Нажитися на пандемії або Як порушують закон у коронавірусних закупівлях

Нажитися на пандемії або Як порушують закон у коронавірусних закупівлях

Спрощення процедури закупівель товарів для боротьби з Covid-19 стало приводом для численних лікарень купувати бензин та меблі замість ліків.
Понеділок, 28 грудня 2020, 08:09
юрист Центру протидії корупції

Ще на початку карантину уряд вирішив спростити придбання товарів і послуг для боротьби з коронавірусом: замовникам дозволили укладати договори з самостійно обраними постачальниками без тендеру. 

На кінець листопада за такою полегшеною процедурою лікарні зробили вже більш ніж 100 тисяч закупівель на загальну суму понад 15,8 млрд грн. 

Оплатили їх в більшості випадків з державного та місцевих бюджетів, тобто – наших грошей. Здавалося би, це мало полегшити доступ до ліків та послуг. Проте "щось пішло не так". 

Завищені ціни на товари й послуги 

Найбільш поширеним порушенням в закупівлях, за нашим аналізом, виявилося завищення ціни.

Наведемо кілька останніх прикладів з регіонів: 

– Чернігівська міська лікарня №3 у жовтні 2020 року закупила 400 пар хірургічних бахіл без жодних характеристик за ціною 73 грн за пару. 

Там пояснили, що це багаторазові спеціальні бахіли, однак у інших замовників навіть спеціальні високі стерильні хірургічні бахіли зі спанбонду коштували у середньому 15-25 грн за пару.

– На Буковині Сторожинецька центральна районна лікарня придбала у щойно зареєстрованого підприємця експрес-аналізатор газів крові та електролітів Edan i15 з переплатою понад 100 тис. грн.

– ДП "Миколаївстандартметрологія" закупила послуги з тестування на COVID-19 за ціною 1600/2300 грн. Це є найдорожча ціна по Україні протягом жовтня-листопада 2020 року, адже середня ціна на закупівлі таких послуг в країні становить 813 грн. 

Важлива ремарка: враховуючи, що ці закупівлі є гуртовими, а за товари, роботи і послуги для боротьби із COVID-19 не сплачується ПДВ, ціни на такі закупівлі мали бути дешевшими на щонайменше 20% від середньоринкових. Натомість вони часто перевищують в кілька разів ціни в роздрібній торгівлі.

Хочемо звернути увагу керівництва усіх українських лікарень, що в листопаді прокуратура оголосила директору одного з лікувальних закладів Черкас підозру у службовій недбалості: підозрюваний не перевірив середню ринкову вартість товарів для боротьби з COVID-19, через що бюджет втратив майже 2,5 млн грн.

Закупівлі під прикриттям пандемії

Закон визначає перелік препаратів та послуг, які можна напряму купувати для боротьби з пандемією. 

Але в деяких лікарнях вирішили за ці гроші поміняти меблі та закупити інші ліки. Із нещодавнього: Роменська лікарня на Сумщині у листопаді закупила за "ковідною" процедурою 3200 л бензину А- 92 на 65 600 грн. 

У визначеному урядом списку немає ні "бензину", ні "нафти і дистилятів". Натомість є можливість закупити послуги перевезення пацієнтів, хворих на COVID-19, медичних працівників, персоналу, вантажів. Проте чомусь лікарня не скористалася цією опцією.

Раніше ми вже писали, як у перші тижні карантину одеська інфекційна лікарня почала активно скуповувати меблі – тумби та дивани – за дуже високими цінами.

На жаль, наразі немає прямої адміністративної відповідальності за закупівлю товарів, робіт чи послуг не з "ковідного" переліку.

Відсутність адекватного державного контролю

На сьогодні "ковідні" закупівлі фактично відбуваються поза контролем державних аудиторів. І хоча Мінфін стверджує, що Держаудитслужба здійснює безперервний контроль коштів Фонду для боротьби з COVID-19, це не зовсім так. 

Нагадуємо, "ковідні" закупівлі були виведені з-під дії Закону України "Про публічні закупівлі", щоб пришвидшити постачання ліків. 

Однак лише в рамках цього закону передбачена можливість Держаудитслужби проводити моніторинг, який є найбільш оперативним заходом контролю щодо порушень. 

За його допомогою Держаудитслужба може за лічені дні, ще на етапі укладення чи виконання договору про закупівлю, виявити факт порушення законодавства: автоматичні "ризик-індикатори" одразу сигналізують аудиторам про ризиковані закупівлі.

Але через упущення закону зараз для виявлення порушень у "ковідних" закупівлях державні аудитори не мають права використовувати такий інструмент контролю як моніторинг. 

Їм залишається здійснювати більш складні та довготривалі планові заходи фінансового контролю в режимі "офлайн" – із довготривалим листуванням та фізичним вимаганням документів від замовників, необхідностю проведення виїзних перевірок та ревізій. 

Враховуючи, що зараз уже відбулося більше 100 тисяч "ковідних" закупівель, ефективність такого контролю наближається до нуля. 

Тоді як моніторинг засобами електронної системи закупівель міг би оптимізувати контроль та сприяти оперативному усуненню очевидних порушень, приміром, коли замість ліків через "ковідну" процедуру без тендеру купують пральні машини та таблички на двері.

Варто згадати, що у Меморандумі з МВФ передбачено, що Україна взяла на себе зобов’язання того, що Держаудитслужба за участі зовнішніх/незалежних аудиторів здійснить фактичний аудит закупівель за програмою COVID-19, усіх транзакцій. 

Однак, враховуючи вищезазначене, належне й своєчасне здійснення такого аудиту виглядає вкрай не реалістичним, а Україна ризикує у черговий раз не виконати свої зобов’язання перед МФВ.

"Велике зловживання"

Важко не згадати про найбільш медійний скандал, пов’язаний з грошима, виділеними спеціально на боротьбу з пандемією. Адже майже половину коштів усього коронавірусного Фонду — 31,4 млрд грн – виділено на скандальне "велике будівництво" автомобільних доріг державного значення. 

Аналітики з "Наших грошей" систематично описують зловживання під час "великого будівництва", зазначаючи, що на торгах постійно перемагає низка одних і тих самих компаній, а усі інші з надуманих підстав навіть не допускаються замовниками (Службами автомобільних доріг у областях) до аукціонів.

Також замовники відмовляються публікуювати детальні кошторисні розрахунки будівництва, у яких можна побачити конкретні закладені ціни на усі будівельні матеріали та проаналізувати їх щодо завищення. 

Натомість публікуються лише фінальні зведені ціни: це дозволяє ухилятися від інформування суспільства про ціни і, відповідно, зловживати.

Як вирішити проблеми з медичними закупівлями 

Для того, щоб працівникам медичних закладів було легше орієнтуватися в процедурі закупівель, Міністерству охорони здоров’я України доцільно розробити Методичні рекомендації для закупівельників товарів, робіт і послуг для боротьби із COVID-19. 

Також варто створити єдине інформаційне джерело, яке на основі інформації з системи закупівель ProZorro оприлюднюватиме приблизні середні ціни на закупівлі для боротьби COVID-19, на які можна буде орієнтуватися замовникам.

Що стосується випадків недоброчесних закупівель поза "ковідним списком", то цю проблему можна вирішити введенням прямої адміністративної відповідальності.

Органи фінансового контролю та правоохоронні органи повинні своєчасно і ретельно перевіряти усі видатки з "ковідного" Фонду.

І останнє, але не менш важливе – приведення до ладу законодавства. По-перше, необхідно здійснити законодавчі зміни, які дозволять Держаудитслужбі здійснювати пришвидшений моніторинг "ковідних" закупівель. 

По-друге, "ковідні" закупівлі потрібно повернути під дію Закону про закупівлі та змусити замовників все ж здійснювати конкурентні торги хоча б у скорочені строки.

А поки що, навіть якщо припустити злагоджену роботу всіх відомств, все одно залишається запитання, чому для Кабміну асфальт виявився пріоритетнішим за медичні препарати?

Цей матеріал підготовлено за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать авторам і не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!