20% газу, проданого "Нафтогазом" у травні облгазам за пільгової ціною для населення, отримав бізнес. ЗМІ повідомили, що у квітні "Нафтогаз" підписав контракти з облгазами.

Згідно з контрактами з 1 травня цього року до кінця наступного "Нафтогаз" зобов’язався продавати облгазам газ за певною ціною, а облгази мали продавати його населенню протягом року за фіксованою ціною з урахуванням своєї маржі.

Компанія "ЙЕ Енергія" Дмитра Фірташа, законтрактувала найбільший обсяги – 6 млрд куб м відповідно з ціною 7,42 тис грн за тисячу кубометрів газу – найнижчою з законтрактованих.

[За даними ЗМІ, компанії Дмитра Фірташа контролюють близько 70% розподілу газу в Україні. За даними Української енергетичної біржі, ціна на газ у травні становила 9,3 грн за кубометр, тоді як у серпні вона сягала 15,7 грн за кубометр. – SOE Weekly.]

У "Нафтогазі" кажуть, що в умовах однорічного контракту з цією компанією не було встановлено обмежень або зобов’язань газзбутових підприємств постачати природний газ виключно для побутових споживачів. Таким чином, постачальники купували в держави "дешевий" газ для населення та продавали його частину промисловості за високими ринковими цінами.

У травні 2021 року, понад 20% природного газу, який було відпущено газбутовим підприємствам для постачання населенню за річними договорами, було перепродано за ринковими цінами (вищими за фіксовані у договорах) для інших категорій споживачів.

[Це означає, що "ЙЕ Енергія", а також інші регіональні газорозподільні компанії, зароблять кілька мільярдів гривень на різниці у цінах.

Така практика була однією з основних корупційних схем до реформи газового ринку. Реформа передбачала, що єдиним способом запобігти зловживанню на різниці у цінах було дозволити єдину ринкову ціну. Домогосподарства, які не можуть дозволити собі таку ціну, повинні отримувати прямі грошові субсидії для оплати газу. Субсидії мають розподілятися та перевірятися Мінсоцполітики. – SOE Weekly.]

Прибуток Оператора ГТС впав удвічі через борги облгазів Фірташа. "Оператор ГТС України" за підсумками роботи в першому півріччі 2021 року отримав 5,6 мільярда гривень чистого прибутку в порівнянні з прибутком у розмірі 13,1 мільярда за аналогічний період минулого року.

Дохід Оператора ГТС в першому півріччі 2021 року становив 28,8 млрд грн, що трохи менше, ніж в січні-червні 2020 року (29 млрд грн).

За повідомленням Оператора ГТС, ключовим негативним чинником, що вплинув на результати в періоді, стала заборгованість учасників ринку газу за послуги балансування і транспортування, яка становить понад 10 млрд грн. 91% цього боргу складають борги приватних обл- і міськгазів.

Оператор ГТС вказує, що борги обл- і міськгазів виросли на 93% в порівнянні з першим півріччям 2020 року, а їх сукупний борг перед компанією за послуги транспортування і балансування газу в період становив майже 9,8 млрд грн.

Найбільші боржники – облгази, що працюють під брендом Регіональної газової компанії (РГК), пов'язаної з Дмитром Фірташем – 7,97 млрд грн.

Кабмін визначив умови надання кредитів через "Укрфінжитло". Уряд визначив умови надання "Українською фінансовою житловою компанією" іпотечних кредитів та послуг фінансового лізингу.

Як повідомляє Міністерство фінансів, уряд прийняв відповідну постанову, розроблену Мінфіном, яка визначає перелік осіб, які можуть претендувати на забезпечення житлом. Це працівники та службовці, які отримують заробітну плату за рахунок державного або місцевих бюджетів, та особи, відомості про яких внесені до Єдиної інформаційної баз даних про внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 

[Підстави такої дискримінації незрозумілі. Державні фінансові установи зазвичай створюються для усунення "провалів ринку", таких як недостатнє надання певних послуг приватними постачальниками. Наприклад, держава може надати доступні кредити на житло людям, які не можуть взяти такі кредити у приватних установах.

Хоча надання позик ВПО виглядає обгрунтованим, обмеження цільової групи співробітниками державних та місцевих органів влади є необґрунтованою дискримінацією. Також незрозуміло, чи залишатимуть позичальникам право на особливі умови після того, як вони залишать роботу в державному секторі. - SOE Weekly.]

Решта критеріїв передбачають, що позики повинні надходити менш забезпеченим громадянам, які мають гірші житлові умови. Умови також передбачають, що термін дії угоди не повинен перевищувати 20 років, а житло, придбане у кредит, не належить до сегменту преміум-класу.

За іпотечними кредитами ставка становитиме 7% річних, за послугами фінансового лізингу - 5%.

У грудні 2020 року, Міністр фінансів Сергій Марченко підписав статут ПАТ "Українська фінансова житлова компанія", а Василь Шкураков був призначений генеральним директором. За даними Міністерства фінансів, компанія повинна була запропонувати доступні фінансові інструменти, що дозволяють отримати іпотечний кредит на суму до 7% річних або нижче на строк до 20 років, при цьому уряд залучає банки до процесу кредитування. Статутний капітал компанії становив скромні 10 млн грн.

Запорізький титано-магнієвий комбінат Фірташа знову державний. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що Запорізький титано-магнієвий комбінат повернули у власність держави. Раніше він належав олігарху Дмитру Фірташу.

За повідомленням САП, відповідне рішення ухвалив Господарський суд Запорізької області. Він задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" Дмитра Фірташа і ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

В САП підкреслили, що аналогічне рішення суд вже виносив у липні 2018 року. Законність того рішення підтвердила і апеляція. Проте Верховний суд скерував справу на новий розгляд, задовольнивши таким чином скаргу компанії Фірташа. 

Наразі суд першої інстанції повністю задовольнив позов САП та повернув ЗТМК у власність держави.

Пізніше, адвокат Tolexis Trading Limited Роман Чишинський повідомив, що рішення про повернення Запорізького титано-магнієвого комбінату в державну власність буде оскаржено в апеляції. За його словами, рішення "ангажоване і несправедливе" і буде оскаржене.

Інші сектори

Шмигаль доручив протягом місяця підготувати перелік об'єктів для приватизації у 2022-2023 роки. У своєму Telegram, Прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що доручив Мінекономіки спільно з Фондом держмайна протягом місяця підготувати перелік об'єктів для приватизації на 2022-2023 роки.

Приватизація

АРМА отримала нового тимчасового керівника. Кабмін призначив тимчасовим виконувачем обов'язків голови Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Дмитра Жоравовича.

Раніше слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили керівництву Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), та двом адвокатам про підозру у привласнені понад 400 тисяч доларів США. Ці гроші нібито були конфісковані Національною поліцією як "воровський общак".

За даними ДБР, протягом серпня-грудня 2020 року тимчасовий виконувач обов’язків голови АРМА (Віталій Сигидин – ред.), його заступник (Володимир Павленко), начальник управління даної установи (Вахтанг Бочорішвілі) у змові з адвокатами та фізичною особою (Ігор Король) заволоділи коштами, які були передані в управлінні АРМА.

Розслідування триває. За даними ЗМІ суд відсторонив керівництво АРМА і відправив його під домашній арешт.

Як ми писали раніше, за словами тодішнього в.о. голови АРМА Віталія Сигидина, загальні активи під управлінням АРМА становили понад 3 млрд грн. У 2020 році АРМА повідомила про мізерний прибуток у розмірі 15,7 млн грн, перерахований до державного бюджету.

[Це передбачає майже нульову прибутковість (а саме 0,5%) від активів під управлінням АРМА. Бюджет АРМА на 2020 рік становив 190,45 млн грн. Це означає, що вищезгаданий прибуток покриває лише близько 8% власного операційного бюджету агентства. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, АРМА перерахувала надзвичайно скромні 13 мільйонів гривень до державного бюджету зі свого "прибутку від управління активами", отриманого у січні-жовтні 2020 року. За той самий період у 2019 році АРМА перерахувала ще меншу суму 10,94 млн грн.]