Санкційний фронт: що вдалося за 100 днів війни

Санкційний фронт: що вдалося за 100 днів війни

Основні кроки партнерів України на санкційному фронті та їх наслідки для російської економіки.
Понеділок, 6 червня 2022, 09:26
Спеціальний представник МЗС України щодо санкційної політики, член міжнародної експертної групи Єрмака-Макфола

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну минуло 100 днів. За лічені тижні після вторгнення державний апарат адаптувався до вимог воєнного часу. 

Уряд спільно з KSE Institute сформував потужний аналітичний центр, НАЗК тепер володіє найповнішою базою даних персональних санкцій, а Група Єрмака-Макфола залучила провідних міжнародних експертів, які сформулювали вичерпну стратегію посилення тиску на Росію. 

Спільними зусиллями Президента, Міністерства закордонних справ, інших органів влади та наших партнерів, ми домоглися введення понад 10 тисяч санкцій проти РФ, включаючи політичні, індивідуальні, фінансові, енергетичні, що є безпрецедентним у світовій історії. Санкційна коаліція сьогодні включає понад 40 країн. 

Макроекономічні показники

Очікується, що ВВП РФ за підсумками 2022 року скоротиться на 10%. При цьому рівень безробіття збільшиться до 9,3%, що означає зростання кількості безробітних на 3,8 млн осіб, а реальні доходи громадян знизяться на 6,8%. 

Реклама:

Водночас рівень інфляції перетне позначку 20%, що є антирекордом для російської економіки, починаючи з глобальної фінансової кризи 2008 року. Обсяг зовнішньоекономічних операцій скоротиться на 20-30%. 

Світове рейтингове агентство S&P вважає, що економіка РФ потребуватиме 10 років для відновлення до рівня початку 2022 року. Для порівняння – Україні потрібно буде 5 років, за оцінками того ж S&P.

Таким чином, погіршення економічної ситуації у РФ конвертуватиметься у збільшення соціальної напруги у суспільстві, що поступово може призвести до трансформації суспільної думки та кристалізації опозиційних рухів.

Енергетика 

Наприкінці травня Євросоюз запровадив Шостий пакет санкцій проти РФ, де головним елементом стала відмова від російської нафти, що транспортується морем. 

Як зазначають у керівних органах ЄС, вказаний крок дозволить Євросоюзу відмовитись від 90% російської нафти до кінця 2022 року. 

Загалом ще на Версальському саміті ЄС у березні було прийнято рішення про поступове зниження залежності Європейського континенту від викопного палива, в першу чергу російського. 

Цікаво, що сам обсяг видобутку нафти у РФ скоротився у квітні на 900 тис. б/д, до 9,1 млн б/д, що на 1,3 млн б/д є нижчим за російську квоту у межах об’єднання ОПЕК+. 

При цьому, зважаючи на обмеження на імпорт обладнання для нафтогазового сектору, обсяги видобутку будуть невпинно скорочуватися. На це впливатиме також вихід багатьох нафтогазових ТНК із спільних з РФ проєктів із видобутку вуглеводнів. 

Шукаючи покупців на нафту, РФ змушена демпінгувати – російська марка нафти Urals наразі коштує на ринку на 30-35% менше у порівнянні із маркою Brent. У випадку запровадження країнами Заходу повного ембарго на російську нафту можна очікувати збільшення рівня дисконту на Urals у 1,5-2 рази. 

Водночас постачання газу із РФ до країн ЄС скоротилися з початку року більш ніж на 30%. Країни Балтії відмовилися від російського газу, а, з іншого боку, РФ сама припинила постачання газу до Польщі, Нідерландів, Болгарії, Фінляндії через їх відмову здійснювати оплату у рублях.

Власне, відбувається поступова ерозія ключової галузі для РФ – енергетики – у вигляді скорочення ринків збуту, неможливості ефективного оновлення основних фондів, необхідності цінового дисконтування. 

Зважаючи на залежність федерального бюджету та цільових фондів РФ від нафтогазових надходжень на 40-60%, саме санкції проти енергосектору є найбільш ефективним економічним інструментом впливу на агресора.

Фінанси

Фінансові активи у західних юрисдикціях, які належали Центробанку та резидентам РФ, у сумі близько $300 млрд наразі заблоковані. 

Для російських компаній закритий західний ринок капіталів у вигляді можливості взяття позик, розміщення акцій та облігацій. Системоутворюючі російські банки відключені від SWIFT, що вкрай ускладнює для РФ розрахунки за зовнішньоекономічними операціями. 

Певна кількість російських компаній, які мають валютні кредити, балансують на межі дефолту. Також запроваджена низка обмежень щодо обігу криптовалют в РФ, які могли використовуватись у міжнародних розрахунках та різних "сірих" схем із обходу рестрикцій.

Жорсткі валютні обмеження російського фінрегулятора і обмеження на постачання до РФ готівкових доларів та євро призвели до появи "чорного ринку" валют, де курс вищий за офіційний на 20-40%. 

Обмеження на транскордонний рух капіталу та суттєва різниця у курсах валют (між офіційним та існуючим на "чорному ринку") вже призводять до відтоку з російського ринку праці трудових мігрантів із країн СНД, що закривали багато вакансій у секторах будівництва, логістики, ЖКГ, торгівлі. 

Оскільки фінанси є "кровоносною системою" сучасної економіки, санкції, що запроваджені проти фінансового та банківського секторів РФ, стримують розвиток всіх інших галузей російської економіки та є не менш руйнівними у порівнянні із рестрикціями проти паливно-енергетичного комплексу. 

Логістика 

36 країн заборонили польоти до РФ, що було дзеркально відображено останньою. Авіаційні санкції також включають в себе заборону на обслуговування та постачання запчастин для авіасуден, що вже у середньостроковій перспективі призведе до скорочення авіаційного флоту РФ і банкрутств у галузі. 

Показово, що до авіаційних санкцій частково долучився Китай, заборонивши доступ літакам Boeing та Airbus, які належать російським авіакомпаніям, заходити у свій повітряний простір. 

Загалом Китай не став помічником РФ для обходу санкцій, на що розраховували у Москві.

Євросоюз запровадив заборони щодо доступу для морських суден під прапором РФ у європейські порти, а також ввів обмеження із транспортування російських товарів автомобільними дорогами (за певними виключеннями). 

Російським (а також білоруським) транспортним компаніям, які зареєстровані у країнах ЄС, заборонено здійснювати вантажні перевезення на території ЄС та ряду сусідніх країн (Швейцарія, Норвегія). Існує простір для запровадження ще більш жорстких логістичних санкцій.

Торгівля та споживання

Загалом понад 1500 компаній, які працювали на російському ринку, частково чи повністю пішли з РФ або призупинили інвестиції у російські активи. 

Російський бюджет, відповідно, недоотримає мільярди податків, які сплачувалися цими компаніями, а також споживачами товарів та послуг цих підприємств.

Крім того, країни Заходу, Японія, Північна Корея, Сингапур заборонили експорт до РФ товарів і технологій у нафтопереробній, аерокосмічній галузей, продукції ВПК та подвійного призначення, предметів розкоші. 

14 членів СОТ забрали у РФ статус "країни найбільшого сприяння", що означає для РФ вищі та дискримінаційні торговельні бар'єри та обмеження. Так, Канада запровадила 35% податок на експортовані товари з РФ, а США підвищили мита з 3% до 32%, Великобританія ввела додаткові мита на низку у розмірі 35%.

Податки на споживання (ПДВ, акциз) у РФ є не менш важливою складовою дохідної частини федерального бюджету, ніж нафтогазові доходи, тому кожний подібний крок, що запроваджує торгівельні обмеження, позбавляє агресора додаткових доходів. 

Ізоляція РФ від демократичного світу стала доконаним фактом, а економічний фронт є не менш важливим для наближення перемоги України. 

Аналітичні центри та робочі групи із санкцій щоденно працюють над механізмами посилення санкційного тиску на РФ. 

Зокрема, Міжнародна група із санкцій Єрмака-Макфола, яка об’єднала провідних українських та зарубіжних експертів із різних галузей знань і розробила низку рекомендацій для національних урядів, міжнародних інституцій, бізнесу із розширення санкційних механізмів проти РФ.

У своєму останньому зверненні присвяченому 6 пакету санкцій експерти групи констатують — у РФ все ще залишаються ресурси для продовження фінансування війни проти України. 

Необхідно й надалі посилювати тиск на РФ і запровадити найбільш болючі санкції у вигляді нафтогазового ембарго, блокування всіх банків та визнання росії спонсором тероризму. 

Завдання України – залучити всі можливі дипломатичні важелі для цього і водночас опрацьовувати питання отримання конфіскованих російських активів для післявоєнної відбудови. 

Водночас потрібен ефективний механізм моніторингу виконання санкцій, розповсюдження практик вторинних санкцій на тих фізичних та юридичних осіб, які допомагають РФ обійти санкції, а також посилення відповідальності для санкційних порушників. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: