Десять шоков Украины. Часть третья

Десять шоков Украины. Часть третья

Вторник, 16 декабря 2014, 20:16 -
В 2013 году доля бедного населения страны составила 23%. Если в 2014 году уровень бедности возрастет до 30%, то в зоне действия шока доходов окажется каждый второй украинец. (Укр.)

Другу частину читайте тут.

В Україні у 2014 році внаслідок форс-мажорного розвитку подій та в результаті переплетіння низки вкрай негативних шоків та ризиків почала формуватися "нова економічна парадигма" - НЕП.

Можна умовно визначити десять шоків, комбінація та стрімке розгортання яких протягом року призвели до виникнення в Україні НЕПу.

7. Шок доходів

Реальним шоком для економіки стає різке скорочення реальних доходів населення. За оцінками експертів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, у 2014 році реальні доходи домогосподарств можуть впасти на 20-30%.

При цьому частка продуктів харчування у чистих витратних доходах збільшиться до 80%, тоді як у 2013 році вона становила 62%.

Подальше руйнування купівельної спроможності населення, яке відбулося у 2014 році внаслідок девальваційного шоку і шоку доходів, може призвести до зростання бідності і вибуху соціальної напруги, що своєю чергою може мати непердбачувані наслідки для соціальної стабільності в країні.

Одним з прямих каналів шоку доходів є зростання розриву між доларовою вартістю (цінами) імпортованих товарів, особливо масового споживання, і "замороженими" та знеціненими гривневими доходами споживачів.

Додатковий податок на доходи домогосподарств та прибутки бізнесу у розмірі 20-процентної інфляції є головним каналом дії шоку доходів.

Прості обчислення. Мінімальна зарплата 1 січня 2014 року становила 1 218 грн або за курсом 8 грн за дол 152 дол, а прожитковий мінімум - 1 176 грн або 147 дол.

Девальвуємо гривню на 100% і отримуємо 76 дол і 72 дол. Оподатковуємо ці доходи інфляцією 20% і отримуємо 61 дол та 58 дол. Так виглядає спрощенно ефект від шоку доходів для населення України.

Це означає, що суттєво скоротиться сукупний чистий дохід домогосподарств, що вкрай негативно впливатиме на сукупний попит та перспективи відновлення економічної активності. На думку експертів ООН, в Україні вже з'являються нові виклики, які можуть відновити проблеми крайньої бідності.

Ще одним каналом шоку доходів є зменшення або навіть втрата доходів домогосподарств через банківську кризу, масовий відплив коштів з депозитів та численні банкрутства банків. 1 листопада 2014 року загальний відплив депозитів перевищив 160 млрд грн.

Значна частина цих коштів стала статичною, тобто виведеною з фінансового обороту. Навіть при середньозваженій доходності усіх депозитів на рівні 12-14% річних втрати доходів громадян і бізнесу від "матрасизації" половини виведених депозитів тільки за шість місяців 2014 року можуть становити 9-10 млрд грн.

Особливо банківська криза впливає на нечисельний середній клас та МСБ. За оцінками, на рахунках 0,7% всіх вкладників сконцентровано до 56% усіх банківських депозитів.

 Фото Сергія Ніколаєва

Втрата фізичними особами депозитів, які перевищують 200 тис грн, та значних коштів на поточних рахунках підприємств у банках, що виводяться з ринку, є ще одним депрессивним фактором. Він украй негативно впливає на рівень доходів і динаміку приватного споживання в економіці.

Додатковим фактором поглиблення цього шоку, який штучно створив уряд, стало оподаткування пасивних доходів населення, особливо доходів від депозитів.

Аналіз свідчить, що особливого внеску у доходи держбюджету цей податок не приніс, але зменшив доходи населеня в умовах кризи, посилив негативне ставлення громадян до депозитних вкладів і банківської системи загалом.

Іншими каналами шоку доходів є зростання рівня безробіття в країні. За методологією МОП цей показник за перше півріччя 2014 року зріс з 8,1% до 9%.

Заборгованість з виплати зарплат з початку 2014 року збільшилася на 99,8% і за дев'ять місяців досягла 1,93 млрд грн. По суті, це відкладене споживання, яке могло би стимулювати сукупний попит і підтримувати економічну активність.

Шок доходів нерівномірно впливає на населення. Особливо вразливими є найбідніші, оскільки їх можливості скорочувати власні бюджети і переходити на дешевші товари обмежені - у багатьох випадках споживачі не мають вибору.

За підсумками 2013 року, частка найбіднішого населення, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, становила 23%, а поза рівнем прожиткового мінімуму перебувало ще 9-20% населення.

Якщо рівень бідності у 2014 році зросте до 30%, то у зоні дії шоку доходів з урахуванням впливу шоку "27-4" може опинитися 40-50% населення країни.

Падіння реальних доходів людей на 20-30% може суттєво зменшити споживання - до 10%. Це збільшить депресивний тиск на економічну діяльність і затягне вихід економіки на позитивні темпи зростання. Вплив шоку доходів на економічну активність у 2014 році можна без перебільшення оцінити на рівні мінус 2% ВВП.

При цьому уряд ігнорує політику активної підтримки доходів населення, не вбачаючи в ній суттєвого антикризового потенціалу.

Зокрема, про такий підхід свідчать пропозиції Мінфіну щодо скорочення видатків бюджету на 2015 рік. У них пропонується зменшити на 30 млрд грн видатки, які підтримують доходи населення і споживчий попит, особливо малозабезпечених.

 Фото УП

Зокрема, йдеться про скасування стипендій, звуження пільг на послуги ЖКГ, замороження зарплати в освіті, науці та культурі, скорочення зайнятих у бюджетній сфері, скасування індексації пенсій, скорочення соціального страхування та соцвиплат, зменшення фінансової підтримки військовослужбовців, різкого скорочення чисельності Нацгвардії та працівників МВС.

Запровадження цих заходів призведе до подальшого падіння реальних доходів населення у 2015 році. Вплив шоку доходів на економічне зростання у цьому випадку може досягти мінус 2-4% ВВП.

Як вдало висловився один із експертів, "уряд явно переплутав заходи, здатні дати в бюджет мільярди, з обшукуванням кишень населення".

8. Шок платіжного балансу

Цей шок впливає на економіку країни, у першу чергу, через зменшення валютних надходжень, втечу капіталу та дивестування - виведення інвестицій з країни.

Упродовж 2014 року, до 1 жовтня, накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій скоротився з 59 млрд дол до 48,5 млрд дол, тобто майже на 10,3 млрд дол. При цьому вплив девальваційного шоку, за даними Держкомстату, становив 9,4 млрд дол, а чистий відплив інвестицій - майже 1 млрд дол.

Перспективи залучення значних обсягів ПІІ у 2015 році залишаються примарними. Інвестори говорять про високі ризики, у тому числі - суверенного дефолту. На їх рішення негативно впливає війна, яка повністю ізолювала Донбас. Крім того, за оцінками ЕБА, "бізнес не відчув реформ". Більше того, "посилилася корупція".

Найбільшими інвесторами в Україну були класичні офшори, особливо Кіпр, та податкові "оптимізатори" - Нідерланди, Великобританія, Люксембург, Швейцарія. На них у 2014 році сумарно припадало 50% накопичених інвестицій.

Це переважно капітал українського та російського походження, який не потребує покращення інвестиційного клімату та боротьби з корупцією. Найбільшим неофшорним інвестором після Німеччини є Росія - майже 3,6 млрд дол.

Поведінка російських інвесторів є прогнозованою. Скоріше за все, буде набирати силу тренд дивестицій з України або заморожування існуючих активів. Щодо українського олігархічного капіталу, то можна передбачати його обережність стосовно інвестування у нові проекти в умовах значних політичних ризиків.

Таким чином, перспективи відновлення інвестиційного процесу пов'язані з активністю американських та європейських інвесторів, а значіть - з швидкою та ефективною реалізацією реформ оподаткування, бізнес-клімату і судової системи.

 Фото УП

Другим каналом шоку платіжного балансу є тіньовий відплив капіталу. За розрахунками Global Financial Integrity, за 2000-2008 роки Україну покинуло 82,4 млрд дол, тобто щорічні обсяги становили 9 млрд дол.

Якщо цей тренд залишився незмінним у 2009-2014 роках, то сума капіталу українського походження за кордоном уже наближається до 140 млрд дол. Це 150% ВВП України у 2014 році при обмінному курсі 16 грн за дол.

Дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу України у першому півріччі становив 2,4 млрд дол, у першому півріччі 2013 року - 5,4 млрд дол. Зважаючи на сезонні впливи, в кінці 2014 року цей показник становитиме 5,8 млрд дол без урахування боргу за російський газ, що виник у першому кварталі 2014 року.

За оцінками, у 2015 році дефіцит зросте до 6,3 млрд дол. Якщо при курсі 10 грн за дол дефіцит поточного рахунку становив би 3,6% ВВП, то при курсі 14 грн за дол він зростає до 5%, а при курсі 16 грн за дол - до майже 6% ВВП.

Такий рівень дефіциту надмірно загрозливий. Він може бути профінансований залученими з ринку капіталів кредитними ресурсами за недоступно високою ціною.

Дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу за десять місяців становив 4,028 млрд дол проти профіциту 14,7 млрд дол за відповідний період 2013 року. Загальний дефіцит платіжного балансу - "мінус" 8,46 млрд дол проти позитивного сальдо 1,05 млрд дол за відповідний період 2013 року.

Таким чином, прямий вплив шоку платіжного балансу становить мінімум 8,5 млрд дол або 9,7% ВВП. У 2015 році цей дисбаланс може досягти 9-10% ВВП.

9. Шок банківської кризи

У 2014 році розгорнулася масштабна криза банківської системи. Основні канали цього шоку такі.

1. Зростання частки проблемних кредитів в портфелях банків у зв'язку з шоком "27-4" та загальною економічною кризою.

2. Масовий відплив депозитів з банківської системи та зростання проблеми ліквідності банків.

3. Украй негативний вплив девальваційного шоку на активи банків.

4. Виведення з ринку зростаючої кількості банківських установ та зростання "тягаря" банківської кризи для державного бюджету.

 Лютий 2014 року. Фото ЕП

Важливим каналом банківського шоку стала стрімка девальвація гривні, яка зробила неможливим для більшості позичальників обслуговування валютних позик. У випадку продовження девальвації якість кредитного портфеля знову погіршиться, і для банків актуалізується питання формування додаткових резервів.

Як прогнозувало Moody's, частка проблемних кредитів у портфелях українських банків у 2014 році може зрости з 35% в кінці 2013 року до 55%. НБУ оцінює проблемну заборгованість на 1 довтня 2014 року лише 11,5%, оскільки не включає до складу проблемних реструкторизовані кредити.

Другим каналом банківського шоку є втрата банківською системо довіри з боку громадян та масовий відплив депозитів населення.

З початку 2014 року депозити у національній валюті скоротилися на 53,1 млрд грн або на 12,6%, в іноземній - на 7,1 млрд дол або на 23,2%. Загалом відплив депозитів до 1 листопада 2014 року перевищив 160 млрд грн.

Негативним є те, що більшість виведених депозитів осіла у сейфах і не була витрачена на споживання, що могло б підтримати внутрішній попит.

Банківський шок суттєво позначився на здатності фінансових установ кредитувати реальний сектор. З одного боку, платоспроможний попит на кредити скоротився у рази внаслідок ризиків і кризи, а з іншого - банки різко скоротили кредитування.

За даними НБУ, портфель гривневих позик юросіб у банківському секторі у третьому кварталі 2014 року скоротився на 0,9%, а за дев'ять місяців - на 8,7%.

Обсяг же валютних позик юросіб у липні-вересні у доларовому еквіваленті зменшився на 5,4%, у січні-вересні - на 10,4%. Загалом це очікуваний результат на тлі падіння економіки, девальвації та зростання "проблемки".

За попереднім ризик-аналізом МВФ щодо впливу девальвації гривні на стан балансів комерційних банків України, було зроблено висновок, що при курсі 1:12,5 криза банківської системи вимагатиме бюджетної підтримки, тобто входження держави у капітали системних банків, у обсязі принаймні 5% ВВП.

Знецінення гривні до рівня 1:16 збільшить вартість шоку банківської кризи для бюджету країни до 6,4% ВВП. Тобто додаткове бюджетне навантаження за умови, що девальвацію буде зупинено на курсі 1:16, може становити 90 млрд грн.

Стресс-тестування НБУ найбільших 35 банків, на які припадає майже 75% операцій банківскьої системи країни, виявив необхідність докапіталізації на 66 млрд грн, тобто майже 45% існуючого рівня їх регуляторного капіталу.

 Фото bankcrizis.ru

Однак умови стресс-тестування щодо валютного курсу та перспектив повернення проблемних кредитів у зоні АТО були занадто оптимістичними.

За оцінками компанії ICU, загальний обсяг додаткового капіталу, необхідного для 35 банків першої і другої груп, може перевищити 130 млрд грн, а для всієї банківської системи - сягнути 170 млрд грн або 12% ВВП.

При цьому банки з іноземним капіталом - ВТБ, Промінвестбанк та Укрсоцбанк - потребують додатково 20-50 млрд грн. Державні Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк - 12,5 млрд грн, що стане суттєвим навантаженням на держбюджет.

Потреба у капіталі крупних українські банків, більшість з яких належать великим фінансово-промисловим групам, становить 23-50 млрд грн. Приватні акціонери цих установ, крім банків "Дельта" і "Надра", зможуть вирішити цю проблему.

Група невеликих банків потребуватиме 10 млрд грн. Вони знайдуть їх або самостійно, або будуть приєднані до великих фінансових інститутів.

Одним з найбільш помітних проявів банківскього шоку стало масове зникнення финансових установ. На кінець листопада 2014 року на стадії тимчасової адміністрації і наступної ліквідації знаходилися 32 банківські установи - 10% депозитів банківської системи або 40 млрд грн.

Найбільшим банком серед цієї групи став банк VAB з часткою у депозитах 2,5% або 10 млрд грн. За попередніми оцінками, протягом 2015 року з ринку може бути виведена приблизно така ж кількість банківських установ, а витрати бюджету на "націоналізацію" системних банків можуть становити 12-13 млрд грн.

До цього фінансового результату банківського шоку потрібно додати і різке зростання фінансового навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб.

Оскільки джерелом його фінансування є кредити НБУ під заставу державних боргових зобов'язань, цей канал, збільшуючи розміри внутрішнього боргу, є прямою незабезпеченою емісією. Це негативно впливає на темпи інфляції. Фінансова ціна цього фактора у 2015 році - 30-40 млрд грн або 2-2,7% ВВП.

Є ще одна велика проблема, яка досі оминала увагу аналітиків і влади: втрата громадянами депозитів, що перевищують рівень державного гарантування вкладів - 200 тис грн, та втрата підприємствами депозитів і коштів на поточних рахунках.

 Фото УП

Розмір негарантованих вкладів можна оцінити 30-50 млрд грн. Ризик їх втрати - стовідсотковий. Це вкрай негативно впливає на довіру до банків, рівень заощаджень, сукупний внутрішній попит та фінансові показники підприємств.

Таким чином, кумулятивний ефект банківського шоку, без урахування виведення з економічного обороту додаткового приватного капіталу для капіталізації банків, протягом 2014-2016 років може перевищити 100 млрд грн, це 7,1% ВВП.

За оцінками ICU, банківський шок потребуватиме додаткового фінансування з боку міжнародних донорів у розмірі 5-10 млрд дол.

Далі буде


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!