Податкові ризики за Законом 466-IX: до чого готуватися бізнесу?

Податкові ризики за Законом 466-IX: до чого готуватися бізнесу?

PROMOTED. Із набуттям чинності законопроекту 1210 – вже відомого як Закон 466-IX – бізнесу доведеться пристосовуватися до нових правил гри вже з 23 травня 2020 року.
Вівторок, 16 червня 2020, 11:00
Партнер GOLAW, керівник практики податкового права, адвокат

Більша частина Закону націлена на імплементацію основних заходів плану BEPS, що наша держава зобов’язалася зробити  ще у грудні 2019 року, ратифікувавши конвенцію  MLI.

Нові правила в основному стосуються середнього та великого бізнесу, у структурі власності яких використовуються іноземні компанії, або тих суб’єктів господарювання, які працюють із нерезидентами.

Міжнародне оподаткування: що зміниться?

Вже з 23 травня будь яка операція із нерезидентом має відповідати принципу "розумної економічної причини". В протилежному випадку резидент має збільшити свій дохід на суму витрат по такій операції.

При цьому, вважається, що ділова мета транзакції відсутня, якщо головною ціллю операції  є несплата податку, або резидент не уклав би таку угоду з непов’язаним нерезидентом на аналогічних умовах.

Майже аналогійне правило запроваджено для можливості скористатися пільгами з податку на репатріацію за міжнародними конвенціями (критерій "основної мети").

Відтепер  платник податків має довести, що основою метою транзакції не є ухилення від оподаткування, інакше доведеться платити податок за ставкою 15%. Таким чином бізнесу варто підготуватися до потенційних спорів із податковою, завчано обґрунтувавши ділову мету транзакції з нерезидентом.

Законом 466-IX уточнено поняття бенефіціарного власника доходу та наведено приклади, коли особа не може вважатися бенефіціаром: компанія без достатній ресурсів та персоналу, проміжна компанія, яка перераховує весь отриманий дохід на користь третіх осіб, не несе суттєвих ризиків та не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

Позитивні зміни

Закон 466-IX містить і позитивні  новели, наприклад: запровадження "прозорого підходу" щодо визначення бенефіціарного власника доходу та процедури взаємного узгодження.

Зокрема, запроваджена можливість використання конвенції не з безпосереднім, а з бенефіціарним одержувачем доходу ("look through" approach).

Якщо платник податків розуміє, що виплачує дохід проміжній компанії, яка потім перераховує його справжньому бенефіціару, то останній може подати заяву в податкову про підтвердження свого статусу бенефіціарного власника доходу.

 
Ірина Кальницька

У такому разі, резидент зможе використати пільгу по міжнародній конвенції із реальним вигодоотримувачем доходу і зменшити ставку податку на репатріацію.

Цікавим і позитивним нововведенням є "процедур взаємного узгодження".

Це означає, що якщо Ви вважаєте, що податкова неправильно застосувала правила Міжнародної конвенції, Ви можете це оскаржити в компетентний орган (Мінфін), і після проведення консультацій з податковими органами іншої країни Ваша скарга може бути задоволена.

Присутність нерезидентів

Нові правила оподаткування нерезидентів які діють вже з 23 травня значно ускладнюють присутність останніх в Україні без постійного представництва.

Наприклад, до постійного представництва прирівнюються резиденти, які використовуючи корпоративну пошту нерезидента укладають від імені нерезидента договори або особи, які від імені нерезидента надають послуги в Україні впродовж більш ніж 183 днів на рік.

Таким особам доведеться встати на облік в податковій та сплачувати податок як постійне представництво за ставкою 18%.

Опосередкований продаж нерухомості

Податковим кодексом нівелюється можливість продажу української нерухомості без сплати податків в Україні через продаж корпоративних прав іноземних юридичних осіб. Відтепер нерезидент покупець зобов’язаний встати на облік в українській податковій та утримати з прибутку нерезидента продавця отриманого за продаж інвестиційного активу податок за ставкою 15%.

Важливо розуміти, що інвестиційним активом визнаються лише корпоративні права іноземних юридичних осіб (українські компанії залишили поза увагою) і при дотриманні певних умов.

Зокрема, іноземна компанія має володіти мінімум 50% акцій української компанії, статутний капітал якої на 50%  більше сформований за рахунок нерухомості впродовж року, що передує транзакції.

 Кодекс містить дуже цікаві та неоднозначні положення щодо визначення вартості такої нерухомості, якщо скоріше за все будуть уточнюватися найближчим часом.

Правила КІК

Найбільш резонансними  можна назвати нові правила  оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній, які можуть почати діяти з 01 січня 2021 року.

Фактично такі правила дозволяють Україні оподаткувати прибутки іноземних компаній (включаючи партнерства та трасти), які контролюються резидентами нашої держави.

Привила визначення контролю досить всеохоплюючі і уникнути їх буде досить важко.

Наприклад, іноземна компанія може визнаватися контрольованою українським резидентом, якщо останній здійснює операції з банківськими  рахунками іноземної компанії, веде переговори щодо укладання КІК договорів або має довіреність на ведення таких переговорів та підписання угод строком більше ніж 1 рік.

Водночас, правила щодо оподаткування КІК містять багато виключень, яким можна скористатися.

Наприклад, КІК не буде оподатковувати свої доходи в Україні, якщо доходи компанії на 50% і більше не є пасивними або компанія сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою 13% і більше.

Більше того, навіть пасивні доходи можуть бути визнані активними для цілей оподаткування, якщо  є можливість підтвердити реальну присутність компанії та наявність у неї персоналу та основних засобів.

Про що можна подумати зараз

Враховуючи безліч нововведень, радимо бізнесу вжити ряд заходів, які допоможуть уникнути штрафів та потенційних спорів із податковою.

Зокрема, рекомендуємо провести аудит всіх договорів із нерезидентами, визначити і підтвердити наявність ділової мети в таких угодах.

В результаті такого аудиту можна або змінити структуру операції, або визначити правильну ставку податку на репатріацію.

Щодо співпраці із нерезидентами, рекомендуємо визначити ризики виникнення постійного представництва в Україні, вжити заходів щодо їх мінімізації або ж зареєструвати постійне представництво.

Відносно контрольованих іноземних компаній, радимо, по-перше, визначити чи може Ваша іноземна компанія визнаватися КІК, по - друге, перевірити чи підпадаєте Ви під пільги щодо не сплати податку в Україні з прибутку КІК.

За результатами аналізу варто вирішити, що для Вас буде більш доцільним: або адмініструвати КІК або ж скористатися пільгою і ліквідувати КІК не сплачуючи при цьому податків.

Деталі Закону 466-IX також можна дізнатися у вебінарі на сайті юридичної фірми GOLAW.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!