"Біла бухгалтерія": як бізнесу перейти на міжнародні стандарти звітності

"Біла бухгалтерія": як бізнесу перейти на міжнародні стандарти звітності

З 2019 року в Україні запроваджуються нові правила бухгалтерського обліку. У чому їх суть і який шлях переходу обрати?
Понеділок, 28 січня 2019, 16:39
керівник проекту MASTER:Бухгалтерія

З початку 2019 року в Україні запроваджуються нові правила бухгалтерського обліку — відповідно до vіжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

Чим зумовлені ці нововведення і наскільки український бізнес готовий до них?

Що це і навіщо

Міжнародні стандарти фінансової звітності — це стандарти, які затверджуються Міжнародною радою із стандартів бухгалтерського обліку.

З 2005 року МСФЗ обов'язкові для всіх держав-членів Євросоюзу при проходженні процедури лістингу на фондових біржах ЄС.

Реклама:

Перехід української бухгалтерії на МСФЗ зумовлений європейською інтеграцією — ця вимога була прописана в угоді про асоціацію з ЄС.

Головна особливість МСФЗ полягає у тому, що ці стандарти вибудовують бухгалтерський облік на принципах, а не на правилах. Облік за МСФЗ зводиться до створення структури загальних правил, на основі яких бухгалтер може ухвалювати самостійні рішення відповідно до власної професійної компетенції.

З одного боку, МСФЗ робить принципи подачі звітності універсальними, з іншого — залишає простір для збереження особливостей національної фінансової системи.

Як зміниться облік

По-перше, міжнародні стандарти вводять класифікацію підприємств: мікропідприємства, малі, середні та великі. За цими стандартами, великі та середні підприємства зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність на своїх сайтах, усі інші підприємства — на звернення будь-якої особи.

По-друге, МСФЗ спрощують вимоги до первинних документів.

По-третє, підприємства, які становлять суспільний інтерес, зобов'язані створити бухгалтерські служби. Інші компанії можуть скористатися аутсорсинговими послугами аудиторських фірм.

Плюси, мінуси і підводні камені

Перехід до міжнародних стандартів звітності піде на користь бізнесу та економіці.

Для малих та середніх підприємств МСФЗ не є обов'язковою вимогою, однак самі стандарти мають однозначні переваги. Їх використання допоможе менеджерам краще оцінювати ситуацію в компаніях, позитивно впливатиме на ефективність ухвалення рішень, пов'язаних з прогнозуванням діяльності підприємств.

Використання МСФЗ також полегшує доступ до капіталу і знижує його вартість. Облік за МСФЗ допомагає залучати інвесторів, дає їм краще розуміння можливих фінансових ризиків і прибутків, вказує на якість поданої інформації. Хоча й опосередковано, але МСФЗ допомагають збільшити потоки інвестицій.

Для держави МСФЗ — свідчення приєднання до міжнародної фінансової спільноти. Це доводить, що ринок капіталу підвищує привабливість, а держава полегшує доступ до світових ринків капіталу для українських підприємств.

Національні органи регулювання отримують інструмент для ефективнішого моніторингу та нагляду. Підвищуються стандарти розкриття фінансової інформації, розширюються можливості для контролю лістингу іноземних компаній, поліпшується робота органів регулювання без обмеження можливостей компаній.

МСФЗ дають більшу свободу бухгалтерам і аудиторам, що підвищує довіру до цих професій, змушують підприємства більш відповідально ставитися до звітності.

Як підготуватися до переходу

Є два шляхи до запровадження МСФЗ.

Перший — продовжити вести облік за П(С)БО і в кінці кожного звітного періоду трансформувати звітність за МСФЗ. Цей процес вимагає аналізу податкової політики підприємства, пошуку моментів, які не відповідають міжнародним стандартам, визначення складу та структури звітності, рекласифікації статей.

Другий — перейти до МСФЗ. Це вимагає суттєвих змін, адже бухгалтерія — один з головних підрозділів компанії. Реорганізація її роботи вплине на інші процеси, особливо управлінські, які спираються на бухгалтерські звіти та показники.

Перший спосіб запровадження МСФЗ — знайти кваліфіковані кадри або навчити бухгалтерський відділ працювати за міжнародними стандартами.

Цей шлях вимагає значних інвестицій, адже мінімальна вартість відповідних курсів становить 10 тис грн за людину. Ще майже 4 тис грн доведеться заплатити за іспит на отримання сертифікації. Знайти новий персонал теж нелегко: попит на спеціалістів з МСФЗ обмежений, а їх очікування із зарплат можуть бути високими.

Другий спосіб запровадження МСФЗ — залучення консалтингових компаній. Зазвичай вони мають високий рівень компетенції і надають якісні послуги.

Є й мінуси. Перший — так зможуть вчинити далеко не всі. Як уже зазначалося, підприємства, що становлять суспільний інтерес, зобов'язані створити власні бухгалтерській відділи. Другий мінус — надто висока вартість таких послуг. Третій мінус — керівництву може бути незручно працювати з аутсорсинговими фірмами.

Третій спосіб запровадження МСФЗ — перехід на програмне забезпечення, яке підтримує ведення обліку за міжнародними стандартами. Таке рішення обійдеться дешевше, ніж довгострокове навчання великого штату, залучення відділу нових працівників або укладання угоди з консалтинговою компанією.

Якісні програми для бухгалтерського обліку автоматизують більшість рутинних операцій, що дозволить бухгалтеру швидко опанувати роботу з МСФЗ.

Ринок бухгалтерського ПЗ уже не монополізований одним застарілим рішенням, тому кожна компанія зможе знайти зручний для себе продукт. Щоб зробити правильний вибір, підприємствам слід звертати увагу на розробників: хто вони, який мають досвід, чи є в них успішні кейси запровадження програми в Україні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: