"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Як не втратити видобуток нафти і газу в Україні

Як не втратити видобуток нафти і газу в Україні

Видобуток нафти угазу – бізнес, який здатний швидко наповнити державні та місцеві бюджети. Але посилення податкового тиску може призвести до занепаду галузі.
Понеділок, 11 липня 2022, 14:56
Директор з розвитку "Геологічна інвестиційна група", Голова комітету з питань надрокористування ЕВА

З 2014 року Україна де-факто перебуває у стані війни з окупантом, а 24 лютого росія наважилася на повномасштабне вторгнення. 

В таких умовах, країна потребує стабільного наповнення державного та місцевих бюджетів, збереження робочих місць і усунення дефіциту ресурсу. Так, не зважаючи на війну та попри надзвичайно складні умови, компанії продовжують працювати та сплачувати податки.

Російські регулярні частини наступали з півночі, сходу та півдня – основних регіонів де ведеться видобуток та залягають запаси. Наразі ж, частина територій є тимчасово окупованою, а значна кількість надрокористувачів втратили доступ до своїх родовищ. 

На об’єктах, де робота продовжується, пошкоджується цивільна, промислова та галузева інфраструктура.

Реклама:

На додаток до цього, окупант заблокував морські порти, що значно ускладнює транспортування необхідної сировини, яка потрібна для функціонування переробної промисловості. 

Так, залишаються лише сухопутні логістичні канали, використання яких є дорожчим і суттєво збільшує кінцеву вартість готової продукції. Така ситуація неминуче призведе до втрати конкурентоздатності на ринку і, як наслідок, до банкрутства підприємців.

Збереження національного виробника є невід’ємною частиною економічної безпеки будь-якої держави.

Надрокористувачі, які тільки-но відчули податкову відлигу, збільшили рентні надходження до бюджетів усіх рівнів та продовжують активну діяльність — стикаються з ініціативами, які націлені лише на поглиблення кризи та створюють нові перепони для роботи.

За даними державного веб-порталу бюджету для громадян open budget, протягом 2020-2021 років, надходження до державного бюджету рентних платежів за користування надрами загальнодержавного значення збільшились у майже 20 разів, до місцевого – у 4 рази. 

Так, за результатами минулого року до державного бюджету лише від ренти надійшло 75,6 млрд грн, або 5,8% від загального обсягу надходжень.

Кількість сплачених податків залежить від трьох факторів — обсягу видобутку, ціни на ринку та податкового навантаження. Успіх передових видобувних держав полягає, перш за все, в досягненні балансу між цими речами. 

Для України він є цілком можливим, а сума надходжень може зростати в рази щорічно, що і стане основою для відновлення післявоєнної України.

Саме тому, Україні потрібно працювати саме над фінансовими стимулами для бізнесу в цьому секторі, а не створювати нові перешкоди перед досягненням бажаної енергонезалежності. 

Адже на тлі виснаженості старих свердловин та за умов природного падіння, шукати поклади все важче, а бурити свердловини доводиться глибше (від 5-6 км) та дорожче й не факт, що вони не виявляться "сухими", адже відповідно до світової стандартної практики, такою може виявитись кожна третя свердловина.

Якщо "задушити" податками надрокористувачів, Україна ризикує замерзнути

До нового опалювального сезону залишається трохи більше 3 місяців. Для України вона стане найважчою з моменту Незалежності. Про це заявив Президент Володимир Зеленський.

Через воєнну агресію росії, Європа вже ввела заборону на транспортування вугілля, нафти та іншого твердого викопного палива. 

Скорочення транзиту через Україну, надходжень через Північний Потік-1 та до низки країн через відмову платити в рублях, "ремонт" Турецького потоку, та багато чого іншого є інструментом газової війни в Європі – вважають в ЄС. 

Більш того, Міжнародне енергетичне агентство вже зараз рекомендує готуватися до повного припинення експорту газу з росії та закликає повернутися до використання вугілля, і не закривати АЕС.

Таким чином, постає логічне питання, а що в умовах дефіциту в Європі робитиме Україна? Звісно, альтернативні джерела енергії, спалювання стружки, торфу, сонячна, вітрова енергія та й решта ВДЕ Європи разом із реалізацією нових проєктів, у результаті, замістять частку російського газу у споживанні, проте це станеться не так швидко, а зима вже близько. 

Нам потрібно було думати про це навіть не сьогодні і не вчора, а позавчора. Потрібно нарощувати нафтогазовидобуток, підтримувати надрокористувачів, особливо враховуючи специфіку ринку, коли від отримання ліцензії до перших кубів газу може пройти від 5 років і більше. Наразі ми можемо покладатися тільки на себе, бо імпортувати деінде з-за кордону не вийде.

Щоб "пережити" цей складний період, в умовах, коли частина родовищ захоплена російськими окупантами, держава має шукати спільні рішення з бізнесом.

В Асоціації газовидобувних компаній України кажуть, що ще до війни у них була жорстка дискусія щодо питання оподаткування. Уряд хотів значно підвищити ренту, а АГКУ цілком обґрунтовано доводили, що це призведе до падіння власних обсягів видобування, збільшення імпорту та послаблення енергобезпеки.

Було багато зустрічей з Премʼєр-міністром України, з народними депутатами, з представниками Офісу Президента. Врешті-решт, вже після початку бойових дій, в середині березня було прийнято закон №7038д, який впровадив диференційовану рентну плату за видобуток газу. 

В залежності від бази оподаткування та глибини залягання покладів за законом №7038д ставки ренти передбачають:

  1. Якщо ціна на газ нижче $150, до ставок ренти 29/14%, 12/6% застосовується коефіцієнт 0,5;
  2. Якщо ціна в межах $150-400, застосовуються чинні ставки ренти;
  3. Якщо ціна перевищує $400, то для частки $400 застосовуються чинні ставки 29/14% та 12/6%, а до різниці між фактичною ціною реалізації та $400, застосовуються ставки 65%/31% та 36/18%.

В Асоціації сподівалися, що не буде таких радикальних змін оподаткування, особливо в такий складний час, але за новели до законодавства таки було проголосовано. До слова, закон зберігає стимули на нові інвестиції у газовидобувному секторі.

Ще одна проблема, з якою зіткнулися  приватні газовидобувники – проблема реалізації видобутого газу. Росіяни сильно пошкодили, або ж навіть знищили низку об’єктів основних споживачів незалежних компаній — промисловості. 

Так, приватні компанії скоротили продаж видобутого газу на 40-90%, а з березня 2022 року було введено заборону на експорт з митної території, а й з рештою, Постановою Кабміну від 10 червня 2022 року №666, й взагалі, до кінця року.

В умовах зміни оподаткування, скорочення споживання та неможливості реалізації суттєвої частки видобутку, проблему потрібно було терміново вирішувати і зрештою було зареєстровано та згодом прийнято закон 7249, який передбачає оплату ренти після реалізації газу. 

Виробникам дали можливість закачувати газ у підземні сховища і сплачувати ренту після продажу газу або ж протягом трьох місяців після закінчення війни.

Окрім того, виникла ще одна проблема – невідповідність ціни реалізації газу базі оподаткування, за якою сплачується рента. 

Якщо раніше рента сплачувалася від імпортного паритету, тобто від середньої ціни газу, який розмитнювався, то тепер – це середнє арифметичне з двох показників: середніх ф’ючерсних котирувань на європейському хабі TTF та імпортного паритету. 

І так сталося, що після російської агресії ціни на газ у Європі сильно зросли, було таке, що вони досягали $2200-2600 за тисячу кубів, а тим часом в Україні продаж газу здійснювався за $700-800. 

З тим, через маніпуляції росії з постачанням, ціни продовжують зростати і станом на зараз знаходяться в діапазоні $1800-1900 за тисячу кубів.

І хоча закон №7249 і відтерміновує проблему, але ні в якому разі не вирішує її. Де-факто, рано чи пізно компанії просто не матимуть коштів для буріння та подальшого видобутку газу, а це "удар нижче поясу" для галузі. 

Наприклад, окрім підтримки роботи старих свердловин, які потребують капітальних інвестицій, потрібно ще й бурити нові, нарощувати обсяги видобутку та перекривати й без того суттєве падіння на виснажених родовищах. І постає справедливе питання – А як? За рахунок чого?

Олії у вогонь підливають і ціни на європейському ринку, які очікувано зростатимуть ближче до опалювального сезону. 

Більш того, на це накладається також проблема неможливості реалізації нафти та конденсату, що в сукупності з невідповідністю бази оподаткування може призвести до вимушеної зупинки свердловин, адже супутній ресурс, що йде при газовидобутку – просто нема куди буде дівати.

Звичайно, АГКУ намагалися врегулювати цю проблему, вели перемовини з урядом, мінфіном, депутатами, Офісом Президента. На жаль, влада не підтримала їхні пропозиції і база оподаткування залишилася без змін.

Оптимізація податкового законодавства, зменшення навантаження та впровадження цілої низки позитивних якісних новел, які швидко покращать ситуацію в надрокористуванні є буквально життєво необхідним для галузі.

Яких якісних змін зазнало надрокористування?

Починаючи з 2019 року, на ринку почали наводити порядок. Мова про серйозну роботу із змінами до законодавства або взагалі ініціюванням нових законів. 

Зокрема це впровадження е-аукціонів на продаж нових ділянок, що позитивно сколихнуло ринок. На цих аукціонах почали виставляти справді ліквідні, перспективні площі. (Деталі у звіті Держгеонадр).

