Полити посушливий південь і заробити

Полити посушливий південь і заробити

Мінагропрод розробляє п'ятирічну стратегію з відновлення поливу земель півдня країни. Це дозволить подвоїти їх площу і збільшити агровиробництво.
Четвер, 14 січня 2016, 14:30
Олексій Павленко, міністр аграрної політики та продовольства

Невпинне зростання кількості населення та зменшення площі продуктивних земель у світі зумовлює необхідність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва з метою отримання більшої кількості продукції з одиниці площі.

Однією із складових підвищення урожайності разом із селекцією та хімізацією аграрного виробництва залишається іригація.

Багаторічні дослідження і практика свідчать про значний вплив зрошення на підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Завдяки зрошенню можна досягти істотного збільшення виробництва продовольства.

В умовах глобальних кліматичних змін вкрай важливим для розвитку українського агропромислового комплексу є відновлення зрошення. 2015 рік підтвердив це спекотним серпнем і більш ніж стоденним періодом без опадів.

Рятувати українські чорноземи від посухи - нагальне завдання для усієї країни.

Статистика невтішна: площі сухої та дуже сухої зон в Україні зросли на 7% і становлять 11,6 млн га орних земель.

Більше того, лісостеп та Полісся сміливо можна віднести до зон степу та півдня.

 Натисніть для збільшення

Такі кліматичні зміни суттєво впливають на динаміку аграрного виробництва в Україні, адже ні сучасні технології, ні новітні сорти гібридів не забезпечують ефективне рослинництво, коли бракує води.

Наведу кілька цифр: середня врожайність зернових та зернобобових культур в зоні степу 15 років знаходиться на вкрай низькому рівні - 23 ц/га, а частка регіону в загальному обсязі виробництва зерна скоротилася за 25 років з 48% до 37%.

 Натисніть для збільшення

Куди веде коріння таких загрозливих тенденцій? Відповідь на поверхні: в результаті занепаду зрошувальних систем маємо скорочення площі поливу з майже 2,3 млн га у 1990 році до 473 тис га у 2015 році - без врахування Криму. Якщо узагальнити за 25 років, то зменшення площ поливу скоротилося у 5,5 разу.

 Натисніть для збільшення

Є дві основні причини невикористання систем зрошення на півдні: незадовільний технічний стан мереж - 796 тис га - та відсутність дощувальної техніки - 495 тис га.

 Натисніть для збільшення

Серед інших негативних процесів та явищ варто виділити невизначеність прав власності, порушення технологічної цілісності зрошувальних систем через подрібнення земельних ділянок, відсутність механізмів пільгового кредитування робіт з проектування та будівництва зрошувальних систем.

Подальший занепад систем зрошення спричинить їх руйнацію, а це загрожує продовольчій безпеці країни та зміцненню її лідерських позицій у світі. Для уникнення такого розвитку подій Мінагропрод розробляє стратегію з відновлення та розвитку зрошення, яку до березня планує подати на затвердження Кабміну.

Концептуальні положення майбутньої стратегії такі.

1. Трансформувати управління зрошенням через передавання Держводагентства в систему Мінагрополітики з покладанням на нього відповідальності за подавання води та ефективне використання зрошуваних земель. Передбачається докорінна реформа управління Держводагентства на всіх рівнях.

2. Нарощувати площі поливу шляхом модернізації систем зрошення на землях, що раніше поливалися з використанням внутрішньогосподарських мереж.

3. Відновлювати зрошення з дотриманням вимог екологічної безпеки та з урахуванням особливостей природних ландшафтів.

4. Відновлювати та розвивати зрошення на основі інвестиційних проектів.

Для розробки стратегії міністерство за домовленістю із Світовим банком створило координаційну раду та п'ять робочих груп за участю зацікавлених сторін. Затверджена стратегія стане основою для підготовки угоди із Світовим банком щодо його участі у фінансуванні відповідних робіт.

Ми розраховуємо, що фінансування і відновлення зрошення почнеться у 2016-2017 роках, а до 2020 року вдасться відновити системи на площі 500-550 тис га. Це дозволить довести загальну площу зрошення - без Криму - до 1 млн га.

Ефективність зрошення та окупність інвестицій буде забезпечена за умови вирощування високорентабельних культур за новітніми агротехнологіями.

Не менш важливий соціально-економічний ефект відродження систем зрошення. Реалізація проекту має кілька складових: збільшення посівних площ і як наслідок - підвищення врожайності, збільшення надходжень до бюджетів, розвиток інфраструктури регіонів, розвиток сільських територій, нові робочі місця.

Відновлення систем зрошування є гарантом масштабного виробництва сільськогосподарської продукції.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!