Що не так із ключовим законопроєктом у реформі містобудування

Що не так із ключовим законопроєктом у реформі містобудування

Нотаріуси, приватні ТОВки та інші випадкові люди – які сюрпризи для сфери містобудування передбачає псевдореформа?
Четвер, 1 грудня 2022, 08:15
заступник міського голови Львова з містобудування, народний депутат VIII скликання

Відбудувати країну? Забудьте. У законопроєкті на понад 300 сторінок – про це жодного пункту. 

Забудувати. Жорстко, швидко, безконтрольно – так виглядає мета цієї містобудівної псевдореформи. 

Чому псевдо? Бо це не реформа. Цей документ – відвертий лобізм великих забудовників. 

Згортання децентралізації, обмеження прав місцевого самоврядування, випадкові люди скрізь – у новоствореній містобудівній палаті, серед уповноважених осіб з містобудівного контролю, нотаріуси, що видають дозволи та все реєструють за певну плату за домовленістю із забудовником. 

Реклама:

І як вишенька на торті — приватні ТОВки як органи контролю. Забудовникам дають право створювати власні фірми, які начебто будуть контролювати будови і виявляти порушення вимог містобудівного законодавства. Такий собі all inclusive – сам будую і сам себе контролюю. 

Не вірите? І я не повірив спершу. Але давайте пройдемося основними пунктами.

Мушу зазначити, що законопроєкт №5655 в першому і другому читанні – це дві великі різниці. Фактично, це два різні документи. І тенденція, як ви зрозуміли, не в кращий бік. 

"Сюрпризи" у частині видачі дозволів 

Нотаріуси. Зконопроєкт покладає повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно на нотаріусів. 

Що з цим не так? 

Факти отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зупинення, поновлення, припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт, завершення підготовчих робіт з демонтажу об’єкта нерухомого майна, прийняття в експлуатацію – все це будуть реєструвати люди, які у цій сфері не компетентні. 

Що більше – вони банально не матимуть змоги перевіряти будь-які з цих документів. 

Тобто реєструватимуть без жодної перевірки. Але точно братимуть за це плату. 

Законопроєкт навіть пропонує зміни до закону "Про нотаріат". Тепер за проведення держреєстрації у сфері містобудівної діяльності приватні нотаріуси мають справляти плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.

Містобудівні умови і обмеження. Законопроєкт №5655 передбачає виключний перелік документів, які подаються на отримання містобудівних умов і обмежень. 

І – увага! У цьому списку не буде навіть згадки про містобудівний розрахунок, будь-які графічні чи додаткові документи. 

Далі більше. Серед підстав відмови у наданні містобудівних умов і обмежень вилучено таку підставу, як невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації. 

Ну просто бери і будуй що хочеш і як хочеш. Очевидно, відсутність такої підстави для відмови у видачі МУО призведе до хаотичної забудови. 

Але і цього виявилось замало. Органи місцевого самоврядування вирішили поставити "у позу" ще більше. 

Під час формування відмови в наданні містобудівних умов та обмежень органи місцевого самоврядування повинні будуть не просто відмовити, а надати замовнику рекомендацію, яким чином усунути порушення. 

Що це, якщо не відверте й нахабне забудовницьке лобі? 

Проєктування. У законопроєкті запроваджують нову норму, за якою неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади. 

Їх вносять до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва – і вуаля! Тепер вони проєктують. 

Більше про якість такого проєктування та дотримання ДБНів краще вам розпитати в архітекторів. Але будьте готові до відповіді – при дітях таку лексику не застосовують. 

"Ноу-хау" у частині контролю

Законопроєкт запроваджує "уповноважену особу з містобудівного контролю – суб'єкт господарювання у вигляді ТОВ, ТДВ…"

Тобто містобудівний контроль матимуть право здійснювати і юридичні особи приватного права. 

Саме так — великі будівельні компанії зможуть без значних затрат та ускладнень створити власні фірми — "приватних інспекторів", що за зарплату від забудовника не виявлятимуть порушення вимог містобудівного законодавства. 

Причому якщо забудовник матиме такого приватного контролера, державному до нього зась. 

Ще одна цікава норма. Документ не передбачає порядку реагування цих приватних уповноважених осіб з питань містобудівного контролю на звернення громадян. 

На це за законом "Про звернення громадян" можуть реагувати лише державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування. 

Тобто поява приватного інспектора убезпечує від будь-яких скарг мешканців – невдоволених сусідів майбутньої забудови. 

Зручно, чи не так?

До речі, з переліку підстав для проведення позапланової перевірки вилучили звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Це теж із цієї опери. 

Декілька слів про "моніторинг" будівництва органами місцевого самоврядування. Законопроєкт передбачає "моніторинг без права доступу на об’єкт будівництва" та викликає багато запитань щодо ефективності цих "повноважень". 

Без права доступу – це як? З дроном можна? Чи теж ні? 

Що можна промоніторити, не зайшовши на місце будови? Чи красивий цей високий пліт? 

Але при цьому передбачають ледь не кримінальну відповідальність за відсутність моніторингу. Це взагалі як? 

Якщо підсумувати дуже коротко, то запропонована у законопроєкті №5655 концепція реформування системи архітектурно-будівельного контролю в цілому суперечить розпочатій реформі децентралізації у сфері містобудування. 

Тут однозначний курс на зниження ролі місцевого самоврядування у містобудівній сфері. 

Не децентралізація, а централізація в інтересах навіть не держави, а великих забудовників. Їхні лобісти із поставленим завдання однозначно впоралися. І це дуже сумно.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: