"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Украинцы уходят из Google, чтобы помогать ВСУ. Как в Украине растет military-tech рынок

Украинцы уходят из Google, чтобы помогать ВСУ. Как в Украине растет military-tech рынок

Как развивается украинский рынок военных технологий, кто его формирует и каковы последние тренды отрасли? (укр)
Среда, 26 октября 2022, 16:45 -
ukraineworld.org

У серпні в Києві пройшов Drone Hackathon, реалізований Міністерством цифрової трансформації спільно з Українським фондом стартапів.

Серед учасників заходу були представники державного підприємства "Антонов", концерну "Укроборонпром", компаній Palantir та "Аеророзвідка".

"Розвиток military-tech – наш пріоритет на найближчі роки. Державі важливо підтримати стартапи, які виробляють дрони, займаються кібербезпекою та розвивають військові технології", – заявив глава Мінцифри Михайло Федоров.

Що дасть Україні ринок військових технологій

Війна ініціювала глобальний перегляд безпекових рішень. Через місяць після російського вторгнення в Україну Міністерство оборони США повідомило про збільшення оборонного бюджету 2023 року на 4,1% або на 30,7 млрд дол.

Реклама:

Відреагували на війну і країни Євросоюзу. Міністерство оборони Німеччини оголосило про щорічне збільшення витрат на 3-4 млрд дол упродовж наступних 15 років. До 2030 року країна направить на обладнання для оборони 140 млрд дол. 

За оцінками експертів, до 2030 року глобальний оборонний ринок ІТ-продукції досягне 137,7 млрд дол, що вдвічі більше порівняно з 2020 роком.

Оборонний бюджет України становить три чверті всіх видатків держави. Раніше на армію щороку витрачали 156 млрд грн, тепер щомісяця – близько 130 млрд грн. Однак належне фінансування – це лише частина складової перемоги.

Україна також повинна налагодити виробництва військових технологій. Розвиток military-tech-ринку залежить від зростання рівня знань та навичок інженерів у сферах штучного інтелекту, військової робототехніки, розробки дронів, кіберпротезування, хмарних обчислень, телекомунікацій та кібербезпеки.

IT-експерти сприяють розвитку галузі. За даними спільноти Lviv IT Cluster, IT-сектор в Україні – єдина галузь, яка зростала в січні-травні 2022 року –  на 27%.

Після початку великої війни Мінцифри ініціювало низку tech-проєктів. Серед них – Фронт цифрової дипломатії (співпраця з глобальними лідерами індустрії компаніями Meta, Palantir, Amazon), "Армія дронів", "IT-армія України", нові функції застосунку "Дія" (eVorog, гра eBayraktar), "NFT-проєкт Museum of War".

Україна переживає суттєві трансформації у сфері військових технологій, що можна побачити і на прикладі окремих компаній, які або змінюють свою дільнясть, або створюють нові виробництва. Зокрема, компанія Ukrspecsystems налагодила виробництво дронів, компанія Eleek – мобільних "бандеробайків", команія Kvertus – антидрон-рушниць. Проте це далеко не всі приклади.

Україні за прикладом США слід інвестувати в такі military-tech-галузі: виробництво повітряних військових суден, наземних військових транспортних засобів та військово-морських суден, телекомунікаційних військово-розвідувальних систем, зброї, боєприпасів, амуніції, безпілотних систем.

Тренди ринку: які військові технології стають перспективними

Український інститут науково-технічної експертизи та інформації при МОН визначив тренди військової сфери у наступному десятилітті.

Серед них – роботизовані, автономні та дистанційно керовані засоби, ШІ та машинне навчання, інтернет військових речей, поєднання дронів та артилерії, кібербезпека, електрифікований транспорт, альтернативні джерела енергії, захисні броньовані матеріали з ефектом невидимості, VR-технології.

 
Австрійська аналітична компанія StartUs Insights назвала найбільш перспективні military-tech-стартапи. Це американські Rebellion (ШІ), Epirus (обладнання), Anduril (робототехніка та автономні системи), Geosite (інтернет речей), французький HarfangLab (кібербезпека) та індійський Niral Networks (5G).

Україна зацікавлена в розвитку military-tech-ринку, тому державні фонди підтримують стартапи, що розробляють військові технології. Про те, як вони можуть отримати інвестиції, ЕП розповіли директорУкраїнського фонду стартапів Павло Карташов та Co-Founder фонду KOLO Андрій Алексєєнко.

 
Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів

"Технології можуть бути такою ж могутньою зброєю, як танки чи ракети"

— У серпні ваш фонд оголосив про виділення грантів до 35 тисяч доларів українським military-tech-стартапам. Що передувало цій ініціативі?

— Ініціатива виникла на початку війни. Наші основні грантові програми були призупинені, оскільки стартапи не могли працювати у звичних умовах. Ми почали шукати рішення, щоб допомогти не лише стартапам, а й державі.

Проаналізувавши міжнародний досвід, розробили спеціальну програму, яка відповідає першочерговим потребам країни. Перш за все – розвиток військових технологій, підвищення обороноздатності та кібербезпека.

Критично важливими індустріями також є охорона здоров’я, освіта і наука, відбудова інфраструктури. На цих основних напрямках ми й сфокусували увагу. Кошти гранту йдуть переважно на операційну діяльність стартапу.

Основна ціль – ідентифікувати military-tech-проєкти, підтримати їх фінансово, сприяти їх співпраці з профільними державними інституціями та потенційними інвесторами. Тобто гроші тут не є ключовим моментом. Ми насамперед шукаємо рішення, здатні допомогти в боротьбі з російським агресором.

— Скільки стартапів подалося на отримання гранту і які вони?

— Надійшло понад 100 заявок. З них 37% – у сфері інфраструктурної відбудови, 33% – military-tech (дрони, програмне забезпечення, кібербезпека). Решта – зі сфери охорони здоров’я та освіти. Найбільше заявок надійшло від стартапів з Києва, Харкова, Запоріжжя та Львова.

Наразі очікуємо затвердження фінансування перших відібраних стартапів – близько десяти проєктів. До моменту затвердження їх назви не оприлюднюємо, але невдовзі розповімо про продукти та рішення, які вони розробляють.

— Чи пришвидшила війна розвиток ринку military-tech?

— Безумовно, війна стимулювала розвиток military-tech-індустрії в Україні. Чимало стартапів раніше навіть не розглядали цей ринок як потенційну нішу. З кожним днем стає більше інноваційних military-tech-рішень, які можуть бути корисними під час війни та після перемоги, коли почнеться відновлення.

Потенціал ринку значний. Ми співпрацюємо із стейкхолдерами, організовуємо military-tech-заходи. Зокрема, провели перший міжнародний Drone Hackathon, а найближчим часом організуємо хакатон з розмінування.

Іноземні компанії зацікавлені в співпраці з українськими стартапами, адже вони реалізують проєкти в режимі реальних бойових дій. Якщо стартап розробляє дрони, то співпрацює з армією. Технологія випробовується на практиці.

— Які країни-партнери підтримують українські military-tech-стартапи?

— Ще до війни ми активно співпрацювали з партнерами із США, Євросоюзу, Великобританії, Канади і зараз розширюємо коло потенційних стейкхолдерів. До співпраці залучені профільні міністерства: Мінцифри, МОН, Міноборони.

Підключаємо до роботи посольства, щоб у партнерстві реалізовувати нові ініціативи та проєкти. Допомагають об’єднання підприємців, зокрема, Американська торговельна палата. Зараз стоїть питання про створення спеціальних фондів, що будуть фінансувати military-tech-стартапи.

— Чого бракує нашому military-tech-ринку порівняно із західним?

— Ми маємо суттєві переваги. Так, на перший погляд, усі працюють в непростих умовах, адже доступ до фінансів суттєво обмежений. Водночас в Україну йдуть інвестиції та цільові кошти. З одного боку, ринок переживає виклики, спричинені війною, а з іншого – гравці отримують великі можливості.

