Сланцеві угоди як елемент шантажу та "сімейної" наживи

Сланцеві угоди як елемент шантажу та "сімейної" наживи

Коли з'явиться сланцевий газ, і чи з'явиться взагалі – досі питання. Зокрема, підписання угоди з Chevron постійно відкладалося. На це мають дати згоду облради регіонів, де мають видобувати нетрадиційний газ. Враховуючи, зокрема, високі екологічні ризики. Дістати їх згоду нелегко. Олеська ділянка знаходиться в межах Львівської та Івано-Франківської областей, де першу скрипку грає ВО "Свобода".
Середа, 12 червня 2013, 11:31
Сергій Щербина, ЕП

Підписання угоди про розподіл продукції на Юзівській ділянці між Україною та компанією Shell супроводжувалося ледь не військовим парадом. Українські можновладці не втомлювалися заявляти про світле енергетичне майбутнє та газову незалежність нашої молодої демократії.

Все це відбувалося на фоні цілковитої неспроможності України хоч якимось чином домовитися з Росією у газових питаннях. Тому сланцеві угоди цілком могли розглядатися як елемент такого собі шантажу.

Хоча, треба зазначити, у Москві відверто дратувалися з приводу приходу в Україну транснаціональних нафтогазових корпорацій. Навіть виділяли певні бюджети на дискредитацію сланцевих ідей.

І це враховуючи той факт, що підписання угоди не означає отримання сланцевого газу вже завтра. Коли він з'явиться, і чи з'явиться взагалі – досі питання.

Реклама:

Але вже до літа розмови про передові газові технології потроху зійшли нанівець. Натомість, з'явилися законопроект, який відкриває дорогу для приватизації газотранспортної системи, та ідея підписати меморандум з Митним союзом.

Взагалі-то, це не дивно. Адже треба пам’ятати, що навесні "Нафтогаз" взагалі не купляв паливо у "Газпрому", вочевидь, за браком коштів. До травня українським споживачам газ поставляла компанія "Остхем" Дмитра Фірташа. Паралельно з боку уряду йшли заяви про закупівлю загадкового угорського газу.

Наслідком таких "розкладів" може бути тільки одне – новий позов "Газпрому" за невиконання контракту імені Юлії Тимошенко з фатальними для української економіки претензіями.

26 травня, перед засіданням Вищої Євразійської економічної ради в Астані, де мав бути підписаний якийсь меморандум з російським союзом, президент Віктор Янукович зустрівся з російським колегою Володимиром Путіним.

Про що вони говорили в сонячному місті Сочі – досі загадка. Але, судячи з того, що Україна та Митний союз підписали пустий "меморандум про меморандум" – Путін та Янукович вчергове не домовилися.

Тож тепер прийшов час повернутися до солідних міжнародних партнерів. Треба нагадати, що, крім Shell, яка працюватиме на східноукраїнській Юзівській ділянці, угода про розподіл продукції має бути підписана з іншою транснаціональною корпорацією – Chevron. Остання має розробляти західноукраїнську Олеську ділянку.

Натисніть, щоб збільшити. Фото 062.ua

Підписання угоди з Chevron постійно відкладалося. Це було пов’язано, в тому числі, з проблемами з місцевою владою. Нагадаємо, облради регіонів, де мають видобувати нетрадиційний газ, повинні дати свою згоду. Враховуючи, зокрема, високі екологічні ризики.

З радами Харківської та Донецької областей, у юрисдикцію яких потрапляє Юзівська площа, проблем не виникло. Вони погодили угоди з Shell швидко та безболісно, вочевидь, не дуже заглядаючи у текст.

А от на Західній Україні, де облради контролюються опозиційними партіями, почалися проблеми. Зокрема, Олеська ділянка знаходиться в межах Львівської та Івано-Франківської областей, де першу скрипку грає ВО "Свобода".

Тепер, за інформацією "Економічної правди", в уряді почалися певні рухи стосовно підписання угоди з Chevron щодо Олеської ділянки.

Зокрема, на засіданні Кабміну у середу має бути розглянуте суто бюрократичне питання щодо продовження терміну підписання угоди, що вже не раз робилося. Але найголовніше інше.

Як стверджують джерела ЕП, у середині травня Державно служба геології та надр отримала від Chevron доопрацьований варіант майбутньої угоди про розподіл продукції, і передала її Мінекономрозвитку. Останнє відомство також вже надало свої пропозиції.

Тож, очевидно, в найближчому майбутньому підписання угоди з другим світовим гігантом таки відбудеться. За нашою інформацією, напередодні навіть відбулася тематична нарада під головуванням віце-прем'єра Юрія Бойка.

Угода з Chevron також важлива для розуміння ситуації з приходом західних корпорацій в Україну.

"Економічна правда" вже не один раз звертала увагу на більш ніж дивну схему співробітництва держави і корпорацій, із залученням раніше маловідомої геологічної фірми "СПК-Геосервіс".

Як відомо, номінальними власниками "СПК-Геосервіс" є троє таємничих, але дуже талановитих геологів, які тепер ділитимуть майбутню продукцію зі світовими гігантами.

От і Сhevron має розробляти Олеську ділянку спільно з українським ТОВ "Надра Олеська". Ця компанія створена за образом і подобою ТОВ "Надра Юзівська", яка працюватиме разом з Shell. 90% обох вітчизняних структур належить НАК "Надра України", а 10% - "СПК-Геосервіс".

 

А очолює компанію "Надра Олеська" пан Максим Шишлов. Ця невідома широкому загалу людина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію.

Зокрема, у Шишлова простежується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором департаменту фінансових інвестицій НАК "Надра України".

Тоді "Надра України" очолював нинішній міністр енергетики Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія запустила процес відчуження "Межигір'я" на користь Януковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити у те, що за загадковими геологами може стояти президентська "Сім'я", з якою корпорації мусять поділитися за допуск до українських надр.

У розпорядженні "Економічної правди" опинився проект угоди про розподіл продукції з компанією Chevron. Ознайомитись з ним ви можете в публікації "Сланцева угода №2. Текст УРП з Chevron".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!