До написання цього матеріалу автора спонукала реакція "Донецької паливно-енергетичної компанії" та особисто Ріната Ахметова на критичні матеріали у ЗМІ щодо "спасіння "Дніпроенерго", найбільшої енергогенеруючої компанії (після "Енергоатома", звісно) в Україні. Однак факти - вперта річ, вони не залежать ані від політичних симпатій чи антипатій, ані від політичної кон'юнктури. Саме тому "ЕП" вважає за потрібне дезавуювати деякі тези, що висловив пан Ахметов виданню "Дзеркало тижня", а також управляючий санацією, котрий написав в редакцію минулого тижня.

Ахметов спас державу від… держави

Що ж, давайте розберемося. Стежимо за хронологією. "Дніпроенерго" знаходиться під процедурою банкрутства з 2001 р.. У листопаді 2002 р. прем'єр-міністром був призначений Віктор Янукович, а першим віце-прем'єром і міністром фінансів - Микола Азаров. На офіційному сайті Кабміну в послужному списку Миколи Яновича наводиться значний перелік комісій, які він очолював, перебуваючи на цій посаді. У тому числі й Комісію з питань неплатоспроможності та Координаційну раду з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах. ЗМІ писали, що в жовтні 2003 р. напередодні зборів кредиторів "Дніпроенерго" під його керівництвом відбулося засідання урядової комісії з питань неплатоспроможності підприємств. Комісія розглянула питання про стан справ у компанії "Дніпроенерго". Нею було ухвалене рішення про те, що держава в особі Мінпаливенерго візьме під свій контроль борги держструктур, що є найбільшими кредиторами генкомпанії. Зокрема, борги перед Мінфіном, НАК "Нафтогаз України", податковими інспекціями, Держрезервом, вугільними підприємствами.

Йдемо далі. Наприкінці 2003 р. віце-прем'єром з питань ПЕК був призначений Андрій Клюєв. З 2004 р. в уряді Януковича працював і тодішній міністр палива й енергетики Сергій Тулуб. У цілому тодішній уряд, очолюваний Віктором Януковичем, відпрацював більше двох років. У серпні 2006 р. Янукович знову очолив Кабмін, і в його уряді знову трудяться й Азаров, і Клюєв, і Тулуб. Тобто з шести років банкрутства "Дніпроенерго" більше трьох років у керма української економіки перебували представники політичної сили, у складі якої Рінат Леонідович пройшов у парламент. Весь цей час уряд Януковича мав змогу опікуватися долею "Дніпроенерго".

Сьогодні, як і в 2004, головою Національної комісії регулювання електроенергетики є Сергій Титенко - №159 у списку Партії регіонів на найближчих виборах у парламент. Його по праву вважають потужним фахівцем. До речі, і під час "помаранчевої" паузи Титенко трудився на посаді заступника міністра палива й енергетики, тож мав вплив на процеси в електроенергетиці.

Таким чином, питання "чому шість років усі, хто реально міг допомогти, дивилися на вмираюче, хворе підприємство й не запропонували ліки, не поправили його здоров'я?" пану Ахметову варто було б задати насамперед своїм соратникам.

За словами Ахметова, ДПЕК володіла 16% акцій "Дніпроенерго". У цьому випадку незрозуміло, чому ДПЕК згаяла стільки часу? З іншого боку, якщо акціонером "Дніпроенерго" ДПЕК стала відносно недавно (а скоріше за все, так і було), то резонно поставити інше запитання: невже вона б ризикнула придбати досить великий пакет акцій умираючого підприємства?

Відповідь на обидва питання є. Справа в тому, що "Дніпроенерго" зовсім не збиралося вмирати. І в 2005 р., і в 2006 р. воно було прибутковим. І цього року до липня включно (офіційної інформації за серпень на час написання статті ще не було), "Дніпроенерго" теж демонструвало рентабельність. Торік підприємство виробило 14,895 млрд. квт-г, збільшивши в порівнянні з 2005 р. виробництво електроенергії на 12,56%. І в 2005, і в 2006 р. воно показало третій за обсягом вироблення електрики результат серед всіх п'яти генеруючи компаній, що створені на базі ТЕС.

Одні галузеві фахівці стверджують, що насправді "Дніпроенерго" - це "цукерка", інші - що вона використала не всі свої резерви і рівень управління нею далекий від досконалості. Але жоден експерт чи спеціаліст не назвав компанію вмираючою. Набагато гірше справи в іншої державної компанії - "Донбасенерго", три електростанції якої були продані в 2001 р. за борги. Сьогодні ці три електростанції успішно експлуатує "Востокенерго", що входить у ДПЕК. Чом би команді пана Ахметова не почати рятівні роботи з цього підприємства?

Непрозора прозорість

Цікава й інша теза, котру нам наполегливо вкладають у вуха різноманітні захисники ДПЕКу в питанні "Дніпроенерго". "У грудні 2006 року комітет кредиторів відкритий (підкреслюю — відкрито й прозоро!) через центральні ЗМІ запропонував всім бажаючої підготувати й представити свої пропозиції. У кого будуть кращі умови, той і переможе. Кожної (!) міг взяти участь у лікуванні "Днепрэнерго", - заявив Ахметов в інтерв’ю "ДТ" .

У газетах "Урядовый кур'єр" і “Голос України” від 29 грудня 2006 р. неважко відшукати оголошення, в якому сказано (наводимо дослівно):

"Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і Плану санації ВАТ "Дніпроенерго" всі потенційні інвестори, кредитори й орган, уповноважений управляти майном боржника, можуть подати в комітет кредиторів ВАТ "Дніпроенерго" пропозиції про участь у санації боржника потенційних інвесторів, які повинні включати умови участі таких інвесторів у санації ВАТ "Дніпроенерго" з метою відновлення його платоспроможності. Пропозиції направляти управляючому санацією ВАТ "Дніпроенерго" Тевелєву Д. М. за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, для їхнього попереднього аналізу управляючим санацією та подальшого розгляду комітетом кредиторів ВАТ "Дніпроенерго". Пропозиції направляти завчасно, не пізніше ніж за 7 днів до засідання комітету кредиторів. Засідання комітету кредиторів ВАТ "Днепрэнерго" відбудеться 26 січня 2007 року". Управляючий санацією ВАТ "Дніпроенерго" Д. М. Тевелєв".

Неважко помітити, що жодних вимог до потенційних інвесторів в оголошенні не вказувалося, тому критерії вибору інвесторів прозорими назвати важко. Більше того, в оголошенні навіть не говорилося прямо, що відбір інвесторів буде конкурсним!

Комітет кредиторів затвердив інвесторами вуглевидобувні підприємства "Комсомолець Донбасу" та "Павлоградвугілля", що входять у ДПЕК. Є інформація, що бажання стати інвестором виявляв також Альфа-банк. Але що конкретно він пропонував і чому був відкинутий? Чи були інші претенденти з іншими пропозиціями - теж невідомо.

Якщо говорити про прозорість, то варто згадати як готувалися конкурси із продажу контрольних пакетів акцій шести "обленерго". Самі конкурси відбулися навесні 2001 р., але розпорядження уряду з кожного з обленерго, де містилися чіткі та зрозумілі всім вимоги до потенційних покупців, були видані ще в жовтні 2000 р. На підставі цих вимог і проводився кваліфікаційний відбір претендентів. (До цих розпоряджень, що містять одне дуже цікаве в нашому випадку положення, ми ще повернемося). А вирішальним критерієм визначення переможця стала ціна покупки.

А тепер про вихід з нібито кризової ситуації, котрий буцімто ніхто не запропонував. У червні 2005 р. був ухвалений закон "Про міри, спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що надав комплексне розв'язання проблеми старих боргів. Основним боржником генеруючих компаній, у тому числі і "Дніпроенерго", є держпідприємство "Енергоринок", підлегле саме уряду. Але на 1 січня 2007 р. кредиторська заборгованість ДП "Енергоринок" становила 17,5 млрд. грн. (левова частина цієї суми - борги перед компаніями гененрації) і за весь минулий рік зменшилася лише на 740 млн. грн.

Щодо кредиторської заборгованості "Дніпроенерго", то її значна частина - борги перед держустанови та держпідприємствами. Зокрема, з 954 млн. грн. кредиторської заборгованості "Дніпроенерго" 525 млн. грн. складають визнані судом борги перед Держрезервом, 120 млн. грн. – борги перед бюджетом, ще 96 млн. грн. бажає стягнути податкова інспекція (це офіційна інформація, озвучена на засіданні НКРЕ 20 вересня директором з економіки "Дніпроенерго" Сергієм Бедіним). Що ж перешкодило при наявності законодавчо встановлених механізмів разрулити проблему боргів хоча б усередині держсектору? Користуючись нагодою, відзначимо, що в комітет кредиторів "Дніпроенерго" входить Міністерство фінансів (має найбільшу кількість голосів у комітеті кредиторів і є його головою), Лівобережна податкова інспекція Дніпропетровська, "Шахта "Комсомолець Донбасу", Державне підприємство "Свердловськантрацит" (йому "Дніпроенерго" винне близько 76 млн. грн.), а також компанія "Олександр" (їй "Днепрэнерго" винна близько 300 тис. грн.).

Ми вже згадували про продаж в 2001 р. контрольних пакетів шести обленерго. Тоді ці шість "обленерго" були боржниками "Енергоринку". В цілому, їхні борги становили близько 700 млн. грн. І знаєте, проблему вирішили - їх реструктуризували на 5 років з відстрочкою погашення на 2 роки. І про це йшлося в тих самих розпорядженнях уряду, що визначив умови приватизації. Тобто нічого неможливого немає. А тим більше за наявності закону, котрий призначений саме для знищення старих боргів.

Чи був хлопчик?

Пан Ахметов говорить, що для ДТЭК, котрий видобуває 16 млн. т вугілля, важливо: "щоб споживач був здоровий. Стабільні поставки вугілля повинні стабільно оплачуватися, а шахтарі - одержувати стабільну зарплату".

Але, за останніми даними офіційного сайту Мінвуглепрому, за 7 місяців цього року електростанції розрахувалися за поставлене державними шахтами вугілля на 100,9%. Так невже вони не розраховуються з недержавними?

Більш того, за інформацією Сергія Бедіна, на сьогодні в "Дніпроенерго" немає боргів (поточних, - авт.) за вугілля ані перед державними, ані перед приватними компаніями.

І нарешті про гроші. "ЕП" вже писала, що, за оцінками експертів фондового ринку, ціна пакета, котрий у результаті додаткової емісії відійшов ДПЕК, фактично занижена - навіть 25% пакет у випадку конкурентних торгів коштував би дорожче на $100 млн. (див. оцінку ситуації, викладену в листі глави СБУ, спрямованого на Банкову). Тобто Рінат Ахметов говорить, що "у грудні 2006 року ми запропонували 400 млн. дол. за 28% хворого підприємства з ринковою вартістю 490 млн. дол.!" Але будь-які думки й оцінки – це не істина в останній інстанції. Найкраще реальну вартість пакета можна визначити в умовах конкуренції. А чи була вона - ніхто не знає.

Варто зазначити, що 1 млрд. грн., які ДПЕК зобов'язалася інвестувати в реконструкцію і модернізацію генеруючих потужностей (тобто майже половина суми в 400 млн. доларів, про яку говорить Рінат Леонідович) "Дніпроенерго" отримає не відразу, а протягом п'яти років - з 2008 по 2012 р. Нюанс…

Облік та контроль

Щодо контролю над підприємством – теж далеко не все так радісно, як це твердить новий власник. Як відомо, за державою зберігається пакет в 50% +1 акція. У минулому матеріалі "ЕП" писала, що кіпрська компанія DTEK Holdings Limited (це власник пакетів акцій підприємств, що входять у ДПЕК) до загальних зборів акціонерів сконцентрували близько 15% акцій "Дніпроенерго" (Рінат Ахметов говорить про 16%) і була його найбільшим недержавним акціонером. Внаслідок заходів, передбачених планом санації, інвестори одержать контроль над 34,243% акцій "Дніпроенерго". Тобто в цілому ДПЕК і DTEK Holdings Limited будуть контролювати трохи більше 44% акцій "Дніпроенерго".

За законом "Про господарчі товариства", кворум, необхідний для проведення загальних зборів акціонерів, - 60%, Це значить, що ДПЕК і DTEK Holdings Limited (а точніше - Рінат Ахметов) зможуть без проблем блокувати проведення будь-яких зборів акціонерів з небажаними для них питаннями. І що дає в цьому випадку державі її 50% + 1 акція? Причому це не залежить ані від того, який в Україні уряд, ані від того, хто контролює НАК "ЕКУ". Наочний приклад - ситуація в "Укрнафті", 42% акцій якої без проблем дозволяють Ігореві Коломойському контролювати компанію при будь-якій владі.

На зборах акціонерів 27 серпня була вибрана наглядова рада, в яку увійшли НАК "Енергетична компанія України" (як юридична особа), три її представники (Олександр Позняков, Микола Стегній і Олександр Яшта), DTEK Holdings Limited (як юрлицо) і два представники ДПЕК - Віталій Бутенко й Олександр Онищенко.

Згідно статуту, з яким можна ознайомиться на сайті "Дніпроенерго", саме наглядова рада обирає й відкликає голову та членів правління, а необхідний для засідання наглядової ради кворум - 5 чоловік. Тобто без ДПЕК і її представників провести засідання наглядової ради неможливо. Так який реальний контроль при 50% + 1 акція пакеті зберігає державу, якщо без ДПЕК вона не зможе ухвалити жодного рішення?

До речі, є думка, що проведення зборів акціонерів компанії, що перебуває в санації, суперечить Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, статті 17, в якій говориться, що від дня винесення визначення про санацію повноваження органів управління боржника припиняються, вони передаються управляючому санацією.

Переможники та переможені

Дискутувати можна і з твердженням, що "у цій угоді сьогодні виграли всі — насамперед, трудовий колектив, держава і ДПЕК". Принаймні в тій його частині, що не стосується ДПЕКу. Що саме виграв трудовий колектив – ми не знаємо. Чомусь згадуються останні страйки на приватних шахтах Ахметова.

"Дніпроенерго", можливо, і дещо виграє – ДПЕК на відміну від держави вміє вести справи та захищати свій бізнес.

Програла від угоди саме держава (мова не про уряд). По-перше, вона втратила контроль над найбільшою генеруючою компанією України. По-друге, втративши значну частину свого майна, бюджет не отримає нічого за винятком потенційного повернення боргів. Але ці борги (у цілому 216 млн. грн.) і близько не порівнянні із сумами, які можна було б виручити від продажу акцій компанії на відкритому конкурсі. По-третє, фактично відбулася монополізація конкурентного сектора українського енергоринку – маються на увазі теплові електростанції, що працюють за ціновими заявками (велике питання до Антимонопольного комітету).

Відтак мимоволі виникає асоціація з "Криворіжсталлю" у частині погіршення інвестиційного клімату, про який багато говорили всі без виключення українські уряди, включаючи нинішній. Чи буде хеппі енд в цій історії?