Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Елена Самборская, Luxoft Украина: Нас заверили, что не будет такой большой разницы валютных курсов

Елена Самборская, Luxoft Украина: Нас заверили, что не будет такой большой разницы валютных курсов

Среда, 29 июня 2022, 14:30 -
прес-служба Luxoft Украина
Управляющий директор одной из крупнейших в Украине ИТ-компаний рассказала о влиянии на отрасль двойного валютного курса, массовых сокращениях и выходе из России. (укр)

ІТ-галузь чи не найменше постраждала через війну. Сектор, який щорічно приносить країні понад 6 млрд дол валютної виручки, на початку вторгнення втратив лише 10% продуктивності і вже майже вийшов на довоєнний рівень.

Однак наслідків війни галузі високих технологій уникнути не вдалося. 20 травня НБУ дозволив банкам списувати кошти з гривневих карток за кордоном за ринковим курсом. Водночас інший документ зобов’язує експортерів продавати безготівкову валюту лише за курсом НБУ, значно нижчим за ринковий.

Українські експортери при отриманні іноземної валюти повинні продавати її за штучно зниженим курсом. Через це компанії не можуть повністю оплачувати працю ІТ-фахівців: гроші від іноземних замовників конвертуються за курсом 29,25 грн за дол, а валюту доводиться купувати по більш ніж 35 грн за дол.

Асоціація ІТ Ukraine назвала такий підхід додатковим податком на доходи айтівців у розмірі 26% і попросила НБУ лібералізувати обмеження.

Реклама:

ЕП звернулася до керуючої директорки однієї з найбільших в Україні ІТ-компаній "Luxoft Україна" Олени Самборської, щоб розібратися, наскільки суттєво впливає подвійний валютний курс на ІТ-бізнес. Менеджерка також розповіла про долю бізнесу в Росії, мобілізацію ІТ-спеціалістів та масові скорочення на ринку.

Про потреби ІТ-компаній та втрати від різниці курсів

— Чи підтримуєте ви звернення асоціації ІТ Ukraine до НБУ?

— Ми підтримали все, що запропонувала ІТ-асоціація.

Перед підготовкою звернення учасники асоціації обговорювали те, що відбувається з курсом, як захистити експортерів ІТ-послуг. Преса говорила, що ІТ-асоціація вийшла з вимогами. Насправді ми вийшли з діалогом і були приємно вражені тим, як швидко Нацбанк організував зустріч.

Ми обговорили всі плюси-мінуси постанови НБУ. Розповіли, що втрачаємо, розказали про рекордні для ІТ-індустрії 2 мільярди доларів експортних грошей, які ми завели за перший квартал. Нам здалося, що в Нацбанку нас почули.

Після нашої зустрічі ситуація радикально не змінилася, нові постанови НБУ не з’явилися, але зараз банки утримують плюс-мінус нормальний курс. Ми сподіваємося, що він і надалі буде утримуватися на тому рівні, який є зараз.

Ми не говорили з НБУ про якісь виняткові умови для ІТ-індустрії. Ми говорили про імпортерів та експортерів, про те, що для всіх мають бути рівні можливості.

— Тобто зараз різниця валютних курсів НБУ і банків не робить ваш бізнес нерентабельним з точки зору оплати праці?

— Так, якщо ми говоримо про окремі банки. Однак існуючі валютні обмеження дуже незручні для IT-спеціалістів. Я використовую слово "незручні", хоча можна використати якесь інше слово, бо 50 тисяч гривень – це невелика сума (НБУ знизив ліміт зняття готівки за кордоном зі 100 тис грн до 50 тис грн – ЕП).

Багато ІТ-спеціалістів утримують родини за кордоном. У багатьох родинах працює тільки чоловік, а дружина з дітьми поїхали за кордон. Там потрібно знімати гроші, щоб оплачувати квартиру і решту побуту. Разом з тим, ІТ-спеціаліст залишився в Україні і теж має оплачувати всі свої витрати.

Я розумію, що ці обмеження введені через так званий картковий туризм (за словами заступника голови НБУ Юрія Гелетея, українці перетинають кордон для переведення в готівку валюти і її продажу за вигіднішим курсом – ЕП).

На жаль, ця історія зачіпає не тільки тих людей, які хочуть заробити на курсах валют, але й родини наших спеціалістів, а це завжди болісна історія.

— Дехто називає існування офіційного і ринкового валютних курсів незаконним додатковим податком на експортерів. Водночас дехто вважає, що заможні представники ІТ-галузі через різницю курсів мають підтримати валютні резерви України. Яка ваша точка зору?

— У кожній з цих двох позицій є свої плюси і мінуси. Ми зараз перестали мислити з точки зору подобається чи не подобається, добре чи погано. Ми думаємо тільки сценаріями й ризиками, які маємо.

ІТ-галузь абсолютно добровільно віддає державі пожертви на десятки мільйонів доларів. Не гривень, а доларів. Добровільні пожертви робить кожна ІТ-компанія, кожен ІТ-спеціаліст. Це просто вражає. Я не кажу, що це робить тільки ІТ-індустрія, і не кажу, що для неї потрібно створювати особливі преференції.

Однак потрібно зважати, що в нас працюють талановиті люди, які патріотично налаштовані, ці люди утримують щонайменше п’ятьох і більше людей.

Середній вік працівників нашої компанії становить 34 роки. Ці люди мають родину, одну або дві дитини, утримують двох батьків з одного боку і з іншого боку. Ми порахували, що працівники нашої компанії в середньому утримують до 16 тисяч людей щомісячно. У нас працюють 4 тисячі осіб.

— За якої різниці у валютних курсах праця ІТ-спеціалістів буде нерентабельною, і вам доведеться радикально скоротити персонал?

— Сподіваємося, до цього не дійде. Принаймні в НБУ нас запевнили, що не буде такої великої різниці валютних курсів, за якої працювати буде нерентабельно. Ми впевнені, що такий сценарій в Україні неможливий.

— Наскільки зросли витрати компанії на оплату праці?

— Ми виплачуємо зарплату в еквіваленті за офіційним курсом НБУ. Ми не можемо платити за іншим курсом. Водночас переглядаємо розміри заробітних плат у рамках щорічного процесу.

— Покриваєте курсову різницю працівникам?

— Поки що ні.

Про вихід з російського ринку та проблеми з Junior-спеціалістами

— У березні Luxoft оголосила про вихід з російського ринку. Однак у квітні на російських сайтах найму персоналу були оприлюднені вакансії в Luxoft в Росії. Що відбувається з російським офісом Luxoft?

— В інтерв’ю СЕО Luxoft Дмітрій Лощинін чітко озвучив, що Luxoft – одна з найперших ІТ-компаній, що виходить з ринку Росії. У нас є певні обов’язки перед клієнтами, і якщо ми розірвемо контракт прямо зараз, у нас будуть величезні судові проблеми щодо контрактів.

Певні контракти були переведені на інші неафілійовані компанії, певні припинені. Компанія крок за кроком рухається до заявленої мети: до кінця червня Luxoft повністю виходить з Росії, там не буде ні офісів, ні людей.

— Що відбудеться з людьми, які там працювали?

— У нас є програма внутрішньої релокації. Хто хоче, може релокуватися. Хто не хоче, той шукає іншу роботу та переходить працювати до інших роботодавців.

— У які країни ви пропонуєте релокацію з Росії?

— Релокація відбувається до низки країн, але з України деталі не відстежуємо.

— Скільки людей працювали в російських офісах? Що вони робили?

— У російському офісі працювали до 4 тисяч співробітників. В основному вони були зайняті на локальних  проєктах. Певна частина працювала над замовленнями іноземних клієнтів, що було припинено вже у квітні.

— Якими були збитки від закриття офісів у Росії і релокації персоналу?

— У мене немає цієї інформації, тому поки що не можу відповісти. Проте для DXC (DXC Technology, з 2019 року Luxoft є частиною DXC Technology ЕП) російські замовлення зовсім незначні – менше 1% в сумарному обороті.

— Чи повертаються люди у ваші офіси в Києві, Одесі та Дніпрі? Які вимоги ви висуваєте до працівників у цих містах?

— ІТ-індустрія трошки інакша, ми не оперуємо поняттям "вимоги" або дуже рідко це робимо. Частіше ми оперуємо поняттям "рекомендація".

З початку війни ми відправили кілька сотень автобусів з Києва, Дніпра, Одеси з нашими людьми на захід України. Зараз ми рекомендуємо нашим колегам залишатися в більш безпечних частинах України.

Проте наші офіси постійно працювали. У київському офісі в нас є потужне бомбосховище, там понад місяць жили понад 80 людей із сім’ями. З різних причин вони не могли евакуюватися на захід. Ми забезпечили там повноцінне життя, наскільки це можливо. Забезпечували продуктами та ліками.

— Який відсоток людей залишається працювати в офісах?

— У Києві працюють 25-30% людей, ця цифра коливається залежно від того, що відбувається в Києві. Було 30-35%. Після подій на цих вихідних (ракетні удари 5 червня – ЕП) ми бачимо, що люди частково знову почали виїжджати на захід країни. Проте найбільша кількість людей повернулася в Київ.

До 30% людей залишилися в Дніпрі, але там невелика локація. До 30-40% людей залишилися в Одесі. Це не означає, що вони щодня ходять в офіси. Проте офіси відкриті, у будь-який момент вони можуть прийти і працювати.

— Більшу частину людей ви релокували на захід України?

— Незначна кількість співробітників поїхала в Польщу, Румунію та Болгарію. В основному жінки. Чоловіки залишилися на заході країни в різних областях.

— Чи відчуваєте ви проблему з відпливом спеціалістів через мобілізацію чоловіків? Відповідно до постанови уряду, повістки може роздавати, зокрема, керівник підприємства. Чи видавали ви повістки?

— Специфіка ІТ-галузі полягає в тому, що в більшості випадків ми працюємо з приватними підприємцями. Штатних працівників у нас небагато. У нас не було прецедентів, щоб до мене як до керівника підприємства прийшли з повістками.

Ми зараз працюємо дистанційно, у тому числі штатні працівники, і мені як керівнику буде дуже нелегко знайти всіх і власноруч вручити повістку. Напевно, ця норма закону зараз працює не так ефективно, як вважалося раніше.

— Що відбувається на ринку праці? Чи відбувається відплив персоналу?

— Життя триває: хтось звільняється, когось наймаємо. Цього місяця вже маємо близько 200 вакансій і поступово рухаємося до довоєнної кількості вакансій.

Ринок праці для спеціалістів рівня Senior (старший розробник – ЕП), затребуваних Java-спеціалістів точно не просів. Їх завжди було важко знаходити. Вони як коштували дорого, так і зараз коштують дорого.

Найбільше постраждали Junior-спеціалісти (молодші – ЕП), і ми намагаємося виправити ситуацію, придумати, як їм допомогти.

— Спеціалістів рівня Junior масово звільняють?

— Просто їх стало дуже багато на ринку. У нас не було відмов від контрактів, не було масових скорочень. Припускаю, що когось звільняють, а ще стали менше звати на співбесіди. Junior-спеціаліст – це більше про інвестицію.

Про резидентство в "Дія.Сіті" та сценарії війни

— З 1 квітня Luxoft стала резидентом "Дія.Сіті". Які перші враження?

— Ми до цього проєкту готувалися до війни, готувалися достатньо довго, готували свої системи, процеси, людей і вирішили вже навіть під час війни не зупинятися. Ми запустили пілот і увійшли як резиденти "Дія.Сіті".

У нас поки що небагато людей в "Дія.Сіті" (резиденти проєкту мають право підписувати з власними ІТ-спеціалістами так звані GIG-контракти, які надають компаніям переваги в оподаткуванні оплати праці – ЕП).

Ми відверто казали (представникам влади – ЕП), що це пілотний проєкт. Поки що в нас враження нейтральне, але ми бачимо великі можливості цього проєкту. Якщо дійсно протягом 25 років збережуть ті умови, які обіцяла держава, це може стати сильним поштовхом для розвитку ІТ-індустрії.

— До якого сценарію війни готуєтеся? Який у вас запас міцності?

— Коли ви управляєте ризиками, у вас не може бути одного сценарію. Перший – найбажаніший: війна в гострій фазі закінчиться до серпня або до кінця року. Ми на цей сценарій дуже сподіваємося. Другий сценарій – так званий ізраїльський: війна буде йти тривалий час з різними фазами загострення.

Поки що ми більше схиляємося до оптимістичного сценарію, але в кожному з них бачимо можливості для розвитку нашої компанії.

— Для розвитку саме в Україні?

— Так, саме в Україні. Я відповідаю винятково за Україну, опікуюся цією локацією, і ми бачимо можливості для розвитку в Україні. Нас дуже активно в цьому підтримує наш топменеджмент, він теж бачать ці можливості. Ставимо собі не такі КРІ, які планували до війни, але ставимо на зростання.

Реклама:
Слушайте подкаст "Хроники экономики" на удобной платформе: