Все будет cashless

Все будет cashless

Вдохновившись примером сотрудника Нацбанка, который месяц жил без наличных, я захотел повторить этот эксперимент на себе. (Укр.)
Понедельник, 20 февраля 2017, 08:00
координатор комитета по электронным платежам Европейской бизнес-ассоциации

Надихнувшись прикладом співробітника Нацбанку Руслана Кравця, який поділився своїм досвідом життя без готівки протягом місяця, мені захотілося повторити аналогічний експеримент на собі.

Мій місяць без готівки розпочався 14 січня.

Однак, мені хотілося провести цей експеримент не з точки зору людини в темі cashless, а як пересічний споживач, що просто віддає перевагу безготівковим розрахункам. Мета – з'ясувати, чи можна не користуватися готівкою у повсякденному житті, не прикладаючи для цього особливих зусиль? З огляду на це, я не ставив за самоціль повну й абсолютну відмову від використання готівки.

Мабуть, за всіма правилами написання захоплюючих текстів, з цього місця мала б стартувати розповідь про те, як я легко, швидко та зручно розраховувався карткою, де я зміг розрахуватися, а де ні, як я відчайдушно сварився з негарними торговцями, які відмовлялись прийняти платіж за допомого картки, на які неймовірні хитрощі я йшов, щоб ні в якому разі не торкнутися паперових грошей.

Натомість хочу поділитися певними думками та висновками, які зробив впродовж мого місяця без готівки.

Легко користуватися карткою, якщо маєш постійні надходження на картковий рахунок

Мені легко говорити про відмову від готівки, адже я офіційно отримую всі свої доходи на картковий рахунок.

А як бути тим, хто отримує доходи лише готівкою та не має рахунків у банках? Як переконати таких громадян, самостійно відкрити рахунок, та ще й вносити отриману готівку на нього?

У контексті даного питання варто говорити про те, що з боку державних органів має реалізовуватися політика, направлена на поетапне переведення виплат заробітної плати та соціальних виплат лише в безготівкову форму та, згодом, на повну відмову від здійснення таких виплат готівкою.

Але до цього обов'язково необхідно надати можливість громадянам самостійно обирати банк для обслуговування. З цією метою ще у 2015 році у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №2287а, який має на меті надати право працівникам на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати.

На жаль, до цього часу законопроект розглянутий не був, хоча бізнес-спільнота, зокрема Європейська Бізнес Асоціація, висловлювали щодо нього свою підтримку.

Сподіваюсь, що з огляду на його високу актуальність для фінансового сектору нашої країни, він все ж буде розглянутий парламентом найближчим часом.

Легко користуватися карткою, якщо для цього створена інфраструктура

Експерти платіжної сфери часто говорять про приклад скандинавських країн, які мають на сьогодні практично безготівкові економіки.

Подорожуючи минулого року Данією, Норвегією та Швецією, я на власні очі міг спостерігати, що означає термін "безготівкова економіка". Інфраструктура для прийому карт розвинута настільки, що карткою можна розрахуватися абсолютно всюди. Скажу, що впродовж двотижневої подорожі по трьох країнах, я навіть не потримав у руках їх місцеву валюту – у цьому просто не було необхідності.

Але це еталонна безготівкова економіка.

А що ми маємо в Україні?

Кількість POS-терміналів в Україні в середньому складає 4,5 тисяч штук на 1 мільйон населення (у Росії – близько 9 тисяч, у Польщі – 10, в США – 43 тисячі). Лише в Києві цей показник на більш-менш притомному рівні – близько 12 тисяч. В інших регіонах ситуація значно гірша.

Натомість кількість банкоматів в Україні, навпаки, перевищує середньоєвропейські показники.

Тобто, сама інфраструктура побудована таким чином, щоб громадяни знімали готівку, а не розраховувалися карткою.

В результаті створено замкнуте коло, в якому споживачі знімають готівку, тому що не мають можливості розрахуватися карткою – а торговці та банки не хочуть встановлювати POS термінали, тому що споживачі все одно приходять та розраховуються готівкою.

На мою думку, гарним прикладом розірвання кола є успішна реалізація можливості розрахунку за допомогою платіжної картки у київському метро. Хоча на початковому етапі ніхто не гарантував беззаперечний успіх проекту, однак зараз його наводять у якості прикладу на світовому рівні.

Успіх цього проекту показує, що українці внутрішньо готові активно користуватися платіжними картками, до того ж на такому рівні, щоб забезпечити окупність інвестицій в розвиток інфраструктури. Але для початку таку інфраструктуру необхідно створити.

Позитивно вплинути на розвиток інфраструктури потенційно може прийняття законопроекту №4658, який має на меті дозволити бізнесу не використовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо розрахунки здійснюються у безготівковій формі, а також дозволити здійснення операцій по видачі коштів з карткових рахунків та їх поповненню через POS термінали на касах торгових точок.

Законопроект несе в собі нові можливості для всіх учасників ринку:

– бізнес матиме дешевшу альтернативу, порівняно з придбанням РРО, просто встановивши POS термінал та приймаючи платежі в безготівковій формі;

– банки матимуть змогу відмовитись від встановлення та обслуговування банкоматів, адже їхні клієнти матимуть змогу отримати готівку та поповнити власні рахунки в тих місцях, де встановлено POS термінали;

– клієнти отримають можливість зняти певну суму готівки в найближчому магазині, що відкидає необхідність знімати її в банкоматі.

Хоча навіщо знімати, якщо можна розрахуватися карткою?..

Легко користуватися карткою, якщо знати про вигоди

Упродовж свого місяця без готівки, здійснюючи покупки, я мав змогу зекономити певну суму коштів завдяки лише тому, що розраховувався карткою, а не готівкою.

Кілька разів мені робили знижки, причому досить суттєві, 10-15%, як власнику преміальної картки. А розраховуючись іншою ко-брендовою карткою, я зміг не лише отримати знижки, а й назбирати значну суму бонусних балів, які тепер маю змогу обміняти на приємні подарунки.

До того ж, один з найбільших українських банків пропонує своїм клієнтам обслуговування в рамках тарифних пакетів, що передбачають кешбек по операціях в мережах автозаправок: при нинішніх цінах на пальне це досить актуально.

І міжнародні платіжні системи, і банки наразі пропонують своїм клієнтам не лише можливість розрахунку карткою, а й певні вигоди – знижки, бонуси, подарунки.

Усе те, що клієнт не отримає, розраховуючись готівкою.

Легко користуватися карткою, якщо отримуєш нові можливості

Протягом місяця без готівки я не мав змоги розрахуватися карткою у двох ситуаціях: у громадському транспорті й у деяких інтернет-магазинах.

Громадський транспорт – це, як на мене, сфера, яка може неймовірно сильно вплинути на популяризацію карткових розрахунків. Маємо вже згадуваний успішний приклад київського метрополітену. А тепер уявіть, що карткою можна буде розрахуватися в кожному автобусі, тролейбусі, трамваї.

У цьому питанні важливим кроком стало схвалення Верховною Радою законопроекту, який впровадив поняття електронного квитка.

І хоча для того, щоб карткою можна було розраховуватись у громадському транспорті, ще необхідно удосконалювати наше законодавство – у першу чергу, в частині фіскалізації операцій – даний законопроект став фундаментом для подальшого розвитку.

Що стосується інтернет-магазинів, то лише незначна їхня частка забезпечує можливість онлайн-оплати при замовленні товарів, а кур'єра з POS терміналом я взагалі бачив лише одного разу в житті.

Беручи до уваги постійне стрімке зростання сфери електронної комерції, забезпечення можливості безготівкового розрахунку має стати обов'язковою умовою для роботи суб'єктів господарювання в даній сфері. По факту ж, на сьогодні спостерігається недостатній контроль з боку уповноважених державних органів за діяльністю інтернет-магазинів, які в ряді випадків ігнорують законні права споживача щодо забезпечення можливості розрахунку карткою.

Щодо питань безготівкових розрахунків як в транспорті, так і в інтернет-магазинах, ми в рамках Комітету з електронних платежів Європейської Бізнес Асоціації активно працюємо над пропозиціями та рішеннями, що, з огляду на зацікавленість усіх учасників ринку, мають вирішити існуючу проблематику.

 

Власне, повертаючись до питання місяця без готівки.

Як і зазначалося, я не ставив для себе ціль повністю відмовитись від використання готівки. В деяких випадках не було змоги розрахуватися карткою, зокрема, у громадському транспорті. Однак, у підсумку сума розрахунків готівкою склала 3% від суми моїх загальних витрат за місяць. 97% я витратив, розраховуючись карткою.

Думаю, що це непоганий показник, і така пропорція може претендувати на назву "місяць без готівки".

Але для того, щоб і я, і кожен українець зміг колись похизуватися 100% місяцем без готівки, – необхідно комплексне вирішення вищезгаданих нюансів та якісна взаємодія представників бізнесу, державних органів та підтримка з боку споживачів.

Усе буде cashless! :-)

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!