"Єдине вікно": технологія проти бюрократії

"Єдине вікно": технологія проти бюрократії

У 2016 році стався позитивний зсув у динаміці реформ: на митниці запустили систему "Єдине вікно". Чому вона не запрацювала повноцінно?
Четвер, 23 листопада 2017, 15:18
співголова комітету з питань митної політики Американської торговельної палати в Україні, керівник практики непрямого оподаткування, EY в Україні

Концепція електронного врядування, заснована на використанні сучасних інформаційних технологій, поступово втілюється в Україні.

Українська система електронних закупівель ProZorro, запущена у 2015 році, отримала нагороду World Procurement Award '16 в напрямку Public Sector.

У жовтні 2017 року земельний кадастр перейшов на технологію зберігання та захисту даних блокчейн. До кінця 2017 року за цим принципом буде наповнюватися також Реєстр майнових прав.

На митницях у 2016 році почала працювати система "Єдине вікно". Це ще один позитивний зсув у динаміці реформ. За визнанням міжнародних інституцій, "Єдине вікно" є важливим та інноваційним інструментом спрощення міжнародної торгівлі.

У світі тільки 38% країн повністю запровадили систему "єдиного вікна" і ще близько 20%, серед яких і Україна, — у процесі запровадження.

Електронна система обміну інформацією між бізнесом та контрольними органами мала на меті зробити процедури державного контролю зручними й ефективними. Її повноцінна робота дозволить відмовитися від паперових дозволів і взаємодіяти з контрольними службами лише через електронний інтерфейс.

Чому "Єдине вікно" не відчинилося повністю

Бізнес часто нарікає на роботу "Єдиного вікна". Багато компаній-членів Американської торговельної палати в Україні не задоволені роботою системи. Контрольні органи продовжують вимагати подання паперових документів і затримують проведення оглядів. Цьому є низка об'єктивних причин.

1. Опір реформі з боку бюрократичної системи. "Єдине вікно" покликане мінімізувати фізичний контакт між бізнесом і чиновниками для зменшення корупції, тому контролери можуть гальмувати безконтактну роботу через "Єдине вікно".

2. Застаріле правове регулювання. Нормативно-правова база інших відомств не адаптована до вимог роботи "Єдиного вікна" і базується на використанні паперових документів. Процедури контролю нечіткі, не містять конкретних часових рамок проведення та можливості здійснення вибіркового контролю.

3. Відсутність технологічної складової у контрольних служб. Більшість суміжних служб не мають належного комп'ютерного та програмного забезпечення.

Виклики при впровадженні "Єдиного вікна"

Влада намагається удосконалити роботу "Єдиного вікна". Кабмін планує внести зміни до порядку інформаційного обміну між митницею та іншими службами, скоротити строки розгляду звернень підприємств, зменшити кількість документів.

Розроблені депутатами законопроекти №7010 та №7010-1 вносять суттєві зміни у секторальне законодавство. Вони стосуються запровадження повноцінного електронного обігу документів у сфері видачі дозволів контрольними органами.

Проте деякі ключові проблеми досі не вирішені.

По-перше, ProZorro та Держгеокадастр як приклади успішних технологічних реформ були у віданні одного відомства — Мінекономіки та Мінагрополітики відповідно. Більше того, обидва проекти впроваджували команди однодумців.

Міжвідомча ж система "Єдиного вікна" повинна змусити взаємодіяти абсолютно різні державні органи — ДФС, Держпродспоживслужбу та Держекоінспекцію. Тобто на ефективне впровадження "Єдиного вікна" впливає відсутність єдиного "мозкового центру", наділеного відповідними управлінськими повноваженнями.

По-друге, на відміну від "Єдиного вікна", інші успішні аналогічні проекти робили сторонні розробники і передавали їх державі. "Єдине вікно" ж реалізоване Державною фіскальною службою. ДФС не має стільки людей, які могли б швидко створити програмний продукт з усіма очікуваними функціями.

Крім того, незрозуміло, як до системи міжвідомчого інформаційного обміну повинні підключатися інші державні органи. У багатьох з них інформаційні системи не розвинені або взагалі відсутні. Аби "Єдине вікно" запрацювало повноцінно, потрібно знайти людей, які створять цей технологічний продукт у повному обсязі.

По-третє, потребують удосконалення бізнес-процеси державного управління, які повинна супроводжувати інформаційна система "Єдиного вікна".

Приклад ProZorro демонструє, що при впровадженні нових технологій потрібно передусім змінювати процедури у сфері державного управління. Для цього потрібно значно більше, ніж просто внесення змін до тих чи інших законів.

Бізнес-процес, який супроводжує видачу будь-якого дозволу, — це комплекс відносин між бізнесом та чиновниками, який складається з формату документів та інформації, послідовності дій учасників процесу, методів фіксування рішень.

Наприклад, зараз підприємствам доводиться дублювати інформацію, яка міститься в митних деклараціях, або навіть робити скановану копію декларації, щоб відправити її контрольному органу. Це ілюструє, що бізнес-процес обміну інформацією між різними державними органами не налагоджений.

Як відчинити "Єдине вікно"

Досвід запровадження "Єдиного вікна" у Південній Кореї доводить: для повноцінної роботи системи зміни законодавства недостатньо.

Процес адаптації до роботи "Єдиного вікна" у цій країні тривав п'ять років. У перший рік застосування системи відсоток використання "Єдиного вікна" був ще меншим, ніж в Україні: лише 4,3%. Через чотири роки цей показник сягнув 91,6%.

За цей час кількість державних органів, підключених до "Єдиного вікна", зросла утричі, а число користувачів — у 35 разів. Координував проект Національний комітет електронної торгівлі, очолюваний прем'єром. До імплементації проекту уряд залучив десять міністрів, керівництво корейської митної служби та бізнес.

Що треба зробити, аби "Єдине вікно" почало повноцінно працювати і в Україні?

1. Залучити донорську допомогу. В Україні проект реалізується на невеликі кошти ДФС та Мінфіну. Очевидно, що ці ресурси недостатні. У країнах, що розвиваються, такі проекти зазвичай реалізуються завдяки міжнародній допомозі.

2. Винести проект на вищий урядовий рівень. Для цього можна створити проектний офіс на рівні Кабміну, який би безпосередньо опікувався розвитком та впровадженням "Єдиного вікна". У його наглядову раду варто залучити урядовців рангу віце-прем'єра чи міністра Кабінету міністрів та голів бізнес-асоціацій.

3. Переглянути бізнес-процеси у сфері державного управління. За умови використання електронного цифрового підпису в контрольних органах втрачає зміст стара процедура фіксації ухвалення рішень посадовою особою через видачу і підпис формального наказу. Достатньо реєстрації в електронному реєстрі рішення, скріпленого електронним цифровим підписом уповноваженої особи.

Якщо розробникам "Єдиного вікна" вдасться залучити ресурси і кошти, заручитися підтримкою керівництва країни та спростити бюрократичні процедури, проект може реалізувати свій потенціал і стати потужним інструментом спрощення торгівлі.

 

Співавтор — Роберт Зелді, експерт комітету з питань митної політики Американської торговельної палати в Україні, менеджер практики непрямого оподаткування, адвокат, EY в Україні

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua