Такі бажані валютні кредити?

Такі бажані валютні кредити?

Середа, 5 вересня 2007, 19:13 -
Національний банк наразі не збирається "зменшувати оберти" та своїми зусиллями імовірно суттєво зменшить різницю між ставками за доларовими та гривневими кредитами у довгостроковій перспективі. Натомість у найближчі місяці після виборів (до кінця року) н
Останнім часом банки демонструють вельми дивну поведінку, знижуючи процентні ставки за гривневими кредитами. Минулого тижня про зниження ставок за іпотечними кредитами у гривні на 0.5-1% річних заявив АКБ "Укрсоцбанк". Раніше на подібний крок пішли АКІБ "УкрСиббанк" (один з лідерів на ринку іпотечного кредитування) та АКБ "Правекс-банк", знизивши ставки до 14.5% річних.

Що це? Спроба розширити цей сегмент ринку, на якому останнім часом спостерігається уповільнення темпів зростання через затишшя на ринку нерухомості, чи свідчення нових підходів до кредитної політики банків? Адже подібна динаміка стосується не тільки іпотечних кредитів. Ще в липні процентні ставки за кредитами банків у національній валюті знизились до 13.9% річних, а за кредитами в іноземній валюті почали зростати.

Пояснення у ЗМІ самих банкірів вельми туманні – посилаються на ринкову кон'юнктуру, одночасно відзначаючи відсутність об’єктивних причин здешевлення кредитів. Проте ця тенденція навіть першокурснику економічного вузу недвозначно свідчить про нестачу доларового ресурсу та надлишковість гривневої пропозиції.

Звичайно, радіти апологетам гривні зарано, і досить високий рівень доларизації непрямо свідчить про хиткість становища гривні як валюти кредитування. Проте вже зараз деякими експертами прогнозується подальша поступова переорієнтація банків на кредитування у національній валюті та вирівнювання вартості кредитів, що надаються в доларах та гривні.

Це неабияк повинно тішити Національний банк, що доклав немало зусиль до цього. Так, в березні цього року було збільшено коефіцієнти резервування за кредитними операціями в іноземній валюті, зокрема по позичальниках, у яких немає джерел надходження валютної виручки (Постанова Правління Національного банку України від 19.03.07 р. N 83 "Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків").

Цей "перший дзвоник" підштовхнув банки до покриття своїх додаткових витрат за рахунок збільшення процентної ставки за валютними кредитами. Ринок відреагував зростанням попиту на кредити в гривні. Національний банк продовжив титанічні зусилля та прийняв Постанову N 235 від 22.06.2007 р. "Зміни до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", яка набирає чинності в жовтні цього року, проте вже викликала неоднозначну реакцію в банківських колах.

В ній передбачено встановлення максимального розміру процентної ставки за договорами з нерезидентами на рівні середньозваженої за 2 попередніх квартали доходності по облігаціях зовнішніх держпозик України в доларах США плюс 2%. Хоча на меті НБУ було зниження доларизації економіки, вирівнювання валютних дисбалансів між активними та пасивними операціями банків та урегулювання процентних ставок, на думку банкірів це лише закриє вихід на зовнішні ринки переважному числу банків та надасть неринкові конкурентні переваги банкам з іноземним капіталом.

За словами банкірів, останнім часом банки намагаються поступово зменшити обсяги видачі кредитів у доларах. Відкрито це не афішується, щоб не втратити конкурентні позиції на ринку. Адже попит на доларові кредити з боку позичальників залишається високим.

Причин, що підштовхують банки до зміни своєї процентної та кредитної політики декілька. Головним чином це дефіцит валютних ресурсів, яких не вистачає для задоволення все зростаючого попиту на кредити в доларах, що в свою чергу пояснюється меншими надходженнями на рахунки експортерів, загальним охолодженням фондового ринку та відповідним відтоком капіталу з ризикованих ринків, переважним зростанням в цьому році вкладів населення в гривні.

Зростання обсягів валютних кредитів, наданих банками в економіку, у І півріччі в 7 разів перевищило зростання обсягів строкових депозитів клієнтів в іноземній валюті. Забезпечення кредитів в іноземній валюті строковими депозитами, залученими у юридичних та фізичних осіб, за 6 місяців поточного року зменшилось з 47 до 39%.

Довгострокові валютні кредити забезпечуються валютними депозитами лише на третину. Всього за рахунок коштів клієнтів в іноземній валюті (з урахуванням залишків на поточних рахунках) забезпечується 49% наданих валютних кредитів. Решту валютних ресурсів банки намагаються наростити за рахунок міжбанківських кредитів і в першу чергу за рахунок залучення коштів на зовнішніх ринках.

Нестабільність на світових фінансових ринках, що спричинена іпотечною кризою в США, загрожує збільшенням процентних ставок за зовнішніми запозиченнями для наших банків, а відтак зростанням середньої вартості ресурсів.

Інша причина, що значно впливає на поведінку банків та їх клієнтів – непевність у стабільності курсу долара США. Зараз пристрасті щодо курсу дещо вщухли, проте і досі не припиняються чутки про можливу ревальвацію гривні. Експерти розходяться тільки в цифрах (від 4.95 грн./дол. найближчим часом до 3 грн./дол. на перспективу). Якби ці прогнози справдилися, це означало би втрати для банків, бо у гривневому еквіваленті позичальники віддадуть банкові менше. Клієнти ж зацікавлені в розміщені депозитів у гривні та отримані кредитів в доларах.

Менш ймовірний на сьогодні сценарій підвищення курсу долара, що було б вигідно експортерам, знижує платоспроможність позичальників, погіршує якість кредитного портфеля, що також означає втрати для банків. Запобігання курсовому ризику – ще один аргумент на користь збільшення кредитування в гривні.

Чого ж варто очікувати найближчим часом? Національний банк наразі не збирається "зменшувати оберти" та своїми зусиллями імовірно суттєво зменшить різницю між ставками за доларовими та гривневими кредитами у довгостроковій перспективі. Натомість у найближчі місяці після виборів (до кінця року) накопичена у період передвиборної непевності гривнева ліквідність на рахунках клієнтів банків може бути суттєво зменшена – банально відкладені проекти потребують фінансування. Тому ймовірно до кінця року на суттєве зменшення вартості гривневих кредитів очікувати не доводиться - українські реалії традиційно славляться збалансованістю непередбачуваних факторів, спричинених політиками.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!