Рецепти подолання енергетичної кризи в Європі. Що може запозичити Україна?
Спекулятивні ціни на газ, які в Європі сягали $3300 за тисячу кубометрів, вплинули на роздрібні ринки.
В першу чергу – на сектор комунального господарства. Для споживачів виросла вартість газу, електроенергії, тепла.
Оскільки зростання було дуже різким, європейські уряди спільно розробили низку заходів, щоб зменшити цінові шоки для споживачів.
В основі їхніх рішень лежало кілька базових положень:
1. Повна відмова від російського газу до 2023 року. Всі європейські країни рухаються до цього з різною швидкістю. Єдине "гальмо" – Угорщина.
Але я думаю, що рано чи пізно угорці розчаруються в співпраці з РФ і зрозуміють, що довгострокові контракти з російськими постачальниками – це хибне рішення.
2. Greendeal не відкладається. Навпаки, його впровадження прискорюється. Тому, що відновлювані ресурси – один з варіантів звільнення від політичної залежності від російського газу.
3. LNG-термінали. Чехія за два місяці змогла домовитися і викупити потужність 3 млрд куб м LNG-газу вже на цей опалювальний період в одному з нових терміналів, які відкрили минулого місяця в Нідерландах.
Нас очікує відкриття близько 13 терміналів впродовж наступних двох років, деякі з яких будуть відкриті навіть впродовж цієї зими.
Тому Україні варто отримати довгостроковий контракт постачання зрідженого газу та мати доступ до LNG-терміналів.
4. Нові газопроводи. В Європі дуже активно працюють над питанням будівництва нових газопроводів, які будуть зв’язувати Північне море з південними морями.
І я думаю, що це один з варіантів для України – збудувати нові газопроводи через Польщу чи інші країни, яким можна транспортувати газ з інших території.
5. Скорочення споживання. В Європі було ухвалено рішення скоротити споживання газу на 15% вже в цьому опалювальному сезоні. В першу чергу шляхом прискореного переходу на відновлювані ресурси. Наприклад, у Чехії на ці цілі виділили близько 100 млн євро на наступні три роки.
При цьому європейці допустили певні неринкові методи регуляції, які діятимуть упродовж двох років.
- Обмеження цін на газ та електроенергію. Цей крок повністю узгоджений і діятиме тільки в нинішньому опалювальному сезоні;
- Запроваджуються субсидії – навіть обмеження цін зверху буде зависоким для окремих споживачів. Причому йдеться як про домогосподарства, так і підприємства.
Наприклад Чехія надасть 10 млн євро для 8 тисяч найбільших промислових підприємств в нинішньому опалювальному сезоні;
- Запроваджується "воєнний податок". Це спосіб обмежити маржинальність трейдерів, які отримуватимуть додатковий прибуток за рахунок високих цін на енергоносії. Але він діятиме максимум два роки;
- "Екоіндульгенція" для тепловиків – виробники тепла отримали право на два роки використовувати вугілля, мазут та інші види палива;
- Гарантований постачальник газу та електроенергії – в Європі з’являться такі постачальники. Але вони працюватимуть максимум два роки та жодним чином не змінюватимуть наявну модель ринку.
Я кілька разів зустрічав в Україні таку точку зору, що раз вже в ЄС прийшли до нашої моделі ринку, то значить, у нас все гаразд.
Я прошу вас зрозуміти, все навпаки: український ринок – не працює. Бо в Європі ці заходи впроваджуються тимчасово для вирішення кризи, а не як системне рішення.
Це не стратегічний розворот від ринку, а тактичні задачі, які необхідно виконати, щоб захистити споживачів від спекулятивного шторму.
Хочу зауважити, що при цьому в Європі не йдеться про обмеження чи скорочення теперішніх тарифів на транспорт, розподіл, на виробничо-технологічні витрати. Вони залишаються незмінними.
Тимчасові заходи не спотворюють ті структури ринку, які вже створені в Європі. Їхня головна мета – підтримати та зберегти базові принципи роботи ринку.
На мій погляд, Україні варто вживати кроків у напрямку децентралізації енергетичної інфраструктури. Наприклад, встановлення на дахах сонячних батарей, за допомогою яких створюється віртуальна сонячна електростанція.
Вони працюють самі на себе, а залишки електроенергії передають в мережу. Так само можна діяти і з біометановими станціями, які працюватимуть на місцевій сировині та продаватимуть "зелені сертифікати" європейським трейдерам.
Не кажучи вже про теплову генерацію на біомасі. Українцям варто перейти від круглих столів до реальних дій. Тим більше з огляду на можливе повне припинення транзиту цієї зими.