Песчаная лихорадка: законопроект «О внутреннем водном транспорте»

Песчаная лихорадка: законопроект «О внутреннем водном транспорте»

Новый законопроект фактически легализует добычу песка в реках, но при этом государство не получает ничего. (укр)
Пятница, 15 мая 2020, 13:23
народный депутат, заместитель председателя парламентского комитета по вопросам транспорта и инфраструктуры

Багато років в Україні відбувається безконтрольне і самовільне проведення днопоглиблювальних робіт на річках.

Піски, що видобуваються при виконанні днопоглиблювальних робіт, мають великий попит у промисловості через високу якість. Ці піски успішно реалізують підприємства, що їх видобувають.

Закон "Про внутрішній водний транспорт", який нещодавно прийняла Верховна Рада України в першому читанні за основу, фактично легалізує незаконний видобуток піску. Однак державна казна від цього не отримає нічого.

У схемах нелегального видобутку, які у новому законопроекті, маскуються під днопоглиблення, про піски не згадуються зовсім. Декларується, що виконавець робіт підіймає з дна так звану "піщано-гравійну" суміш, яка є його власністю та може бути реалізована підприємствами, афілійованими з виконавцем робіт.

Однак, серед вилученого ґрунту з дна річки, кількість піску фактично складає більше 90%. У разі, якщо піски за якістю придатні для застосування, вони можуть розглядатись як корисна копалина.

Такі дії є незаконними, адже порушують 13 статтю Конституції України, згідно з якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, (до яких відноситься і пісок), що знаходяться в межах території України, є правом власності українського народу.

Виходячи з цього, кошти, які реалізуються з продажу піску, добутого в результаті днопоглиблювальних робіт, мають належати українському народу та йти до державної казни.

Крадіжка державних надр у законопроекті прихована за терміном "експлуатаційне днопоглиблення" без його визначення. 

Цей термін намагаються використати для протизаконної діяльності з днопоглиблення - без оцінки впливу на довкілля, що передбачена Законом "Про оцінку впливу на довкілля". А ґрунт, що вилучений з дна в результаті днопоглиблювальних робіт, може мати радіоактивні відкладення і може бути викинутий де завгодно.

Експлуатаційне днопоглиблення має відбуватися відповідно до тих самих вимог та процедур, як і всі інші днопоглиблювальні роботи. Жодних послаблень, виключень, чи спрощених процедур не має бути.

Обов’язково має бути оцінений вплив, який здійснюють на довкілля днопоглиблювальні роботи. Адже невчасне врегулювання цього пункту закону призведе до масштабних наслідків для місцевої флори, фауни, води та клімату. 

У найгіршому випадку, днопоглиблюванні роботи можуть призвести до змін русла річок, знищення екосистеми та безконтрольного забруднення вилученим ґрунтом, зокрема, радіоактивним.

На мій погляд, кожна компанія, яка хоче добувати пісок, має отримати спеціальний дозвіл та дотримуватися встановлених норм його видобутку, не порушуючи при цьому природоохоронні норми. Попри це, компанія також має подавати звіти, згідно з якими нараховується рентна плата.

Реалізація видобутого піску має бути передана замовнику робіт з підтримання судового ходу. Як один з можливих варіантів, варто також розглянути застосування "форвардних контрактів". 

Об’єми піску, добутого в результаті днопоглиблювальних робіт, цілком реально розрахувати за проектом, та продати копалину ще на початку проведення робіт, через "Прозорро". До того ж, такий підхід може дозволити замовнику уникнути зайвих затрат.

Крім того, проект закону свідомо погіршує стан екології річок України, через надання можливості вільного скидання з суден до річок суднових стічних вод на ходу, що прямо суперечить вимогам Директив ЄС, які категорично забороняють такі скидання суднових стічних вод на ходу (навіть, очищених на борту) та зобов’язують здавати їх до спеціалізованого приймального обладнання у портах. 

Через неможливість встановлення реального контролю за якістю "очищених" суднових стічних вод, що скидаються на ходу, скидання їх у ЄС заборонене взагалі, тому нам варто також дотримуватись досвіду Європи та не погіршувати і без того не найкращу екологічну ситуацію нашої держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!