Підсумки 2011 року в енергетиці: як позбутися газової залежності

Підсумки 2011 року в енергетиці: як позбутися газової залежності

Жодна з заявлених цілей в 2011-му не було досягнута. Показники енергоємності, рівень розвитку відновлюваної енергетики, власний видобуток газу, LNG-термінал, виконання Державної програми з енергоефективності – всі амбіції по зазначеним проектам не були підкріплені реальними справами.
Середа, 28 грудня 2011, 13:03
Іван Надєїн, голова ГО "Комітет енергетичної незалежності України"

2011 рік не дав відповіді на головне питання: якою в найближчі роки буде ціна на газ. Проте, воно було б не настільки важливим, якби українська влада почала проводити більш збалансовану енергетичну політику. А цього, на жаль, поки що не відбулося.

Рішення року

Перша половина 2011 року давали привід для стриманого оптимізму. Перелічу лише основні рішення, що свідчили про початок зміни курсу в енергетичній політиці.

1. Приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко в вересні 2010 року підписав протокол про приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства. Після ратифікації його парламентом з 1 лютого 2011 року Україна стала повноправним членом цієї організації. З членством в ЄЕС Україна пов’язувала великі надії. Головним чином, мова йшла отримання коштів на модернізацію української газотранспортної системи. ЄБРР і ЄІБ навіть обіцяли виділити на ці цілі $300 млн. Ну і звичайно з введенням європейських правил гри на українському енергетичному ринку.

2. Підписання меморандуму між Україною та США про співробітництво в галузі розвідки сланцевого газу.

16 лютого в США НАК «Нафтогаз України» та компанія «ЕксонМобіл» підписали Меморандум про співробітництво у сфері розвідки запасів нетрадиційних вуглеводнів в Україні. Як зазначено було в офіційному повідомленні, метою укладеного Меморандуму є «започаткування взаємовигідного співробітництва компаній у сфері аналізу потенціалу запасів метану вугільних родовищ, сланцевого газу, газу із щільних порід та інших нетрадиційних вуглеводнів на ділянках в Україні». Фактично, Меморандум став першим кроком від розмов про сланцевий газ до початку розробки родовищ.

3. Внесення змін в Державну цільову економічну програму з енергоефективності на 2010-2015 рр.

27 квітня Уряд затвердив зміни в Програму, збільшивши її фінансування з 285 млрд до 360 млрд грн. протягом 5 років. Крім того, в документі були чітко зафіксовані цілі на 2011 рік: зниження енергоємності ВВП на 3,3%, зменшення частки природного газу та нафтопродуктів в енергетичному балансі на 3 млрд кубометрів, державне фінансування Програми в розмірі 910 млн грн.

4. Указ президента «Про Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами».

12 травня 2011 року президент своїм Указом затвердив Положення «Про Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами», що стало фактичним початком роботи цієї структури. Одним з чотирьох національних проектів, які було доручено вести Держінвестпроекту, стала «Нова енергія», що включає в себе будівництво LNG-терміналу, а також вітрових та сонячних електростанцій.

5. Реформування НАК «Нафтогаз України»

В серпні року уряд розпочав, а у вересні президент продовжив штовхати українського монополіста до ліквідації. Вже до 1 жовтня Кабінет Міністрів мав забезпечити та подати на розгляд керуючої ради Комітету з економічних реформ проект програми реформування НАК «Нафтогаз України». Більше того, планувалося, що процес реформи хронічно дефіцитного і малоефективного НАКу буде стрімким і завершиться до кінця року.

6. Доручення президента «Щодо запобігання негативному впливу на економіку України значного зростання ціни на імпортований природний газ».

Доручення було опубліковане 22 серпня, напередодні 20-річниці і містило в собі ряд заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу високої ціни на газ. Це і збільшення фінансування, і заміщення газу місцевими видами палива, і облік теплової енергії. Що характерно, кожен захід мав бути проведений у стислі терміни, до кінця 2011 року.\

7. Вето президента на закон про «зелений» тариф для електроенергії, виробленої з біогазу.

Вето стало повною несподіванкою, але засвідчило про посилення конкуренції в галузі відновлюваної енергетики. І продемонструвало, що в боротьбі за державні інвестиції деякі гравці ринку готові на маніпуляції. Про що мова? При прийнятті цього рішення В. Янукович зіслався на аналітичні дані Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Зокрема, що в 2015 році собівартість електроенергії, виробленої з використанням електроенергії вітру буде в 7 раз нижча, ніж собівартість електроенергії з біогазу. Однак, в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заступник директора Інституту Степан Кудря заявив, що «Інститут відновлюваної енергетики по біогазу ніяких висновків не надавав. Нас просто підставили». За його словами, раніше наукова установа давала Держенергоефективності дані по біомасі, але до біогазу вони не мають ніякого відношення.

Проте, незважаючи на значний резонанс, схоже, що «зеленого» тарифу біогаз таки не отримає і перспективна галузь, яка має значний потенціал, може опинитися в зоні ризику.

Підсумки року

Що ми маємо? Жодна з заявлених цілей в 2011-му не було досягнута. Показники енергоємності, рівень розвитку відновлюваної енергетики, власний видобуток газу, LNG-термінал, виконання Державної  програми з енергоефективності – всі амбіції по зазначеним проектам не були підкріплені реальними справами.

Як наслідок:

-  енергоємність ВВП за підсумками року зменшиться не більш, ніж на 1%, до 0,63 кг. у.п./грн.

-  власний видобуток газу за підсумками 11 місяців скоротився на 0,4%, нафти – на 6%

-  LNG-термінал, можливо, буде не побудований, а «тимчасово зафрахтований». Звичайно, в такому разі його потужність зменшиться з 5-10 млрд. кубометрів газу в рік до 3-4 млрд.

-  заявлені 910 млн. гривень на Державну програму з енергоефективності якщо і будуть виділені з державного бюджету, то не будуть освоєні.

-  газифікація українських регіонів, попри зростання цін на «блакитне» паливо  продовжується. А на носі парламентські вибори, які ще більше будуть стимулювати приток державних інвестицій в розбудову газової інфраструктури. В обмін на голоси для кандидатів від правлячої партії.

Виходить, все на що ми покладаємо надії – це зменшення ціни на газ. Однак до тих пір, доки ми будемо думати, що вирішення газової проблеми знаходиться в Росії, а не в Україні, до тих пір ми будемо програвати. І 2011 рік, на жаль, не став роком більш збалансованої енергетичної політики. Ми все ще тримаємося за рахунок старих запасів. Які, на жаль, дуже швидко можуть закінчитися.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua