Як ПДВ перетворився в податок на міжнародну торгівлю

Як ПДВ перетворився в податок на міжнародну торгівлю

Обсяги бюджетного відшкодування ПДВ в Україні постійно зростають. З чим це пов’язано та які наслідки може мати для бюджету країни?
Вівторок, 26 січня 2021, 08:16
професор, експерт Growford Institute

Податок на додану вартість, який вводився як податок на кінцеве внутрішнє споживання,  в Україні перетворився на податок на міжнародну торгівлю. Цифри говорять краще, ніж тисячі слів.

Нетто-надходження ПДВ до державного бюджету України складаються з ПДВ, нарахованого і сплаченого з імпортних товарів та послуг, і ПДВ, нарахованого і сплаченого на товари і послуги внутрішнього виробництва за мінусом бюджетного відшкодування. 

В Україні протягом останніх 20 років частка ПДВ, сплаченого з імпортних товарів, зросла з 1,84% ВВП у 2001 році до 7,22% у 2019 році. 

За цей же період частка ПДВ внутрішнього скоротилась з 3,1% до 2,2% ВВП. Сьогодні в Україні співвідношення ПДВ, сплаченого з товарів українського виробництва з урахуванням бюджетного відшкодування, до ПДВ, сплаченого з іноземних товарів, становить ¼ до ¾. 

Для порівняння, станом на 2019 рік в Китаї та Німеччині ця пропорція зворотна ¾ до ¼, тобто бюджети цих країн отримують 75% від сплати внутрішнього ПДВ.

Впродовж 1998-2001 років середнє значення показника бюджетного відшкодування ПДВ до усіх податкових надходжень зі сплати цього податку становило 24,1%. У 2019 році значення цього показника складало 40,6%. 

Обсяги бюджетного відшкодування постійно зростають. На рисунку 1 наведена динаміка зміни показника, що характеризує співвідношення бюджетного відшкодування з ПДВ до ПДВ, сплаченого з товарів і послуг українського виробництва. 

 

Він коливається у досить широкому діапазоні, зокрема, він критично зріс у 2008-2009 роках до рівня 74% завдяки падінню вітчизняного ВВП в реальному вимірі більш як на 15%. Проте ми надалі бачимо стійку тенденцію до його подальшого зростання.

Основним чинником, зростання обсягів бюджетного відшкодування, як не дивно, виступає імпорт. 

На рисунку 2 представлена залежність обсягів бюджетного відшкодування від обсягів ПДВ, сплаченого з іноземних товарів і послуг. 

 

Це не хибна кореляція, це очевидна річ і достеменний факт, адже в цілому в системі фінансових потоків (бюджетне відшкодування, податковий кредит і податкові зобов’язання), які генерує ПДВ, відшкодування виникає через "надування бульбашки" фіктивного податкового кредиту.

Якщо порівняти показник бюджетного відшкодування як частки внутрішнього ПДВ в Україні з аналогічним показником інших країн, то можна побачити, що він один з найбільших у світі (див. рис. 3). 

 

У 2017 році більше значення цього показника було зафіксовано лише в Мексиці. Проте в цій країні співвідношення внутрішнього та імпортного ПДВ 2 до 1. 

Ставка податку 16%, а не 20%. Частка ПДВ до ВВП 4%, а не 10% як в Україні, а в доходах державного бюджету Мексики питома вага ПДВ становить 24%, а не майже 50% як у нас. 

При цьому експорт як частина ВВП в Мексиці у 2017 році становив близько 30%, а в Україні майже 50%.

Що це все означає? Лише те, що модель ПДВ в її нинішньому вигляді становить загрозу не тільки розвитку економіки, а й створює ризики для державного бюджету країни. 

Фактично в економіці існувала (чи існує, побачимо лише згодом) ситуація, коли додана вартість як об’єкт оподаткування, що створена в межах економіки України, генерує значну частину коштів для бюджетного відшкодування експортерам та шахраям, а державний бюджет тривалий період часу наповнюється в основному за рахунок ПДВ, нарахованого на імпортні товари і послуги. 

Але на цьому наші проблеми не закінчуються, адже з представлених даних ми можемо зробити висновок, що будучи податком на кінцеве споживання ПДВ перетворився на податок на міжнародну торгівлю та податок, який живіть фінансову та політичну корупцію в нашій країні.

Проблема з податками на міжнародну торгівлю полягає у тому, що, на думку провідних вчених світу, саме такі податки є найбільш шкідливими для економічного зростання. 

Принаймні щодо цього існує консенсус в наукових колах, який ґрунтується як на теоретичних надбаннях, так й на емпіричних дослідженнях. 

Відкритих питань для подальших розвідок в цьому напрямку достатньо, але достеменний висновок такий: переміщення центру оподаткування з міжнародної торгівлі на внутрішнє споживання сприятливе для економічного зростання. 

Тому, давайте, по-перше, почнемо називати речі своїми іменами, по-друге, приймати рішення враховуючи в першу чергу реалії нашого життя і проблеми української економіки і країни, а не з огляду на світові тренди чи риторику міжнародних бюрократів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!