Асоціація з ЄС: чи зміниться ринок M&A

Асоціація з ЄС: чи зміниться ринок M&A

Днями говорив з приятелем - власником заводу, який працює на потенціалі СРСР. Я його розчарував, сказавши, що завод мав збанкрутувати ще в кінці 1990-х.
Середа, 6 листопада 2013, 12:03
Мирослав Табахарнюк, віце-президент УСПП, голова Наглядової ради компанії "МТ-інвест"

Інформаційний простір України насичений повідомленнями про те, як вплине угода про асоціацію з Євросоюзом на розвиток того чи іншого сектора економіки.

Вважаю, що очікування дещо завищені. Одного лише факту підписання угоди недостатнього для, скажімо, приходу інвестора.

Хоча асоціація з ЄС створює передумови для приходу закордонного капіталу на український ринок, коли відбудеться пожвавлення ринку M&A, залежить від нас.

Угода з Євросоюзом - це серйозна підстава для дій. Треба розуміти, що деякі підприємства не виживуть в умовах відкритості ринків та жорсткої конкуренції.

Їм треба подбати про модернізацію, вчасно продатися або змінити профіль. Це об'єктивна реальність, її не варто боятися. Конкуренція змусить рухатися вперед.

Недавно мав дискусію з приятелем - власником машинобудівного заводу. Підприємство досі працює на потенціалі, закладеному в часи Радянського союзу. У відвертій розмові я його розчарував, сказавши, що цей завод повинен був збанкрутувати ще в кінці 1990-х років. На жаль, він досі існує.

Підприємство неконкурентоспроможне ні з точки зору продукції, ні обладнання, ні технології. Такі енергозатратні підприємства не мають майбутнього.

Слід пам'ятати і про глобальні зміни: покращення інвестиційного клімату, підвищення рівня захищеності інвесторів, послаблення податкового тягаря, які спричинять збільшення привабливості активів українських підприємств.

На ринку злиття та поглинання буде створено багато психологічних, правових та процедурних передумов. Психологічні очікування, каталізатором яких виступить угода з ЄС, призведуть до незначного зростання активності угод M&A.

Для пожвавлення цього сектора, збільшення притоку іноземного капіталу в українську економіку держава та реальний сектор мусять виконати три завдання.

Перше - покращити інвестиційний клімат. Друге - докласти зусиль для ліквідації так званої інвестиційної ізоляції, обумовленої політичними та економічними обставинами. Третє - підвищити конкурентоздатність українських активів.

Фото Михайла Шепеля

У моїй практиці трапляються випадки, коли рівень активу низький, а очікування власників в плані отримання ціни завищені. Баланс між рівнем активу, його конкурентоздатністю і ціною повинен бути адекватним, а це потребує підготовки.

Рівень інвестиційних проектів, які можуть цікавити закордонних підприємців, теж потребує вдосконалення. Якщо проект не відповідає хоча б стандартизованим вимогам ЮНІДО чи ЄБРР, то говорити з професійними інвесторами буде складно. До того ж, треба довести здатність менеджменту проекту реалізувати його.

Яким може бути зростання інвестицій після підписання угоди про асоціацію з ЄС? Обсяг ПІІ може зрости в рази, але для цього потрібні зміни і час. Ринок M&A досить повільний і консервативний, тому стрімкого зростання не відбудеться.

Спостерігатиметься збільшення інтересу до українських активів, що мало б пожвавити цінову політику. Якщо сьогодні домінує ринок покупця, то вірогідність повернення на ринок продавця після асоціації з ЄС дуже висока.

Великі шанси на прорив після підписання угоди з Євросоюзом мають сільське господарство, особливо виробництво продуктів харчування, енергетика, в тому числі альтернативна енергетика, та логістика, оскільки Україна є географічним центром Європи, своєрідним коридором для маршрутизації логістичних потоків.

Матиме перспективу глибинна переробка сільськогосподарської сировини. Словом, в пріоритеті харчі та енергія: людина повинна бути сита і обігріта.

Хоча енергетика в Україні монополізована, проте і тут є місце для закордонних інвестицій. Асоціація значно збільшить інвестиційну ємність економіки. Для реалізації існуючих стратегій в енергетиці та енергозбереженні потрібно сотні мільярдів доларів. Гадається, міжнародні інвестори можуть цим зацікавитися.

Фото RFE/RL

Компаніям, орієнтованим лише на один ринок, слід подбати про диверсифікацію експорту. Європейський ринок - не самоціль. Так, він більш конкурентоздатний, ніж, наприклад, африканський. Однак є ще ринки Північної Африки, Східної Азії.

Продукт чи послуга у будь-якому разі мусять бути конкурентоздатними. Сьогодні виживає той, хто має певну конкурентну перевагу, за яку споживач готовий заплатити. Як би це критично і банально не звучало, але це основа основ.

Угода про асоціацію з ЄС - це каталізатор та поштовх до змін, змін усвідомлених і деколи болючих. Однак якщо не буде болю - не буде і змін.

Нам вкрай необхідно створювати українські традиції культури ведення бізнесу і недоторканості приватної власності. Бізнес повинен усвідомлювати, що саме конкурентні переваги є запорукою успіху. Влада мусить перестати сприймати підприємців як дійну корову, а зрозуміти, що це курка, яка несе золоті яйця.

Суспільство повинне розвивати толерантність, бути вимогливим до влади і нетерпимим до безвідповідальності та корумпованості чиновників. Якщо цих змін не буде, асоціація з Європейським союзом може залишитися лише формальністю.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua