22 вересня у Мінпаливенерго відбулося засідання за участю керівників українських НПЗ з питання доцільності запровадження ліцензування переробки нафти, виробництва нафтопродуктів і оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Останній раз питання ліцензування піднімалося у 2007 році. Тоді ініціатором змін до закону про ліцензування виступило Мінекономіки, а точніше - департамент регуляторної політики.

Зокрема, пропонувалося ввести ліцензію для збутових підприємств вартістю 340 гривень на п'ять років для одного суб'єкта підприємницької діяльності. А для відстеження виконання ліцензійних угод чиновники пропонували організувати окремий департамент.

Зважаючи на вади проекту, у 2007 році далі обговорення справа не пішла. Однак через два роки питання про ліцензування знову з'явилося у головах чиновників.

Причину актуальності цієї проблеми саме зараз довго шукати не доводиться: вересень - початок верстки бюджету країни на наступний рік. А в умовах кризи у бюджеті-2010 економісти пророкують дірку в десятки мільярдів гривень.

Яку частину цієї діри команда Тимошенко має намір "заткнути" грошима нафтовиків - поки що не відомо. Однак варто нагадати, що тільки у роздрібному сегменті ринку нафтопродуктів працює близько 800 суб'єктів. Можна припустити, що в остаточному підсумку всі додаткові податки, акцизи і збори будуть включені у вартість пального.

З іншого боку, невідомо, наскільки ефективним буде механізм регулювання ринку за допомогою ліцензування. Перше, що турбує переробників і рітейлерів: чи не буде ліцензія ще одним інструментом в руках чиновників для викачування грошей? І хто буде вирішувати, якими нормами керуватися при видачі чи вилученні дозволів?

До того ж, ліцензування діяльності не може вирішити проблему випуску неякісної продукції. Також незрозуміло, які санкції держава буде застосовувати до порушників умов ліцензування.

За даними джерела в Мінпаливенерго, питання про введення ліцензування вирішено обговорити у вузькому колі з представниками нафтопереробних підприємств.

Заступник міністра палива та енергетики Ігор Кирюшин підтвердив "Економічній правді" факт проведення такої наради. Разом з тим, він відмовився розповісти про деталі.

"Це питання виникло не у нас, воно мусується вже давно. Але чи буде вводитися ліцензування, чи не буде - ніхто цього не знає. Це просто робочий процес. Навіщо зараз розбурхувати ринок?" - запитав Кирюшин.

За його словами, позиція уряду буде залежати від підсумків наради.

"Ми сьогодні зустрічаємось з учасниками ринку, і за результатами наради прийматимемо рішення - запроваджувати ліцензування чи ні. Загалом, наша мета - рівні конкурентні засади, якість пального і нормальні ціни. Ми будемо підтримувати те, що запропонують виробники", - зауважив чиновник.

Самі учасники ринку тимчасом не приховують свого вкрай негативного ставлення до ідеї запровадження ліцензування.

"Ліцензування виробництва та реалізації пального - не панацея від усіх бід. На жаль, цей адміністративний захід у нинішніх умовах не приведе до позитивних змін на ринку і не створить дієвих механізмів протидії недобросовісним операторам", - зазначають у "ТНК-ВР Коммерс".

Російсько-британська компанія наводить приклад Росії, де на початку 2000 року запроваджували ліцензування переробки вуглеводнів, транспортування нафти і нафтопродуктів, їх зберігання та реалізації, а потім були змушені відмовитися від цього механізму з огляду на його неефективність.

"На нашу думку, підхід до вирішення проблеми має бути комплексним і містити в собі стимулювання модернізації нафтохімічних виробництв та випуску більш якісної продукції, підвищення відповідальності суб'єктів господарювання за виробництво і реалізацію неякісних нафтопродуктів", - резюмували у "ТНК-ВР Коммерс".

Окремої уваги заслуговує питання, коли і де виникають претензії до якості нафтопродуктів. Як правило, проблема виникає у кінцевих споживачів, тобто на етапі роздрібної реалізації. А це зайвий раз доводить відсутність необхідності встановлювати додаткові вимоги контролю на етапі виробництва.

Недоцільним вважають пропозицію запровадити ліцензування переробки нафти та виробництва нафтопродуктів і на Одеському НПЗ.

"Введення ліцензування призведе до появи додаткового фінансового навантаження на діючі заводи і дублювання функцій контролюючих органів", - повідомив помічник генерального директора заводу Олексій Бібік. За його словами, існуюча нормативна база дозволяє контролювати якість продукції на заводах і зараз.

Фахівців "Лукойл Одеський НПЗ" також турбує проблема "самоварів" - невеликих НПЗ, що працюють без будь-яких дозвільних документів.

На думку "лукойлівців", запровадження ліцензування призведе не до підвищення якості продукції та зникнення міні-НПЗ, а до збільшення затрат на виробництво на діючих заводах і, як наслідок, до зростання цін на нафтопродукти.

Тимчасом відкритим залишається питання, хто ж насправді ініціював запровадження ліцензування.

Судячи з напівофіційного та напівзакритого характеру самої зустрічі, це спільна ідея уряду та великих гравців ринку, яка пов'язана з бажанням витіснити з ринку дрібних виробників пального. Однак чи має це стосунок до боротьби за інтереси споживачів?