Як фінансування шкіл впливає на результати ЗНО

Як фінансування шкіл впливає на результати ЗНО

За останній час український уряд декілька разів підвищував заробітну платню вчителям. Та чи призводять такі дії до збільшення успішності учнів?
П'ятниця, 14 червня 2019, 13:37
студент Київської школи економіки, економіст Національного банку України

Україна знаходиться у активній фазі реформування середньої освіти.

У 2017 році був прийнятий закон "Про освіту", який має на меті створити нову школу з новим підходом до навчання, де в центрі уваги мають бути навички та здібності дитини, а не обсяг інформації, який запам’ятає учень чи учениця.

Проте для забезпечення результату реформа потребує і відповідних ресурсів, у тому числі і фінансових.

Зокрема, до 2023 році закон зобов’язує вивести рівень середніх зарплат для вчителів до 4 прожиткових мінімумів. Це значить, що рівень фінансування освіти виросте з 6% відсотків ВВП до 8,8%, що є складним викликом для української економіки [1].

Але чи призводить збільшення витрат до підвищення якості освіти? Одним з можливих підходів до вимірювання якості школи є результати зовнішнього тестування.

Ми намагались дослідити питання, чи впливає збільшення фінансування одного учня на результати ЗНО. І якщо так, то чи є різниця для міських та сільських шкіл.

Окрім цього ми також знайшли відповідь на питання чи впливає розмір школи та класу на результати ЗНО.

Чи вірна теза, що молоді вчителі кращі за пенсіонерів. Та чи є різниця, в якій школі вчитись – звичайній чи спеціалізованій.

Більше про дані та методологію ви можете знайти наприкінці колонки*.

Більше фінансування школи – кращі результати ЗНО? Ніт.

Маючи дітей, або навіть бувши студентами, ми засвоїли просте інтуїтивне правило. Чим дорожчий садочок – тим він кращий, чим дорожча програма в університеті – тим вона краща і перспективніша.

І згідно з дослідженнями, в розвинених економіках це дійсно так [2]. Чим більше держава, муніципалітет чи самі батьки витрачають на одного учня в певній школі – тим кращі їх результати.

Проте згідно з нашим дослідженням, в Україні відповідь не однозначна.

По-перше, ефект хоча і є, але він має дугоподібну форму. Це значить, що при збільшенні фінансування ми дійсно будемо спостерігати покращання результатів, але до певного моменту, коли додаткове фінансування буде асоціюватись вже зі зменшенням результатів ЗНО.

Тобто збільшення ефективне, але лише до певного оптимального рівня.

По-друге, ефект спостерігається чітко в міських школах, тоді як в сільських ефект присутній частково і лише при певних умовах.

І це все при тому, що в 2016 році держава витратила на заробітну плату вчителям з розрахунку на 1 учня в сільській школі 7417 грн, а в міській школі – лише 4380 грн.

Тобто виходить, що держава на 70% витрачає більше на сільського учня, але при цьому це не допомагає здавати йому ЗНО краще.

Якщо збільшення фінансування не допоможе збільшити результати учнів, то що ж тоді робити?

Loading...
Чим більший розмір класу і школи – тим кращі результати ЗНО.

Говорячи про розмір класу, інтуїтивно здається, що чим менше дітей в класі, тим більше уваги може приділити вчитель кожному учню.

Проте з іншого боку, існують фактори, коли більший розмір класу і школи призводять до кращого результату.

По-перше, більші школи є більш привабливим місцем роботи для більш кваліфікованих вчителів.

Гарні вчителі у великих школах можуть вибирати, які класи вони хочуть вчити, а також мають варіанти для кар’єрного зростання, участь у конкурсах тощо.

По-друге, це конкуренція як серед учнів, так і серед вчителів [3]. Дослідження показують, що конкуренція в школах це дуже важливий фактор для збільшення результатів учнів.

Наші оцінки показали, що збільшення розміру класу матиме позитивний ефект як для міських шкіл, так і для сільських.

Один додатковий учень в класі в міській школі збільшує результат ЗНО на 1 бал, тоді як у сільській – на 0,83 бали.

Тобто ефект кожного додаткового учня в школі  має позитивний ефект для результативності.

Проте при збільшенні школи на 100 учнів, середній бал з української збільшиться на 1,5, що звичайно тяжко назвати відчутним ефектом.

Більше молодих вчителів в школі – краще для ЗНО?

Молоді вчителі часто асоціюються з прогресом, новим підходом до навчання, "агентами змін".

Ми спробували виявити, як впливає відсоток молодих вчителів та відсоток вчителів у віці на успішність учнів, і отримали досить цікаві результати.

Більше молодих вчителів асоціюються з гіршими результатами учнів у сільських школах, тоді як більше пенсіонерів – з гіршими результатами в міській школі.

І насправді ці емпіричні результати лише підтвердили тренд останніх років. Кращі випускники педагогічних спеціальностей зазвичай воліють іти працювати в міські школи, тоді як в села ідуть випускники за залишковим принципом.

Це і створює таку різницю в цих показниках для міста і села.

Водночас у міській школі вже велика частка пенсіонерів має негативний ефект. Якщо там викладає багато пенсіонерів, то школа асоціюється зі старими звичками викладання, що відлякує батьків потенційних учнів.

Найкраща школа для результатів ЗНО

Згідно з нашим дослідженням, найкраща школа в Україні – це гімназія, ліцей або спеціалізована школа в місті, з високою кількістю учнів як в школі, так і в класі. При цьому в цій школі повинна бути відносно мала частка вчителів-пенсіонерів.

 

Що робити чиновникам?

Звичайно, що зробити всі школи міськими або гімназіями ми не можемо. Проте чинні механізми дають можливість чиновникам впливати на такі фактори, як фінансування на одного учня, розмір школи, класу, та навіть на якість і кількість педагогічного колективу.

Тому рекомендації для політиків такі:

1) Створювати умови для об’єднань шкіл.

Приблизно 24%  шкіл знаходяться в радіусі 1 км одна від одної, частина із них сільські [1].

Це значить, що при об’єднанні шкіл певна частина дітей буде витрачати на добирання додатково до 15 хвилин, це не враховуючи можливість добиратись на сільському автобусі.

Більше того, такі об’єднання можуть бути не з умовою повного закриття школи. Один із варіантів оптимізації – це коли певна ланка освіти знаходиться в одній школі, а інша ланка – в сусідній.

Для прикладу візьмемо село Тулиголове в Сумській області. До найближчої школи в селі Дубовичі 4 км і возити дітей з усіх ланок буде не зовсім раціонально, адже у 1-го класу зазвичай 4 уроки, а у 11-го – цілих 7 і гармонізувати графіки всіх класів буде відверто важко.

До того ж діти певного села будуть мати більш вигідні умови, що не є справедливим щодоо іншого села. Саме тому залишити 1-4 класи в селі Тулигове, а 5-9 в селі Дубовичі буде соціальним оптимумом фактично для всіх сторін.

2) Умови для створення опорних шкіл.

Опорні школи – це школи, які вважаються базовими для дітей з декількох сусідніх сільських шкіл. Вони мають добре розвинену інфраструктуру, велику кількість як класів, так і учнів, що сприяє конкуренції.

У таких школах можуть наприклад вчитися діти з 10 і 11 класів з сіл Тулиголове і Дубовичі.

Маючи інтерактивні дошки, добре облаштовані комп’ютерні класи, з кваліфікованими вчителями іноземних мов, з конкуренцією між учнями, дитина має більше шансів стати успішною, а згідно з нашим дослідженням, як мінімум краще здати ЗНО.

3) Не збільшувати оплату праці вчителям, не зменшуючи при цьому їх кількість.

Українська система середньої освіти опинилася в пастці. З одного боку, вчителі отримують низьку заробітну платню, з іншого боку – їх багато і їх розподіл дуже нерівномірний.

Ефект від збільшення фінансування на одного учня для сільських шкіл майже відсутній, саме тому задача політиків – оптимізувати мережу вчителів, а фактично зменшити їх кількість, знову ж таки шляхом зменшення кількості шкіл.

Тільки в такому випадку буде можливість підняти заробітну платню, а це в свою чергу збільшить привабливість професії та підвищить якість викладання.

*У своєму дослідженні я використовував дані зовнішнього незалежного оцінювання за 2017 і 2018 роки. Також я послуговувався даними Міністерства освіти і науки України, ГО "CEDOS" про кількість учнів у класі, в школі, частку молодих вчителів, вчителів-пенсіонерів, кількість вчителів на один клас, а також загальною інформацією про те, спеціалізована школа чи ні, знаходиться в місті чи в сільській місцевості.

Витрати на одного учня я розраховував на основі середньої плати вчителя відповідно до категорії та кількість вчителів відповідно до кожної категорії.

Для регресійного аналізу було використана інформація про близько 5000 шкіл з 12 регіонів України (по 3 області на Схід, Захід, Північ, Південь).

Методологія така: оцінювали ефекти, використовуючи регресію методом найменших квадратів з залежними змінними: результати ЗНО з української мови, математики, історії України. Незалежні змінні: кількість учнів у класі, в школі, частку молодих вчителів, вчителів-пенсіонерів, кількість вчителів на один клас, фіктивні змінні (спеціалізована чи ні, міська чи ні).

Ми також використовували квантильну регресію, де дивились на ефект кожної змінної для шкіл з різними результатами ЗНО.

1. Sondergaard, Lars M. (2018). Ukraine Education Policy Note: Introducing the New Ukrainian School in a Fiscally Sustainable Manner. World Bank https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/30411

2. Hanushek, Eric (1996). Measuring Investment in Education. Journal of Economic Perspectives. Vol. 10, pages 9-30.

3. McLeod, Bentley, Miguel Urquiola (2015). Reputation and School Competition. American Economic Review, 105(11): 3471–3488.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!