IT-бизнес. Мифы о сервисе и продукте
Останнім часом у публічному просторі знову розпочалося протиставлення між сервісним (так званий аутсорсинг) та продуктовим ІТ-бізнесом. Іноді протиставляють критикуючи (чомусь в нашій країні критикувати престижно), іноді – з певними корисними цілями.
Часто це роблять навіть люди без досвіду роботи в ІТ-індустрії. В Асоціації ми маємо успішний досвід реалізації спільних проєктів як з продуктовими, так і аутсорсинговими компаніями, тому переводимо цю дискусію у конструктивне русло.
Насправді, продукт або сервіс – це просто дві різні моделі ведення ІТ-бізнесу. Протиставляти їх – все одно що сперечатися, який бізнес кращий – мережа продуктових супермаркетів чи мережа ресторанів.
І ті, і інші продають продукти харчування, лише з різним ступенем готовності. Можна критикувати супермаркети, чому вони продають напівфабрикат, а не готову для споживання їжу (це ж більша додана вартість).
Та мабуть суспільство однаково потребує і супермаркетів і ресторанів, а вже ринок регулює кількість одних та інших. Те ж саме відбувається і в ІТ-індустрії, тому що клієнти потребують як сервісних послуг з розробки ІТ-рішень, так і готових програмних продуктів.
Буде зайвим примушувати сервісні компанії інвестувати у створення продуктів, хоча вони можуть і часто це роблять, як не менш дивним буде спонукати мережі супермаркетів перетворюватись у ресторани, бо їм легко налагодити постачання продуктів харчування. Отже, продуктові та сервісні компанії принципово різні за своєю бізнес-моделлю.
Чому сервісних компаній в Україні більше
Сервісна та продуктова моделі мають свої особливості і, в першу чергу, вони відрізняються за тим, де шукають конкурентні переваги чи точки диференціації.
Адже для того, аби бізнес (сервісний чи продуктовий) став успішним, головне – це виграти конкуренцію на глобальних ринках. І тут продуктові та сервісні компанії кардинально між собою відрізняються. Сервісні компанії шукають точки диференціації в:
- Технологічних рішеннях. Щоб виграти конкуренцію, сервісні компанії повинні мати високу експертизу побудови комплексних та сучасних технологічних рішень.
- Людях, командах. Сервісні ІТ-компанії – це завжди фокус на людей і команду. Люди, команди, їхня експертиза та сукупний професійний досвід – основний актив компанії. Для продуктових компаній ключовою конкурентною перевагою є:
- Бізнес-модель, яка працює на ринку завдяки певному інноваційному рішенню. Засновники відомих продуктових компаній із захопленням говорять про унікальну бізнес-модель, яка стала основою їхнього успіху.
- Smart money. Продуктові компанії вимагають не простих інвестицій (іноді досить тривалих і великих), а інвестицій разом з досвідом розкрутки продукту (маркетинг, продажі тощо).
Саме тому, що Україна є а) країною з високою технологічною експертизою та б) значним людським потенціалом на сьогодні сервісних компаній є переважна більшість (близько 95%).
Ми можемо це критикувати, це може комусь не подобатись, але такими є реалії та причинно-наслідкові зв'язки, що зумовили існуючу наразі пропорцію різних моделей ІТ-бізнесу в Україні.
Аутсорсинг чи не аутсорсинг?
В українському середовищі побутує кілька міфів, які впливають на сприйняття ІТ-індустрії загалом. Часто сервісний бізнес сприймають як сировинний.
Однак сировинний бізнес – це той, що вивозить сировину. Натомість, сервісний ІТ-бізнес не експортує сировину, а тільки розвиває людський капітал і створює такі умови роботи, що стримують українські таланти від еміграції.
Отже, це ресурсно збагачуюча галузь.
Другий міф про те, що сервісний бізнес є бізнесом з низькою доданою вартістю. Додана вартість – це різниця між доходами (продажами) та вартістю матеріалів та сировини.
З доданої вартості формується і середовище для роботи та розвитку, й оплата праці. Саме завдяки високій доданій вартості ІТ-спеціалісти отримують найвищий середній дохід в Україні, соціальний пакет та загалом умови праці.
Часто ІТ-сервісний бізнес називають аутсорсингом, хоча ІТ-аутсорсинг – це тільки частина сервісного бізнесу з фокусом на дешеві ресурси. ІТ-аутсорсинг почався з Індії з мільярдним населенням і дешевшими людськими ресурсами.
Так чому ж усі глобальні замовлення не течуть в Індію, а з кожним роком все більша їхня частина приходить в Україну? Та тому що в Україну приходять за складними технологічними рішеннями, а не дешевими ресурсами.
Сервісні українські компанії працюють не лише з технологічними гігантами, але й з найбільшими ентерпрайз-компаніями у США, Західній Європі та Азії та є партнерами таких компаній, як Google чи Amazon.
Ми розуміємо, що українські компанії залучають не через "дешеву робочу силу", а завдяки експертизі і тому що її фахівці можуть забезпечити якісне виконання великих та складних технологічних задач.
Хочу навести ще один приклад – досвід розробки та реалізації спільного проєкту Асоціації, UNICEF та продуктової кампанії WeAR Studio та MacPaw.
Це соціальний проєкт, розробка інтерактивного продукту на технології віртуальної реальності (VR), який допоможе в інформуванні дітей щодо мінної небезпеки.
Цим прикладом хочу підкреслити, що надзвичайно цінним є і досвід продуктових компаній, що розробляють рішення, корисні для подолання масштабних соціальних проблем, як-от безпека дітей та дорослих в зоні збройного конфлікту на сході України.
Як збільшити частку продуктових ІТ-компаній в Україні
Усі успішні глобальні продуктові компанії накопичують IP в добре пристосованих для цього юрисдикціях, куди з легкістю заходять інвестори.
Україна поки не входить в число цих юрисдикцій, і як наслідок, українські успішні глобальні компанії де-факто в Україні є сервісними.
Ситуацію потрібно міняти, а для цього потрібно не тільки забезпечити верховенство права, відсутність корупції, чесні суди, а завоювати репутацію та виграти конкуренцію, щоб глобальні інвестори довіряли Україні мільярдні інвестиції і зберігали свої IP в Україні.
Важливою для розвитку продуктового сегменту також є ІТ-екосистема. Для багатьох невидима, але за останні 10 років в Україні сформувалася потужна know-how інфраструктура як будувати успішні ІТ-компанії.
Розвивається багаторівнева система взаємодії ІТ-спільноти, регіональних кластерів, та асоціацій — професійних об’єднань.
Це також потужна синергія з ІТ освітою, корпоративні університети, бізнес-школи, магістерські та бакалаврські програми, врешті це дві тисячі різного роду ІТ-подій на рік.
Це середовище є підґрунтям для акумулювання знань, експертизи, обміну досвідом, та пришвидшує появу нових успішних стартапів.
Цікаво також, що межа між сервісними та продуктовими компаніями дедалі більше стирається і на ринку з’являється все більше комбінованих моделей, коли сервісні компанії мігрують у розробку IP, а продуктові – у надання сервісів.
Сервісні компанії, інвестують у створення програмних рішень, певного міні-продукту з авторськими правами (IP), і включають це ІР як частину послуги у розробці більш масштабних рішень.
Продуктові компанії відходять від виключно продажу ліцензій і пропонують ряд послуг, розроблених навколо їхнього продукту.
Наприклад, з появою хмарних технологій продають підписку на продукт разом з хостингом у власному серверному середовищі, а також з help desk. З часом, таких змішаних моделей на нашому ринку ставатиме все більше.
Замість висновків
Краща та модель, яка принесе чи принесла успіх вашому бізнесу, суспільству та країні. Переваги тієї чи іншої моделі вимірюються виключно результатами.
На створення високого рівня експертизи в сервісному ІТ-бізнесі, тобто на еволюцію від чистого аутсорсу до цифрового консалтингу у сегменті ІТ-розробок з високою доданою вартістю, пішло 2 десятиліття.
За цей час в Україні сформувалася спільнота з 200 тисяч ІТ-фахівців, яка примножує набутий досвід.
Я вірю, що крок за кроком ми напрацюємо ще більший досвід роботи на глобальних ринках та за сприяння держави приберемо ті обмеження, які стримують прихід в Україну великих інвесторів.
Таким чином, зможемо досягти лідерства в побудові а) бізнес-моделей б) приходу smart money і вже у найближчому майбутньому забезпечити нову хвилю розвитку українських продуктових компаній.
Обидві моделі — аутсорсингова та продуктова — важливі. Тому розвиваймо в нашій країні ІТ-бізнеси. Це наше майбутнє!