Нові ставки приєднань до електромереж: жадібність породжує бідність
НКРЕКП оприлюднила нові ставки приєднань до електромереж. Цифри шокували. Те, що у вузькому колі обговорювалося вже давно, вийшло у публічну площину.
Що ж відбулося?
Приєднання до мереж — проблема не нова. За багато років було кілька спроб реформувати сектор, однак нічого не змінилося. Технічна складність проблеми та конфлікт інтересів — основні причини, чому все залишається без змін.
Нова хвиля "реформи приєднання" почалася кілька років тому, після революції. Інвесторів треба приваблювати, а складність приєднань усім заважає. Багато робочих груп жонглює численними пропозиціями.
Нарешті зійшлися на тому, що оптимальний варіант — запровадження "методики Ляха" (Володимир Лях — директор ДП "Укрсільенергопроект" у 1990-2011 роках).
Суть методики полягає у тому, що для кожної районної електромережі визначається вартість 1 кВт приєднуваної потужності з урахуванням класу напруги та завантаженості мережі. Також визначається вартість прокладання 1 км ЛЕП.
В сумі вартість приєднання — це ставка за 1 кВт, помножена на замовлену потужність, та ставка за 1 км ЛЕП, помножена на відстань до точки приєднання.
З таким підходом усі задоволені: замовник платить тільки за себе, а обленерго отримує достатньо коштів, щоб виконати замовлення. Крім того, вирішуються критичні для іноземних інвесторів питання: вартість приєднання та час на виконання робіт відомі вже в момент здійснення замовлення.
Багато круглих столів, обговорень — здавалося, нічого не заважає впровадити цю методику і нарешті вийти на перші місця у рейтингу Doing Business за цим пунктом. Особливо після того, як НКРЕКП підтримала "методику Ляха".
Проте, так тільки здавалося. "Методику Ляха" пропускають через робочу групу, де вона стає методикою НКРЕКП. А разом з авторством в методиці змінюють підхід до оцінки 1 кВт приєднуваної потужності.
Замість оцінки реальної вартості приєднання 1 кВт пропонується абстрактна ставка, яка залежить від вартості активів обленерго з урахуванням їх зношеності. Мета такої зміни — закласти "чайові" у вартість приєднання.
У такому форматі методику в листопаді затверджує НКРЕКП, і ось тепер громадськість дізнається про розмір ставок приєднання з "чайовими".
У чому проблема такого підходу? Рішення дає миттєву відповідь на питання про вартість приєднання і термін виконання робіт — інвестори повинні бути щасливі. Також НКРЕКП легалізувала тіньові платежі, адже оприлюднені ставки — це приблизно те, що платили за приєднання в "кеші".
Питання тільки в тому, що ставки з "чайовими" мало кого зацікавлять. У сусідніх країнах ця послуга виглядає цікавіше, і ми знову безжально програємо конкуренцію. Жадібність знову породжує бідність. Хоча, можливо, ми не все знаємо, і на місці можна буде приєднатися дешевше? За "кеш", звичайно.