Навіщо комунальним підприємствам наглядові ради

Навіщо комунальним підприємствам наглядові ради

Чи всі комунальні підприємства повинні бути прибутковими і що змінить запровадження бізнес-підходу в управлінні?
Понеділок, 27 лютого 2023, 17:43
народний депутат, секретар Комітету з питань економічного розвитку

Після радянського минулого у стосунках людей і влади залишилася мовчазна домовленість, яку можна було би описати жартом: ви нам — дешеві тарифи, а ми вам — крадіть.

Це хибний, дуже шкідливий підхід, який, на жаль, відображається на політиці комунальних підприємств. 

Таке ставлення не дає їм розвиватися, не сприяє покращенню якості тих послуг, які вони надають. В результаті — всі в програші. Маємо припинити таку традицію.

Коли ми говоримо про те, якими мають бути комунальні підприємства, як вони мають функціонувати, то маємо на увазі їхню ефективність. Першочергово мова зараз має йти не стільки про прибутковість, а бодай про беззбитковість. 

Реклама:

Ми розуміємо, в якому стані перебуває більшість комунальних підприємств в Україні і, як би не хотіли, а в один момент вони прибутковими не стануть. 

Їхній менеджмент має прагнути цього та робити все, щоби підприємство працювало продуктивно. І результативність в цій ситуації полягає саме в тому, аби комунальне підприємство надавало максимально якісну послугу за мінімальну вартість.

Не всі комунальні підприємства можуть бути прибутковими. Частина з них потребуватиме дотацій. 

Наприклад, комунальний транспорт не може стати прибутковим лише за рахунок пасажирів, навпаки, він має стимулювати пасажирів пересідати з власних автівок на громадський транспорт, зокрема електротранспорт. 

Покласти фінансову відповідальність за розвиток такого підприємства на плечі містян у вигляді підвищення тарифів — неправильно і безперспективно. 

І, власне, в таких випадках можна думати про дотування. Однак кількість дотаційних підприємств має бути мінімальною, а сама дотація повинна відбуватись згідно стратегії міста. 

Тут постає ще один виклик: кардинальна зміна управління комунальними підприємствами, зокрема, на корпоративний підхід, який передбачатиме запровадження наглядових рад. 

За відсутності таких органів комунальні підприємства хоч і дотуються, але робиться це фактично "всліпу", без опертя на ключові показники. 

Наглядова рада, як професійна спільнота, може допомогти визначити основні проблемні моменти, на які потрібно звернути увагу та оптимізувати процеси. 

Суми дотацій повинні бути обумовлені чіткими показниками — так комунальні підприємства виключать зі своєї діяльності корупційну складову. 

Фактично, наглядові ради мають стати своєрідними арбітрами, які унеможливлять зловживання у комунальних підприємствах, зокрема у фінансових питаннях допоможуть стати більш прозорими. Більше того, саме їм мають звітувати керівники комунальних підприємств. 

Наглядова рада у складі фахових, професійних людей допомогла би керівництву переглянути механізми роботи комунального підприємства, розробити стратегію розвитку, надавати рекомендації та консультувати у рішеннях, що стосуються досягнення ефективності підприємства

Практику діяльності таких органів можна перейняти від приватного бізнесу, для якого наглядові ради не є чимось екстраординарним, а навпаки, це реальний механізм. 

Якщо охарактеризувати комунальні підприємства як "бізнес" мешканців громади, то маємо встановити для нього такі ж чіткі правила, як у приватному — гнучкість, якість послуг, незалежність від зовнішнього впливу. 

Завданням кожної громади має стати підняття якості роботи комунальних підприємств до рівня конкурентоздатності приватного бізнесу. Завдання не з легких, але варто спробувати!

Наявність наглядової ради при комунальному підприємстві не повинна перетворитись на дорадчий орган та бути чимось формальним. 

Більше того, я переконаний, що діяльність членів наглядових рад великих комунальних підприємств, таких як Водоканал, повинна оплачуватись. Тому, тут постає питання відбору членів таких наглядових рад та їх вмотивованості. 

Та навіть це є другорядним у порівнянні з тим, щоби стимулювати міські ради взагалі створювати наглядові ради при комунальних підприємствах. 

Це чимала проблема — попри вже діючий закон, на жаль, ми не спостерігаємо масштабного створення таких органів управління. Люди на місцях також не вимагають цього від місцевої влади — вочевидь, не розуміють, яким може бути вплив наглядових рад. 

Якщо міський голова дійсно зацікавлений, щоб комунальні підприємства міста працювали прозоро та результативно, він має бути головним лобістом цього питання.

Сьогодні, Львів, який завжди задає вектор і є прикладом для багатьох міст у своєму розвитку, має шанс показати Україні ще одну історію успіху. 

Нею може стати реформа корпоративного управління комунальними підприємствами через наглядові ради. Маємо показати, що і у комунальних підприємствах може бути реальним стратегічне управління, прозорість у діяльності, залучення незалежних експертів, використання світового досвіду, що мешканці реально можуть впливати на організації, які надають їм послуги. 

Зараз міська рада в процесі напрацювання механізму утворення Наглядових рад і віримо, що всі дійдуть згоди та врешті решт успішний досвід Львова зможуть перейняти й інші міста України. 

У 2017 році Україна долучилася до Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, де викладені ключові принципи, на які маємо спиратися.

В одному з її пунктів йдеться про те, що "підприємства повинні підтримувати та дотримуватися принципів належного корпоративного управління, розвивати й застосовувати належну практику корпоративного управління, в тому числі у групах підприємств". 

У роботі комунальних підприємств також має бути побудована корпоративність в управлінні, щоби ми зважували інтереси усіх сторін. 

Це допоможе вивести їх на новий рівень ефективності та зробити роботу більш прозорою, а отже — збільшить кредит довіри містян до муніципальних сервісів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: