СПЕЦПРОЄКТ "Митниця. Тестування"
за підтримки Посольства США, Міжнародної Організації з Міграції в Україні
Реформа митниці: що далі?

Реформа митниці: що далі?

Понеділок, 26 липня 2021, 13:00 -
Будь-яка справжня реформа – це комплекс заходів, які докорінно змінюють державний орган чи цілу сферу суспільного, економічного чи політичного життя.

Для впровадження реформ необхідне концептуальне бачення двох речей: по-перше, що має бути "на виході", по-друге, яким чином це забезпечити. Що ми хочемо отримати в результаті реформи митниці?

Професійну, чесну митну службу, яку законослухняний бізнес та звичайні громадяни сприйматимуть як клієнтоорієнтований сервіс. Держава ж отримає інструмент для економічної безпеки та добробуту.

Інше питання – як цього досягти.

Правильно складена дорожня карта, послідовність перетворень, обрання доречного досвіду інших держав, який можна успішно застосувати в умовах України, залучення міжнародних експертів – основа майбутнього успіху.

Реформа української митниці складається з інституційної, технологічної та кадрової складових і має кілька етапів.

Будувати інституції, а не перефарбовувати фасади

Зміни передбачають поступовий перехід до функціонування Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи. Це має забезпечити посилення інституційної спроможності митних органів, оптимізацію адміністративних та кадрових ресурсів.

Реформована митниця посилить безпекову функцію держави шляхом удосконалення системи аналізу ризиків, розробки ІТ-рішень, уніфікації норм та стандартів, а також завдяки швидшому ухваленню рішень і кращій керованості системи.

Також триває імплементація європейських практик і законодавства в межах угоди про асоціацію з ЄС.

Деякі норми вже успішно впроваджені: загальна декларація прибуття, програма АЕО (авторизований економічний оператор, особливий статус, який засвідчує високий ступінь довіри митниці до суб'єкта господарювання та надає йому можливість користуватися перевагами та спеціальними спрощеннями при митному оформленні), захист прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон, облік нерезидентів (негромадян України або компаній, що не зареєстровані в Україні).

Усе це полегшує митне оформлення товарів для бізнесу, допомагає більш ефективно аналізувати ризики та сприяє цифровізації митної служби.

Фото: Freepik
Фото Freepik

Також митна служба перебуває на етапі впровадження режиму спільного транзиту.

NCTS (нова комп'ютеризована система транзиту) дає можливість налагодити обмін інформацією про всі етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень у режимі реального часу та більш ефективно використовувати механізм аналізу ризиків. Конвенція про режим спільного транзиту об'єднує 35 держав.

Україна перебуває на етапі паралельного використання національної системи контролю доставки товарів та NCTS. У разі успішного проходження оціночної місії Україна зможе отримати офіційне запрошення приєднатися до конвенції.

Кадри вирішують все

Реформа інституцій, приєднання до міжнародних митних конвенцій, впровадження світового досвіду роботи – це основа позитивних змін. Тим паче, що вони передбачають автоматизацію процесів, зменшення людського фактору, а відтак – мінімізацію корупційних ризиків.

Проте людський фактор був і, скоріш за все, залишиться тим чинником, завдяки якому формуються суспільна довіра або недовіра. Тому без зміцнення кадрового потенціалу реформа залишиться незавершеною.

Можна стверджувати, що якість персоналу Держмитслужби – головна складова її репутації.

 

Фундаментом для формування якісної кадрової основи стало тестування працівників митниці.

Його мета – повернути довіру широкої громадськості та особливо бізнесу до Держмитслужби, сформувати ставлення до митників як до законослухняних професіоналів своєї справи.

Структура тестів спрямована на комплексну оцінку учасників.

Тестування складалося з трьох блоків: знання антикорупційного та митного законодавства, завдання на загальні здібності, зокрема вербальне та математичне мислення, і питання на виявлення рівня благонадійності.

Розробка методології комплексної атестації конкурсантів, організація і проведення тестування проходили за активної участі та підтримки міжнародних партнерів Мінфіну та Держмитслужби в цьому проєкті: Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Посольства США в Україні.

"Системний підхід та використання міжнародного досвіду – це запорука ефективності тестування як методу кадрового відбору.

Експертна підтримка залучених нами зовнішніх експертів, наша присутність як незалежних спостерігачів при проведенні тестування дають змогу бути впевненими в релевантності результатів, а отже – у професійності та благонадійності працівників митниці, які успішно склали тести", – зазначає керівник проєктів у сфері управління кордонами Представництва МОМ в Україні Роман Горбовий.

Не тестом єдиним

Тестування допомогло перевірити співробітників та оцінити кадровий потенціал реформованої митниці.

Проте успішне проходження тестування не є запорукою подальшої ефективності і благонадійності, тому планом заходів з реформування передбачене запровадження системи постійного моніторингу та контролю персоналу.

 

Наступним кроком стане запровадження нової системи оплати, заохочення й кар'єрного зростання персоналу Держмитслужби. Для цього розробляються проєкти законодавчих та інших нормативних змін. У Міністерстві фінансів та Держмитслужбі вже сформоване концептуальне бачення "мотиваційного пакета".

Якість роботи персоналу забезпечуватиметься двома факторами: позитивною мотивацією та контролем.

Переведення 70% митників на контракти з піврічним випробувальним терміном створить систему жорсткого кадрового контролю, яка включатиме регулярні перевірки на добропорядність, перевірки знань і тестування, службові перевірки з використанням поліграфа.

Непроходження цих перевірок буде підставою для негайного розірвання контракту та звільнення співробітника.

Для підвищення фінансової мотивації працівників митниці є ідея створення спеціального фонду, який наповнюватиметься коштами від конфіскованих товарів.

"Гідна зарплата і відсотки від штрафів та від продажу конфіскованих товарів – такі мотиватори плануємо впровадити для митників. Для цього необхідна низка законодавчих змін, але ми вже над ними працюємо.

Плануємо повернути митниці право реалізовувати конфіскат і створити спецфонд, куди також має спрямовуватися частина штрафів за порушення митних правил.

Паралельно плануємо впроваджувати службу поліграф-контролю: співробітників митниці, щодо яких надходитимуть сигнали про порушення, перевірятимуть на детекторі брехні", – наголошує очільник Державної митної служби Павло Рябікін.

До мотиваційного пакета також планується включити перегляд посадових окладів та системи преміювання митників, медичне страхування або компенсування витрат на оздоровлення, забезпечення форменим одягом.

"Кожен працівник митниці має отримати нормальний соцпакет, з яким він буде відчувати себе захищеним. Відповідальний бізнес уже давно це впровадив, обсяг соціального пакета є однією з вагомих мотивацій при виборі роботи.

Держава теж має дбати про працівників держорганів, тому ми плануємо за допомогою наших міжнародних партнерів розробити і запровадити збалансовану систему мотивації до доброчесного виконання обов'язків митниками", – зауважив заступник міністра фінансів Юрій Драганчук.

Підпишіться на наші повідомлення!