Обіцянки МВФ про корпоративне управління, здешевлення авіаперельотів за рахунок податків: підсумки тижня для ДП

Обіцянки МВФ про корпоративне управління, здешевлення авіаперельотів за рахунок податків: підсумки тижня для ДП

Субота, 27 листопада 2021, 11:59 -
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 20-26 листопада?

Меморандум із МВФ

Згідно з оновленим Меморандумом, в частині корпоративного управління в держпідприємствах, держбанках та в управлінні державним майном, український уряд взяв на себе такі зобов’язання:

Ключові зобов'язання щодо корпоративного управління держпідприємств:

  • Забезпечити, на основі прозорих та конкурентних процедур відбору, повну функціональність наглядової ради таких держкомпаній: "Укренерго" - до кінця грудня 2021 року;  "Нафтогазу" -  до кінця січня 2022 року; та "Енергоатому" - до кінця травня 2022.

Наприкінці серпня було оголошено конкурсний відбір чотирьох незалежних членів до наглядової ради "Укренерго". Кінцевий термін подання заявок був 24 вересня 2021 року. Термін повноважень діючих членів наглядової ради "Укренерго" мав закінчитися у жовтні 2021 року. 

А 23 жовтня на сайті Міністерства економіки було опубліковано оголошення про конкурсний відбір чотирьох незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу".

Відбір незалежних членів наглядової ради для "Нафтогазу" буде здійснюватись в порядку передбаченому Постановами КМУ № 777 та 142, які регламентують процес призначення незалежних членів наглядової ради держкомпаній. Таким чином, відбір незалежних членів наглядової ради компанії буде здійснювати Комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств (так званий "Номінаційний комітет"). Прийом документів від кандидатів триває до 06 грудня 2021 року.

З листопада 2017 року по 31 травня 2021 року "Нафтогаз" був виключений з постанов Кабінету Міністрів, які регулюють відбір та призначення членів наглядових рад дежкомпаній. Як наслідок, Номінаційний комітет не брав участі у призначенні членів попередньої наглядової ради "Нафтогазу".

Попередня наглядова рада "Нафтогазу" була обрана та призначена шляхом прямих консультацій між урядом, іноземними посольствами та міжнародними партнерами, а не через прозорий конкурсний процес відбору, передбачений Керівними принципами ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами.

В "Енергоатомі" наглядова рада не створена. – SOE Weekly.]

  • Прийняти загальну політику державної власності. 

[Звертаємо, що вимоги щодо розробки та затвердження Кабінетом Міністрів загальної політики державної власності, передбачені в законопроекті № 5593-д.

У Меморандумі також зазначається, що органи влади залишатимуться відданими скороченню сектору держкомпаній, а також, держкомпанії будуть застосовувати загальну облікову політику відповідно до МСФЗ. – SOE Weekly.]

  • Ввести в дію Закон про корпоратизацію компанії "Енергоатом" - до кінця грудня 2021 року, а також створитти наглядову раду, більшість членів якої будуть незалежними та обраними за прозорою та надійною процедурою - до кінця травня 2022 року (новий структурний маяк).

[Звертаємо увагу, що рішення про запуск корпоратизації "Енергоатому" приймаються з 2012 року, зокрема таке рішення було передбачене в Національному плані дій на 2012 рік з реалізації Програми економічних реформ в Україні на 2010–2014 роки. Проте й досі жодного прогресу в корпоратизації "Енергоатому" не досягнуто.

Раніше посли G7 зустрілися з т.в.о. президента "Енергоатому". Посли підкреслили потребу в лібералізованому та конкурентному ринку електроенергії, а також наголосили на необхідності корпоратизації "Енергоатому" та приведенні його діяльності у відповідність до принципів ОЕСР.

28 серпня, президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) "Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері". Зокрема, цим рішенням РНБО доручив Кабміну, до 30 вересня 2021 року, розробити та внести на розгляд Верховної ради законопроект "Про особливості утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що передбачає перетворення компанії з державного підприємства на акціонерне товариство.  SOE Weekly.

  • Зробити повноцінною роботу наглядової ради "Магістральні газопроводи України" ("МГУ"), зокрема, забезпечивши всіх призначених членів контрактами.

Міненерго призначило членів наглядової ради "МГУ", а саме незалежних членів (Ян Чадам, Уберта Беттонвіль, Ірина Марушко) та представників держави (Тетяна Федорова і Віктор Пинзеник), які були призначені терміном на 3 роки, починаючи з 5 жовтня. 

  • Забезпечити роботу держпідприємств на ринкових умовах та незалежно від держави шляхом збереження прогресу, досягнутого у зміцненні корпоративного управління, у тому числі шляхом збереження наглядових рад, більшість членів яких є незалежними.

[Звертаємо увагу, що лише 5 з 15 найбільших держпідприємств мають на сьогодні сформовані наглядові ради, з більшістю незалежних членів. В деяких держпідприємствах, таки як "Адміністрація морських портів України" наглядова рада створена, але наразі не укомплектована більшістю незалежних членів. Наглядові ради інших держкомпаній ("Укренерго", "Нафтогаз" та "Укрзалізниці") взагалі залишилися без жодного обраного члена, проте зараз там триває конкурсний відбір . 

В решті держкомпаній, наглядові ради не створені, хоч в деяких з них (наприклад, "Державна продовольчо-зернова корпорація України" чи "Аграрний фонд") створення наглядової ради передбачено статутом. – SOE Weekly.]

Ключові зобов'язання щодо щодо корпоративного управління державних банків:

  • Ввести в дію законодавчі зміни з метою скасування послаблення критеріїв відповідності для представників держави у наглядових радах держбанків - кінець листопада 2021 року. (структурний маяк)

[МВФ зазначив, що нещодавні зміни до Закону про банківську діяльність пом’якшили ці критерії відповідності, створюючи ризик ослаблення контролю. – SOE Weekly.]

  • Провести першу оцінку ефективності по кожному з держбанків (на основі результатів роботи за 2021 рік), яка стане інформаційним джерелом для проведення оцінки Кабіном ефективності роботи наглядових рад відповідно до Закону про банківську діяльність - 2022 рік.
  • Сприяти процесу приватизації "Укргазбанку". 

[Звертаємо увагу, що у 2017 році Мінфін уже повідомляв про намір приватизувати "Укргазбанк" у 2018-2019 роках. – SOE Weekly.]

  • В співпраці з Міністерством фінансів, забезпечити розробку та ухвалення "ПриватБанком" та "Ощадбанком" дорожньої карти, яка визначатиме кроки, необхідні для часткової або повної приватизації цих банків - до кінця 2021 року.

[Немає жодних підстав для того, щоб держава володіла "Ощадбанком" чи "ПриватБанком". Це також суперечить задекларованим урядом Основним принципам політики державної власності. Оскільки послуги, які надають ці банки, легко доступні у приватних постачальників на конкурентному ринку, обидва вони мають бути приватизовані – SOE Weekly.]

  • Всі додаткові рішення, які зможуть впливати на частку держави в банківському секторі (включаючи, але не обмежуючись, набуття корпоративних прав в банках держорганами та держпідприємствами, наприклад, "Укрпоштою") будуть прийматися тільки в разі їхньої відповідності загальній стратегії держави щодо зменшення участі та контролю держави в банківському секторі, за умови виділення банківських послуг в окрему юридичну особу, яка буде відповідати кращим міжнародним практикам, включно з жорсткими вимогами щодо надання ліцензії (такими як пруденційна перевірка акціонерів).

[За даними ЗМІ, нещодавно "Укрпошта" домовилася про купівлю "Альпарі Банку". Ціна угоди складає 260 млн грн. Повідомляється, що Кабмін та Мінінфраструктури погодили угоду. Наразі очікується погодження угоди НБУ. – SOE Weekly.]

