Цікаво, як скоро до доктора економічних наук і професора Віктора Януковича дійде, наскільки він смішний, коли майже щоразу при зустрічах із закордонними лідерами починає хвалитися зростанням товарообігу між двома країнами?

Точніше, коли вже зрозуміють безглуздість цього показника в більшості для України випадків радники з Адміністрації президента, які готують йому ці тексти? Оскільки сам Янукович насправді - профан в економіці.

Вже не раз Віктор Федорович розповідав про швидке зростання товарообігу між Україною і Росією. Наприклад, востаннє він хвалився цим 24 травня 2011 року під час зустрічі з головою правління "Газпрому" Олексієм Міллером.

Янукович розповів, що в 2010 році товарообіг між Україною і РФ досяг 42 мільярдів доларів і спрогнозував, що в 2011 році він сягне 50 мільярдів доларів. "Це вперше в історії наших торговельно-економічних відносин", - підкреслив президент.

Януковича, схоже, анітрохи не бентежило, що в 2010 році темп зростання імпорту товарів з Росії в Україну перевищив темп зростання експорту з України до Росії на 9,6 процентного пункту, російський імпорт був більшим за український експорт в 1,7 разу, а негативне сальдо для України становило майже 8,8 мільярда доларів.

За чотири місяці 2011 року ситуація погіршилася ще сильніше: зростання імпорту з Росії обігнало зростання українського експорту в цю країну вже на 10,1 процентного пункту, що відповідним чином позначиться і на динаміці негативного сальдо.

Минулого понеділка український президент вкотре наступив на ті ж граблі, вихваляючись цього разу зростаючим товарообігом між Україною і Китаєм - він приймав у себе главу КНР Ху Цзіньтао.

Янукович, зокрема, зазначив, що у 2011 році товарообіг між двома державами збільшився на 80%. Він також висловив сподівання, що у 2012 році цей показник перевищить 10 мільярдів доларів. "Переконаний, що ми легко досягнемо цієї межі і в наступному році будемо рухатися за межі цієї цифри", - заявив він.

Ситуація ж у торгівлі між Україною та Піднебесною ще гірша, ніж між Україною і Росією, якщо орієнтуватися, зокрема, на показники за 2010 рік.

Так, імпорт китайських товарів в Україну зріс у 2010 році порівняно з 2009 роком на 71,9%, тоді як експорт товарів з України до Китаю знизився на 8,2%. Обсяги китайського імпорту перевищили обсяги українського експорту в 3,6 разу, а негативне сальдо товарної торгівлі двох країн становило для України 3,4 мільярда доларів.

За січень-квітень 2011 року показники торгівлі для України, щоправда, покращилися: український експорт зріс на 73,3%, тоді як китайський імпорт - на 53,7%. Проте негативне сальдо для України становило за чотири місяці 2011 року 1,1 мільярда доларів, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2010 року.

Отже, для Піднебесної у торгівлі з Україною 2011 року спостерігається поліпшення, тільки більш низькими темпами, ніж у 2010 році. До того ж, навряд чи Києву вдасться зберегти настільки вдалі показники темпів зростання експорту в Китай до кінця року.

До речі, за чотири місяці 2011 року товарообіг між Україною і Китаєм, за даними Держкомстату, підвищився лише на 58%. Так що, говорячи про його нинішнє зростання на 80%, Янукович, м'яко кажучи, перебільшив.

Більше того, багато китайського ширвжитку надходить в Україну контрабандним шляхом. Відтак, реальна ситуація в торгівлі з Китаєм для Києва набагато гірша, ніж про неї можна судити за офіційними показниками української статистики.

Якщо ж говорити про застосування чиновниками такого економічного показника як товарообіг між країнами, то зростанню цього показника можуть радіти обидві держави лише тоді, коли величини експорту та імпорту дуже близькі між собою. Інакше показник динаміки товарообігу не відображає об'єктивну ситуацію в торгівлі.

Слід оперувати окремо експортом та імпортом, бо вигоду економіка країни отримує тільки від експорту - це робочі місця, зарплати, надходження до бюджету. А от зростаючий імпорт товарів, навпаки, шкодить національному виробнику.

Отже, розмірами експорту та імпорту в українсько-китайській торгівлі, а також їх динамікою має повне право хвалитися лише лідер Китаю Ху Цзіньтао, а президенту України Віктору Януковичу залишається  тільки засмучуватися, заздрити і вчитися.