Мито на позабіржові операції: кому це вигідно?

Мито на позабіржові операції: кому це вигідно?

Понеділок, 17 вересня 2007, 12:17 -
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку хоче впровадити державне мито на угоди з цінними паперами, які будуть відбуватися на неорганізованому ринку у розміри 0,01% від вартості угоди. Фондовики наголошують на тому, що не розуміють логіки, за
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку хоче впровадити державне мито на угоди з цінними паперами, які будуть відбуватися на неорганізованому ринку у розміри 0,01% від вартості угоди. Таким чином, як відзначають експерти, комісія прагне стимулювати розвиток організованого ринку.

У проекті постанови внесення змін до статті 3 декрету Кабміну "Про державне мито", також зазначається, що угоди купівлі-продажу не будуть обкладатися митом, якщо цінні папери не можуть потрапити на жодну з 7 фондових бірж та двох торгівельних систем України з причини невідповідності вимогам майданчиків. Також державним митом не будуть обкладатися операції з пакетами акцій, які перевищують 20% статутного фонду.

Фондовики наголошують на тому, що не розуміють логіки, за якою було впроваджене це мито. За словами PR-менеджера ІК "Драгон Капітал" Ольги Каменець, впровадження мита не вплине на ринок. "Скоріш за все співвідношення угод на організованому та неорганізованому ринку не зміниться, оскільки розмір мита несуттєвий", - додала вона. Нагадаємо, що за підсумками минулого року об’єм операцій на ринку цінних паперів склав 492,8 млрд. грн., із них – усього 29,08 млрд. грн. (5,9%) було проведено на торгівельних майданчиках.

Безперечно, можна зрозуміти бажання регулятора збільшити об’єми торгів на регульованому ринку. По-перше, це дозволить визначати ринкову вартість паперу. По-друге – компанії не будуть мати можливості приховати від суспільства будь-які операції з цінними паперами підприємства. Однак, для того, щоб мати можливість впливати на торгівців, мито мало складати, не менше 0,5-1%, тому, можливо, ДКЦПФР мала інші мету та причини, впроваджуючи такі обмеження.

За словами директора торгівельного департаменту Костянтина Лісничого, такі зміни до закону, перш за все, могли пролобіювати фондові біржі. Не дивлячись на те, що пропонована комісія досить мала, щоб змусити гравців виходити на ринок, все ж таки брокерам буде вигідніше домовитися з біржами просто відображати угоди в інформаційних системах майданчиків. Торгівельні системи можуть запропонувати набагато меншу комісію, або взагалі фіксовану ставку, наприклад, 50 грн. Держкомісія пішла на впровадження мита з однієї простої причини. Це мито дозволить комісії додатково заробляти на угодах з цінними паперами, а гравці на ринку навряд піднімуть великий галас через досить малий розмір митної ставки.

Реклама:

У будь-якому випадку, силоміць загнати брокерів на торгівельну платформу навряд вдасться. По-перше, на ринку не зможуть обертатись дуже низьколіквідні папери, через малу кількість угод з ними та шалені різниці між цінами продажу та купівлі. По-друге, коли брокера укладають угоду за домовленістю, допустимо, тепер буде необхідно провести її через торгівельну систему. Тоді покупець має миттєво реагувати на пропозицію продавця, бо може з'явитися інший бажаючий придбати цей пакет акцій та встигнути купити раніше.

Реклама: