Хроніки кризи бізнесу: кого в Україні найбільше накриє шторм коронавірусу

Хроніки кризи бізнесу: кого в Україні найбільше накриє шторм коронавірусу

Четвер, 19 березня 2020, 17:00 -
ЕП поговорила з лідерами галузей та окремих напрямків бізнесу, які найбільше постраждають від карантину та з представниками ринків, які в короткостроковій перспективі можуть навіть виграти від таких подій. Яких збитків зазнають перші та як почувають себе інші – в нашому зрізі.

Хто найбільше/найменше постраждав

Як зазначають в бізнес-асоціаціях, оцифрувати потенційні збитки у зв’язку з пандемією фактично неможливо через складність прогнозування потенційних масштабів поширення вірусу в Україні.

"Ми однозначно говоримо про падіння економіки навіть з урахуванням вжитих державою заходів для підтримки бізнесу. Згідно з опитуванням учасників СУП, український бізнес очікує падіння квартальної виручки в середньому на 30-35%", – повідомили ЕП у Спілці українських підприємців.

В Спілці називають такі наслідки фінансової кризи: 

по-перше, розрив ланцюжків постачання та призупинення виробництва; 

по-друге, безповоротна втрата доходів та ймовірне банкрутство малого і середнього бізнесу внаслідок припинення діяльності на невизначений період;

по-третє, скасування замовлень на промислові товари, відмова від укладення нових угод, скасування поставок за вже укладеними договорами;

по-четверте, втрата роботи для неоформлених працівників (зокрема, у сфері обслуговування)

Найбільше постраждають сфери бізнесу, на діяльність яких накладаються безпосередні обмеження у зв’язку з введенням карантинних заходів:

розважально-культурні заклади (театри, кінотеатри, виставки, різноманітні розважальні заходи, фітнес-клуби тощо) - від повної зупинки до спаду виручки на 50-80%;

готельно-ресторанний бізнес – ситуація майже аналогічна, оскільки вводиться обмеження на скупчення людей. Згідно з рішенням уряду допускається лише приготування їжі і доставка замовнику;

туристичні послуги – абсолютне падіння у період карантину у зв’язку із закриттям кордонів та міжобласного сполучення в межах України;

сфера надання косметологічних послуг – вже відчули спад відвідувачів більш ніж на 50%;

У зоні ризику: пасажирські перевезення, страхування, будівництво, недержавні освітні заклади тощо. 

Водночас, не зазнає суттєвих збитків торгівля продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни,  інтернет-торгівля та доставка товарів до споживача.

Європейська Бізнес Асоціація запустила так звану direct line для збору запитів та проблем компаній. 

Здебільшого повідомлення компаній стосуються зменшення податкового та адміністративного навантаження, зміни деяких митних процедур, запитів щодо обмежень імпортних та експортних операцій та незастосування штрафів за порушення внаслідок форс-мажорних обставин. 

Зокрема, компанії переймаються щодо можливих порушень термінів проведення платежів та подачі звітності. 

Авіакомпанії

Авіакомпанії у світі одними з перших відчули на собі удар коронавірусу. Скорочені рейси, відшкодування квитків, скорочення персоналу – зараз це переживає кожен представник ринку. 

За розрахунками міжнародної консалтингової компанії "Авіаційний центр САРА", пандемія коронавірусу може призвести до банкрутства більшості авіакомпаній у всьому світі до кінця травня.

Для українських авіаперевізників такий варіант також не виключений.

Авіакомпанія МАУ, яка за добу до закриття кордонів від іноземців в рази підвищила ціни на свої квитки, вже встигла порахувати приблизні втрати від коронавірусу. За оцінками перевізника, збитки становитимуть близько 35% від очікуваних доходів компанії за перший квартал поточного року.

"Попередньо оцінили збитки - мінус 35% очікуваних доходів за квартал в порівнянні з бюджетом", заявили в прес-службі.

Враховуючи і без того складне становище МАУ в останні роки, поточна криза точно не додає компанії балів. Утім, з проблемами зіткнувся не тільки найбільший вітчизняний перевізник.

Щодня збитків зазнає і компанія SkyUp, яка в останні дні займається евакуацією туристів рідної Join UP!. Мова йде про понад 12 тисяч осіб, які застрягли у Єгипті.

Представник компанії повідомив ЕП, що наразі всі сили кинуті на повернення українців додому, а підрахунком збитків планують зайнятися згодом. Але вже зараз рахунок йде на десятки мільйонів.

Туризм

Зазвичай авіаперевізники та компанії, які задіяні у сфері туризму найпершими страждають під час кризи. 

За словами виконавчої директорки Асоціації індустрії гостинності Анни Романової, збитки для глобальної індустрії вже сягають більше 50 млрд доларів, але цифра постійно змінюється.

Щодо України, то на заклади розміщення приходиться 3 млрд доларів, на заклади харчування – майже 1 мільярд, ще 5 млрд – на транспорт.

"Збитки від карантину та пандемії для туристичної індустрії України, за моїми підрахунками, оцінюються у майже 1 млрд доларів. І ця цифра буде збільшуватись, якщо карантин буде пролонговано", – вважає Романова.

Економіка України хоч і не настільки прив’язана до в’їзного туризму, але якщо карантин затягнеться, то збитки для індустрії сягатимуть 3-5 млрд доларів. Приблизно 80% закладів сфери гостинності – це підприємства малого бізнесу, ФОПи, які можуть не пережити цей карантин.

"Поки що рано говорити про збитки, які будуть понесені в результаті запровадження карантину, але точно можна прогнозувати, що вони будуть безпрецедентно високими. Обсяги продажів дуже скоротилися. Це стосується не лише туроператора Join UP!, але всіх компаній галузі по всьому світі", – заявили ЕП представники туроператора Join UP! 

Ресторани

За даними дослідження компанії Poster, продажі закладів громадського харчування в Україні з 12 до 15 березня 2020 року скоротилися в середньому на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого тижня. На вихідних 14-15 березня цей показник просів на цілих 36%.

Продажі різко знизилися не тільки в столиці (на 24% за чотири дні порівняно з аналогічним періодом минулого тижня), але і у всіх найбільших обласних центрах. Так, у Львові показник просів в середньому на 23%, в Харкові – на 20%, в Одесі та Дніпрі – на 24%.

"Вже зараз ясно, що карантин через пандемію короновіруса викличе одну з найбільших криз в сфері HoReCa в Україні за останні роки", – констатує співзасновник і CEO компанії з автоматизації закладів Poster Родіон Ерошек.

За оцінками експерта в ресторанному бізнесі Ольги Насонової, глобальні втрати в ресторанному бізнесі через коронавірус можуть сягнути 50% і навіть більше. Більшість персоналу втратить роботу. 

За словами власника київських ресторанів ("Прага", "Монтекі і Капулетті", Ігоря Тинного, Caribbean Club), нинішня ситуація – це мільйон безробітних тільки в Києві (йдеться не лише про ресторани. ЕП).

"Бізнес навіть не подумали спитати, що йому потрібно, щоб вижити. Уж явно не звільнення від земельного податку", – наголошує він

"Логічно я розумію, що мені потрібно прямо зараз звільнити 600 осіб, тому що епідемія і карантинні заходи – це надовго. Якщо не звільнити зараз 600 чоловік, весь бізнес розориться через два місяці і доведеться звільнити 1000 і вийде знову відкритися після закінчення карантину", – додає Тинний.

Багато закладів, діяльність яких офіційно припинена, намагаються терміново переорієнтуватися на доставку. Ті, хто не встиг зробити цього раніше, стають в чергу на підключення до сервісів типу Glovo або Uber Eats, хтось організовує свою доставку, перетворюючи офіціантів у тимчасових кур'єрів.  

За такою моделлю працюють мережі "Сім’я ресторанів Дмитра Борисова" та Холдинг емоцій !Fest. 

МакДональдз в Україні здійснює замовлення через доставку або МакДрайв.

Формати закладів, які раніше, в принципі, не працювали з доставкою – бари, паби, кав'ярні, закладу з караоке, кальянні – також борються за гостей: багато хто пропонує акції і знижки за самовивіз страв і напоїв.

Частина рестораторів вважає за краще почекати кілька днів, перш, ніж приймати якісь рішення про новий формат роботи.

"Ми поки чекаємо. Хочеться зрозуміти реальні потреби людей під час карантину. Щось підказує мені, що і доставка працювати не буде. Сидячи вдома з гречкою, я не замовляю доставку їжу, з супермаркету – так, з аптеки – так, а ось з ресторану – під питанням", – каже ресторатор, засновник пабів "Кеди мистецтвознавця" Денис Жаткін.

"Поки ми працюємо з сервісами доставки, але при тих витратах і за тієї комісії – це збиток для нашого закладу. Якщо і будемо робити доставку далі, то будемо розглядати альтернативні варіанти", – додав він.

"У моєму районі зараз практично нічого не можна відбити на доставці: більшість клієнтів, які користувалися доставкою, замовляли їжу в офіс, тепер же їх всіх перевели на віддалений режим", – констатує співзасновник гастропаба "Голий Шеф" в Дніпрі  Артем Таранов.

Наразі ресторатори намагаються домовитися з орендодавцями про відтермінування платежів.

"На сплату оренди зазвичай йде мінімум 10-15% виручки ресторану. Закритий ресторан не може виконувати зобов'язання за цими платежами. Дуже важливо, щоб на той час, поки заклади будуть знаходитися "в анабіозі", орендодавці увійшли в їхнє становище і не почали за спиною віддавати приміщення іншим компаніям", – наголошує ресторатор Дмитро Борисов.

За його словами, якщо карантин триватиме обіцяні кілька тижнів і за цей час буде вирішено питання, пов'язане з поширенням епідемії, тоді, оптимізувавши процеси, велика частина компаній зможе протягом півроку-року відновитися.

Торгово-розважальні центри

Великі торгові центри фактично теж мінімум на кілька тижнів залишилися без заробітків.

"Наразі невідомо, як швидко орендатори зможуть повернутися до роботи. Саме їх платежі становлять основний дохід торгових центрів. У орендаторів фактично не буде доходів з продажів весняної колекції. Оцінити збитки дуже важко. Наразі в нас працює лише "Сільпо" і аптеки", – повідомив ЕП керуючий директор ТРЦ Dream Town Роман Ємець.

ТРЦ "Гулівер" зменшили у 2,5 рази кількість співробітників клінінгу на об’єкті, вимкнули системи вентиляції та кондиціонування на площах торгової галереї та медіа фасад (17 тис кв метрів). 

"Сьогодні лише перші дні карантину, ми лише розібралися в усіх деталях. Проте наші підрядні організації, які обслуговують об’єкт (ліфти, протипожежні системи, інженерні мережі) пішли нам на зустріч і зменшили витрати до майже на 50%", – говорить піар-директор багатофункціонального комплексу Gulliver Тетяна Атаджанова, 

У ТРЦ працювало близько 250 орендарів, від малого бізнесу до великих мереж, так груп як LPP (Mahito, Cropp, House, Rezerved), Inditex (Massimo Dutti, Zara Home, Oyshe) та інші.

"Збитки торгово-розважальних центрів на період карантину оцінюються мінімум в 250-300 млн грн. Це все через нульову відвідуваність і простої, необхідність виплачувати комунальні платежі та зарплатню. 

Багато рітейлерів звертаються до керуючих компаній і просять відтермінувати платежі за аренду, що змушує звертатись до внутрішніх ресурсів для погашень усіх витрат", – пояснює експерт ринку нерухомості Вікторія Берещак.

Кінотеатри

Кінотеатри в Україні почали закриватися одними з перших після виявлення перших хворих на коронавірус. Наразі в Україні існує близько 200 кінотеатрів і в цілому близько 600 залів.

Як повідомила мережа кінотеатрів Multiplex, в індустрії кінотеатрів в Україні під загрозою скорочення знаходяться понад 2,5 тисячі осіб. За словами виконавчого директора мережі Multiplex Романа Романчука, до 100% співробітників кінотеатрів і 75% співробітників офісу будуть перебувати у відпустці "за свій рахунок" або будуть скорочені. 

"Решта 25% співробітників офісу будуть кілька днів перебувати на зниженій ставці", заявив він.

Романчук звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням організувати видачу безвідсоткових кредитів підприємствам терміном на шість місяців для забезпечення фонду заробітної плати. За його словами, це дозволить бізнесу зберегти робочі місця для співробітників.

Керівник мережі додав, що щоденні фінансові втрати його компанії становлять близько 1 млн грн, а а фінансові збитки сектора сягнуть близько 80 млн грн на місяць.

Співвласник мережі "Планета Кіно" Дмитро Деркач в свою чергу заявив, що збитки компанії становитимуть десятки мільйонів гривень.

"Якщо говорити про виручку, яку ми недоотримаємо через закриття кінотеатрів і перенесення прем'єр багатьох фільмів, то вона становитиме понад 100 мільйонів гривень", - повідомив Деркач.

"Планета Кіно" переведе підприємство на простій і буде виплачувати своїм 700 співробітникам 2/3 зарплати до кінця березня. Компанія залишає інші обов'язкові платежі, без яких не зможе існувати.

За словами Деркача, найбільшою статтею витрат є орендні платежі. "На щастя, майже з усіма орендодавцями та постачальниками вдалося домовитися. Багато поставилися з розумінням", повідомив він.

Івент-індустрія

Ще одна сфера послуг, яка не скоро оговтається, та де багато великих компаній були змушені поставити бізнес на "стоп".

"Природно, в більшій мірі це торкнулося сферу інтертейменту. Із забороною масових заходів стало неможливим проведення концертів, вистав, форумів і навіть кіносеансів. Сотні керівників відправили співробітників додому "за свій рахунок" і змушені оперативно переглядати бюджети", – каже засновник і CEO квиткового сервісу karabas.com Максим Плахтій.

Навряд чи у когось в даний момент є розуміння як буде далі, додає він.

"Концернта індустрія повністю зупинена. Музиканти скасовують тури, фестивалі переносять дати на осінь, скасований навіть такий популярний телевізійний конкурс, як Євробачення. Купівельна спроможність впала десь на 70%. Люди просто не знають, що буде далі", – зазначає Плахтій.

За його словами, зараз кладно давати оцінки втрат для всієї індустрії, але думаю, вони будуть колосальними. 

"Щоб повністю відновитися їй знадобиться не менше 2-х років. Але багато що залежатиме і від того, як швидко ми впораємося з коронавірусом і скільки триватиме карантин", – зазначає Плахтій.

Поштові оператори

16 березня "Нова Пошта" закрила частину своїх відділень і ввела додаткові заходи безпеки: дезінфекцію, лінію безпеки черги 1 метр, первинний огляд працівників з вимірюванням температури та деякі інші заходи. 

У зв’язку з тим, що частина торгівельно-розважальних центрів в Україні повністю закривається і до них не буде доступу, НП тимчасово перенаправляє весь вантаж і посилки з відділень, які розташовані в закритих закладах, у найближчі відділення.

В ТРЦ, де є продуктові магазини, аптеки і до яких є доступ, відділення працюють в штатному режимі. З 18 березня "Нова пошта" скасовує плату за зберігання посилок клієнтів до 3 квітня.

В "Укрпошта" стверджують, що мають запас міцності і готові до кризи. 

"Резерви у нас є, хоча ми розуміємо, що додаткові видатки будуть. Зараз ми зосередилась на тому, щоб забезпечити працівників засобами захисту, доставити їх на робочі місця та організувати безперебійну роботу з доставки пенсій та грошових виплат для майже 5 млн наших клієнтів, особливо пенсіонерів та соціально незахищених верств", – повідомив ЕП керівник компанії Ігор Смілянський.  

За його словами, незважаючи на припинення пасажирського сполучення, "Укрпошта" продовжує приймати платежі, посилки на експорт, імпорт та всередині країни. 

Точні оцінки щодо динаміки обсягів поштових пересилок компанії поки складно дати – на підрахунок потрібно більше часу. "Поки що обсяги експорту нас тішать", – підкреслив Смілянський.

Банки

Певний час після оголошення пандемії банки працювали в штатному режимі, а пізніше ввели додаткові профілактичні заходи.

"Всі заходи банків, в тому числі перерви, спрямовані на обмеження фізичних контактів для недопущення поширення вірусної інфекції. Ці за ніяк не пов'язані зі станом банківської системи", пояснювала напередодні заступник голови НБУ Катерина Рожкова..

Головним для банків було почути позицію Нацбанку. Регулятор її дав.

В НБУ наголошують, що банківська система наразі стабільно працює, і банки не відчувають браку ліквідності. "Так, є банки, в яких ліквідність зменшилась. Але це незначна частка, там установи, про які ви, ймовірно ніколи не чули", – каже співрозмовник ЕП в НБУ.

"Щоб підтримати банківський сектор, Національний банк скасував цілу низку заходів, починаючи від перевірок банків і закінчуючи стрес-тестуваннями. Всі ці заходи ми відкладаємо на потім. Також НБУ пом’якшив певні нормативні і регулятивні вимоги до банків.

Ми щоденно моніторимо ситуацію в банківському секторі і готові до подальших кроків щодо пом'якшення регулятивних вимог до банків. Це стосується як нормативів ліквідності, так і нормативів капіталу", – зазначав раніше заступник голови НБУ Олег Чурій.

Загалом регулятор рекомендує банкам знизити тарифи на дистанційні та безготівкові послуги, перевести надання послуг в дистанційний режим, наскільки це можливо, та проводити роз’яснювальну роботу з клієнтами. 

За даними НБУ, за 5 робочих днів загальний попит на валюту становив 2,1 мільярда доларів: більша частина була викуплена українськими компаніями, населення викупило 300 мільйонів доларів валюти, нерезиденти – лише 8 мільйонів.

Голова правління Ощадбанку Андрій Пишний закликав усіх, в тому числі людей похилого віку, сплачувати комунальні платежі онлайн. 

Альфа-Банк з 17 березня призупинив работу 45 відділень по всій країні та припинив продавати та видавати клієнтам готівкову валюту. 

Приватбанк припинив обмін готівкової валюти в касах. Інші банки теж вдаються до подібних заходів.

АЗС

Мережі АЗС хоч і потрапили до переліку закладів, які продовжать працювати під час карантину, але все-одно готуються до втрат. Про які суми може йти мова? Поки відповіді на це питання це питання учасники паливного ринку не мають.

"Наразі ми би не хотіли говорити про "збитки", оскільки питання не в економічній кризі – питання в протидії розповсюдженню вірусу",  заявили у компанії WOG.

Приблизно таку ж відповідь ЕП отримала від представника ОККО. "Будь-які прогнози щодо збитків поки робити не готові", - наголосили в компанії.

"Компанія працює над тим, щоб налагодити безпечну роботу в нових умовах, як для співробітників, так і для клієнтів. На сьогодні всі АЗК мережі і магазини працюють в штатному режимі цілодобово і без вихідних.

Ресторани A la minute, Pasta Mia і кафе (всі ці заклади знаходяться на території автозаправних комплексів) на період карантину, з 17 березня, перейшли в режим "їжа і напої з собою" повідомили в ОККО.

У компанії прогнозують, що продажі на всіх АЗК через карантин будуть падати, причому не на відсотки, а в кілька разів.

"Якщо говорити про очікування бізнесу, то, перш за все, ми сподіваємося на відкриту та зрозумілу комунікацію влади. Окрім того, очікуємо від керівників країни прозорих та адекватних рішень. Наприклад, запровадження кредитних канікул на час карантину та інших рішень для підтримки бізнесу", підсумували у WOG.

Приватні лабораторії

Як не дивно, але через карантин змушені будуть знизити свої прибутки приватні лабораторії. 

В компанії "Сінево" вважають, що протягом року ринок приватної лабораторної діагностики може скоротитися на 1,5-2 млрд грн і це якщо не враховувати ще можливі коливання курсу гривні.

"Втрати в березні-травні можуть бути досить серйозними і скласти до 200 млн грн недоотриманої виручки. Внаслідок цього вплив карантину на прибутковість компанії може бути набагато більш істотним, аж до отримання збитків в короткостроковому періоді", – вважає комерційний директор "Сінево" Микола Скавронський. 

Наразі компанія розглядає кілька сценаріїв розвитку подій, але схиляється до песимістичного.

"У цьому випадку втрати саме від карантину виглядають вже не настільки критичними  порівняно з можливими сумарними втратами в масштабах року, які можуть досягти до 500 млн грн недоотриманої виручки", – додав він.

Логістичні служби

Логістична система країни стоїть перед викликом: встигнути доставити все вчасно в умовах карантину. 

"Зараз ми спостерігаємо підвищений попит на перевезення предметів першої необхідності, тобто на товари харчової промисловості та побутової хімії. Однак одночасно ми спостерігаємо і зменшення кількості товарів з галузей, що в даний час зазнали уповільнення", – заявили в компанії "Рабен Україна".  

Наразі логістичні процеси в компанії, зокрема і доставки на розподільчі центри та в магазини, здійснюються за планом.

"Хоча за рішенням національних урядів окремих країн кордони закриваються для іноземців, вони залишаються відкритими для переміщення товарів. Але через більш жорсткий контроль на пунктах пропуску на кордоні можна очікувати затримки", – пояснили в прес-службі.

Напередодні в Держмитслужбі запевнили, що перебоїв у постачанні продуктів на полиці супермаркетів не буде — "фури з товарами курсують між країнами без перешкод".

Супермаркети

Торгові мережі зараз живуть в умовах ажіотажного попиту. Усі зробили додаткові замовлення товарів, щоб уникнути пустих полиць в період карантину. Ажіотаж є в першу чергу на крупи, масло, питну воду, консерви, а також предмети гігієни, маски і дезінфікуючі засоби.

Через це окремі компанії уже починають вводити обмеження. Так, з 18 березня мережа магазинів "АТБ" ввела обмеження на продаж товарів в одні руки.

Разом з тим, в мережах запевняють, що дефіциту не відчувають. 

"Товар в достатній кількості знаходиться на складах магазинів та розподільчому центрі. Дефіцит спостерігається по деяких товарах, які ми імпортуємо з Італії, але у нас є аналогічний товар інших виробників", – відзначили в прес-службі Novus.

"Ситуація з товарним запасом та поставками на сьогоднішній день цілком контрольована. Наша оптова бізнес-модель допомагає нам забезпечувати постійний рівень товарного запасу на 30 днів регулярних продажів. 

Враховуючи посилений попит, ми зробили додаткові замовлення товару, поставки якого надійдуть у всі наші торгові протягом тижня. Зокрема, це такі категорії товару як крупи, рис, цукор, олія, масло, питна вода, маски та дезінфікуючі засоби", – зазначила комерційний директор "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" Олена Вдовиченко.

Наразі товарний запас є достатнім, проте співрозмовники ЕП на ринку допускають, що у зв'язку із чергами на митно-прикордонних пунктах через додаткову перевірку всіх водіїв вантажного транспорту можуть виникнути затримки поставок імпортного товару.

З огляду на підвищений попит на товари серед покупців, які наразі роблять закупівлі на місяць-два вперед, виробничі потужності постачальників так само мають свої обмеження. Торгові мережі розглядають альтернативні джерела поставок, на які можна оперативно переключитися для безперебійного забезпечення товарного запасу.

Мінекономіки у свою чергу пообіцяло стежити за наявністю продуктів у магазинах та за цінами на них.

Олексій Дорошенко, засновник і директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж, вважає, що багато заробити торговим мережам в 2020 році не вдасться, навіть незважаючи на ажіотажний попит.

Так, виручка в березні та квітні може бути більшою, але в розрізі року ні, бо потім споживачі будуть змушені використовувати закуплені запаси і відповідно, попит впаде на певні категорії товарів.

Крім того, експерт прогнозує зниження купівельної спроможності через те, що економічної кризи не уникнути, а це, відповідно, позначиться і на доходах супермаркетів та виробників харчової продукції. 

Аптеки

Аптеки, як і супермаркети, теж стикнулися з ажіотажним напливом покупців. З полиць почали зникати спирт, гліцерин, антисептики, противірусні та жарознижуючі засоби. Продажі противовірусних препаратів з 1 по 16 березня зросли майже в 8 разів порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

Високий попит на маски спостерігався в лютому, а на початку березня пішов на спад, однак оголошення загальнонаціонального карантину 11 березня спричинило паніку та нову хвилю попиту на маски.

Продажі медичних масок зросли більше ніж у 30 разів в грошовому вираженні. В останні дні спостерігається зниження обсягів продажу медичних масок. Це в більшій мірі пов’язано з дефіцитом цього товару, ніж із зниженням попиту.

Через підвищений попит на медичний спирт у зв'язку із поширенням коронавірусу ДП "Укрспирт" запустив роботу додатково 4-х заводів.

Сервіси доставки їжі

В умовах пандемії та застережень МОЗ від виходу на вулицю, одним з найбільш прибуткових бізнесів стає доставка їжі. Наразі сервіси доставки працюють з посиленими запобіжними заходами для кур’єрів та спонукають клієнтів розплачуватися у безготівковій формі.

Сервіс доставки Raketa констатує загальне зростання по замовленнях на 20%, та прогнозує подальший зріст. Також, у зв’язку із закриттям ресторанів, якомога більше закладів намагаються повністю перейти на доставку.

"Планувалось підключення аптек та магазинів, але зараз дуже сильно збільшився потік ресторанів на замовлення. Після новини про те, що їх закривають вони всі до нас кинулися, і дуже просять, щоб ми їх швидше додали", – повідомляє PR-менеджер Raketa Сергій Колосков.

Також сервіс збільшив радіус доставки (з 2,5 кілометрів між рестораном та клієнтом "по повітрю" до 3,5), підлаштовуючись під спальні райони, де не так багато закладів як у центрі. 

У компанії повідомляють, що поки що безконтактною доставкою користується кілька відсотків користувачів, проте трапляються випадки, коли клієнти біля дверей залишають чайові для кур’єра та записку з проханням залишити їжу на вході. 

Бізнес доставки їжі наразі переживає "спекотні" часи, тому про якусь спеціальну підтримку від держави не замислюються:

"Нам зараз головне встигати обробляти потік заказів. По кур’єрам ми встигаємо і є запас, куди ми можемо рости, а ось по ресторанах – головне встигнути додати усіх охочих", – коментує Колосков.

Найбільший сервіс доставки продуктів із супермаркетів Zakaz.ua перевантажений і в столиці, і в регіонах, та приймає замовлення на декілька днів вперед.

"Після рішення Кабміну від 11 березня кількість замовлень онлайн через сайт і застосунок компанії зросла на 80%. У перші дні відзначалася нестача товарів на полицях магазинів ... 

Загалом ритейлерам вдалося швидко відреагувати на збільшення попиту, вони забезпечили наявність найпопулярніших продуктів на полицях у найкоротші терміни", – повідомили агентству Інтерфакс-Україна в компанії.

Найчастіше покупці в цей період замовляли туалетний папір, паперові рушники, антисептики, воду, крупи й молочні продукти, масло, сіль. Час перебування відвідувачів на платформах зріс на 2 хвилини – з 3 хв 17 сек до 5 хв 19 сек.

Міжнародний сервіс кур'єрської доставки товарів Glovo відзначає збільшення замовлень у категоріях "Аптеки" і "Супермаркети". Значно зріс і середній чек замовлення в цих категоріях. У категорії "Ресторани" серед користувачів зберігають популярність заклади, котрі продовжують готувати виключно для доставки.

"Зважаючи на новини у медіапросторі та ситуацію в країні, збільшується кількість замовлень здійснених через додаток", – повідомляє компанія у відповідь на запит ЕП.

Також сервіс прогнозує збільшення кількості замовлень у найближчі декілька тижнів.

Мобільні оператори

У мобільних операторів спостерігається незначне зростання обсягу споживання послуг, і це не стосується інтернет-трафіку. 

"Використання мобільного трафіку не змінилось. Використання фіксованого трафіку (Послуга "Домашній Інтернет") збільшилось у середньому на 10%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого місяця. Такий ріст навантаження не є суттєвим", – повідомили ЕП в "Київстар".

У lifecell аналогічні показники, але суттєво виріс голосовий трафік. 

"Останні дні спостерігається помітне зростання голосового трафіку, наприклад, за попередню добу він зріс на 46%, що стосується дата трафіку – зростання незначне, вочевидь, зумовлене тим, що люди знаходяться вдома і користуються переважно WiFi", – зазначили в пресслужбі мобільного оператора. 

"Очікуємо на подальше зростання голосового трафіку та збільшення користування онлайн сервісами", – наголосили в lifecell. Серед ризиків довгострокового карантину в компанії називають недотримання термінів поставок обладнання.

Фінтех

Як зазначає СEO системы онлайн-платежей EasyPay Алексей Авраменко, карантин введений недавно, тому рано робити висновки про перерозподіл грошових потоків.

За його словами, лідером платежів за період 10-16 березня, як і за аналогічний період в лютому, була оплата комуналки в терміналі і на сайті, поповнення карт готівкою (cash2card), а також поповнення мобільного, оплата послуг телебачення та Інтернет-провайдерів.

При цьому в березні кілька категорій показали різкий стрибок. Так, категорія "товари з каталогу" виросла на 17,45% (10-16 березня проти 10-16 лютого). Також зросли категорії "Ігри" (+22%), "Періодика" (+57,14%) і "грошові перекази" (+ 600%).

Очікувано впали всі категорії, пов'язані з туризмом і подорожами. Наприклад, падіння в категорії "транспортні квитки" (оплата і поповнення е-квитків, покупка квитків на міжміські і міжнародні автобусні рейси, а також поїзди) становила -19.32%.

"Є невелике збільшення прибутковості категорії "онлайн-магазини". Цікаво, що загальне число транзакцій в цій категорії зменшилася на 1,48%, але середній чек категорії зріс з 375 грн в період 10-16 лютого до 470 грн в період 10-16 березня. Упевнений, що цифри в кінці місяця будуть більш цікавими ", – зазначив Авраменко. 

ТВ і медіасервіси

В медіагрупі "1+1" повідомили, що атипічне мовлення стало помітним тільки протягом останніх 3-4 днів – тобто, після того, як закрилися навчальні заклади і компанії почали відправляти своїх співробітників на дистанційну роботу.

"Що ми помітили за ці дні? По-перше, значне зростання телеперегляду по Києву: вчорашній телеперегляд (за 17 березня) до вівторка минулого тижня збільшився на 27%. В цілому по Україні в середньому телеперегляд виріс на 15%. Це щодо лінійного телебачення", – пояснив ЕП генеральний директор "1+1 медіа" Ярослав Пахольчук.

"По-друге, від 15% до 20% зросло споживання контенту на ОТТ-платформах. Частина провайдерів не була готова до такого стрибка, і деякі платформи навіть мали технічне перевантаження", – зазначив він

"По-третє, значно зросло споживання контенту на наших новинних платформах – ТСН.ua, УНІАН – відвідуваність цих сайтів збільшилася приблизно на 30%", – додав медіаменеджер.

Медіаіндустрія, яка базується головним чином на доходах від реклами, першою страждає при колізіях чи коливаннях в економіці.

За словами Пахольчука, рекламодавці ситуативно починають переглядати свої бюджети, "тобто частково переносити їх на більш різні періоди". "Про скорочення поки що не йдеться", – підкреслив він.

"Якщо карантин триватиме до 3 квітня, то йдеться не про збитки, а про ситуативне перенесення рекламних бюджетів на інші періоди. Можливі часткові коливання, але вони будуть незначні. Поки що заповненість рекламою наших ресурсів зменшилася на 10-15%. Це відхилення ми оцінюємо як ситуативне.

Якщо карантин буде продовжено на квітень та пов’язані із ними заходи триватимуть понад місяць, то це вплине дуже серйозно і на нас, і на індустрію, і на економіку країни у цілому", – заявив Пахольчук.

Один із найбільших у Східній Європі медіасервісів MEGOGO потенційно може збільшити свою аудиторію через карантин, але побоюється наслідків економічної кризи.

"Припускаємо, що динаміка доходів може стати більш позитивною ніж, наприклад, в інший час, коли більшість проводить свій час поза домом. Але будь-які позитивні зміни під загрозою через економічну ситуацію, яка ускладнюється з кожним днем", – повідомив Економічній правді директор із маркетингу і стратегії медіасервісу MEGOGO Іван Шестаков.

За його словами, за останні кілька днів кількість нових користувачів несуттєво зросла. Статистичні дані показують, що існуючі користувачі стали дивитися продукти медіасервісу більше та довше – в середньому на 22%. 

"Наприклад, в будні дні трафік зрівнявся із вихідними. Раніше такої динаміки ми не спостерігали",–  розповів Шестаков.

У MEGOGO очікують від держави послаблення процесу оподаткування та захист інтересів тих, хто не може зараз вести операційну діяльність та все ж змушений платити орендну плату та здійснювати інші платежі. 

"Це особливо стосується підтримки малого та середнього бізнесу, адже наразі сам факт їх існування під загрозою", – коментує менеджер.

Онлайн-освіта

За словами СЕО та засновника міжнародного EdTech-маркетплейса Preply.com Кирила Бігая, популярність онлайн-навчання в умовах національного карантину зростає з кожним днем.

"Сотні нових репетиторів і студентів приєдналися до нашої платформи. У деяких регіонах трафік на сайті збільшився втричі, якщо порівнювати зі статистикою січня. 

Потік запитів на онлайн-навчання тільки зростає: до нас звертаються як і репетитори, чиї мовні школи закрилися через карантину, так і безпосередньо професіонали, які перейшли на віддалений режим роботи. Вони підтримують зайнятість, і вивчення іноземних мов для них – головний стимул", – додав він.

Агро

Подальше поширення COVID-19 може спричинити подорожчання логістичних ланцюгів в усьому світі, проте навряд чи це позначиться на кількісному експорті сировини з України.

"Коли країни вводять обмеження карантинними додатковими функціями, це уповільнює торгівлю між ними: деякі країни вимагають відстою кораблів і перевірки екіпажу, проведення карантинних заходів. Ці заходи, безумовно, позначаться на швидкості і відповідно вартості торгових операцій", – пояснює ЕП президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

На думку експерта, ціни на товари сільгоспвиробників всередині країни будуть знижуватись, через подорожчання логістичних ланцюгів.

"Наприклад, коли судно прибуде в порт вивантаження і його залишать на 10-14 днів на карантин, то продавцю – це буде додатково коштувати від  200 до 400 тис. доларів. Відповідно подорожчання такого роду спровокує зниження закупівельних цін. Це те, що може найближчим часом відбутися в Україні", – стверджує президент УЗА.

Менеджмент аграрних компаній протягом кількох тижнів сприймає кризу не як прогноз, а як даність, що відповідає оцінці стану економіки на політичному рівні в багатьох європейських країнах. Погіршення цінової кон'юнктури, ускладнений доступ до фінансових ресурсів, проблеми з логістикою є очевидними викликами.

Песимістичні очікування у президента асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекса Ліссітси. 

"Український аграрний експорт є значною частиною всього українського експорту – більше 20 млрд доларів щорічно, і тому навіть падіння на 10%, 15%, або 20% може становити до мінус 4 млрд  доларів валютних надходжень до державної скарбниці. А це досить суттєвий показник для нашої слабкої економіки", – вважає він.

Оцінити наслідки пандемії коронавірусу для аграрних компаній та експортерів сільгосппродукції поки ніхто не береться через відсутність даних. Ситуація змінюється дуже швидко. 

Металурги

У гірничо-металургійної компанії "Метінвест" запевняють, що станом на 17 березня підприємства працюють в штатному режимі і говорити про можливі збитки рано.

"Наша стратегія в боротьбі з вірусом – скоротити кількість контактів там, де це можливо, і спільними зусиллями виключити ризик інфікування співробітників", – заявили в пресслужбі "Метінвесту" Економічній правді.

У той же час з 17 березня співробітники групи компаній, які можуть працювати віддалено, залишаються вдома до 3 квітня. 

Зазначається, що компанія готувалася до галузевої кризи, і починаючи з 2019 року впровадила низку заходів, щоб знизити вплив кризи на свою діяльність.

У період кризи "Метінвест" вважає за необхідне для держави ввести мораторій на проведення планових та позапланових перевірок на підприємствах; забезпечити безперебійну роботу портів на прийом і відправку; забезпечити безперебійне внутрішнє і зовнішнє переміщення вантажів; не закривати морські та річкові пункти пропуску через кордон.

Крім того, холдинг просить забезпечити вантажне залізничне сполучення з міжнародними прикордонними переходами; включити представників великого бізнесу до державного оперативного штабу, забезпечити швидку комунікацію з промисловими підприємствами і забезпечити автоматичне відшкодування ПДВ великим платникам податків.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!