Рекордний експорт та російське ембарго: яким запам'ятають аграрії 2015 рік

Рекордний експорт та російське ембарго: яким запам'ятають аграрії 2015 рік

Цей рік також став роком втілення експортного потенціалу українського агросектору. Наші сільгоспвиробники постачають свою продукцію уже в понад 190 країн світу.
Середа, 30 грудня 2015, 15:00
Олексій Павленко, міністр аграрної політики та продовольства

2015 рік видався для аграріїв складним через несприятливі економічні та природно-кліматичні умови.

Тим не менше, навіть у важких умовах аграрному сектору вдалося стати локомотивом національного господарства.

Сьогодні  агропромисловий комплекс є суттєвим джерелом валютних надходжень для  держави, забезпечуючи 14% загального обсягу ВВП України.

Цього року сільське господарство впевнено підтвердило статус експортної галуззі №1 в українській економіці, забезпечивши 37% від загального обсягу вітчизняного експорту. Тож наша головна мета полягає в примноженні здобутків.

Ключем до стабільності та розвитку вітчизняного АПК є диверсифікація ринків збуту. В умовах недружньої політики традиційних партнерів ця проблема набуває пріоритетного значення.

Як відомо, з 1 січня 2016 року Росія забороняє ввезення окремих видів сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства з України. Однак введенням ембарго російська сторона не досягне бажаного - закриття ринку РФ не матиме катастрофічного впливу на український агросектор. 

Якщо говорити точніше, торговельне ембарго поширюватиметься на м'ясо та м’ясопродукти, рибу, молочні продукти, овочі, фрукти та горіхи, вироби з борошна. Ці групи товарів займають 46%, або 116 млн дол у нашому експорті сільгосппродукції до РФ, з 253,8 млн дол.

У загальному ж експорті аграрної продукції, який за 10 місяців становив 11,6 млрд дол, частка "заборонених для РФ сільгосппродуктів" становить лише 1%. Для решти груп товарів, які експортуватимуться з України до РФ, діятимуть мита, узгоджені РФ у рамках СОТ. 

Сьогодні обсяг експорту сільськогосподарської продукції до РФ становить не більше 2% від всього обсягу експортованої сільськогосподарської продукції. Звичайно, будь-які втрати для нас є небажаними, але навряд чи це можна назвати катастрофою. Більше втратять споживачі української продукції в Росії. 

Триматися за російський ринок – ринок країни-агресора – це згубна перспектива для всієї економіки. Це вибір без майбутнього.

Наше майбутнє – за європейськими, світовими стандартами якості, безпечності харчової продукції, модернізації виробництва та усього агросектору. 

Якщо говорити мовою цифр, то товарообіг аграрної продукції між Україною та Російською Федерацією за підсумками 10 місяців поточного року становив 456,2 млн дол. Таким чином обсяг зменшився близько на 70% або на понад 1 млрд дол порівняно з аналогічним періодом минулого року.

При цьому обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до Російської Федерації зменшився на 73%, на 683,2 млн дол. та становив 253,8 млн дол.

Однак ми передбачили таку ситуацію і своєчасно здійснили кроки із відкриття нових ринків для української продукції. Сьогодні Китай, Індія та ряд інших країн витіснили Російську Федерацію з ТОП-10 імпортерів української продукції.

Звичайно, досі під великим питанням залишається приєднання до російських торговельних обмежень інших країн – членів Євразійського Економічного Союзу. Адже з ними Україна наразі продовжує підтримувати режим вільної торгівлі, який є взаємовигідним. Ми сподіваємося, що така  ситуація залишиться без змін.

Таким чином, за обставин, що склалися, географічна диверсифікація аграрного експорту, переорієнтація на нові ринки, модернізація виробництва продукції – це не просто вимушена необхідність, це єдино можлива умова розвитку і процвітання АПК України. 

2015 рік також став роком втілення експортного потенціалу українського агросектору. Станом на сьогодні українські сільгоспвиробники постачають свою продукцію в понад 190 країн світу.

Географія українського аграрного експорту за 10 місяців 2015 року виглядає наступним чином: Азія – 48% (5,5 млрд дол); ЄС – 26% (3 млрд дол); Африка – 13% (1,5 млрд дол); СНД – 10% (1,2 млрд дол); інші країни - 3% (0,3 млрд дол).

У 2015 році Україні вдалося відкрити ринки 9 країн для понад 80 підприємств м'ясо-молочної галузі. Зокрема, відкрито ринок Ізраїлю для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць, відновлено експорт м’яса та м’ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції – до Казахстану.

Також ми відкрили ринок Саудівської Аравії та Єгипту для виробників курятини, Китаю та Європейського Союзу - для виробників молочної продукції.

Так, 10 компаній-виробників молочної продукції пройшли європейський аудит і з 10 січня 2016 отримають право постачати продукцію власного виробництва до країн ЄС.

Однак розширення географії експорту – не єдине, чим може пишатися аграрна галузь за підсумками 2015 року. Серед значних досягнень цього року - підписання фінансової угоди (Проект "Основний кредит для аграрної галузі – Україна") з Європейським інвестиційним банком на 400 млн євро.

Реалізація цієї угоди дасть можливість залучити 400 млн євро на 12 років з 4-річним пільговим періодом для підтримки аграрного сектору України.

Звичайно, за цей рік ми вже встигли багато чого зробити для покращення інвестиційного та підприємницького клімату. Головне місце зайняла дерегуляція галузі. Метою дерегуляційних заходів стало не тільки зменшення адміністративного навантаження на підприємства, але і  подолання корупційних ризиків, які традиційно культивуються в середовищі зайвих дозволів і обмежень з боку держави.

За рік роботи ми здійснили великий крок у цьому напрямі: за сприяння Міністерства було скасовано 42 дозвільних документа в аграрній галузі і внесено понад 50 змін до законодавства. Результати відчули близько 40 тисяч підприємств. Економічний ефект  від дерегуляції по оцінкам бізнес асоціацій становить 12 млрд грн.

Таким чином, попри всі негаразди завдяки напруженим зусиллям вітчизняного АПК за 2015 рік нам вдалося домогтися відчутних зрушень.

Так, ми повністю забезпечили продовольчу безпеку України на 2015 рік, вдало провели посівну, зібрали рекордний урожай зернових (більше 61 млн тонн), дали старт ряду важливих реформ, серед яких - дерегуляція та приватизація.

Проте ми не збираємося зупинятися на досягнутому - заплановано подальше впровадження дерегуляційних заходів, роздержавлення ДП, продовження законотворчої роботи у євроінтеграційному напрямі. Дійсно, попереду ще багато роботи, але я переконаний, що наші цілі варті всіх зусиль.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua