Самое сложное впереди: как должно действовать правительство в кризис

Самое сложное впереди: как должно действовать правительство в кризис

Новое правительство Украины не представило антикризисной экономической программы, поэтому я сделаю эту работу за него. (укр)
Суббота, 21 марта 2020, 11:35
экономист, народный депутат, фракция "Голос"

Вплив карантину на щоденне життя вже відчули наші з вами гаманці. Державний бюджет відчув ще більше.

На нас чекають серйозні зміни в економіці. У світі вони вже почалися і дуже скоро дійдуть до України.

Як і до епідемії, до економічної кризи треба було готуватися ще вчора.

Утім, новий уряд України не представив своїх планів, зокрема антикризової економічної програми, тому доводиться робити цю роботу за нього.

На основі досвіду проходження попередніх криз можна виділити п'ять кроків, які точно потрібно зробити, та ще п'ять, які не можна робити в жодному випадку, щоб мінімізувати вплив рецесії на економіку.

Їх суть проста: потрібно вкладати в інфраструктуру та виробництво, допомагати бізнесу, але не всьому, і стежити за державним боргом. Тоді падіння буде менше, і ми відчуємо позитивний ефект.

Головним рецептом погіршення економіки під час кризи є популізм. Коли влада хоче швидко "знайти" для когось гроші: на пенсії, зарплати, комунальні послуги…  Гроші не беруться нізвідки, і за популізм все одно треба буде платити.

Ось як це працює.

5 do's: що робити, щоб легше пройти кризу

Збільшувати видатки розвитку. Це може звучати нелогічно, але в кризу треба будувати й інвестувати. Уряд повинен збільшувати не "видатки споживання" (зарплати, пенсії, субсидії), а "видатки розвитку" (інвестиції, приватизація).

Це дозволить підняти економіку, адже 1 грн, витрачена на зарплату чиновникам, — це одна додаткова гривня до ВВП, а 1 грн на будівництво доріг, — це дві додаткові гривні до ВВП. В економіці це називається "мультиплікативний ефект". Ця додаткова гривня і буде джерелом для зарплат, пенсій та субсидій.

Поки що ми чули протилежні заяви: про відкладання "великого будівництва" і "збільшення соціальних видатків". Саме по собі стимулювання споживання, про яке сказав президент, не є поганим, але воно не повинно робитися шляхом зменшення витрат на інфраструктуру чи через проведення емісії.

Такі заяви добрі для рейтингу політика в короткій перспективі. Потім гроші все одно закінчаться і треба буде братися за будівництво.

Зменшувати податки для галузей, що найбільше постраждають. Так, бізнесу треба допомогти, але не всьому. Важливо знайти баланс між зменшенням податків і збільшенням видатків розвитку. Інакше додатковий дефіцит бюджету може призвести до нездорового рівня державного боргу.

Ухвалений законопроєкт №3220 щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби, — це перший незначний крок в цьому напрямі.

Помірковано збільшувати дефіцит державного бюджету, щоб знайти гроші на розвиток та зменшення податків. У теперішніх умовах це можливо тільки через додаткові запозичення від Міжнародного валютного фонду.

Саме тому програма МВФ така важлива. Саме тому потрібно якомога швидше ухвалити "закон про "Приват" і закон про запуск ринку землі. На жаль, на двох позачергових сесіях цього тижня Верховна Рада це не зробила.

Влада так і не усвідомила важливість продовження співпраці з МФВ. Це не тільки найдешевші запозичення, а й сприяння зменшенню вартості інших запозичень на зовнішніх (ОЗДП) і внутрішньому (ОВДП) ринках. Важливо втримувати рівень запозичень нижче 60%, а у випадку затяжної рецесії — нижче 80%.

Щодо державного боргу найбільш ефективна стратегія, яку використовують більшість західних країн, — це зменшення держборгу під час економічного росту завдяки профіциту і використання цього запасу під час кризи для покриття дефіциту. Це дозволяє використовувати не тільки монетарні (зниження ставки), а й фіскальні стимули (зменшити податки і збільшити видатки) для пом'якшення кризи.

Ми увійшли в нову кризу з високим рівнем боргового навантаження ~50%, це не залишає багато простору для маневру. З добрих новин: теперішній рівень державного боргу є рекордно низьким для України з 2014 року, зважене збільшення боргу, до 60-65%, можливе. Однак лише якщо вдасться зберігати помірну вартість запозичень, що неможливо без нового траншу МВФ.

Loading...

Посилити лібералізацію для бізнесу та інвесторів. Необхідно спрощувати процедури, дозволи та зменшувати бюрократію. Уряд повинен створювати для підприємців нові стимули, щоб ті могли підтримувати докризові об'єми виробництва чи рівні надання послуг. Зараз це ще важливіше, адже криза — це зменшення ділової активності, а зменшення бюрократії посилює ділову активність.

Ухвалені зміни до податкового кодексу реалізують перші кроки в цьому напрямку. Проте є приклад руху в протилежному напрямку — заява очільника МОЗ про відновлення санепідконтролю в Україні, який роками тероризував бізнес.

Зважена експансивна монетарна політика: помірне зменшення облікової ставки, щоб не допустити росту інфляції. Зменшення облікової ставки з 11% до 10% — правильний крок. Експансивна монетарна політика стимулюватиме три речі.

Попит на грошові ресурси. Оскільки кредити стають дешевшими, то збільшиться бізнес-активність або вона не буде так сильно падати під час кризи.

Споживання через зменшення дохідності збережень. При зменшенні дохідності збережень населення та компанії схилятимуться в бік споживання.

Споживання через незначне збільшення інфляції. Зменшення облікової ставки призведе до збільшення інфляції, але опосередкованим і позитивним під час кризи ефектом є те, що дохідність збережень падає через знецінення грошей. НБУ важливо знайти баланс між інфляцією і зменшенням темпів падіння економіки.

5 don'ts: гарантовані рецепти погіршення

Постійна підтримка курсу національної валюти неринковими методами протягом тривалого часу. Простіше кажучи — продаж резервів для утримання курсу гривні. Продаж золотовалютних резервів має негативний вплив.

По-перше, резерви закінчаться, і гривня все одно знеціниться. По-друге, що нижчі резерви, то нижчий кредитний рейтинг України: зростає вартість запозичень і зростає частина бюджету, яка йде на виплату процентів за запозиченнями. Відповідно, менше грошей піде на інші видатки — школи, лікарні, пенсії.

Згадаймо, до чого призвели такі неринкові методи "тримання" курсу гривні у 2014 році. Тривалий час до того продавалися резерви НБУ, щоб не відбулося девальвації. Сподівалися, що Янукович дотягне до наступних виборів.

Варто зазначити, що інтервенції для згладжування падіння курсу, які відбулися в останні дні, не є поганими, якщо вони є разовими і не стануть системними.

Збільшувати "видатки споживання" шляхом зменшення "видатків розвитку". Це часто робили попередні уряди. Мета благородна: збільшувати або утримувати на тому ж рівні зарплати та пенсії. Однак це тільки погіршує кризу. Заяви про збільшення соціальних видатків коштом будівництва — саме той приклад.

Збільшувати податкові ставки, щоб компенсувати недоотримані податкові та митні надходження. Підвищення податків, безумовно, дасть ефект на один-два квартали та дозволить скоротити дефіцит, але потім доведеться за це заплатити.

Криза — це падіння ділової активності, і збільшення податків призведе до ще більшого падіння виробництва. Далі — зменшення податкових та митних надходжень, і негативний ефект лише зростатиме.

Збільшувати фінансування бюджету завдяки "доходам НБУ". Додаткова емісія гривні не допоможе економіці, бо це не створює додану вартість, а перерозподіляє національні блага від "небюджетної" сфери до "бюджетної" сфери. Кількість благ в економіці в "момент друку" не збільшується.

"Друкування" грошей збільшить співвідношення боргу до ВВП (велика частина боргу в валюті, а "друкування" веде до девальвації), тож в майбутньому віддавати доведеться більше, навіть якщо ми жодної додаткової гривні не позичимо.

У розвинених економіках під час кризи до цього заходу вдаються тільки тоді, коли облікова ставка близька до нуля, а інших методів економічного стимулювання не залишилося. Також це робиться більш продуманими методами, ніж прямим фінансуванням бюджету, такими як кредитування банків чи навіть підприємств.

Підважувати незалежність НБУ. Під час криз в урядів та президентів часто виникає спокуса "взяти під контроль" центральний банк, бо вони дивляться на нього як на "друкарський верстат", який допоможе адресувати розриви в бюджеті, збільшувати соціальні видатки, щоб криза не так сильно вдарила по рейтингу.

Це знижує довіру кредиторів до держави, спричиняє падіння інвестицій і відплив капіталу, збільшує вартість запозичень, поглиблює кризу. В НБУ та уряду різні завдання: в уряду — виконання бюджету, в НБУ — фінансова стабільність.

В умовах карантину надважливе завдання держави — не дати економіці зупинитися. Відповідно, стратегія подолання коронавірусу і заходи з обмеження соціальних контактів повинні враховувати цей аспект.

Адже якщо через чотири-шість місяців не буде податків, щоб платити пенсії людям похилого віку і зарплати медикам, то всі інші заходи не працюватимуть.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!