Недорогі робочі місця, підвищення тарифів і "мрія Зеленського": план уряду з порятунку країни

Недорогі робочі місця, підвищення тарифів і "мрія Зеленського": план уряду з порятунку країни

Уряд опублікував 86-сторінкову програму економічного відновлення. ЕП обрала найцікавіше: чи буде Кабмін підвищувати тарифи, що робитиме із "зеленим" тарифом, коли в Інтерсіті з'явиться Wi-Fi та як в уряді планують "розігрівати" економіку.
Понеділок, 1 червня 2020, 09:15 -
unsplash.com

Новою програмою Кабмін хоче "прогріти" економіку на адаптивному карантині, підтримати бізнес і безробітних, а також провести чергову "регуляторну гільйотину", яку обіцяв кожен президент починаючи з Ющенка.

"Нічого схожого не бачили щонайменше останні сто років. Ця криза тривимірна і б'є по трьох головних аспектах нашої життєдіяльності: системі охорони здоров'я, економіці та соціальній сфері", – заявляв прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час презентації програми.

За словами прем'єра, через програму "червоною ниткою" проходить здоровий економічний націоналізм: захист українського виробника від імпортних альтернатив. Одна з цілей документа – потрапляння в тридцятку рейтингу Doing Business.

Напередодні інший документ – програму дій уряду, яку в парламенті назвали "рефератом" на дев'ять сторінок, – не підтримав жоден з 12 профільних парламентських комітетів.

Нинішня програма відновлення економіки готувалася понад місяць спільно з аналітичними центрами, бізнес-асоціаціями та компаніями.

Хоча презентація і бідна на цифри, проте показує логіку "порятунку" економіки Кабміном.

Економіка і COVID-19: пів мільярда на наукові розробки

В умовах протидії коронавірусу Кабмін планує розробити нові правила для бізнесу (дистанціювання та безпечні умови праці).

Пропонується тимчасово звільнити від податків техніку і засоби боротьби з COVID-19 при їх ввезенні в Україну. На наукові дослідження і розробки для запобігання поширенню вірусу виділять 500 млн грн.

 
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що Україні потрібен здоровий економічний націоналізм
фото урядовий портал

Захист українських товарів: моніторинги і розслідування

У рамках захисту товарів вітчизняного виробництва Кабмін планує активніше проводити антидемпінгові та захисні розслідування, щоб обмежити "недобросовісний імпорт", а також використовувати для захисту механізми СОТ та міжнародних договорів.

Крім того, уряд буде моніторити внутрішній ринок, експорт та імпорт продукції АПК, ліків та медобладнання.

Промисловість: локалізація і мораторій на збільшення податків

У Кабміні підкреслюють, що продуктивність української промисловості значно нижча, ніж в сусідніх країнах. Серед причин – застарілість технологій та превалювання секторів економіки з низькою доданою вартістю.

На тлі падіння промислового виробництва на 16,2% у квітні 2020 року порівняно з квітнем 2019 року уряд планує зменшити податковий та адміністративний тиск на промислові підприємства.

Зокрема, першим пріоритетом (високий ефект, низька складність виконання) визначений мораторій на збільшення всіх податкових ставок.

Як зазначається в закритій частині ініціатив, яку опублікувало видання "НВ", такий мораторій планують запровадити до 2021 року шляхом внесення змін до Податкового кодексу в липні 2020 року. В уряді вважають, що це усуне додатковий фінансовий тиск на підприємства під час відновлення після кризи та збереже їхню ліквідність.

Також уряд хоче відновити автоматичне відшкодування ПДВ без документальних перевірок. Термін реалізації – 2020 рік.

Крім того, Кабмін планує переглянути вартість нестандартного підключення до електроенергії. Зокрема, передбачається скасувати категорію "Стандартне підключення" і, відповідно, розділення ставки стандартного підключення на ставку за потужність та лінійну складову.

У Кабміні переконують, що це зробить ціноутворення більш справедливим і дозволить уникнути субсидіювання одних споживачів коштом інших.

Серед пріоритетних питань модернізації промисловості – покращення системи обліку викидів (2021-2022 роки) та розробка системи торгівлі квотами на викиди (2021-2022 роки).

Як заявляв голова Мінекономіки Ігор Петрашко, урядовці планують змінити систему публічних закупівель для надання пріоритету українським компаніям.

"У нас система локалізації не працює. Система абсолютно дивна, коли 660 млрд грн замовлень через ProZorro, у тому числі держзакупівель, і немає жодної пріоритетності для українських підприємств. Це важливо і це буде імплементовано", – заявляв міністр.

Зокрема, під час публічних закупівель планують зробити обов'язковою локалізацію для продуктів машинобудування. Термін реалізації ініціативи – 2020-й рік.

Агросектор: дистанційний збут і кредитні гарантії

Антикризові плани уряду в агросекторі насамперед спрямовані на підвищення доступу виробників до фінансів і ринків, а також – на вдосконалення регулювання.

На вересень 2020 року заплановане внесення змін до законодавства для збільшення додаткової вартості в сільському господарстві.

Зокрема, передбачається часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції виробничих об'єктів. Також планують стимулювати створення кооперативів, частково відшкодовуючи купівлю сільгосптехніки українського виробництва.

Крім того, передбачені кредитні гарантії з місцевих бюджетів на купівлю переробних потужностей і потужностей із зберігання для нових виробників.

Ще один пункт – введення довгострокових субсидійних програм на три-п'ять років, термін виконання – 2020 рік.

 
Цей рік виявився для фермерів не надто вдалим

Найвищий пріоритет уряду серед ініціатив для підтримки агросектору – стимулювання дистанційного збуту агропродукції.

На четвертий квартал 2020 року планують створення онлайн-платформи через Український фонд стартапів для реалізації  продукції малих і середніх фермерів.

Мінекономіки та Мінцифри повинні виділити гранти для налагодження онлайн-продажів і диджиталізації процесів.

Енергетика: "зелений" тариф і ціни на електрику для населення

Найважливіші ініціативи уряду – перегляд "зеленого" тарифу та підвищення цін на електроенергію для населення.

Зміни тарифів для відновлювальних джерел енергії заплановані на липень 2020 року. Зараз ідуть переговори між владою та інвесторами у ВДЕ, але просувань поки нема.

"Розумію позицію кожного інвестора, проте кінцеву ціну за електроенергію платить споживач, тобто всі громадяни, які купують товари в магазинах. Уряд діє в їхніх інтересах. Саме тому ми йдемо цим довгим шляхом перемовин і, впевнений, досягнемо компромісу", – заявляв Шмигаль.

Учасник перемовин, президент Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков розповідав, що проблемним питанням стала пропозиція профільного міністерства знизити "зелений" тариф на 52% до 22 євроцентів за кВт-год.

Як відомо, десять найбільших інвесторів у відновлювальні джерела енергії заробили за 2019 рік понад 14 млрд грн. Найбільше – компанія "ДТЕК ВДЕ" Ріната Ахметова, яка отримала 4,7 млрд грн. Її частка на ринку становила 25,5%.

Пункт про перегляд тарифів для населення йде другим пріоритетом. Цю ініціативу складно впровадити, але вона має високий ефект.

Транспорт: податкові пільги, поділ УЗ, "мрія Зеленського"

У Кабміні заявляють, що коронакриза по-різному вплине на різні види транспорту.

Найбільше постраждають авіакомпанії, оскільки для них пасажирські перевезення становлять 83% у структурі доходів. Залізничні, водні та автокомпанії зазнають удару через зниження попиту на вантажні перевезення.

Серед головних ініціатив уряду для підтримки галузі – "відстрочка" для компаній за платежами за кредитами на понад 180 днів після завершення заборони на перевезення. Термін реалізації – червень 2020 року.

Також пропонують на період карантину та на три місяці після нього звільнити пасажирських перевізників від сплати лізингу та оренди.

На період карантину і на три місяці після його завершення аеропорти та "Украерорух" зможуть не платити податок на землю, а авіасектор – ПДВ на ринку внутрішніх перевезень.

Реалізацію анонсованого у 2019 році поділу УЗ на окремі сегменти – інфраструктура, пасажирські та вантажні перевезення – планують на 2020-2021 роки. Для цього держкомпанія, Мінінфраструктури та Мінфін повинні розробити закон.

УЗ в лютому 2020 року підписала меморандум про партнерство з німецькою залізницею Deutsche Bahn, але, за словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, питання консультацій з німцями щодо трансформації української компанії "ставиться на паузу" через коронавірус.

Після заяв президента Володимира Зеленського про "мрію" створити сучасну державну авіакомпанію з українськими літаками ця програма також з'явилася в плані дій уряду.

"Це моя мрія: зробити державну сучасну авіакомпанію на рівні Turkish Airlines або "Сінгапурських авіаліній". Держава готова виділити на це гроші", – говорив у квітні президент.

 
Львівський аеропорт 
фото юрія танчина

IT-технології: PayPal, Wi-Fi в Інтерсіті, криптовалюта

Уряд хоче розширити доступ до інтернету в публічних місцях (медустанови, школи, бібліотеки) та вздовж транспортних мереж. Зокрема, мова йде про Wi-FI в потягах Інтерсіті, перезапустити який ексголова УЗ Кравцов обіцяв протягом 2020 року. У програмі реалізація ініціативи призначена на 2021 рік.

Також планується спростити будівництво мереж 4G (документація і тендери). Відповідну нормативну базу НКРЗІ та Мінцифри хочуть ухвалити до третього кварталу 2020 року.

У презентації згадується також усунення обмежень для роботи платіжної системи PayPal в Україні, проте деталей не зазначено. Складність реалізації цього пункту теж визначена як висока.

Історія з всесвітньою платіжною системою в Україні не змінюється з 2015 року. Українці для відкриття рахунку мусять "кататися" на вихідні за кордон або робити це онлайн через естонське е-резидентство.

Серед пріоритетів уряду також покращення законодавчої бази у сфері криптовалют та кібербезпеки, яке заплановане на 2020-2021 роки.

Крім того, урядовці хочуть спростити найм іноземців з можливістю використання ФОП-моделі і заохотити реєстрацію компаній в Україні.

Туризм, HoReCa, культура: податки та гранти

Ця сфера постраждала найбільше через неможливість переходу в онлайн, тож уряд планує зменшити податкове навантаження і надати фінансування грантами.

У червні планується знизити ставку ПДВ у сферах освіти та культури, звільнити від податку на прибуток туризм та HoReCa, дозволити сплачувати зарплати без ЄСВ.

Також уряд має намір стимулювати попит у сфері держзакупівель і врегулювати питання з оплатою комунальних послуг.

Для підтримки туризму планується створити дві установи: Офіс з розвитку дестинацій (туристичних потоків) та Нацраду з туризму і гостинності. Терміни – липень-серпень 2020 року.

Крім того, уряд надаватиме гранти для УКФ та Держкіно і сприятиме виробництву україномовного контенту.

Для імпортерів планується запровадити податкові векселі (право на тимчасову відстрочку сплати ПДВ).

Ринок праці: обмеження наглядовим радам, "недорогі" робочі місця

Головний козир уряду на ринку праці – програма "Велике будівництво", яка повинна створити близько 170 тис робочих місць у дорожній сфері і 150 тис – у супутних секторах.

Наразі центри зайнятості покривають лише 10% вакансій від потреб 500 тис офіційно зареєстрованих безробітних.

Крім будівництва, у червні Кабмін створюватиме робочі місця для фахівців із соціальної роботи, у лісовому господарстві (протидія пожежам), у сфері оцифровування архівів та в секторі благоустрою.

Раніше прем'єр заявляв про створення великої кількості "недорогих" робочих місць із зарплатами 6-8 тис грн.

Також уряд хоче змінити встановлення зарплат керівникам держпідприємств та членам наглядових рад.

Раніше Кабмін на період карантину обмежив зарплати керівників виконавчих органів та членів наглядових рад держкомпаній 47 тис грн на місяць. Для порівняння: зарплата члена наглядової ради "Укрзалізниці" Сергія Лещенка до карантину становила близько 300 тис грн на місяць.

Термін реалізації – друге півріччя 2020 року.

Малий та середній бізнес

У плані уряд обіцяє замінити програму "5-7-9" програмою "Нові гроші", яку раніше анонсував прем'єр.

"Нові гроші" – це програма пільгових кредитів за ставкою до 3%, відстрочка сплати "тіла" кредиту і, можливо, кредитних канікул за відсотками", – повідомляв Шмигаль.

Також у програмі є пункт про надання державних портфельних гарантій за кредитами. Цю ініціативу повинна підтримати Верховна Рада.

Портфельні гарантії – це зобов'язання держави погасити перед банком до 80% не одного, а кількох кредитів (кредитного пулу) підприємця, якщо він збанкрутує.

За словам міністра економіки Петрашка, ця програма розрахована на портфель близько 35 млрд грн. Детальніше про цей механізм – незабаром в матеріалі ЕП.

Також уряд пропонує створити спочатку онлайн-центр, а потім і офлайн-центри для надання консультацій МСБ.

У закритій частині плану, опублікованій "НВ", йдеться про створення "якірного інвестора" – Фонду фондів, який буде акумулювати національні та міжнародні інвестиції.

У червні уряд обмежить максимальний розмір плати за користування POS-терміналами. Через карантин мережа терміналів скоротилася вперше з 2017 року, а багато банків скасували абонплату для непрацюючих терміналів.

Регулювання та "гільйотина"

"Ми обговорюємо зменшення податкового навантаження на МСБ та "регуляторну гільйотину". Наш успіх буде показовий, коли прості ФОП більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів", – презентував програму Шмигаль на засіданні уряду.

Ідеї та реалізація "регуляторних гільйотин" в Україні пережила трьох президентів, починаючи з Ющенка, проте відчутних змін не принесла. За концепцією, законодавство перевірятимуть на відповідність певним критеріям і відсікатимуть зайве.

У трудовій сфері Кабмін планує скасувати ведення роботодавцями неактуальних розпорядчих документів, реформувати Держпраці та визначити поняття трудових відносин.

У податковому секторі пропонується скасувати ведення роботодавцями неактуальних розпорядчих документів та звітності щодо сплати податків, які можуть бути обраховані за реєстрами.

Також Кабмін хоче продовжити тимчасову заборону на планові податкові перевірки бізнесу.

Не забули і про BEPS – правила, що протидіють виведенню податків за кордон і розмиванню податкової бази. Відповідне законодавство планують удосконалювати.

1 травня, після п'яти місяців вичікування, Зеленський підписав податковий закон "1210", яким запровадив імплементацію цих правил. Саакашвілі наголошував, що президент підписав закон задля продовження співпраці з МВФ.

Міжнародна торгівля

Для підтримки експортерів уряд хоче створити інститут торгового представництва та відкрити пілотні офіси за кордоном. Також у планах – збільшити роль Укрексімбанку в кредитуванні експортерів.

Є в планах запуск у 2020 році Експортно-кредитного агентства, створеного у 2018 році. Тоді заявлялося, що ЕКА сприятиме переходу України від сировинного експорту (76% від загального) до експорту товарів і послуг з високою доданою вартістю.

Ще в Кабміні пропонують надавати гранти потенційним експортерам. На 100 компаній планується виділити 14,5 млн грн. Термін реалізації – грудень 2020 року.

Як зазначається у закритій частині плану, ці кошти можуть використовуватися для торгових місій, міжнародних виставок та досліджень.

Інвестиції

Уряд не відмовляється від ідеї амністії капіталу, яку президент обіцяє провести у 2020 році. Відсоток, під який буде проводитися амністія, ще обговорюється. Раніше мова йшла про 5% і на гроші, і на нерухомість.

Також пропонується замінити податок на прибуток податком на виведений капітал.

У червні Кабмін хоче розробити інструменти е-резидентства для іноземців, які хочуть вести бізнес в Україні.

В інтерв'ю для liga.net заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков пояснював, що перших е-резидентів почнуть приймати за кілька місяців.

Спочатку е-резиденти зможуть отримати податковий номер, ЕЦП, відкрити рахунок. Восени, після внесення змін до законодавства, такі резиденти зможуть відкрити бізнес онлайн.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!