Дорогий Рінат Леонідович: як Ахметов змінює правила енергоринку під ДТЕК

Дорогий Рінат Леонідович: як Ахметов змінює правила енергоринку під ДТЕК

Четвер, 21 травня 2020, 09:10 -
телеканал футбол
Енергетична галузь перебуває в стані кризи і потребує непопулярних рішень, однак план її порятунку готують не міністри, а менеджери олігарха. В розпорядженні ЕП опинився документ, який це підтверджує. Що він передбачає, і скільки пунктів з відповідного плану уже втілені в життя?

За олігархом Рінатом Ахметовим давно і міцно закріпився імідж найкращого друга всіх президентів та "співвласника" держави.

Однак після останніх виборів, які ознаменувалися провалом фаворитів донецького бізнесмена на президентських перегонах та близьких до нього партій на парламентських, здавалося, впливу найбагатшої людини країни настав кінець.

Спочатку справи в Ахметова дійсно не йшли. Найбільше страждав його енергетичний бізнес. Брак політичного впливу простежувався в поведінці основних медіа-ресурсів олігарха, через які системно здійснювалася інформаційна дискредитація людей, причетних до створення проблем компанії ДТЕК.

Попри постійний тиск, до останнього часу вигідні Ахметову рішення проштовхнути було важко. Цей процес помітно прискорився після зміни уряду, який очолив колишній співробітник ДТЕК Денис Шмигаль. Згодом міністром енергетики призначили Ольгу Буславець, яка теж працювала в структурах олігарха.

"Яку б людину ми не взяли, наприклад, з галузі енергетики, на наступний день ЗМІ пишуть, що це точно людина Ахметова. Чи це людина Коломойського. Або пана Пінчука. Скажіть, де у нас є незалежні енергетики в країні. Вони є? Дайте нам їх", – казав Володимир Зеленській напередодні на пресконференції, жаліючись на "кадровий голод".  

Прямих доказів роботи Шмигаля та Буславець в інтересах Ахметова немає, однак нові глава уряду та міністр енергетики точно більш "зрозумілі" для олігарха люди, ніж їх попередники. Про це свідчать ухвалені останнім часом рішення.

У розпорядженні ЕП опинився документ, який, за даними співрозмовників видання в уряді, є своєрідною дорожною картою. Він був розроблений співробітниками компанії ДТЕК з метою виведення енергетичного бізнесу Ахметова з кризи. Існування такого "плану" ЕП підтвердили і співрозмовники в ДТЕК.

Прізвищ прем'єра і тимчасового міністра енергетики в документах нема. Усе зводиться до назв відомств, через які необхідно провести зазначені рішення. У переліку – НКРЕКП, "Укренерго", Кабінет міністрів та Антимонопольний комітет.

"В Україні в різних відомствах на різних позиціях працюють люди "на зарплатах" у великих фінансово-промислових груп, які лобіюють необхідні рішення. Це давно не новина і нікого не дивує", – каже співрозмовник ЕП в парламенті.

Не секрет, що енергетична галузь країни перебуває в стані кризи і потребує важких та непопулярних рішень. Однак чому покрокові "плани порятунку" вітчизняної енергетики готуються не в кабінетах профільних міністерств та відомств, а в бізнес-центрі 101 Tower, де розташований офіс компанії ДТЕК?

ЕП проаналізувала документ і виявила, що левова частка плану в різних формах вже реалізована, інша частина перебуває на різних стадіях опрацювання.

Обмежити імпорт з Росії та Білорусі

Один з ключових пунктів плану – обмеження імпорту електроенергії з РФ і Білорусі.

ДТЕК давно добивалася ухвалення цього рішення, оскільки імпорт, попри незначні обсяги – менше 1%, психологічно впливав на ринок, унеможливлював цінові змови учасників і підвищував конкуренцію, через що страждав бізнес Ахметова.

Документ передбачає два варіанти досягнення цілі: через ухвалення постанови Кабміну або через рішення Нацкомісії з регулювання тарифів.

У підсумку в березні уряд запровадив спеціальне мито на імпорт електроенергії та вугілля з Росії в розмірі 65%, а у квітні НКРЕКП зупинила імпорт електроенергії з РФ та Білорусі.

Loading...

Перегляд прогнозного балансу

На фоні теплої зими і падіння промисловості суттєво впало споживання струму, що вимагало перегляду прогнозного балансу та обмеження роботи генерації.

Наприкінці квітня Мінекоенерго оприлюднило новий прогнозний баланс на 2020 рік. Він передбачає зменшення виробництва на всіх електростанціях, крім ТЕЦ і найдорожчої "зеленої" генерації, де Ахметов контролює близько 25% ринку.

Найбільше, згідно з документом, виробництво електроенергії впаде на атомних електростанціях: з 80,64 млн МВт-год до 73,7 млн МВт-год. На 7,8% обмежили й теплові електростанції, однак без зниження виробітку "Енергоатому" на 8,6% частка теплової генерації на ринку впала б значно більше.

Виробництво найдорожчої електроенергії з відновлюваних джерел повинно зрости з 10,28 млн МВт-год до 11,4 млн МВт-год. Фактично цим рішенням було скорочене виробництво найдешевшої атомної електроенергії на користь дорогих "зеленої" і теплової, що дозолить компанії ДТЕК зберегти виробіток на високому рівні.

Додаткові бонуси для "зелених"

1 травня ексдепутат Вікторія Войціцька повідомила про "ухвалення лобістського рішення для зростання цін на електроенергію на користь ДТЕК".

Йдеться про постанову Нацкомісії з тарифів, оприлюднену на сайті регулятора 30 квітня, яка вносила зміни до іншого документа НКРЕКП. За дивним збігом обставин, такий пункт є і в "плані", який опинився в розпорядженні ЕП.

Зокрема, майже втричі була підвищена верхня межа ціни, за якою "гарантований покупець" може виставляти на продаж "зелену" електроенергію. Це призвело до підвищення цін на ринку "на добу наперед".

"Цинізм рішення в тому, що це було оформлено як "заходи, пов'язані з поширенням короновірусної хвороби". Саме під час коронавірусу треба обов'язково підняти для країни ціну на електроенергію", – написала Войціцька.

Через кілька днів привіти Рінату Ахметову передали металургійний гігант "Арселор Міттал" і трубно-колісна компанія Віктора Пінчука "Інтерпайп", фінансові показники яких залежать від вартості електроенергії.

Якщо перші констатували, що електроенергія для їх підприємства обходиться вдвічі дорожче, ніж в ЄС, то "Інтерпайп" назвала винних у цьому. Компанія оприлюднила пресреліз "Приватний монополіст переписує правила роботи енергоринку під себе". Здогадатися, кого мала на увазі компанія, неважко.

Перегляд "прайс-кепів"

Якщо вірити документам, то серед планів ДТЕК на найближчий час – розширення "прайс-кепів" на ринку "на добу наперед" та на балансуючому ринку.

Попри запуск нового ринку електроенергії з липня 2019 року, в Україні досі діють цінові обмеження або так звані прайс-кепи, які встановлює регулятор. Вони покликані не допустити підвищення цін на ринку вище певного рівня.

Удень та вночі "прайс-кепи" різні, вони відображають динаміку попиту на електроенергію та різний рівень цін в різні години доби. Для ДТЕК рівень нічних "прайс-кепів" – 959 грн за МВт-год – збитковий. За даними джерел ЕП, компанія лобіює їх перегляд до 1 200 грн за МВт-год.

Також в Ахметова вважають доцільним збільшити на дві години денну зону, коли електроенергія на ринку дорожча, шляхом скорочення "дешевшої" нічної зони.

Певний прогрес в цьому напрямку вже є: на початку березня НКРЕКП додала одну годину пікового тарифу на електроенергію, після чого кількість годин дії нічного тарифу скоротилася з дев'яти до восьми. Це рішення дозволило компанії продавати свою електроенергію за вищими цінами протягом ще однієї години.

Серед пріоритетів групи – вилучення експорту струму з тарифу на передавання, вдосконалення ринку допоміжних послуг та вирішення питання заборгованості на Оптовому ринку. Щодо кожного пункту є покроковий план реалізації із зазначенням відповідальних державних органів та документів, які вони повинні ухвалити.

Монополія ДТЕК в Бурштинському острові

Окремо в "плані" наголошується на важливості захисту "ДТЕК Західенерго" у справі АМКУ про порушення антимонопольного законодавства в межах так званого Бурштинського енергетичного острова.

Кейс для компанії справді важливий, бо в разі виявлення порушень ДТЕК буде змушена заплатити штраф в розмірі до 10% від обороту за останній звітний рік.

Антимонопольний комітет порушив цю справу в жовтні 2019 року. У березні 2020 року до розслідування доєднався секретаріат Європейського енергетичного співтовариства. У ДТЕК всі звинувачення називали безпідставними.

Це не перша спроба розслідувати монополію ДТЕК на ринку. У 2016 році АМКУ готувався визнати компанію монополістом, але через два роки справу закрили. Схоже, на подібний сценарій в Ахметова розраховують і цього разу. Принаймні план "вирішення питання" вже є. Решта, як показує практика, – питання часу.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!