На український ринок треба дивитися з точки зору перспектив та можливостей. У нас точно все вийде. Україна вже довела собі та світові, що сучасні технології можуть бути такою ж могутньою зброєю, як танки чи ракети.

 
Андрій Алексєєнко, Co-Founder фонду KOLO

"Незайнята ніша в Україні – виробництво дронів-камікадзе"

— Чи готові українські айтівці створювати military-tech-проєкти?

— Розробники зацікавлені працювати в military-tech-стартапах. На це є величезний попит. Багато моїх знайомих беруть учать у тематичних хакатонах.

На Drone Hackathon переміг мій друг Юра Знов'як, який розробляв пристрій для скидання вибухівки з дронів. Він працював у Facebook у Нью-Йорку, у Google у Каліфорнії. Повернувся в Україну, щоб допомагати своїй державі.

Війна змінила military-tech не тільки в Україні, а й у світі. Ось приклад. Американський стартап Anduril розробляє автономні системи для патрулювання повітряних, космічних та морських просторів. У розробці своїх технологій Anduril використовує штучний інтелект та комп’ютерний зір (Computer Vision).

Засновника цього стартапу 29-річного Палмера Лакі ненавиділи в Кремнієвій долині. Його принижували і називали тим, хто робить гроші на крові. У США дуже нетолерантне ставлення до підприємців, що працюють у сфері military-tech. Вважається, що технології мають допомагати людям, а не вбивати.

Однак після початку війни в Україні оцінка компанії Anduril зросла з 500 мільйонів доларів до 1,2 мільярда. Змінилося і ставлення до стартапу. Раніше їх вважали вбивцями, а тепер вони допомагають Україні захищатися від агресора, передаючи свої технології та дрони.

— Що відбувається з українським military-tech-ринком під час війни?

— Український military-tech-ринок почав стрімко розвиватися. До війни в цьому секторі працювали компанії DeViRo (БПЛА "Лелека"), "Атлон авіа" (безпілотний комплекс "Фурія"), UA-Dynamics (ударний дрон Punisher).

Попит на продукти цих компаній суттєво зріс. Ми купували на фронт усі ці дрони. Черга на їх отримання – від двох до шести місяців. Виробники не можуть виконати всі замовлення, хоча фонди та приватні донори готові платити.

До війни компанії виробляли по два дрони на місяць, тепер – чотири. Робота стартапів в умовах війни має перевагу – бойовий досвід. Крім того, виробляти дрони в Україні дешевше, ніж за кордоном, завдяки гривневим зарплатам. Думаю, ми зможемо конкурувати з Bayraktar та експортувати свої дрони.

— Яких продуктів бракує компаніям-виробникам у військовій сфері?

— Я бачу незайняту нішу дронів-камікадзе. Думаю, навіть після війни вони матимуть попит у світі завдяки бойовому досвіду та низькій ціні. Цікавий ринок розвідувальних та ударних дронів. Потрібно вирішити технічні виклики: глушіння та ретрансляція сигналу з дрона на дрон, самонаведення дронів.

— На чиєму боці технологічна перевага у війні?

— Ми виграємо війну на технологічному рівні за допомогою партнерів. У нас є HIMARS, гаубиці M-777, кращі дрони. У росіян є БПЛА "Орлан". Багато хто дивився відео розбирання "Орлана", він зроблений сяк-так – з якоїсь пластикової пляшки, а камерою слугує фотоапарат Canon.

З іранськими дронами-камікадзе Shahed-136 справа інша. Вони несуть вибухівку і завдають великих збитків. Ми ще не навчилися гарно їм протистояти. Тут потрібне щось середнє між стрілецькою зброєю та артилерією: спеціальні антидронові системи, глушники сигналу, системи наведення.

Я вірю в military-tech-проєкти з низькою собівартістю виробництва, як Bayraktar.

Реклама: