До побачення, агрохолдинг! Куди треба спрямувати аграрні дотації

До побачення, агрохолдинг! Куди треба спрямувати аграрні дотації

Схема розподілу дотацій дискредитувала себе. Основну частину коштів отримують крупні холдинги, а виробництво тваринницької продукції занепадає.
Понеділок, 23 жовтня 2017, 13:30
заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза"

Питання підтримки аграрних виробників актуальне у всіх країнах світу.

В Євросоюзі сума агродотацій вимірюється сотнями мільярдів євро щорічно.

Україна через малий обсяг економіки, ВВП якої становить 97 млрд дол, і, відповідно, держбюджету, 31 млрд дол, не має ресурсів для щедрих аграрних дотацій.

У проекті державного бюджету на 2018 рік на фінансування агросектору заплановано 6,3 млрд грн або 240 млн дол, що на 1 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Сума хоч і не значна, однак її слід витратити максимально ефективно для формування доданої вартості в національній економіці і створення робочих місць у селах.

Добрим знаком є поява статей про фінансування фермерських господарств (1 млрд грн), відновлення підтримки тваринництва (2,3 млрд грн) і збільшення фінансування на компенсацію частини вартості придбання вітчизняної техніки до 1 млрд грн.

Схема розподілу дотацій у 2017 році дискредитувала себе, оскільки основну їх частину отримують крупні холдинги, а тваринництво і виробництво тваринницької продукції занепадає. Дрібні і середні виробники через збитковість вирізають худобу. Молокозаводи і м'ясокомбінати через дефіцит сировини закуповують її за 200-300 км.

Витрати держбюджету на підтримку агровиробників, 2017-2018 роки, млн грн

Стаття

2017

2018 (проект)

Підтримка аграрних виробників

4 774,3*

2 945,0

Підтримка тваринництва

170,0

2 300,0

Підтримка хмелярства, садівництва, виноградарства

75,0

Підтримка АПК шляхом здешевлення кредитів

300,0

66,0

Підтримка розвитку фермерських господарств

1 000,0

Всього

5 319,3

6 311,0

* - включає дотації на виробництво овочів і фруктів, тваринництво, 20-відсоткову компенсацію вартості техніки вітчизняного виробництва в обсязі 500 млн грн на рік

Пропоную такі принципи розподілу аграрних дотацій на 2018 рік.

1. Дотації повинні йти на здешевлення інвестицій в основні фонди, насамперед для малих і середніх виробників, які не мають доступу до дешевих кредитів західних банків. Фермери ще можуть сформувати оборотний капітал, а от кредитування у вітчизняних банках на пропонованих ними кабальних умовах їм не під силу.

2. Дотувати слід молочне і м'ясне скотарство, свинарство, тепличне господарство, садівництво, насамперед невеликі та середні господарства. Ці сектори через високе інвестиційне навантаження та довгий виробничий цикл, два-чотири роки, зазвичай збиткові через відсутність довготермінового кредитування і високі ставки.

3. Рослинництво в Україні високоприбуткове, рентабельність становить 35-50%, а за окремими культурами перевищує 90%. Воно не потребує дотацій. Також прибуткове інтенсивне птахівництво з огляду на короткий виробничий цикл — до трьох місяців.

Дотації потрібно прив'язати до обсягів реалізованих чи поставлених на переробку молока та м'яса з коригуванням на їх якість.

4. Компенсація частини вартості аграрної техніки вітчизняного виробництва повинна застосовуватися до техніки з високим рівнем реальної локалізації (понад 45%) та яка експортується, що свідчить про її конкурентоздатність з іноземними аналогами.

Розвиток тваринництва, садівництва і тепличного господарства забезпечить створення робочих місць, сприятиме розвитку переробної галузі та збільшить експортний потенціал аграрної продукції з вищою доданою вартістю.

Китай і країни Південно-Східної та Південної Азії з населенням понад 3 млрд осіб і щорічним ростом економіки на 7-8% нарощують попит на продукти харчування. Україна ж через дефіцит молока, яловичини та свинини не пропонує ці продукти.

Наведу два приклади успішного досвіду.

Середній виробник в рамках програми з розвитку садівництва попередніх років заклав фруктовий сад та почав експортувати фрукти в європейські країни. У 2017 році він буде продавати яблука в Пакистан, Індію та Китай. Це створило сотні робочих місць, адже обрізати сади і збирати врожай треба вручну.

Тепличний комбінат в центрі України більше половини своєї продукції експортує в Євросоюз, інша частина витіснила з ринку турецький імпорт овочів. Попит на його овочі зростає, і для розвитку йому потрібна допомога у здешевленні інвестицій.

Підтримка скотарства стимулюватиме розвиток в Україні органічного виробництва, що посилить спеціалізацію України як крупного продуцента органічних продуктів.

Висока природна родючість ґрунтів і сприятливі кліматичні умови дозволяють отримувати високі врожаї без хімікатів. Це вигідно вирізняє Україну від європейських країн, де переважають бідні ґрунти і де неможливо вести органічне землеробство.

Пропозиції з розподілу дотацій в рамках проекту держбюджету-2018, млн грн

Фінансова підтримка аграрних виробників

2 945,0

Компенсація частини вартості техніки вітчизняного виробництва, до 25%. Вимоги до техніки: локалізація понад 45% і наявність експорту.

1 000,0

Компенсація інвестицій в закладання садів, будівництво овочесховищ, холодильних потужностей та теплиць, до 40%.

945,0

Компенсація інвестицій у будівництво тваринницьких ферм, без обмежень обсягу ферми, та придбання племінного стада, до 50%.

1 000,0

Державна підтримка тваринництва

2 300,0

Доплата за 1 кг зданих на переробку м'яса ВРХ та свинини і 1 літр молока з урахуванням якісних показників.

2 300,0

Фінансова підтримка АПК через здешевлення кредитів

66,0

Компенсація частини кредитної ставки, до 10 п. п., на придбання ресурсів для малих і середніх виробників (виручка до 40 млн грн на рік).

66,0

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств

1 000,0

Компенсація інвестицій господарств з виручкою до 10 млн грн на рік у придбання дорогих основних засобів* (до 50%) з обмеженням до 1 млн грн на одне господарство і забороною їх продажу протягом трьох років.

750,0

Компенсація частини кредитної ставки, до 10 п. п., для фермерських господарств з виручкою до 10 млн грн на рік.

250,0

* - трактори, комбайни, ґрунтообробна і посівна техніка, зерносховища

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua