Ефект лавини: яка економіка податку на виведений капітал

Ефект лавини: яка економіка податку на виведений капітал

Бізнесмени та експерти ведуть гарячі суперечки, як введення податку на виведений капітал вплине на економіку України. Спробуємо з'ясувати, якими є ризики та переваги такого податку.
Понеділок, 3 червня 2019, 15:16
голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу

Останнім часом багато говорять про таку законодавчу ініціативу, як податок на виведений капітал, яким слід замінити податок на прибуток.

Це питання викликає масу дискусій, а в законопроекту є як переконані прихильники, так і явні противники. Давайте розбиратися.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти про податок на виведений капітал.

Суть їх у тому, що гроші не обкладаються податками, якщо підприємець їх не вважає прибутком і не виводить з компанії.

В чому різниця? На сьогоднішній день будь-яка копійка, яка потрапляє на розрахунковий рахунок підприємства після всіх адміністративних та виробничих відрахувань, автоматично називається прибутком, з якої сплачується від 18% до 20% податку на прибуток.

А податок на виведений капітал сплачується тільки тоді, коли підприємство називає гроші прибутком і виводить їх з підприємства.

Разом з тим гроші, які залишаються всередині господарюючого суб'єкта, є оборотними засобами і оподаткуванню не підлягають.

Особисто мені ця ініціатива дуже подобається, адже те, що ти відправляєш в виробництво, а не віддаєш, дуже стимулює бізнес.

Ведуться гарячі суперечки, як введення податку на виведений капітал, яким буде замінений податок на прибуток, вплине на економіку України.

У бюджеті на 2019 рік Кабінет міністрів заклав в бюджет 1 трлн 75 млн грн податкових надходжень. З них податку на прибуток – 95,5 млрд грн, тобто 9,5% від бюджету.

Чи позначиться скасування цього податку на бюджеті? Безумовно, адже майже 10% недоотримання - це дуже багато!

Швидше за все, це торкнеться соціального сектору, вплине на зарплату бюджетних категорій.

Але якщо задатися питанням, як можна компенсувати ці кошти, то знайдеться і відповідь.

Наприклад, податок на додану вартість ввезених на територію України товарів становить 340 млрд грн. А якщо врахувати нюанси роботи митниці, можна сміливо множити це число на два.

Loading...
Щоб не бути голослівним, пошлюся на дані авторитетного німецького видання Deutsche Welle, згідно з якими протягом минулого року тільки на одеській митниці було щомісяця зафіксовано близько 4 млн доларів недоотримань.

Сама ввізне мито, якщо вірити бюджетним розрахунками, принесе в скарбницю 31 млрд грн, а якщо провести діджиталізацію ввезення продуктів, при якій враховується кожен штрих-код, ці надходження можуть бути в 2-3 рази більше.

Тобто тільки на митниці ми з лишком компенсуємо втрати від недоотримання надходжень з податку на прибуток.

Варто зазначити, що податок на виведений капітал сам по собі не буде мати такого позитивного економічного ефекту, якщо одночасно не прийняти закон про так звану нульову декларацію.

Це легалізація всіх грошових коштів, які сьогодні не працюють на економіку країни.

Такі нульові декларації дозволять кожному українцю заплатити податок, завести гроші в Україну, інвестувавши їх в економіку власної країни.

Якщо ці два законопроекти будуть проголосовані, то ми можемо розраховувати мінімум на 2% в рік до того ВВП, який ми сьогодні маємо - 4 трлн 80 млрд гривень. Тобто 40 млрд грн щорічного приросту в економіку країни, плюс легалізація тих грошей, які сьогодні не працюють, - це ще 1,5-2% ВВП.

Це величезний ресурс, гроші, які можуть і повинні працювати на Україну.

Не варто скидати з рахунків і світову економічну ситуацію. В умовах важкої торгової війни між Китаєм і США загальносвітова економіка переживає рецесію.

І Україна повинна скористатися моментом, стати конкурентною на цьому полі, боротися за світові гроші, залучаючи інвестиції у виробництво, та робочий капітал.

Це дозволить генерувати товари і послуги з високою доданою вартістю. Тому законодавче введення двох цих податків стане сигналом як для внутрішнього, так і для зовнішнього інвестора - інвестувати в економіку України.

І в сукупності вони дадуть воістину лавиноподібний економічний ефект.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!