Спиртобензинові мрії

Спиртобензинові мрії

Слід напружитись і пересічним споживачам. Їм навряд чи варто розраховувати, що після розбавляння бензину спиртом цінники на заправках поповзуть вниз.
Вівторок, 18 вересня 2012, 18:01
Олександр Черевко, для ЕП

Уже з наступного року на автозаправних станціях України повинен з'явитися бензин, розбавлений біоетанолом (спиртом). Якщо у 2013 році його присутність ще буде "бажаною", то вже в 2014 році - стане обов'язковою для всіх АЗС.

З того часу частка спирту повинна становити 5%, а ще за два роки вона мусить збільшитися до 7%.

Ухвалення таких заходів пояснювалося двома головними мотивами.

По-перше, Україна в такий спосіб виконає європейські директиви щодо переходу на використання пального з відновлювальних джерел.

По-друге, спирт у бензині, як було заявлено, забезпечить нові робочі місця на селі та стане стимулом для відновлення роботи вітчизняних спиртових заводів.

Тобто щонайменше півмільйона тонн дорогої імпортної нафти можна буде замістити власним спиртом. Також це вбереже від ринкових цінових коливань нашу кукурудзу, якої при 5-відсотковому розведенні бензину знадобиться майже мільйон тонн.

Фахівці, передусім хіміки, зазначають, що змішування бензину із спиртом у пропорції, що не перевищує 10%, давно не проблема. Технологія процесу відпрацьована як для великих нафтопереробних заводів, так і для звичайних нафтобаз.

В останньому випадку процес змішування відбувається на установці високого тиску. Нині подібним чином до бензинів додають пакет присадок, які надають пальному додаткові змащувальні та очисні властивості.

Проте сказати, що після підписання президентом закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва і використання моторного пального з вмістом біокомпонентів" держава отримала чітку стратегію розвитку ринку альтернативного палива, язик не повертається. Навпаки, закон загострив суперечки.

Щонайперше, вказує директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, на вітчизняному ринку відсутня державна система визначення якості пального. Відтак, збільшуються ризики отримання не високоякісного продукту, а "бодяги".

Крім того, каже експерт, робота з біоетанолом вимагає високої технологічної культури та відповідної інфраструктури. Іншими словами, зміни до законодавства насправді не забезпечили остаточного вирішення проблеми, а тільки винесли на поверхню цілий пласт проблем, які за рік вирішити навряд чи вдасться.

Також існують і дрібніші проблеми, як, приміром, державний стандарт на біоетанол. За словами експерта центру "Номос" Михайла Гончара, він чомусь стосується виробництва дріжджів, а не пального.

Непроста ситуація і з державною монополією на виробництво спирту. Заступник міністра агрополітики Володимир Безуглий переконаний, що вона на біоетанол не потрібна. За його підрахунками, бізнес сам готовий вкласти у нову галузь близько мільярда доларів, оскільки справа ця перспективна.

Водночас Мінагропрод стверджує, що, як і соняшник, кукурудза, основна сировина для виробництва відновлювального пального, несе в собі багато небезпек. Зокрема, після качанистої в ґрунті майже не залишається вологи, а це створює реальні загрози для галузі.

Фото nnm.ru

На ринок біоетанолу з надією дивляться і цукровари. Вони отримують побічний продукт - мелясу. Її теж неважко перетворити на спирт, проте галузь потребує інвестицій у переоснащення. Від держави чекають квот на виробництво.

Втім, за підрахунками Куюна, вітчизняного спирту не вистачить навіть для заміщення 5% нафти. До того ж, потрібні потужності для його зневоднення, аби новий продукт не шкодив двигунам. Ще цікавіша ситуація з цінами на український біоетанол.

В Асоціації учасників ринку альтернативних видів пального та енергії України одразу ж після підписання президентом закону вказали: його тонна від вітчизняного виробника коштує 11,5-12 тис грн. А з Молдови та Росії, навіть з урахуванням доставки та митних платежів, таке пальне можна завезти по 10-10,5 тис грн за тонну.

Якщо ж молдавський спирт переправляти протоптаними стежками повз митні коридори, ціна пального стане ще привабливішою.

Слід напружитись і пересічним споживачам. Їм навряд чи варто розраховувати, що після розбавляння бензину спиртом цінники на заправках поповзуть вниз. Спираючись на світовий досвід, Куюн вказує, що маніпуляції з пальним у жодній країні не спричинили зниження цін на бензин чи дизельне пальне.

Причина проста: технологічний ланцюжок виробництва тільки розширюється. Крім установок для змішування потрібні ємності для транспортування та зберігання. Словом, віддача, якщо вона й буде у вигляді нових посівних площ та скорочення енергетичної залежності, можлива тільки у перспективі.

Мабуть, ініціатор законопроекту, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, розраховувало й на те, що запрацюють вітчизняні нафтопереробні заводи.

Проте директор підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" Андрій Гаврилець уже відзначив: переговори щодо поновлення роботи Одеського НПЗ, який належить "Лукойлу", ведуться в дещо іншій площині.

А директор цієї ж компанії з питань якості Федір Михайлов вказав, що суміш подібної пропорції вже виробляється на румунському НПЗ, і на наш ринок не поставляється тільки тому, що спиртовмісна продукція ще не стала обов'язковою.

Фото kremenchug.ua

Тобто крупні гравці на ринку нафтопродуктів законодавство, безумовно, виконають, проте не обов'язково за рахунок залучення українського біоетанолу. А дрібні АЗС навіть проконтролювати нема кому.

Можливо, уряд додумається додати вимогу змішувати бензин зі спиртом винятково в Україні. На таку думку наштовхує зацікавленість Дмитра Фірташа у придбанні Лисичанського НПЗ, що з весни простоює. Компанії "ТНК-ВР" він вже не потрібний.

От з літа й курсують чутки, що його новим власником може стати наш динамічний олігарх. Він, звісно, може вирішити питання не тільки щодо індивідуальної ціни на газ для власних підприємств, а й стосовно прийнятної ціни на нафту. А уряд та міністерство Юрія Бойка можуть йому підсобити.

Отже, епопея спиртобензину в Україні - на самому початку. Чим вона обернеться для селян, цукроварів, виробників біоетанолу, АЗС та автомобілістів - невідомо.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!