Спецпроект "Кінець епохи офшорів"
ЗА ПІДТРИМКИ КУА ПРОФІНВЕСТ
Україна і план BEPS: чому офшори відходять у минуле

Україна і план BEPS: чому офшори відходять у минуле

Вівторок, 29 жовтня 2019, 13:00 -
Український бізнес десятки років жив за правилами офшорів. Втім світовий тренд на боротьбу з офшорами у найближчі декілька років зробить офшори непопулярними. Використання офшорів фактично втратить сенс. Не дивлячись на те, що це звучить майже фантастично, необхідність прощатись з офшорами – це реальність. Які заходи зроблять офшори непотрібним – читайте у спільному матеріалі Економічної правди та КУА "Профінвест".

У 2013 році світ почав активно боротись з офшорами. Саме тоді був представлений план BEPS.

"Base erosion and Profit Shifting (BEPS) Це глобальний проект по боротьбі з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори, який передбачає системні заходи спрямовані, зокрема, на боротьбу з зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування, та застосуванням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування" - пояснює  керуючий партнер КУА "Профінвест" Олексій Прокопенко.

Вже через декілька років План вийшов далеко за межі ОЕСР. До програми приєднались понад 100 країн по всьому світу. З 1 січня 2017 року Україна також приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках  (ОЕСР).

Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати так званий Мінімальний стандарт Плану дій BEPS – обов’язкові чотири заходи із п’ятнадцяти запропонованих.

Якщо пояснювати простими словами, то Україна приєдналась до Плану заходів, який має на меті змусити компанії оподаткувувати прибуток там, де створюється додаткова вартість, та безпосередньо здійснюється економічна діяльність, а не просто зареєстрована компанія.

"Протягом останніх років посилюється загальносвітовий тренд боротьби з ухиленнями від оподаткування. Держави не хочуть миритися із зменшенням податкових надходжень, а тому поступово втілюють у свої правові системи інструменти боротьби зі схемами їх мінімізації" - каже Прокопенко.

Для України обов’язковими зокрема є такі заходи:

Захід 5

направлений на боротьбу з податковими зловживаннями, що пов'язані з використанням спеціальних шкідливих режимів оподаткування (countering harmful tax practices)

Захід 6

спрямований на попередження зловживань при застосуванні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (preventing tax treaty abuse)

Захід 13

спрямований на удосконалення вимог діючих національних правових норм до документації з трансфертного ціноутворення (transfer pricing documentation and country-by-country reporting);

Захід 14

спрямований на підвищення ефективності механізмів вирішення спорів між країнами при застосуванні договорів про уникнення подвійного оподаткування (cross-border tax dispute resolution).

Ці заходи вже втілені у Законопроекти і будуть проголосовані у цьому році. Окрім цього, Олексій Прокопенко виділяє такі заходи, що зроблять офшори невигідними.

  1. Обмін податковою інформацією.

Держави збирають інформацію про фінансові операції компаній та направляють її до країни податкової резиденції бенефіціарів. Учасниками обміну на сьогодні є більше 100 країн. Наше Міністерство фінансів повідомило, що Україна приєднається до обміну з 2020р.

"Тобто фіскальні органи України регулярно, в автоматичному режимі, без окремих запитів будуть отримувати від іноземних податкових органів інформацію про всі належні українцям іноземні компанії, їхні рахунки в банках та проведені ними транзакції" - пояснює Прокопенко

  1. Закони про контрольовані іноземні компанії (КІК).

КІК – це іноземна компанія, що контролюється податковим резидентом певної держави. В кожній державі існують власні правила щодо КІК, але головний принцип завжди однаковий – доходи КІК підлягають оподаткуванню у державі, податковим резидентом якої є особа, що її контролює. Зазначені правила вже діють в Європі, США та, навіть, в РФ.

"Прийняття закону в Україні є питанням часу. Наслідуючи глобальний тренд, Україна змусить сплатити податки з доходів іноземних компаній" - каже Прокопенко.

Окрім цього глобальним  трендами є: відкриття інформації про бенефіціарних власників компаній.; поступове нівелювання поняття "банківська таємниця" і т.д.

За словами Прокопенка, останнім часом простежується очевидна тенденція – збільшується кількість перевірок правомірності застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів при виплаті процентів, дивідендів та роялті. Також збільшується кількість перевірок бенефіціарності нерезидента, що отримує дохід з України.

"Податкові органи активно направляють запити в іноземні юрисдикції з метою перевірити, чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу з України та, як результат, чи має українська компанія право застосовувати пільгової ставки при репатріації такого доходу" - пояснює Прокопенко.

Працювати з офшорами стає складніше і через нові вимоги банків, які суттєво посилили процедури compliance.

Банки відверто відмовляються працювати за наявності будь-яких ознак компаній-оболонок (shell-company), а саме:

- штучність, коли компанія існує лише на папері, не веде реальної господарської діяльності та, головне, не платить податки;

- відсутність власного офісу та персоналу (номінального директора та секретаря не достатньо);

- відсутність фінансової звітності;

- неможливість встановити реального бенефіціара (банки вже не довіряють інформації, яку надають номінали).

Враховуючи всі перелічені фактори, використання офшорів надалі буде суттєво зменшуватись. "Сьогодні можна впевнено сказати, що застосування офшорної компанії в структурі бізнесу є токсичним" - резюмує Прокопенко.

Наскільки болісним для українських компаній буде прощання з офшорами та які у офшорів є альтернативи, ми розкажемо у наступній публікації.

Підпишіться на наші повідомлення!