Ключові зобов'язання щодо управління державною власністю:

  • Ввести в дію законодавство, яке спростить передачу активів до Фонду державного майна України (ФДМУ) та сам процес приватизації, а також продовжить, щонайменше на три роки, період, протягом якого компанії можуть бути продані відповідно до законодавства Великобританії.
  • Оголошення ФДМУ тендерів на продаж, щонайменше, 3 великих державних підприємств, включаючи "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" ("ОГКХ"), "Перший Київський машинобудівний завод" та готель "Президент" - до кінця грудня 2021 року.

27 жовтня ФДМУ продав "Перший Київський машинобудівний завод" ("Більшовик") на приватизаційному аукціоні за 1,429 млрд грн. У ФДМУ повідомили, що активом зацікавилися 15 потенційних покупців. Проте в аукціоні взяли участь лише три компанії, і лише дві з них зробили ставки. Різні ЗМІ припускають, що офіційні учасники аукціону могли вступити в змову на торгах.

Антимонопольний комітет розпочав дослідження щодо наявності або відсутності ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції у діях учасників аукціону з продажу "Більшовика".

ФДМУ скасував аукціон з приватизації "ОГКХ". У ФДМУ пояснили, що отримали лише дві заявки на аукціон, одна з яких не відповідала вимогам. Аукціонна комісія призначила нову дату аукціону на 20 грудня. Це буде третя спроба продати "ОГКХ".

Корпоративне управління 

Незабаром буде створено національну авіакомпанію. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна створить компанію-національного авіаперевізника під назвою "Українські національні авіалінії".

У заяві зазначається, що держава готова інвестувати в авіапарк, який буде залучати іноземних та українських виробників. Зеленський повідомив, що цього року для України буде побудовано три літаки. 

Невдовзі після оголошення, під час форуму "Велике будівництво", Міністерство інфраструктури та французький авіа виробник Airbus підписали меморандум про взаєморозуміння щодо створення  національного авіаперевізника. 

Меморандум закріплює дорожню карту співпраці України та Франції щодо створення національного авіаперевізника. Зокрема, як повідомляє Інтерфакс, розглядається можливість лізингу/купівлі Україною: шести малих вузькофюзеляжних літаків, 12 середніх вузькофюзеляжних літаків, 4 широкофюзеляжних літаків.

Міністр інфраструктури Кубраков заявив, що за п'ять років авіакомпанія досягне беззбитковості. 

Після зустрічі з Марком Роше, директором авіаційної консалтингової компанії "Aerogestion", Президент України Володимир Зеленський заявив, що хоче залучити французьку консалтингову компанію до створення українського національного авіаперевізника. За словами Зеленського, внутрішній ринок авіаперевезень в Україні не задовольняє всіх стратегічних потреб держави, тому створення національного авіаперевізника є необхідним.

[Наразі немає обґрунтування того, навіщо державі володіти таким авіаперевізником. Це також суперечить Основним засадам політики державної власності, які затверджені урядом. Оскільки послуги, які надає компанія, є легко доступними від приватних постачальників на конкурентному ринку. 

Якщо відбувається "провал ринку" в наданні місцевих авіаперевезень, держава може залучити приватних авіаперевізників до місцевих маршрутів за допомогою механізму покладання спеціальних обов’язків (public service obligations – PSO). Держава також може запропонувати субсидії приватним авіакомпаніям на обслуговування певних маршрутів через відкриті аукціони. Компанія, яка запросить найнижчу субсидію, отримує маршрут.

Такий підхід не тільки зменшить корупційні ризики, але й перекладе бізнес ризики з держави на приватного перевізника.

Також зазначаємо, що рішення про створення національної авіакомпанії, тобто нової великої державної компанії, суперечить зобов’язанням української влади скоротити частку держкомпаній відповідно до нещодавнього Меморандуму МВФ, про який йшлося вище. – SOE Weekly.]

Мінінфраструктури запропонувало компенсувати авіакомпаніям ціни на квитки. Міністерство інфраструктури повідомило, що воно розробляє можливість запровадити в авіагалузі механізм спецобов’язків (public service obligations – PSO) для потреб населення, а саме компенсацію авіакомпаніям за рахунок бюджету частини вартості квитка на критично важливих для держави повітряних маршрутах.

За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, такий механізм PSO дозволить максимально розширити мапу польотів в Україні і на перших етапах підтримати нові регіональні аеропорти та внутрішній туризм.

Також Мінінфраструктури пропонує підтримати авіаринок шляхом зниження ставки податку на додану вартість з 20% до 7% на послуги з внутрішніх авіаперевезень. Це також дозволить українським авіакомпаніям зменшити вартість квитка та вплине на привабливість внутрішніх авіаподорожей. Зазначається, що на рівні уряду вже відкрито діалог між державою та бізнесом та досягнуто принципової згоди, а також підготовлено відповідні законодавчі ініціативи.

Крім того, повідомляється, що в Україні створять спецфонд для розвитку авіа та залізничної інфраструктури, кошти якого можна буде направити у тому числі на будівництво та модернізацію аеропортової інфраструктури.

У відомстві також нагадали, що цьогоріч планується відшкодування витрат українським авіакомпаніям за здійснені ними рейси з вивозу пасажирів у період локдаунів у 2020 році.

[Звертаємо увагу, що дана пропозиція Мінінфраструктури лише підтверджує доречність пропозицій SOE Weekly стосовно ініціативи щодо створення національної авіакомпанії. – SOE Weekly.]

Мінекономіки фактивно визнало, що Міненерго призначило Віктора Пинзеника членом наглядової ради МГУ незаконно. Міністерство енергетики призначило Віктора Пинзеника членом наглядової ради "Магістральних газопроводів України" без дотримання процедури, передбаченої для цього чинним законодавством.

Згідно чинного законодавства, при кожному призначенні представника держави до складу наглядової ради "МГУ", відповідна кандидатура щоразу має визначатися згідно із встановленою процедурою. Для "МГУ", така процедура визначена у Постанові КМУ № 143 та передбачає:

  • обов’язковий розгляд та надання висновків щодо запропонованої кандидатури представника держави Комітетом з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств;
  • обов’язкове погодження Кабміном запропонованої кандидатури представника держави.

У свою чергу, Розпорядження КМУ № 812-р від 21.07.2021 р. свідчить, що при призначенні Віктора Пинзеника представником держави до складу наглядової ради "МГУ" в другий раз, його кандидатура не розглядалася Комітетом з призначень та не була погоджена Кабміном.

Independent Commodity Intelligence Services (ICIS) також запросила Пинзеника та Міністерство енергетики пояснити, чому не було дотримано належної процедури та чому перший термін Пинзеника закінчився задовго до його закінчення у 2022 році. Ані Пинзеник, ані Міністерство на момент публікації відповідь ICIS не надали.

Пізніше Мінекономіки надало офіційну відповідь щодо цієї ситуації, відомство підтвердило, що кандидатура Пинзеника не була розглянута Номінаційним комітетом та затверджена Кабміном для призначення його представником держави до наглядової ради "МГУ" на новий термін.

Енергетичний сектор

Westinghouse побудує два енергоблоки на Хмельницькій АЕС. "Енергоатом" і американська компанія Westinghouse підписали угоду про будівництво двох атомних енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції.

Будівництво двох блоків обійдеться приблизно в 10 млрд дол [що становить близько 20% держбюджету на 2021 рік – SOE Weekly]. Ці гроші "Енергоатом" позичить в "Експортно-імпортному банку" США, йдеться у повідомленні.

Голова "Енергоатому" Петро Котін заявив, що хоче, щоб ядерні потужності України досягли 24 ГВт до 2040 року. ["Енергоатом" управляє всіма чотирма атомними електростанціями в Україні, оснащеними 15 енергоблоками загальною потужністю майже 14 ГВт. – SOE Weekly.]

Ольга Кошарна, членкиня Державної інспекції ядерного регулювання, зазначила, що Україна повинна замінити вже існуючі критично зношені атомні енергоблоки, але додаткове збільшення кількості атомних блоків, а відповідно і потужності невиправдане. На її думку, проблема не у потужностях, а у маневруванні цими потужностями, оскільки система не збалансована.


powered by lun.ua