До Дня незалежності: Як українці Румунію росіянам здали
Так, державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", єдиний в Україні експортер електроенергії (підкреслимо, не виробник, а виключно посередник), і молдавська компанія Energocom домовилися про поетапне підвищення ціни експортованої до Молдови електрики. За словами президента "Укрінтеренерго" Миколи Пашкевича, підписане доповнення до контракту передбачає щомісячне підвищення ціни 1 квтг на $0,001. У липні цього року ціна 1 квтг, поставленого в Молдову, становила $0,03, а в серпні - $0,031. Планується, що в остаточному підсумку ціна для Молдови підвищиться до рівня діючої на внутрішньому ринку України.
Ціна на українському оптовому ринку формується таким чином, що якщо хтось купує електроенергію дешевше, то фактично за нього доплачують всі інші споживачі. І довгі роки за низькі експортні ціни розплачувалися українські споживачі. Ситуація стала мінятися в 2005 р., і зараз ціна електроенергії, продаваної в Угорщину, Словаччину й Румунію, уже перевищила внутрішньоукраїнську. А ціна для Молдови й Польщі все ще не досягла цієї планки.
Серед ринків збуту української електроенергії Молдова посідає особливе місце. Енергосистеми України й Молдови працюють не просто паралельно. Історично склалося, що електричні мережі України і Молдови переплетені таким чином, що частина Одеської області отримує електроенергію саме з молдавської енергосистеми, а точніше, від розташованої в Наддністрянщині Молдавської ГРЕС.
Торік "Укрінтеренерго" експортувало в Молдову 2,48 млрд. квтг - 22,87% усього експорту української електроенергії. Але до травня 2006 р. туди поставлялася ще й російська електрика, а із травня ці поставки припинилися. У першій половині цього року в Молдову поставлено 1,355 млрд. квтг. Тобто реальна річна потреба в експорті в Молдови не досягає й 3-х млрд. квтг у рік.
Звичайно, у країни, що входять до європейського енергооб'єднання UCTE (Угорщина, Польща, Словаччина й Румунія), Україна продає більше: приміром, в 2006 р. - 4,96 млрд. квтг. А оскільки UCTE поєднує енергосистеми 24 країн, зрозуміло, що потенційна ємність європейського ринку незмірно більше молдовського. До того ж енергоспоживання в Європі збільшується.
Теоретично Україна може експортувати в Європу до 30 млрд квтг. Однак довгий час поставки електроенергії в невелику Молдову були предметом серйозної конкуренції українських і російських енергетиків, оскільки робота в Молдові фактично відкриває перспективу виходу на ринки Румунії, з якою Молдова межує і географічно, і енергетично, а потім до Болгарії й далі на південь Європи, аж до Туреччини.
Відразу ж роз'яснимо: експорт української електроенергії в Румунію, що здійснюється наразі, відбувається виключно через Бурштинський острів – єдину територію в Україні, що працює за європейськими стандартами UCTE. Обсяг електрики, що може експортуватися, фіксований. І якщо, скажімо, зростити його для Румунії, відразу ж знижується пропускна спроможність для, скажімо, Словаччини. Чи Угорщини.
Тому єдиним виходом для збільшення експорту на Румунію на сьогодні є транзит територією Молдови.
Дещо про спільний експорт
До 2002 р. Україна здійснювала поставки в Молдову одноосібно. Із квітня 2002 р. по квітень 2006 р. у Молдову поставлялася вже й українська, і російська електроенергія. Показово, що виходу на молдовський ринок РАТ "ЄЕС Росії" домагався не менш 3-х років. У березні 1999 р. глава російського електроенергетичного гіганта Анатолій Чубайс і тодішній міністр енергетики Іван Плачков підписали Меморандум про основні принципи російсько-українського співробітництва в області електроенергетики. Уже в цьому меморандумі йшлося і про спільний експорт електроенергії, і про транзит російської електрики через Україну. Причому, як констатували тоді багато експертів, спільний з Україною експорт електроенергії цікавив РАТ "ЄЕС Росії" більше, аніж нашу сторону.
Однак більшість положень меморандуму-1999 залишилися невиконаними. Більш результативним для росіян виявився наступний меморандум про співробітництво, підписаний у лютому 2001 р. тим самим Анатолієм Чубайсом і тодішнім міністром палива й енергетики Сергієм Єрмиловим.
Незабаром, апелюючи до цього меморандуму, російська сторона погодила питання поновлення паралельної роботи російської й української енергосистем, перерваної наприкінці 1990-х, з комерційними поставками електроенергії в Україну, а також із транзитом російської електроенергії в Молдову.
У серпні 2001 р. паралельна робота української й російської енергосистем була відновлена. Що ж стосується спільних поставок електроенергії в Молдову, то незабаром це питання вийшло ще й на рівень високої політики - тристоронньої зустрічі президентів Росії, України і Молдови.
У підсумку із квітня 2002 р. почався спільний російсько-український експорт необхідних Молдові обсягів електроенергії - на паритетних засадах, у співвідношенні 50 на 50. Для Молдови це означало збільшення обсягів експорту й зниження ціни за рахунок більш дешевої російської електроенергії, а для Росії - розширення своїх зовнішніх ринків збуту плюс перспективу подальшого просування на ринок Румунії й далі на Балкани, чого росіяни зовсім не приховували.
Звичайно, у ту пору декларувалося, що це просування буде спільним, російсько-українським, але говорити про якісь гарантії у цьому випадку не доводилося. Тому для України ситуація тоді різко погіршилася: вона втратила не тільки половину одного з реальних зовнішніх ринків збуту своєї електроенергії, але ще й перспективу самостійно просуватися далі.
Не миттям, так катанням
Спільним з Україною експортом електроенергії експансія Росії на ринок Молдови не обмежилася.
В 2004-2005 р. "Інтер РАТ ЄЕС" отримало (придбало) контроль над Молдавською ГРЕС, що забезпечувала біля половини енергоспоживання Молдови. ЗАТ "Інтер РАТ ЄЕС" - російський оператор експорту-імпорту електроенергії, що представляє інтереси РАТ "ЄЕС Росії" і концерну "Росенергоатом", яким належить 60 і 40% акцій відповідно.
Підкреслимо, що ціль придбання росіянами Молдавської ГРЕС зовсім не була втаємничена. Ще восени минулого року на сайті ЗАТ "Інтер РАТ ЄЕС" можна було прочитати, що Молдавська ГРЕС - надлишкова генеруюча компанія зі встановленою потужністю 2560 Мвт. Існуючі на території Молдавії й Наддністрянщини прикордонні потужності з передачі електроенергії дозволяють здійснювати збут електроенергії не тільки на молдавському ринку, але й експортувати надлишкову електроенергію в прилеглі країни - Румунію, Болгарію, Туреччину, Україну. У цей час розглядається проект виділення частини блоків на радіальну роботу з європейською синхронною зоною.
У листопаді 2005 р. Молдавська ГРЕС припинила поставки власникові трьох електророзподільних мереж Молдови й найбільшому постачальникові електроенергії - іспанській компанії "Union Fenosa", оскільки вона не погодилася із запропонованою Молдовською ГРЕС більш високою ціною. У підсумку Молдавська ГРЕС була змушена зупинити два блоки й працювати тільки на Наддністрянщину.
У травні 2006 р. Україна перестала транспортувати російську електроенергію в Молдову. Декларована причина – контракт, термін дії якого минув, був збитковим для "Укрінтеренерго" і не покривав фактичної собівартості послуг із транспортування. Тоді деякі експерти висловлювали думку, що припинення російського транзиту було результатом не якихось послідовних дій української сторони, а того, що росіяни просто несерйозно поставилися до ситуації. У березні 2006 р. в Україні пройшли парламентські вибори, й Москва розраховувала, що новий уряд буде сформовано до закінчення терміну дії контракту.
Щоправда, з позиції сьогоднішнього дня можна припустити, що транзит російської електроенергії в Молдову росіянам був уже нецікавий. Адже саме в той час уперше з'явилася інформація, що ЗАТ "Інтер РАТ ЄЕС" веде переговори про транзит через Україну в Росію електроенергії зі своєї ж Молдавської ГРЕС. Але, як би там не було, Україна тоді відіграла ситуацію, й стала єдиним зовнішнім постачальником електроенергії в Молдову.