Як подружитися з іноземним інвестором

Як подружитися з іноземним інвестором

Ринок злиття та поглинання у 2014 році став найгіршим за всі часи незалежності: за три квартали - всього 895 млн дол. Втім, підстави для оптимізму є.
Вівторок, 23 грудня 2014, 17:41
Мирослав Табахарнюк, голова наглядової ради компанії "МТ-інвест", заслужений економіст

Говорити про інвестиційну привабливість країни, коли "говорять" гармати, марно.

Ринок злиття та поглинання у 2014 році став найгіршим за всі часи незалежності: за три квартали - всього 895 млн дол.

Тимчасом світовий ринок за дев'ять місяців 2014 року сягнув 3 трлн дол, це найкращий показник за останні шість років.

Четвертий квартал теж був пасивним для українського ринку M&A.

Об'єм транзакцій за участю українських компаній становитиме 550 млн дол, якщо буде підтверджений продаж мережі автозаправок "БРСМ-нафта". Якщо ж ця інформація не підтвердиться, то показник становитиме близько 380 млн дол.

У 2014 році ринок не пожвавився, адже із загального обсягу операцій 250-300 млн дол - це сума продажу Березанської птахофабрики Юрієм Косюком, основним акціонером МХП.

Ця птахофабрика виробляє яйця, що є непрофільним бізнесом для МХП, одного з найбільших в Україні виробників курятини.

Покупцем за даними преси стали фірми, які пов'язують з українським бізнесменом Олегом Бахматюком. Для них виробництво яєць - профільний бізнес. Іншими словами, в період кризи українські власники почали реструктуризувати бізнес.

Продаж непрофільних активів - не унікальне явище для 2014 року, але чим довше затягується криза в країні, тим більше власників починають позбуватися супутніх активів, які відволікають кошти від основних видів діяльності.

У 2014 році в Україні збільшилася кількість "технічних" транзакцій з метою переведення активів з однієї юридичної особи на іншу без зміни кінцевого бенефіціара. Такі транзакції не варто розглядати як справжні M&A, адже вони виконуються для уникнення відповідальності за кредитами.

Одна з транзакцій, оголошена у грудні 2014 року, буде закрита у 2015 році. Йдеться про продаж російською "Сіверсталлю" українського "Дніпрометиза" приватній німецькій компанії. Вартість угоди не оголошується.

Цю транзакцію ще рано зараховувати в актив 2014 року, адже курчат рахують восени. Є багато прикладів, коли анонсовані транзакції не закривалися.

З тих транзакцій, що відбулися у четвертому кварталі, варто відзначити зміну власників двох банків: "Русский стандарт" та CityCommerce Bank.

Крім того, українська IT-компанія zakupki-online.com - В2В стартап, що допомагає бізнесу робити покупки онлайн без посередників - отримала нового іноземного власника. Вартість транзакції становила 772 тис дол. Власником сервісу стала південноафриканська Naspers, яка вже має в Україні кілька інтернет-активів.

Високою залишається і буде залишатися активність у фінансовому секторі. Чимало малих та середніх українських банків мають проблеми з капіталізацією.

Фото bankcrizis.ru

Навіть великі банки змушені продавати свої активи в інших країнах, щоб покращити ситуацію в Україні. Як відомо, Приватбанк продає свої активи в Грузії за 47 млн дол, а це близько 1,2 капіталу грузинської дочки. Для порівняння: українські банки зазвичай продаються за ціною, меншою за 0,5 капіталу.

Отримані гроші підуть на докапіталізацію банку в Україні. Він потребує додаткової ліквідності у зв'язку з відпливом депозитів і зменшенням надходжень від кредитів.

У 2014 році Приватбанк уже продав свій дочірній банк у Росії за 1,9 млрд грн. Крім того, він має дочірні структури в інших країнах. Для підтримки діяльності в Україні можуть бути продані і ці активи, але наразі про такі переговори нічого невідомо.

В інтернет-просторі нема кордонів, або їх легше перетинати. Не лише українські IT-компанії останнім часом ставали предметом поглинань.

Так, українська агенція інтернет-маркетингу Netpeak придбала контрольний пакет - 51% - болгарської optimization.bg. Мета поглинання, фінансові деталі якого не розголошуються, - вихід на ринок Болгарії та балканських країн.

2015 рік може стати більш продуктивним для ринку M&A України. Передумови є.

Фахівці сподіваються, що Нацбанк спростить операції з валютою, Це було перепоною для завершення кількох транзакцій у 2014 році, адже більшість транзакцій відбувається з використанням іноземної валюти.

Якщо закінчиться війна на сході України і стабілізується курс гривні, будуть завершені відкладені транзакції, наприклад, продаж "Універсал банку" - дочірньої структури грецького Eurobank Ergasias. Він повинен був отримати 95 млн дол за свій український актив, але не зміг закрити транзакцію через валютні обмеження.

Привабливою галуззю для інвестицій стане енергетика - зменшення залежності від російського газу є нагальною проблемою. Крім того, інтеграція України з ЄС покладає на Київ зобов'язання щодо використання відновлюваних джерел енергії.

В Україні реалізуються проекти з використанням "зелених" технологій та отримання енергії завдяки фінансуванню міжнародних фінансових установ. Наприклад, ЄБРР фінансував будівництво електростанції на біомасі у Київській області. Для цього банк виділив кредит на 15,5 млн євро.

За останні два роки в Україні введено в експлуатацію кілька "зелених" енергопроектів, однак загальна частка "чистої" енергії в країні досі становить менше 2%, тоді як в ЄС - 20% в цілому, а в деяких країнах - навіть більше. Не використовувати потенціал у цій галузі Україна не має права.

Дунайська сонячна електростанція, Одещина. Фото wikipedia.org

Більше того, є чимало проектів різного ступеня готовності, які потребують лише "благословення", тобто створення умов для інвестицій новою владою. Є сподівання на інвестиції світових фінансових установ - ЄБРР та МФК. Однак їх зусиль замало, тому слід створювати можливості для стратегічних інвесторів.

Разом з оздоровленням енергетики слід наводити лад у банківському секторі, адже проблеми фінансових установ пов'язані з проблемами інших галузей. Наприклад, у сільському господарстві низка українських компаній опинилася у скруті через борги, різкі зміни курсу гривні та падіння попиту на продукцію.

За даними преси, для обслуговування боргів компанії продаватимуть свої активи.

Важкою буде ситуація у машинобудуванні. Більшість вітчизняних підприємств у цій галузі були орієнтовані на ринки країн колишного СРСР, а найбільшим ринком була Росія. Ще навесні був зупинений сталеливарний завод у Кременчуці. Він виробляє продукцію для будівництва вагонів, близько 90% якої купувала Росія.

Складна ситуація на інших вагонобудівних підприємствах. Деякі з них знаходяться у зоні АТО. Україна теж потребує вагонів, але, як завжди, виникає питання фінансування та зайвих потужностей, які були розраховані ще на потреби СРСР.

Є проблеми в авіаційній галузі, де літакобудування існувало лише завдяки кооперації з Росією, а заводи все ще знаходяться у державній власності.

Airbus та Boeing не поспішають в Україну. Навіть "Мотор січ", яка виробляє авіаційні двигуни і має непогані перспективи в Китаї та інших висхідних країнах, скоріше за все, не отримає більше 1 млрд дол за російськими контрактами.

Тривають переговори з іноземними фінансовими компаніями щодо фінансування деяких проектів. Німецький банк розвитку KfW розглядає можливість інвестицій в будівництво на "Південмаші", Дніпропетровськ, трамваїв та тролейбусів.

Проте допомоги іноземів буде замало. Потрібна активна робота власників українських підприємств із залучення стратегічних або фінансових партнерів.

Гадаю, у 2015 році стануться й інші придбання українськими компаніями фірм у країнах Європи з метою диверсифікації ризиків, пов'язаних з Україною.

Якщо раніше українські компанії купували активи за кордоном для переробки українських напівфабрикатів та виведення маржі з України, то тепер метою може стати диверсифікація виробництва та отримання клієнтів на світових ринках. Багатьом вдасться побудувати бізнес в Україні і досягти успіху за її межами.

Фото xado.info

Один із шляхів виведення української продукції на ринки ЄС - партнерство з іноземними компаніями через інтеграцію та кооперацію. Для цього українські власники повинні бути готовими відкрити доступ до участі у власності, а не сидіти, як "собака на сіні". Цей процес неминучий, і він активізує активність ринку M&A.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua