Неприборканий бюджет Америки

Неприборканий бюджет Америки

Політика лідерів обох партій полягає у зниженні податків для багатих. Партії та Білий дім швидше скоротять податки, ніж витратять більше коштів на освіту, науку та інфраструктуру. Пояснення просте: багатії фінансують політичні кампанії.
Вівторок, 8 лютого 2011, 10:57
Джефрі Сакс, професор економіки, директор Інституту Землі при Колумбійському університеті, радник генерального секретаря ООН

Серце уряду знаходиться у його бюджеті. Політики можуть давати нескінченні обіцянки, але якщо бюджет не складається, то політика - це порожні слова.

Сьогодні це зв'язує руки Америці. У своєму недавньому посланні про становище в країні президент США Барак Обама намалював переконливу картину сучасного уряду двадцять першого століття.

Його опоненти з республіканської партії кажуть, що пропозиції Обами роздують бюджет. Але правда у тому, що обидві сторони ховаються від реальності: без збільшення податків сучасна конкурентоспроможна економіка США не є можливою.

Обама справедливо підкреслив, що конкурентоспроможність у сучасному світі залежить від освіченої робочої сили і сучасної інфраструктури. Це правильно для будь-якої країни, але особливо актуально це для багатих країн.

США і Європа прямо конкурують з Бразилією, Китаєм, Індією та іншими економіками, що розвиваються, де рівень зарплати іноді становить четверту частину від рівня в країнах з високим доходом - якщо не нижче.

Америка і Європа зможуть зберегти свої високі стандарти життя тільки тоді, коли їх конкурентоспроможність буде ґрунтуватися на передових навичках, новітніх технологіях та сучасній інфраструктурі.

Ось чому Обама закликав до збільшення державних інвестицій у три сектори: освіту, науку і технології, а також в інфраструктуру - широкосмуговий доступ в інтернет, швидкісні залізниці і чисту енергію. Він виклав бачення майбутнього зростання, у якому державні і приватні інвестиції будуть доповнювати одні одних.

Обама підкреслив ці теми недаремно. Безробіття у США становить майже 10% від усієї робочої сили, оскільки все більше робочих місць створюється у країнах з економікою, що розвивається.

Крім того, робочі місця, які створюються у США, тепер менш оплачувані, ніж раніше, внаслідок більшої глобальної конкуренції. Поки Штати не стануть нарощувати інвестиції в освіту, науку та інфраструктуру, ці негативні тенденції будуть зберігатися.

Однак повідомлення Обами втратило зв'язок з реальністю, коли він звернув увагу на дефіцит бюджету. Визнаючи, що остання податково-бюджетна політика поставила США на нестійку траєкторію зростання державного боргу, Обама заявив, що перехід до збалансованості бюджету має важливе значення для фінансової стабільності.

Він закликав до п'ятирічного мораторію на те, що уряд Сполучених Штатів називає "дискреційними" цивільними витратами.

Проблема у тому, що більше половини таких витрат йде на освіту, науку, технології та інфраструктуру - області, про зміцнення яких Обама тільки-но говорив. Розповівши американцям, яку важливу роль державні інвестиції відіграють для сучасного зростання, він пообіцяв заморозити ці витрати протягом наступних п'яти років!

Політики часто міняють свої послання, але рідко суперечать собі так явно в одній і тій же промові. Це протиріччя свідчить про сумну і приречену на провал політику США в галузі бюджету за останні 25 років і, швидше за все, у найближчі роки.

З одного боку, уряд США має вкладати більше коштів у сприяння економічній конкурентоспроможності. З іншого боку, податки у США занадто низькі, щоб підтримувати необхідний рівень державних інвестицій.

Фінансова реальність Америки стала до болю ясною через два дні після виступу Обами у новому дослідженні бюджетного управління Конгресу. Воно показало, що дефіцит бюджету 2011 року сягне майже 1,5 трильйона доларів.

Ця сума неймовірна навіть для економіки США. Становлячи майже 10% від ВВП, дефіцит призводить до зростання боргу, який ставить під загрозу майбутнє Америки.

Дослідження бюджетного управління також дало зрозуміти, що угода про скорочення податків, досягнута у грудні між Обамою і республіканською опозицією, навмисно різко збільшила дефіцит бюджету. Зниження різних податків, ініційоване Джорджем Бушем, повинно було закінчитися наприкінці 2010 року.

Обама і республіканці погодилися продовжити зниження податків ще на два роки, тим самим знижуючи податкові надходження на 350 мільярдів доларів у 2011-2012 роках. Зниження податків для багатих американців було частиною пакета.

Правда про політику США проста. Ключова політика лідерів обох політичних партій полягає у зниженні податків, особливо для багатих. Обидві партії і Білий дім швидше скоротять податки, ніж витратять більше коштів на освіту, науку та інфраструктуру.

Пояснення просте: багаті домогосподарства фінансують політичні кампанії, тому обидві сторони прагнуть задовольнити їхні побажання.

У результаті, загальні податкові надходження Америки у відсотках від національного доходу є одними з найнижчих серед країн з високими доходами, становлячи приблизно 30% порівняно з 40% у Європі.

Проте 30% ВВП не є достатніми для задоволення потреб охорони здоров'я, освіти, науки і технологій, соціального забезпечення та інфраструктури.

Одна із статей бюджету може і повинна бути скорочена: військові витрати. Але навіть якщо різко скоротити надмірний військовий бюджет США, чому політики обох партій сильно опираються, необхідність у нових податках, як і раніше, буде існувати.

Економічні та соціальні наслідки покоління скорочення податків ясні. Америка втрачає конкурентоспроможність, нехтуючи своїми бідняками. Одна з п'яти американських дітей живе у злиднях і залишає гору боргів наступному поколінню.

Риторика Обами неймовірно піднесена, однак його фінансово-політичні пропозиції не роблять серйозних спроб вирішити ці проблеми. Для цього доведеться закликати до більших податків, а це - як добре засвоїв Буш у 1992 році - не веде до переобрання.

Авторське право: Project Syndicate, 2011 рік

Переклад з англійської - Тетяна Грибова

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!