Чому Україна не стане лідером відкритих даних

Чому Україна не стане лідером відкритих даних

Які зміни до нормативних актів потрібно внести та які реєстри запустити, щоб відкриті дані були дійсно відкритими.
Вівторок, 23 червня 2020, 08:17
засновник Opendatabot

Останні п'ять років все, що стосується відкритості та прозорості держави, було тісно пов'язане з політичною волею.

Політична воля є – відкриваються й покращуються реєстри, на базі яких створюються сервіси для мільйонів українців, такі як "Опендатабот", запускається ProZorro, проводяться реформи.

Разом з тим – оновлюються закони та постанови Кабміну.

За останні дев'ять місяців ми не побачили жодного серйозного покращення відкритих даних в Україні. Ба більше – теперішній прем'єр-міністр жодного разу не згадував термін "відкриті дані" у своїх комунікаціях.

Отже, політична воля або вичерпалася, або ж їй просто не до відкритості. Тож нам лишається опиратися лише на закони.

15 червня закінчився збір пропозицій щодо зміни 835-ї постанови Кабміну, яка сформувала систему відкритих даних в Україні. Мінцифра обговорює з громадськістю, які б ще реєстри додати до списку тих 900, що вже є в постанові. Але чи варто розширювати постанову, яку не виконують?

Чому зміни не поліпшують відкриті дані

Перед тим, як розширювати перелік відкритих реєстрів, варто привести до ладу існуючі дані. У постанові маємо зафіксовані принципи відкритих даних та досить великий список даних, що повинні бути опублікованими. Проте в постанові нема осіб, які за це відповідають, та механізму впливу на них.

Ми маємо перелік наборів даних, але не знаємо, до кого звернутися, якщо з цими даними щось не так. Ось кілька прикладів.

Ліцензійний реєстр МОЗ. Він дозволяє перевірити, чи має конкретна лікарня ліцензію на здійснення медичних послуг. Це важлива інформація, яка повинна бути у відкритому доступі та в легкій для перевірки формі, адже напряму стосується життя та здоров'я українців.

Ми могли б додати інформацію про медичні ліцензії в "Опендатабот". Тоді півтора мільйона українців отримали б оперативну інформацію про якість медичних закладів та були б захищені від шарлатанів.

Зараз такого реєстру не існує, хоча він затверджений у переліку 835-ї постанови, а МОЗ пропонує шукати ліцензії в хаотичному наборі документів на своєму сайті. Звісно, у такій формі віднайти конкретні дані важко, тож в Україні продовжують працювати нефахові лікарі та надавати неліцензовані послуги.

Відкриті дані Держкадастру. Парадокс: Україна відкриває ринок землі, але не має відкритого реєстру з відомостями про цю землю. Поки кадастр не відкрито, контролювати стан земельного банку може лише держава. Така непрозорість залишає великий простір для зловживань.

Відкриття реєстру дозволить контролювати виконання вимог закону про землю та значно скоротить кількість можливих маніпуляцій.

Для українців відкриття реєстру скоротило б час на перевірку документів на землю під час її придбання та продажу. До прикладу, наші користувачі змогли б ввести номер ділянки в "Опендатабот" та отримати всю інформацію про неї. Ця інформація також була б корисною для журналістської спільноти.

Loading...

Реєстр транспортних засобів. Іноді буває, що реєстр міститься в постанові і навіть опублікований, але у ньому не вистачає важливих полів. Саме так сталося з реєстром МВС. Транспортний реєстр не публікує VIN-коди машин, бо це, мовляв, персональні дані. Такий підхід унеможливлює роботу з реєстром.

В "Опендатабот" ми можемо надати інформацію за номерним знаком та виявити невідповідність щодо марки чи кольору машини. Складніші шахрайські дії та маніпуляції з транспортними засобами все ще можливі.

Реєстр бізнесу. Інший приклад аналогічної проблеми – реєстр компаній Мін'юсту, що опублікований не повністю. Неповнота інформації призводить до складнощів з ідентифікацією податкових боргів ФОП-однофамільців.

Розмежувати такі ФОП можна тільки за адресою, але Мінфін, на відміну від Мін'юсту, вважає адреси ФОП персональними даними.

Виходить, що зараз потрібно сконцентруватися на якості існуючих наборів і простежити за тим, аби вони відповідали принципам відкритих даних: були повними, інтероперабельними, відкритими та доступними. На часі якісні, а не кількісні зміни в роботі з відкритими даними.

Як покращити постанову

Якщо держава хоче продовжувати курс на відкритість, то необхідно змінити підходи до роботи з даними. Це означає, що слід сформулювати критерії якості даних та їх повноти і визначити орган, відповідальний за відкриття даних.

Цей державний орган повинен мати процедуру контролю розпорядників інформації. Відкриті дані мають стати KPI цього органу і він повинен відповідати за порушення 835-ї постанови.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!