Украинская правда
Экономическая правда

Присяжнюк и кукуруза: кто заплатит за китайские миллиарды

Дмитрий Денков, ЭП — Понедельник, 25 февраля 2013, 17:34
Версия для печати Комментарии 4
Микола Присяжнюк (на передньому плані ліворуч). Фото freelife.cv.ua

Урядовці взялися освоювати гроші китайського "кукурудзяного" кредиту на 3 млрд дол.

Недавно стало відомо, що Україна отримала від Китаю перший транш позики.

На початку лютого голова Мінагропроду Микола Присяжнюк обмовився, що Державна продовольчо-зернова корпорація України - ДПЗКУ, якій уряд надав право виступати контрагентом кредитної угоди від імені України, отримала від Експортно-імпортного банку Китаю 1,5 млрд дол або 12,1 млрд грн.

Що це за позика, і причому тут поставки кукурудзи?

За міжурядовими угодами Україна зобов'язана поставляти до Китаю щороку 2-2,5 млн тонн кукурудзи. Натомість Україна отримує від КНР 3 млрд дол за надзвичайно вигідними умовами: за ставкою Libor + 4,5% на 15 років з п'ятирічним пільговим періодом. Дешевші гроші водяться лише в МВФ.

Інший важливий нюанс - вся сума китайської позики повинна бути направлена на розвиток вітчизняного агросектора, який держава не надто тішить своєю увагою.

Наразі це вся інформація щодо "кукурудзяного" кредиту, яку погодилися оприлюднити урядовці. Деталі вони намагаються приховати за "комерційною таємницею". Як, зрештою, і цільове призначення коштів, які збираються витратити без жодного економічного обґрунтування.

Гра у схованки

Постачання кукурудзи до Китаю та ще й в обмін на вигідний 3-мільярдний кредит - неабияка подія для України. Країна вперше за свою історію отримала офіційний дозвіл на постачання такого великого обсягу зерна на китайський ринок, який завжди славився надмірним регулюванням і недоступністю.

Раніше Китай купував цю культуру у США і Бразилії через міжнародних сировинних трейдерів на зразок Cargill чи Louis Dreyfus Commodities, а також з Аргентини. Причому Аргентина намагалася протиснутися на китайський ринок протягом трьох років, а українцям це вдалося ледь не з першої спроби.

Зокрема, це пов'язано з тим, що США - найбільший виробник даної культури - зазнали 2012 року найсильнішої за п'ять десятиліть посухи.

Фото pryss.org

Все почалося з меморандуму про співпрацю, який було підписано з китайцями під час офіційного візиту Присяжнюка до КНР.

Саме тоді стало відомо, що Україна збирається позичити у Китаю 3 млрд дол на реалізацію проектів у вітчизняній аграрній галузі, а взамін обіцяє поставляти якісну аграрну продукцію.

Утім, такі домовленості давали лише формальне право на ініціювання подальших переговорів.

До того ж, подібний меморандум був підписаний у листопаді 2011 року між Радою міністрів Криму, Exim Bank of China і Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів.

Зокрема, меморандум передбачав проекти з будівництва сільськогосподарського комплексу, у тому числі зернового елеватора, комбікормового заводу, холодильного приміщення, заводу з виробництва біопалива, біогазової електростанції та овочесховища. Втім, справа так і не зрушила з місця.

Тож з "кукурудзяним" кредитом українська влада вирішила не зволікати. Уже 5 липня Верховна рада схвалила в першому читанні законопроект Кабміну, який дозволяє ДПЗКУ залучити під державні гарантії кредит Експортно-імпортного банку Китаю на обумовлену суму - 3 млрд дол. "За" проголосували 260 карток.

Критичні зауваження Головного науково-експертного управління парламенту, в яких йшлося про перевищення урядом повноважень і порушення Бюджетного кодексу, були проігноровані. Зокрема, експерти дорікали урядовцям відсутністю економічних обґрунтувань.

На той час не було ні чіткого переліку затверджених проектів, ні їх прогнозованої ефективності. Тож не дивно, що до другого читання документ "не дожив".

Уже через місяць парламентарі скасували своє рішення, але тільки для того, щоб одразу прийняти інший аналогічний законопроект, який надавав право здійснити запозичення, але не ДПЗКУ, а Кабміну. Згодом уряд постановою №857 від 13 серпня 2012 року дозволив ДПЗКУ залучити китайські гроші під державні гарантії.

Дивні тасування законопроектів Присяжнюк пізніше пояснив тим, що текст довелося змінити "через додаткові узгодження з китайською стороною". З пояснення міністра також стало відомо, що КНР уже не вимагає, щоб гроші йшли на конкретні аграрні проекти, і це, мовляв, буде зазначено у додатковому договорі.

"У ньому буде передбачено, що український агросектор зможе використовувати ці кошти для фінансування аграріїв, для збільшення виробництва сільгосппродукції, для мінімізації пікових потреб у грошах, для використання в тому числі і форвардного фінансування", - зазначив Присяжнюк.

Простіше кажучи, витрачання коштів взагалі не буде контролюватися.

Чи були підписані додаткові договори до меморандуму, і як вдалося Мінагропроду вмовити китайців піти на такі умови угоди - невідомо. Принаймні, цих документів ніхто не бачив, як, зрештою, і самого кредитного договору.

Деталі кредитної угоди, укладеної між ДПЗКУ та Експортно-імпортним банком Китаю, відомі лише невеликому колу осіб, зазначає джерело ЕП в Кабміні.

Невідомо навіть, коли був підписаний договір. Аграрне міністерство і ДПЗКУ вирішили не повідомляти про цю епохальну для країни подію, хоча про незначні деталі, наміри і додаткові домовленості з китайцями інформували регулярно.

Попередньо угоду збиралися укласти у жовтні 2012 року, але переговори явно затягнулися. З відповіді Мінагропроду на запит депутата з фракції "Батьківщини" Володимира Ар'єва випливає, що на 3 грудня підписаного документа ще не було.

Джерело: "Коментарі"

Причому, як випливає з відповіді, міністерство відмовилося надати депутату проект кредитної угоди, буцімто через те, що її не отримували від ДПЗКУ.

Ймовірно, таємнича кредитна угода була укладена в кінці грудня, адже 26 грудня Присяжнюк перебував з робочим візитом у КНР. До того ж, як каже співрозмовник ЕП з уряду, перший транш позики надійшов 27-28 грудня 2012 року.

Навіщо це приховали? Мабуть, аби зайвий раз не хвилювати громадськість і не давати приводів для різноманітних гіпотез щодо використання цих коштів в кінці грудня, коли на казначейських рахунках було обмаль грошей.

Арбузову не догодили

Призначення китайського кредиту - доволі пікантне питання. Як зазначалося, мова уже не йде про підтримку конкретних аграрних проектів, а лише про формальну підтримку агросектора.

Передбачалося, що ці кошти будуть спрямовані, зокрема, на будівництво заводу з виробництва засобів захисту рослин, створення зрошувальних систем і закупівлю засобів захисту рослин та сільгосптехніки.

За словами ж Присяжнюка, майже увесь перший транш кредиту, 8 млрд грн, використано для форвардних закупівель зерна. Ще 4 млрд грн піде на виконання зобов'язань ДПЗКУ перед китайцями щодо поставки кукурудзи.

Причому зернова корпорація збирається закупити 2 млн тонн кукурудзи, знову ж таки, за форвардами. Мовляв, такими є умови угоди.

Теоретично така схема закупівлі теж є підтримкою АПК, це дозволяє виробникам отримувати кошти авансом за майбутній врожай. Отримані наперед гроші від держави аграрії можуть використати для придбання насіння, добрив або пального. Втім, є великі сумніви, що китайський кредит допоможе українським селянам.

Фото aucc.org.ua

По-перше, закупівлі за форвардом начебто повинні початися тільки цього тижня, тоді як більшість аграрних господарств уже, напевно, підготувалися до посівної і придбали необхідні матеріали. На носі березень.

По-друге, в Україні в програмах форвардних закупівель беруть участь не більше 10% дрібних і середніх господарств - процедура відбору дуже складна. До того ж, держава ніколи не виділяла таку величезну суму - 8 млрд грн - на форвардні закупівлі. Такий атракціон небаченої щедрості виглядає дивним.

За інформацією урядового джерела ЕП, обнародування інформації про отриманий від китайців транш спричинило сварку між міністром і віце-прем'єром Сергієм Арбузовим. Чому це так розлютило екс-голову НБУ, співрозмовник не уточнив.

Нові контракти - старі обличчя

Із слів Присяжнюка випливає, що контракт на поставку 4 млн тонн кукурудзи китайцям буде виконувати державна корпорація. Втім, міністр каже, що аналогічні експортні контракти зможуть виконати ще три-чотири приватні компанії.

Раніше в Мінагропроді повідомляли, що Китай обмежив закупівлі кукурудзи 5 млн тонн, але зараз про це мова уже не йде, і бар'єри начебто зняті.

До того ж, в листопаді 2012 року держава завершила узгодження фітосанітарних вимог щодо поставок кукурудзи до Китаю. Це ключовий документ, який дає зелене світло усім експортерам української кукурудзи.

Кого з українських компаній можуть зацікавити поставки до Китаю?

За інформацією китайського інформаційного агентства "Сіньхуа", на початку грудня агрохолдинг Олега Бахматюка Ukrlandfarming підписав меморандум про співпрацю з поставки кукурудзи з найбільшим китайським виробником продуктів харчування China Oil & Foodstuffs Co.

Компанія збирається поставити в цю країну протягом 2013 року 500-700 тис тонн кукурудзи. Утім, підписаних контрактів ще нема. Подейкують, що власник одного з найбільших агрохолдингів навіть фінанасував низку поїздок китайців до України і брав активну участь у переговорах.

Фото aucc.org.ua

За інформацією "Экономических известий", підключитися до цього процесу може також компанія "Сумма" Зіявудіна Магоммедова, яка на 51% належить російській урядовій "Об'єднаній зерновій компанії". Вона, за даними видання, заходить в Україну і хоче експортувати за кордон українське зерно, в тому числі кукурудзу.

Втім, найбільші обсяги експорту виконає ДПЗКУ, в якій недавно змінилося керівництво. Корпорацію очолив екс-голова Аграрного фонду Ігор Якубович. Його заступником призначили колишнього керівника опального "Хліб Інвестбуду"  Роберта Бровді, який, за інформацією джерел, і буде займатися трейдингом.

ХІБ у попередні роки очолював рейтинги зернотрейдерів, однак навряд чи завдяки успішному трейдингу. Більшою мірою здобутки цієї компанії пояснюються неабиякою прихильністю аграрного міністерства.

На думку голови Української зернової асоціації Володимира Клименка, держава не повинна брати участі в торгівлі. "Навіщо їй це робити? Торгувати, підписувати держгарантії та ризикувати, та ще з таким державним бюджетом", - зазначає він.

Справді, невиконання китайських контрактів може спричинити значні фінансові проблеми для держави. Джерело ЕП в Кабміні каже, що в угоді про поставку кукурудзи є пункт про неустойку, виконання якого може призвести до значних втрат держбюджету. Схоже, основні сюрпризи кукурудзяного проекту ще попереду.

powered by lun.ua

Комментарии — 4

Кіт Баюн _ 26.02.2013 18:02
IP: 195.69.87.---
павлік морозов:
Закон України від 20.11.2012 № 5497
павлік морозов _ 26.02.2013 14:14
IP: 95.67.69.---
Кіт Баюн:
павлік морозов:
а відповідь про це в Законі України "Про держзакупівлі"
до чого тут закупівлі?
Кіт Баюн _ 26.02.2013 11:02
IP: 195.69.87.---
павлік морозов:
а відповідь про це в Законі України "Про держзакупівлі"
павлік морозов _ 26.02.2013 00:26
IP: 109.251.243.---
в статье нет самого главного - цены на кукурузу


Также в разделе

Авторизация





Если вы новый читатель, пожалуйста, зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Вы можете войти под своим аккаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter   Вконтакте