Ландшафтний заказник VS гаражі. Як львів’яни відстоюють право на чисте повітря і воду

У Львові є унікальний природній об’єкт – водно-болотне угіддя "Торфовище Білогорща". У світі такі території охороняються найдужче, бо запаси прісної води катастрофічно зникають. 

Водно-болотні угіддя підпадають під охорону також Рамсарської конвенції. Торфовище було пам’яткою природи ще у 1937 році. Кілька наукових досліджень за останні 15 років зафіксували тут червонокнижні, або захищені різними конвенціями, рослини та види тварин. 

Опираючись на ці та інші дослідження, ініціативна група львів’ян у 2016 році отримала схвалення від Міндовкілля і зібрала підписи під петицією про створення заказника. 

Два власники території природного об'єкта - Зимноводівська сільська рада (33,2 га) та Львівська міська рада (58,8 га) підтримали ініціативу громадян голосуваннями. 

У жовтні 2019 року Львівська обласна рада проголосувала за створення природоохоронного об'єкта місцевого значення ландшафтного заказника "Торфовище Білогорща" на загальній площі 92,0 га. 

Паралельно з цим, з метою врегулювання кількарічного конфлікту щодо меж населених пунктів (міста Львова та села Рясне-Руське), Львівська міська рада передала Рясне-Руській сільській раді частину своїх земель, до яких також входила і територія заказника, а це 58,8 га. 

Уся територія заказника й надалі залишилась у комунальній власності (хоча й в іншої, сусідньої громади). Згодом стало відомо, що Рясне-Руська територіальна громада після місцевих виборів у 2020 році приєднається до Львівської територіальної громади.

Упродовж двох місяців перед розформуванням Рясне-Руської сільської ради посадовці сільської ради швидко, на "безоплатній основі", з численними порушеннями (процедури стратегічної екологічної оцінки, без урахування природоохоронного статусу водно-болотних угідь, порушенням процедури розроблення генплану, без врахування статусу заказника, який є об'єктом власності народу України) вирішили передати землі у приватну власність. У тому числі 5 гаражним кооперативам.

Згодом виявилось, що ці гаражні кооперативи як юридичні особи були створені лише за місяць до безоплатної передачі їм у власність земельних ділянок. 

Мало того, серед засновників чи керівників цих гаражних кооперативів виявились родичі депутатів Рясне-Руської сільської ради.

Найкращий захист — це напад. Саме з таким девізом створені у вересні-жовтні 2020 року гаражні кооперативи - власники понад 15,3 га земель ландшафтного заказника, вирішили у грудні 2021 року оскаржити рішення Львівської обласної ради про його створення, яке було прийняте у жовтні 2019 року — начебто не була дотримана процедура створення та погодження природоохоронного об'єкта. 

Намагання зупинити судові процеси у господарських судах про витребування земель у гаражних кооперативів мали наслідком новий судовий спір за позовом гаражних кооперативів до Львівської обласної ради.

Дива не сталось і гаражні кооперативи ("Автосвіт", "Пікап", "Сілвер Авто", "Автомеханік" та "Автогонщик"), об’єднавши свої зусилля, домоглись зупинення справ у господарському суді про витребування у них частини ландшафтного заказника до моменту вирішення їхнього позову про оскарження рішення обласної ради, яким створювався заказник. 

Господарські суди зупинили розгляд цих справ для того, щоб дочекатися рішення у справі щодо законності заказника, оскільки це один з аргументів позовних заяв прокуратури, проте далеко не єдиний. 

Що краще для міста — природоохоронний об’єкт чи гаражі?

Усі екосистемні послуги – безплатні для людей, в тому сенсі, що ми не платимо за користування ними. Але з іншої сторони – втрачаючи якусь послугу – ми змушені платити за її відсутність. 

Наприклад, чисте повітря, чиста вода – це одні з екосистемних послуг. Якщо в регіоні, де проживають люди – повітря стає забрудненим, то доводиться платити за це здоров’ям, або витрачати кошти на додаткове очищення повітря, додаткові кошти на лікування та оздоровлення населення. 

Таким чином частину екосистемних послуг ми можемо монетизувати, тобто порахувати приблизну їхню вартість. 

От приклад розрахунку відділу екосистемології Інститут екології Карпат НАНУ екосистемних послуг Заказника "Торфовище Білогорща". Монетизація порахована за методикою, яку використовують в США та яка пройшла первинну перевірку у Міндовкіллі та чекає на доопрацювання та затвердження.

Зберігаючи органічну сировину (торф) на площі 92 га - місто заощаджує на збереженні підземних вод - 8280 доларів на рік; на регулюванні клімату - 27 250,4 доларів, на генетичних ресурсах - 3 109,6, на поглинанні вуглецевого газу - 184 000 доларів, на охороні біорізноманіття - 331 200 доларів, на рекреації - 276 000 доларів, на ґрунтоутворенні - 1 995 доларів, на контролі якості хімічного складу води (здатність до самоочищення) - 616 400 доларів і так далі. 

Якщо порівняти переваги та недоліки від використання земельної ділянки під ландшафтний заказник і гаражний кооператив, то у першому випадку територія залишається доступною для усіх. За умов розміщення гаражних кооперативів – ресурс буде обмеженим.

Проєкт заказника буде відновлювати та покращувати функціонування даної екосистеми та біогеоценозу загалом. Зелений масив заказника має потужну можливість поглинання карбону та утримування його у торфі та болотах. 

Тоді, коли при реалізації проєкту гаражних кооперативів ми не лише втратимо ці послуги, але й отримаємо збільшення викидів CO2 через велику концентрацію автомобілів на цій ділянці, а також зросте забруднення атмосферного повітря.

При розміщенні гаражів частина території буде покрита асфальтом та забудовою.

Заказник має позитивний вплив на здоров’я не лише навколишньої громади та працівників, але й пом’якшує вплив негативних факторів на здоров’я для усього регіону.

При створенні ландшафтного заказника місцевого значення економічні затрати є мінімальними й вигоди від проєкту при цьому не зменшуються, а зростатимуть із часом його існування.

Якщо не вкладати додаткові кошти у проєкти, то гаражні кооперативи не зможуть працювати залишаючи за собою якість послуг, а от заказник функціонуватиме і без будь-яких втручань людини, при цьому приноситиме вигоди для неї.

Розуміючи неоціненний вклад природного довкілля на добробут та безпеку життя людей в Україні та світі будь-яка майбутня діяльність повинна бути оцінена щодо впливів на заходи із охорони довкілля. 

Останні 20 років активно розвивається напрям природоохоронних рішень, які полягають у сприянні збереження природних територій та використання для господарської діяльності вже антропогенно забруднення. 

Судовий процес, як прецедент для України

Так виглядає, що господарські суди хочуть переконатися у тому, чи готові органи влади, які створювали цей заказник, відстоювати свої права самостійно. 

Чи всі як завжди чекають на рішення суду. Суд повинен приймати рішення там, де неможливо в інший спосіб захистити порушене право, а заказник, є кому захищати згідно з законом — це Львівська обласна рада, Львівська міська рада, Зимноводівська сільська рада, а також департамент екології та природних ресурсів ЛОДА, правоохоронні органи, не рахуючи кожного мешканця України. 

Ініціатори створення ландшафтного заказника "Торфовище Білогорща", громадськість та наукове середовище, так само як і органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи максимально залучені у судовий процес, який може стати для заказника вирішальним.

Чи стане війна тим ключовим фактором, який зможе навідріз відмітати "дерибани" та "схеми", встановлювати справедливість та захищати інтереси держави, громад та їх мешканців? 

Загалом станом на зараз є шість судових позовів. П’ять – за позовом Франківської прокуратури. Правоохоронці у суді домагаються визнання недійсними рішеннями Рясне-Руської сільради, скасування права власності гаражним кооперативам. 

Але новоспечені власники землі подали свій позов (шостий), щоб домогтися скасування рішення облради про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення "Торфовище Білогорща". 

Повне осушення торфовища і побудова гаражів збільшить небезпеку торфових пожеж у межах міста.

На відміну від природних торфових боліт, пожежі на осушених та частково осушених торфовищах зустрічаються часто. Головною причиною є людська недбалість, але це також зумовлено тим, що торф – це горючий матеріал, який складно загасити після займання. Тому торфовища Білогорща, єдиний в Україні торфовий заказник, який розташований у межах міста, знаходиться у групі більшого ризику. 

Що має змінитись, щоб такі земельні схеми не мали місця в майбутньому?

Суспільство повинне перестати толерувати порушення законів і в кожному випадку вимагати суворого покарання тим, хто їх порушив. А до порушення природоохоронних законів — тим більше, адже це призводить до порушення прав кожного з нас. 

Ми не повинні шукати компроміси з аферистами, які реалізувавши чергову "схему", для відновлення законності вимагають йти на поступки чи просять щось на заміну. Адже це наче безперервний цикл, який потрібно присікти й не давати бодай шансу виникненню таких випадків в майбутньому.

У кожного з нас є свій фронт, а бути свідомим користувачем природних ресурсів є у наших руках. 

Сьогодні "Торфовище Білогорща" — це безплатний кондиціонер, бо болото і ґрунти охолоджують повітря. 

Це очищення повітря, бо торфи вбирають шкідливі випари з машин та промисловості. 

Це безплатний відпочинок для кожного відвідувача. Місце тиші, рай для бьордвотчерів і простір для відновлення, що особливо важливо в час нервового виснаження сучасних людей. 

Це найцінніший скарб міста у підготовці до ризиків зі зменшенням питної води у світі. 

Тому ми рекомендуємо екологічне відновлення торфовища Білогорща і створення першого в Україні міського парку сучасного формату. Це має бути не лише рекреаційною зоною, але і "urban green infrastructure", що зробить місто більш стійким до зміни клімату, через пом'якшення паводків, накопичення та утримання води, фільтрацію води річок. 

Як приклад можна привести Peatlands Park у Північній Ірландії, поруч із містом Dungannon. Територія за характеристиками дуже схожа на Білогорщу, включаючи видобування торфу у минулому і залізничні колії. Зараз, це територія рекреації з місцями для пікніків, дитячим майданчиком тощо.

Білогорща стане прикладом для інших населених пунктів, це безперечно буде сприяти створенню нових робочих місць.

Враховуючи велику кількість торфовищ у цій частині Львова, можна розробити проєкт зі зменшення забруднення річок через відновлення невеликих частин торфовищ, що будуть "буферними зонами".

Софія Шутяк, екоправозахисниця, адвокат 

Ярослав Гасяк, начальник юридичного відділу Львівської обласної ради

Наталія Кузьма, громадська координаторка проєкту зі створення та збереження ландшафтного заказника "Торфовище Білогорща".