"Нобелям" криза не цікава

"Нобелям" криза не цікава

Для України спад не є невідворотним. Прогнозувати не тенденції, а повороти економіки - у цьому надзадача післякризової економічної науки. Чим раніше за це візьмуться учені, тим легше буде подолати нову кризу.
П'ятниця, 22 жовтня 2010, 10:27
Володимир Рябошлик, економічний експерт БЮТ

У розпал Великої депресії Джон Мейнард Кейнс заспокоював, що у довгостроковій перспективі всі житимуть краще. І чув у відповідь: у довгостроковій перспективі всі помруть.

Мало що змінилося з тих пір. Світова економічна наука і досі бачить своє завдання у кількісному прогнозуванні тенденцій, а на кризи дивиться як на випадкові відхилення, які треба якось пережити.

Детальні розрахунки перспектив світової економіки, виконані у Кембриджському університеті, прогнозу входження у кризу не дали, натомість ці вчені тепер готові рекомендувати, як з кризи виходити.

Не стала винятком і цьогорічна Нобелівська премія за розкриття механізму взаємних пошуків працівників і роботодавців.

Виявилося, що один з лауреатів, професор Піссарідес, аналізував ту саму британську статистику, яку свого часу довелося аналізувати й автору. І це дає нагоду наочно показати розходження у поглядах.

Британський професор зосереджується на згладженій тенденції і на "короткострокових відхиленнях" від неї. Чи є ці відхилення циклічними? Це запитання він залишає відкритим.

На відміну від нього, автор не розбиває фактичну картину на компоненти і не вважає циклічні спади випадковими.

Доведено, що спади є детермінованими і визначаються характеристиками економіки. Саме це дозволило кількісно спрогнозувати циклічні повороти, а не загальні тренди, що і показано на графіку.

 

"Поворотні точки проти згладжених тенденцій" - таким є гасло нового напрямку у науці, який відкриває можливість прогнозування не тільки спадів зайнятості, а й спадів виробництва.

Усе це є частиною більш широкого, цілісного погляду на економіку, який починається з правильного виміру прогресу: беруться дані не про середнє зменшення енергомісткості, де перемішано і нове, і старе, а відокремлені енергомісткості старих і нових технологій.

Те саме стосується матеріаломісткості та продуктивності праці. Це дозволяє виміряти висоту технологічного стрибка, різницю потенціалів між старим і новим.

Також, і це не менш важливо, беруться дані про те, що треба заплатити за прогрес - про капіталомісткість нових технологій. І, як свідчать факти, інколи складаються такі параметри прогресу, що шлях до зростання пролягає через тимчасовий спад. Це і є кризи.

Для України як технологічного послідовника спад не є невідворотним. Ці розрахунки можуть нарешті дати об'єктивну оцінку потреби в іноземних інвестиціях і вивести державу на траєкторію наздоганяючої економіки.

Прогнозувати не тенденції, а повороти економіки - у цьому надзадача післякризової економічної науки. І чим раніше за це візьмуться учені, тим легше буде подолати наступну кризу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!