Ми перетнули межу

Ми перетнули межу

Максимально допустимий зовнішній борг для висхідних країн - 49,7% ВВП. При перевищенні цього рівня ймовірність розгортання криз становить 70%. Валовий зовнішній борг України у липні 2012 року досяг 74% ВВП.
Середа, 7 листопада 2012, 13:36
Богдан Данилишин, екс-міністр економіки

Підсумки розвитку економіки України за 2012 року показали, що кризова ситуація, яка розгортає свої позиції як в єврозоні, так і на азійських ринках, все активніше охоплює простори України.

Динаміка ВВП України у 2012 році залишається нестійкою, з формуванням з другого півріччя низхідних тенденцій.

У першому кварталі 2012 року приріст ВВП становив 2% до відповідного періоду попереднього року, у другому кварталі темпи приросту зросли до 3%, забезпечивши зростання ВВП за перше півріччя на рівні 2,5%.

Проте у третьому кварталі динаміка ВВП помітно погіршилась. ВВП України за третій квартал 2012 року порівняно з третім кварталом 2011 року у постійних цінах 2007 року становив -1,3%, а з другим кварталом 2012 року, з урахуванням сезонного фактора - мінус 1,1%.

За підсумками року можна очікувати ВВП на рівні 0. У 2008 році ми мали 2,3%.

Економічне відновлення у 2011 році забезпечувалось передусім галузями реального сектора економіки, серед яких ключові позиції мали переробна промисловість, сільське господарство і будівництво.

У 2012 році ситуація дуже змінилася. Можна стверджувати, що деякий приріст ВВП у першому півріччі 2012 року сформовано насамперед сировинними галузями (добувна промисловість та сільське господарство), а також сферами транспорту і торгівлі, що пов'язано з підготовкою і проведенням "Євро-2012".

Ніяких реформ та структурних трансформацій не відбувалося.

У 2012 році тривало погіршення структури інвестування промислового виробництва, в якій випереджаючими темпами зростала частка базових галузей.

За перше півріччя 36% промислових інвестицій було спрямовано у добувну промисловість, з них 27% - у добування паливно-енергетичних корисних копалин, 22,4% склала частка виробництва електроенергії, газу та води, 10,3% - металургії.

Водночас, низьке інвестиційне забезпечення переробних галузей (зокрема, лише 7,7% промислових інвестицій було спрямовано у машинобудування) формує ризики для удосконалення структури економіки за рахунок підвищення частки високотехнологічних виробництв.

Все це тільки заморожує олігархічну структуру економіки і гальмує модернізаційні процеси.

Фото ЕП

Вже зараз бачимо, що зростання промислового виробництва за підсумком січня-вересня сповільнилося і становило мінус 1,2% (0,4% у січні-серпні 2012 року), що є найнижчим кумулятивним показником 2012 року. (Вересень 2012 року до вересня 2011 року - мінус 7%).

Що б хто не говорив, але економіка України, як і в попередні періоди, не була підготовлена до такого різкого спаду. Можна сказати, що пролог кризи запущено.

Хоча теперішня влада мала відносну передишку - запас міцності й можливості для реформування економіки та здійснення структурних змін протягом двох років. Однак ніяких змін не відбулося.

Обмежене кредитування реального сектора економіки та високі процентні ставки за кредитами стали каталізаторами уповільнення економічного зростання.

Ці явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, в той час як курс гривні відносно долара утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду, що негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та супроводжується втратою ринків збуту - як зовнішніх, так і внутрішніх.

У 2012 році на розвиток промисловості також впливають негативні процеси, що супроводжуються відновленням рецесійних тенденцій у окремих країнах Європи та формуванням низької цінової динаміки на українські товари на зовнішньому ринку.

Найбільшу глибину падіння демонструють галузі переробної промисловості, в тому числі і переробки сільськогосподарської продукції.

Вже третій місяць поспіль триває скорочення обсягів виробництва і в сільському господарстві, що є рідкістю для літа та початку осені, коли проходять основні роботи із збирання врожаю.

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні-вересні порівняно з відповідним періодом 2011 року становив 95,4%, у тому числі в аграрних підприємствах - 92,2%, у господарствах населення - 98,2%.

Суттєво зменшуються обсяги транспортних перевезень. За січень-вересень 2012 року підприємства транспорту перевезли 574,4 млн тонн вантажів, що становило 96,6% від обсягу перевезень у січні-вересні 2011 року.

Фото expres.ua

Викликає серйозне занепокоєння стан справ у будівництві. У січні-вересні 2012 року підприємства виконали робіт на 42,1 млрд грн, що у порівнянних цінах становить 90,9% до обсягів будівництва у відповідному періоді 2011 року.

Спад виробництва сформований передусім скороченням обсягів зведення будівель та споруд на 10,6%, а також установлення інженерного устаткування будівель та споруд на 4,2%.

Це відбулося у зв'язку із завершенням спорудження основних об'єктів до "Євро-2012" і підтвердило висновок експертів, що основним чинником, який забезпечив зростання обсягів робіт у будівництві в 2011 році, було спорудження об'єктів до цього форуму та реконструкція доріг, відтак цей чинник буде обмеженим у часі.

Основною проблемою розвитку будівництва залишалося збільшення собівартості робіт через подорожчання основних складових будівництва. З метою підтримки рівня рентабельності будівельні компанії підвищували вартість робіт та послуг, що негативно впливало на динаміку попиту з боку замовників.

Збитковість будівництва зменшує його інвестиційну привабливість. Число збиткових компаній від загальної кількості підприємств галузі перевищувала 55%.

Повільне зростання довгострокового кредитування обмежувало можливості для нарощування фінансування інвестиційних проектів. Скорочення обсягів наданих позик громадянам та нефінансовим корпораціям на придбання, будівництво та реконструкцію об'єктів знижувало попит на них.

Зазначені тенденції динаміки ключових видів виробничої діяльності дають підстави говорити про стагнаційний характер розвитку української економіки у 2012 році.

Існує фактично нульова інфляція, що пов'язано з постійним зниженням купівельної спроможності українців. Затяжна тривалість дефляції протягом чотирьох місяців може свідчити про зниження купівельної спроможності населення та підвищення рівня адміністративного втручання в економіку.

Настрої громадян стабільно песимістичні. Падіння ж споживчого попиту свідчить про зростання бідності в країні та зміну структури споживання. Населення змушене купувати дешеві товари, а в структурі продовольчого кошика частка картоплі, круп і хлібобулочних виробів складає майже 50%.

Фото livejournal.com

За січень-серпень 2012 року експорт товарів становив 45 267 млн дол, імпорт - 55 367,2 млн дол. Порівняно з відповідним періодом 2011 року експорт збільшився на 3%, імпорт - на 6,3%. Від'ємне сальдо становило 10 100,2 млн дол. За січень-серпень 2011 року сальдо також від'ємне - 8 167,7 млн дол.

Швидке зростання дефіциту у зовнішній торгівлі на кінець року може сягнути 15 млрд дол. За таких умов підтримувати стабільний валютний курс, не вдаючись до девальвації і без валютних інтервенцій буде важко.

За цих умов вже у 2012 році показник зростання ВВП буде на рівні 0%. У 2008 році він становив 2%. Причин для змін на краще у 2013 році не видно. Навпаки, основні світові тенденції несприятливі для орієнтованих на експорт галузей економіки.

Неадекватною сьогоднішньому стану економіки є монетарна політика НБУ, яка продовжує стримуючим чином впливати на інфляційний тиск з боку попиту. Крім того, ситуацію з погляду інфляційної складової можна вважати як так звану відкладену інфляцію, що може мати непрогнозовані наслідки.

Сьогоднішня ситуація також прямо пов'язана з жорсткою грошовою політикою Нацбанку. При цьому тривала дефляція та фактично нульова інфляція супроводжується стагнацією виробництва.

Через наростання загрози світової фінансової кризи та внутрішні економічні протиріччя існує загроза суттєвого подальшого зменшення обсягів виробництва.

В теперішніх умовах потрібно негайно вдаватися до методів регулювання економіки засобами монетарної політики - кредитування економіки - навіть через збільшення дефіциту держбюджету. Якщо такі заходи будуть вжиті, зростання економіки може пожвавитися, але одночасно почнеться і зростання цін.

Однак вирішальним фактором, що впливає на економіку в цілому, є політичний. Це стримує інвестиції, інноваційні процеси та модернізацію економіки.

Крім того, про подальше зростання інфляції можна говорити й тому, що з боку уряду вже пролунали заяви про необхідність підвищення цін на газ після виборів.

Сьогодні варто ретельно проаналізувати уроки кризи 2008-2009 років. Краще вивчити всі помилки попереднього періоду, ніж їх повторювати і додавати нові. Це може мати дуже погані наслідки.

Фото УП

Вважаю, що загалом уряд Юлії Тимошенко адекватно відреагував на виклики світової кризи, а здійснені заходи заклали передумови для подальшого розвитку. Держава не повторила сумного досвіду Ісландії, Греції, балтійських та інших країн.

Не зупинилося жодне підприємство, без затримок виплачувалася зарплата у бюджетній сфері. У першому кварталі 2010 року відбулося зростання ВВП на 4,8%, промисловості - січень-березень 2010 року порівняно з аналогічним періодом 2009 року - на 10,8%, сільського господарства за аналогічний період - на 5,3%.

Так, були й помилки. Про них уже багато написано, у тому числі і мною. Бажаю нашим наступникам учитися на чужих помилках. Проте, як показує аналіз, новий уряд наступає на ті ж граблі.

У серпні-вересні 2008 року ціна на метал у восьми регіонах світу в середньому впала на 18,3%, на нафту - на 26,5%. Наслідки проявились починаючи з листопада 2008 року. Найгірші періоди промисловість переживала у січні-березні 2009 року, коли відбулося значне падіння обсягів виробництва в експортних галузях.

Тобто в орієнтованих на експорт секторах економіки внаслідок реалізації стратегій, спрямованих на першочерговий пошук ніш на зовнішньому ринку, та недооцінки внутрішнього, в 2008-2009 роках спостерігалося уповільнення зростання під впливом комплексу зовнішніх шоків.

Як наслідок, за підсумками дев'яти місяців після зростання виробництва, в металургійній промисловості падіння обсягів становить 0,03%, у хімічному виробництві - 0,5%. Загалом темпи зростання обсягів промислового виробництва вже за підсумками дев'яти місяців уповільнилися до 5,1%.

Наприкінці першого півріччя 2008 року обсяг валового зовнішнього боргу становив 59,9% ВВП або 100,06 млрд дол. При цьому майже 85% сягає борг приватного сектора економіки.

Згідно з дослідженнями МВФ максимально допустимою сумою зовнішнього боргу для країн з низьким та середнім рівнями доходів є 49,7% ВВП. При перевищенні цього рівня ймовірність розгортання фінансових криз становить близько 70%.

Валовий зовнішній борг України до липня 2012 року досяг 74% ВВП. Тобто межу економічної безпеки щодо боргових зобов'язань ми перетнули. Таке боргове навантаження є неприйнятним та ризиковим для країни з перехідною економікою та невисоким рівнем життя.

Це підвищує ризики фінансової нестабільності, особливо в умовах дії несприятливих зовнішніх та внутрішніх чинників, які можуть активізуватися при недостатньому забезпеченні фінансовими активами у корпоративному секторі.

Фото kyivpost.ua

Протягом восьми місяців 2008 року Україна успішно відбивала атаки світової кризи: чергове підвищення ціни на газ, високу динаміку зростання цін на нафту та інші ресурси, аграрну інфляцію.

Реальне зростання ВВП за цей період становить 7,1%, приріст промислового виробництва - 6,3. Інвестиції в основний капітал збільшилися на 8,2, реальні доходи населення - на 13,7%. На 5,6 млрд зросли валютні резерви, які на кінець серпня становили 38,06 млрд дол.

Однак цього позитиву не вистачило, щоб захиститися від кризи, яка прийшла в Україні відразу кількома шляхами.

Тому я щиро бажаю, щоб кризу нового періоду Україна зустріла більш підготовлено. Для цього потрібно мати не тільки монолітність влади, яка демонструється в даний час, а монолітність суспільства, діалог, вміння почути один-одного - як влади, так і опозиції.

Якщо результати виборів не сформують хоча б якийсь міст до діалогу, можуть повторитися наслідки 2009 року в гіршому варіанті. Зразу ж після виборів потрібно здійснювати системні економічні реформи, які відкладаються тривалий час.

Політика модернізації повинна бути втілена.

Фото korrespondent.net

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua