Уряд відпускає бізнес у вільне плавання?

Уряд відпускає бізнес у вільне плавання?

Кабмін каже, що ринок регулюватиме себе сам, без втручання держави. Світова ж практика доводить, що такий підхід вигідний лише для розвинених держав.
П'ятниця, 3 липня 2015, 13:14
Олеся Помаз, експерт з питань регуляторної політики Інституту суспільних досліджень

Недавно міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус анонсував подання законопроекту про заборону перевірок бізнесу до кінця 2016 року.

Мінекономрозвитку ставить собі завдання впровадити досвід ЄС, автоматизувати систему державного нагляду та скоротити органи контролю.

Однак мораторій на перевірки контролюючими органами суб'єктів господарювання діє з другої половини 2014 року. Постає питання: що було зроблено за рік?

Виходить, уряд не спромігся реформувати систему державного нагляду, проте поспішно наобіцяв скасувати ліцензії та дозвільні документи.

Ситуація виглядає так, що уряд зволікає з реформуванням, прикриваючись модним словом "дерегуляція", і продовжує мораторій на перевірки.

Мало на кожному кроці кричати про дерегуляцію, треба навести лад у системі державного нагляду. На жаль, не тільки прості українці, а й чиновники не бачать зворотного боку медалі масованої дерегуляції. За умови бездіяльності уряду вона може вилізти боком як державі, так і її громадянам.

Усунення від контролю за нормами виробництва та якості продукції чи елементарних правил пожежної безпеки може призвести до непоправних наслідків. Наглядний приклад збою системи - катастрофа на нафтобазі під Васильковом, де були зафіксовані численні порушення правил пожежної безпеки.

Це також наслідок неконтрольованої діяльності суб'єктів господарювання. Як тоді бути з прямими обов'язками держави? Скасувавши більшість дозвільних документів і контролюючих функцій, держава перестане виконувати конституційні обов'язки перед громадянами, у першу чергу - захищати права споживачів.

За 2014 рік кількість скарг до Держспоживінспекції про порушення прав зросла. Українці скаржаться на якість непродовольчих товарів - 8 620 заяв або 39,8%, продуктів харчування - 1 855 або 8,6%, наданих послуг - 8 385 або 38,7%.

Більше того, відсутність державного ринкового нагляду провокує ввезення в Україну для вільного обігу продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, що теж загрожує суспільним інтересам.

Цьому ніщо не протистоїть. На час дії мораторію на здійснення перевірок правоохоронні органи не можуть належним чином реагувати на звернення громадян про порушення підприємцями їх законних прав і свобод.

 Натисніть для збільшення

Ці права часто порушуються із застосуванням сили, використанням спецзасобів і зброї так званими господарями та їх охоронцями у супермаркетах та ресторанах.

За таких умов мораторій може призвести до анархії у сфері господарської діяльності, що поставить під сумнів захист об'єктів права власності народу - землі, надр, атмосферного повітря, води. Коли ж держава втратить контроль, вона стане слабкою, а її громадяни почуватимуться незахищеними та безправними.

Попри це Кабмін стверджує, що ринок регулюватиме себе сам, без втручання держави. Світова ж практика доводить, що такий підхід вигідний лише для розвинених держав, а не для країн третього світу, до яких належить Україна.

Тож замість реверансів у бік підприємців владі потрібно проводити реформи, захищати права громадян, повернутися до своїх прямих конституційних обов'язків.

Для цього слід відновити перевірки у найважливіших сферах: безпеки та якості харчових і нехарчових продуктів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, захисту прав споживачів, екологічної та радіаційної безпеки.

Говорячи про дерегуляцію, не треба пускатися берега. Її слід впроваджувати, виходячи з інтересів усіх українців, а не тільки бізнесу. Інакше дерегуляція стане притчею во язицех, як і "покращення" від минулого уряду.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!