Виходу не буде: як бізнесу вижити після пандемії

Виходу не буде: як бізнесу вижити після пандемії

Як швидко адаптуватися до нової реальності і зберегти лідерство? Відповідь – у трьох "К": клієнти, комунікації і комп'ютерні технології.
Понеділок, 26 жовтня 2020, 17:50
керівник практики зв'язків з органами державної влади та громадськістю PBN H+K Strategies

Навесні багатьом здавалося, що пандемія – це тимчасово. Сьогодні не залишається сумнівів, що швидкий "вихід" з цієї кризи – неможливий. Навіть коли ми зрештою знімемо маски, ми опинимося в зовсім іншому світі. 

Хто стане лідером у цій "нової реальності", а хто залишиться потерпілим – вирішать, насамперед, комунікації.

Пандемія істотно прискорила глобальні тенденції. Ще 2019 рік запам'ятався кризою довіри, невпевненістю у майбутньому і підвищеними репутаційні вимогами до всіх гравців – уряду, громадських організацій, бізнесу, ЗМІ. 

Відповідно до звіту "Барометр Довіри" компанії Edelman, 64% споживачів вважають, що приватні компанії зобов'язані вирішувати соціальні проблеми, і готові "голосувати грошима". 

При цьому 74% вважають, що лідери бізнесу, а не уряд, повинні бути ініціаторами змін.

З початком кризи такі очікування тільки посилилися, а соціальна функція бізнесу затьмарила інші. Популярний вислів "We are in this together" (Ми в цьому разом) відображає чіткий суспільний запит на соціальну відповідальність. 

Третина респондентів вже відмовилася від брендів, чия реакція на пандемію, на їхню думку, була некоректною. 

Це означає, що в усьому світі компанії, які не впоралися з комунікаціями під час кризи, вже втрачають клієнтів.

Не краща ситуація і з внутрішніми комунікаціями: більше половини офісних працівників у світі не довіряють безпеці на робочому місці і не готові виходити з домашнього режиму. 

Роботодавці, які не адаптуються до нового режиму роботи і потреб співробітників, будуть втрачати кращих працівників і з ними – конкурентну перевагу.

Усі ці тенденції спостерігаються і в Україні, іноді – навіть більш гостро. Ще з часів Революції Гідності таке поняття, як "бойкот брендів", увійшло в щоденний обіг. 

Громадський тиск змусив бізнес озвучити чітку позицію щодо Майдану, а пізніше – і російської агресії. З іншого боку, багато бізнесів, які реалізують значущі соціальні проекти, вважають за краще економити на їх висвітленні, вважаючи, що "добрі справи повинні самі за себе говорити". 

А цифрова складова до недавнього часу недооцінювалася, тому багато бізнесів виявилися не готовими підтримувати активні комунікації в умовах соціального дистанціювання. 

Якщо продовжувати в тому ж дусі, то навіть досить великі компанії ризикують не дожити до кінця пандемії.

Як швидко адаптуватися і зберегти лідерство в новій реальності? Відповідь – у трьох "К": клієнти, комунікації і комп'ютерні технології.

Перша "К" – клієнти. Глобальна загроза здоров'ю і постійна необхідність бути вдома з ніг на голову перевернула цінності і вподобання споживачів. 

Перш ніж починати активні комунікації, варто розібратися: чи дійсно те, що ми знаємо про своїх клієнтів, досі актуальне? Як змінилася їх оцінка нашого бренду, і як ми можемо відповідати новим очікуванням? 

Орієнтуватися нам на наявну аудиторію чи шукати нову, яка відповідає цілям і цінностям бренду? Без відповідних базових досліджень комунікації не тільки не досягнуть мети, але і можуть спровокувати репутаційну кризу.

Друга "К" – комунікації. Щоб позиціонувати себе як частину рішення, а не проблеми, бізнес повинен продемонструвати свою цінність для суспільства. Відповідно, комунікації повинні фокусуватися на актуальних цінностях і темах, визначених під час попередніх досліджень. 

Мета таких комунікацій – не тільки досягнення фінансових результатів, а й створення довгострокової репутації. Ефективні комунікації у нових умовах повинні відповідати трьом критеріям:

  • Реалізм – комунікації мають бути правдивими і прозорими. Криза – не час для марнославства; недарма багато великих міжнародних компаній, таких як Coca-Cola, Airbnb, Walmart та інші, призупинили всі маркетингові кампанії на період пандемії. 

Водночас варто дотримуватися балансу і в соціальних питаннях: кризова підтримка з боку бізнесу не може тривати вічно, управляти очікуваннями та планувати вихід з гострої фази треба вже сьогодні.

  • Надійність - у будь-якій кризовій ситуації на перший план виходить надійність джерела інформації. Компаніям варто бути обережнішими в обіцянках і беззастережно виконувати вже обіцяне.
  • Впевненість – в умовах кризи всі ми перебуваємо під постійним шквалом негативних новин. Бізнесу необхідно стати "маячком позитиву" і доносити свої повідомлення чітко і впевнено, інакше вони потонуть в інформаційному шумі. 

Особливо важливо, щоб співробітники підтримували рішення і заяви керівництва, тому на перший план виходять внутрішні комунікації.

Третя "К" – комп'ютерні технології. Традиційні комунікації, які передбачають фізичний контакт – прес-конференції, заходи, форуми і т.д. – на довгий час стали недоступними. 

Щоб донести свої повідомлення аудиторіям, брендам доведеться адаптуватися до нових, цифрових форматів. Мова не тільки про повідомлення в соціальних мережах, але і про експериментальну адаптацію традиційних форматів до нових реалій. 

За першу половину 2020 року ми вже провели цілий ряд інтерактивних тренінгів, великих конференцій і навіть запусків брендів в онлайн-режимі.

Міжнародний бізнес визнає, що в Україні є все необхідне для успішної діджиталізації. Треба тільки "відпустити" старі звички і перевірені методи та не боятися експериментувати.

Звичайно, до таких заходів потрібно ретельно готуватися, щоб не поставити під сумнів свій професіоналізм. Наприклад, спікерам доведеться навчитися не тільки відповідати на "складні питання", а й налаштовувати камеру в домашніх умовах. 

Без зворотного зв'язку від аудиторії доведеться змінити напрацьовані роками навички публічних виступів. Може виникнути питання і про захищеність каналу, наприклад, для закритої зустрічі з представниками влади.

Настільки фундаментально перебудувати комунікації за короткий термін неможливо, особливо в кризових умовах. Саме тому, чим раніше компанія перейде від "гасіння пожеж" до довгострокового планування, тим більше шансів у неї залишитися на плаву в турбулентних умовах.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!