Також відомо, що держава почала вирішувати проблему так званих "сплячих" ліцензій. Йдеться про ті якісні активи, які чиновники часів Януковича та Порошенка передавали невідомим компаніям. 

Проте не для того, щоб із них видобували газ, а для подальшого перепродажу. Багато з таких ліцензій так і "зависли" на підозрілих юридичних особах і теж фактично "заморожені".

РНБО наразі не піднімає питання чи правильно було видано ліцензії. У фокусі інше — якість використання. Наприклад, якщо протягом років ліцензіат нічого не робив по програмі робіт і не може пояснити чому, то це гарантовано претендент на анулювання. Або через РНБОУ, або через суд. Таким чином вільних ділянок буде більше. 

Деякі ліцензії вже навіть повернули до державного фонду, і важливо, що перспективні площі знайдуть через аукціон порядних власників, які почнуть з них видобувати. І не важливо, хто цими власниками буде! Головне, щоб процес видобутку йшов, а податки сплачувались. Бо саме це і рухає економіку! 

Отже, зроблені важливі кроки, які запустили механізм ефективного надрокористування. Тепер потрібно наростити обсяги видобутку. Так Україна навіть може стати експортером вуглеводнів, за умови інвестування в розробку чинних і нових ділянок, у тому числі і маленьких

ТОП-5 питань. Які потрібно вирішити в секторі надрокористування:

1. Зниження податкового навантаження як потужний вид стимулювання. Хорошим прикладом є досвід Нідерландів, які розробили "Small Fields Policy" – політика спрямована на підтримку роботи на невеликих родовищах, де ставка ренти та податок прибуток сягає нулю;

2. Створення інвестиційної біржі. Це стала міжнародна практика. Саме на біржі компанії-надрокористувачі та компанії-інвестори знаходять один одного. Тим паче, що Україна вже має позитивний досвід. 

Після зняття мораторію на землю, одразу з’явилися декілька майданчиків для продажу та залучення інвестицій. А після перемоги України у війні з рф, інвестори можуть вишиковуватися в чергу. В тому числі, завдяки отриманню Україною статусу кандидата на члени в ЄС;

3. Лібералізація обігу спецдозволів це вільне відчуження прав на користування надрами. Тобто спецдозвіл має стати активом, а не пасивом. Його можна буде використовувати як заставу для отримання кредиту в банку тощо. 

Сам дозвіл стає предметом купівлі-продажу. В тому числі на майданчику інвестиційної біржі. Іншими словами, має бути дозволений трансфер спеціальних дозволів на користування надрами;

Так, власник спеціального дозволу має отримати право повністю або частково використовувати його у вигляді застави, або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спецдозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі.

4. Відкриття первинної геологічної інформації. Розуміючи перспективи і ризики, бізнес охоче вкладатиме гроші у розробку та видобування;

5. Долучення до Інвестиційного атласу живих реальних ліцензій, які зараз перейдуть до фонду держави. А далі - активна ліцензійна діяльність. Держгеонадра має "битися" за інвестора на прикладі західних колег. 

Ці та низка інших необхідних для ринку надрокористування змін закладено в основі проєкту закону №4187, який наразі готується до другого читання в Верховній Раді. Його завдання — максимально привести галузь до вирішення наболілих питань. 

Відповідно, у жовтні 2020 року проєкт зареєстрували в ВР. Після врахування зауважень від народних депутатів, Комітету з питань антикорупційної політики, Національного агентства з питань запобігання корупції, ГНЕУ ВР, ОПРР, бізнес-асоціацій і громадських організацій, 1 червня 2021 року законопроєкт було підтримано Радою в першому читанні.

Наразі він на стадії підготовки до другого читання. У середньостроковій перспективі Україна має хороший шанс нарешті позбутися залежності від імпортного газу. Експерти сподіваються, що цього разу цим шансом таки скористаються.

Для громадян України прийняття закону №4187, означає запуск процесу росту бізнес активності, збільшення надходження до державних і місцевих бюджетів, створення нових робочих місць. 

А для галузі ця ініціатива принесе довгоочікувані зміни, а саме лібералізацію обігу спецдозволів, прозору, зручну та зрозумілу систему користування надрами, зменшення надмірного державного впливу на галузь, підвищення конкуренції та легалізація відносин у сфері користування надрами.

Доопрацьований законопроєкт був підтриманий Державною службою геології та надр, Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торгівельною палатою, Асоціацією газовидобувних компаній України, Національною Асоціацією Добувної промисловості України, Федерацією роботодавців України і, насамперед, надрокористувачами. 

Єдине питання, чи схвалять цей законопроєкт народні депутати найближчим часом?

У цілому ці зміни сприятимуть забезпеченню потреб національної економіки стратегічно важливою сировиною, захисту національних інтересів в економічній сфері, залученню інвестицій у видобувну галузь України, підвищенню рівня обороноздатності держави, а також мінімізують окремі загрози національній безпеці України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: